цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1900 року
14 серпня 1900 року міжнародні війська восьми країн з боями увійшли до столиці Китаю міста Пекін для придушення Боксерського повстання, що почалося в липні і вилилось у атаки на іноземні торгові представництва у Китаї і, зокрема, взяття в облогу дипломатичного селища в Пекіні.

Головні події 1900 року


Всі події 1900 року

14 січня - У Римі в Театро Костанцо в присутності королеви Маргарити, президента італійської Ради міністрів Луїджі Пелле, міністра культури Баччеллі відбулася прем'єра опери "Тоска" Джакомо Пуччіні і була прийнята без захвату. Їй дорікали за неоригінальність мелодичних ідей, які повторюють попередні знахідки Пуччіні, в натуралізмі, особливої критиці піддалася сцена тортур.
9 лютого - Американець Дуайт Девіс виступив з ініціативою проведення міжнародних командних змагань з тенісу. Його виклик прийняла команда британських тенісистів, з котрою у серпні цього ж року збірна студентів Гарварда провела перший міжнародний турнір, який згодом став традиційним і сьогодні носить ім'я його ініціатора - Кубок Девіса.
16 лютого - У Лондоні вийшов друком перший і єдиний роман 26-річного Вінстона Черчілля "Саврола", написаний ним у 1897 році під час військової служби в Індії.
27 лютого - Ведучі представники Фабіанського товариства, тредюніонів і Незалежної робітничої партії створили в Лондоні Комітет робітничого представництва, на основі якого в 1906 році виникла Лейбористська партія. Її секретарем став Джеймс Рамсей Макдональд, майбутній перший прем'єр-міністр лейбористського уряду Великої Британії (1924).
27 лютого - У Мюнхені засновано футбольний клуб "Баварія". На сьогодні найтитулованіший клуб Німеччини - "Баварія" 15 разів ставала чемпіоном і 22 рази вигравала кубок країни.
6 березня - Зі смерті у Сан-Франциско в США розпочалась пандемія бубонної чуми - інфекційне захворювання лімфатичної системи, як правило, в результаті укусу інфікованої блохи, що переноситься щурами. Вона тривала до 1904 року і забрала життя 113 осіб.
18 березня - Троє двадцятитрьохлітніх друзів, що проживали в Амстердамі, заснували футбольний клуб «Аякс». Через півроку команда провела першу гру під егідою Футбольного союзу Амстердама.
22 квітня - Французькі війська у бою біля Кусері розбили загони арабського шейха Раббаха, який заснував поблизу озера Чад власну державу. Територія Чаду була поділена між Францією, Великою Британією і Німеччиною.
5 травня - На загальних зборах у покутському селі Заваллі Снятинського повіту засновано руханково-пожежне товариство "Січ", що стало початком створення в майбутньому військової формації "Українські січові стрільці". Засновником "Січі" був відомий галицький адвокат, один із провідних діячів радикальної партії Кирило Трильовський.
8 травня - Андрей Шептицький призначений митрополитом Львівським.
14 травня - В Парижі, приурочені до Всесвітньої виставки, відкрились II Олімпійські ігри. На них приїхало 997 спортсменів з 24 країн і вперше виступили жінки. На Іграх II Олімпіади, які тривали до 28 жовтня, були розіграні 95 комплектів нагород у 20 видах спорту. Лідером у командному заліку стала Франція, а першою в історії олімпійською чемпіонкою стала англійка Шарлотта Купер (теніс, одиночний розряд).
24 травня - В ході Другої Англо-бурської війни Велика Британія анексувала Оранжеву республіку, створену в 1836 році німецькими та голландськими поселенцями.
27 травня - На парламентських виборах у Бельгії вперше в світі застосовано систему пропорційного представництва.
29 травня - Французький колоніальний адміністратор Еміль Жантіль заснував місто Форт-Ламі, яке у 1973 році було перейменоване у Нджамена, сьогодні - столицю Республіки Чад.
29 травня - Амриканська компанія «Отіс» зареєструвала торгову марку «Ескалатор», яка з часом стала прозивним іменем всіх похилих конвеєрів у вигляді рухомих сходів, призначених для переміщення людей.
20 червня - Як результат напруженості між представниками іноземних країн, котрі мали в Китаї свої комерційні інтереси, і патріотично настроєними китайцями, підтримуваними імператрицею Цисі, у Пекіні почалось повстання "Духовних кулаків", котрих західні місіонери прозвали "боксерами" за специфічні рухи під час магічних заклинань, котрі нагадували рухи боксерів - більше 100 тисяч "боксерів" взяли в облогу дипломатичне містечко в Пекіні, спалюючи в місті християнські церкви і вбиваючи європейців. Аналогічні дії згодом охопили весь Північний Китай. Повстання зазанало поразки 14 серпня, коли в Пекін увійшли англо-російсько-французько-японські війська.
2 липня - Відбувся перший вдалий політ дирижабля моделі LZ-1, сконструйованого відставним прусським офіцером Фердинандом фон Цеппеліном. Політ 420-футової сигароподібної машини, котру приводив у рух 16-сильний мотор, над Боденським озером на околиці Фрідріхсгафена тривав 17 хвилин і закінчився падінням апарату із-за несправностей в рулі висоти.
9 липня - Королева Великої Британії Вікторія схвалила Закон про утворення Австралійської федерації, на підставі якого з 1 січня 1901 року проголошувалось створення нової держави Австралійський Союз.
19 липня - До Всесвітньої виставки в Парижі почав діяти метрополітен, художньо оформлений у стилі модерн за проектом архітектора Гектора Гімара. Завдяки саме паризькому "chemin de fer metropolitain" слова "метро" і "метрополітен" увійшли у багато мов світу.
29 липня - В італійському місті Монца американо-італійський анархіст Гаетано Бреші застрілив короля Італії Умберто I. Спадкоємцем престолу став його син Віктор Емануїл III. Бреші був схоплений і згодом засуджений до довічних каторжних робіт; він покінчив життя самогубством 22 травня 1901 року.
1 серпня - Група молодих футболістів-аматорів міста Менхенгладбах заснувала футбольний клуб «Боруссія».
8 серпня - У Брукліні (штат Массачусетс) на майданчику Лонгвудського крикетного клубу відбувся перший матч за Кубок Міжнародної федерації лаун-тенісу. Організатором турніру і спонсором самого призу був американець Дуайт Девіс, чемпіон США 1898 року.
14 серпня - Міжнародні війська восьми країн з боями увійшли до столиці Китаю міста Пекін для придушення Боксерського повстання, що почалося в липні і вилилось у атаки на іноземні торгові представництва у Китаї і, зокрема, взяття в облогу дипломатичного селища в Пекіні.
1 вересня - Велика Британія анексувала бурську республіку Трансвааль (Південна Африка).
28 жовтня - У Парижі закінчились II Олімпійські ігри, котрі тривали протягом п'яти місяців. Завойовані спортсменами золоті медалі розподілились наступним чином: Франція - 39, США - 20, Велика Британія - 17, Бельгія - 8, Швейцарія - 6, Австрія - 4 і Німеччина - 3.
8 листопада - Американське видавництво «Даблдей» видало перший роман Теодора Драйзера "Сестра Керрі", котрий невдовзі був відкликаний з продажу за аморальність сюжету.
14 грудня - На засіданні Фізичного товариства в Берліні німецький фізик Макс Планк виклав свою квантову теорію, основу сучасної квантової фізики, з допомогою котрої зумів пояснити ряд явищ, що не з находили тлумачення в класичній фізиці, наприклад, природу поглинання світла на атомному рівні. На основі теорії Планка Альберт Ейнштейн, Нільс Бор, Ервін Шредінгер і Поль Дірак розробили квантову механіку, математичний апарат квантової теорії, що розглядала енергію і як матерію і як хвилю, залежно від ряду поточних параметрів.
24 грудня - У Лейпцігу вийшов перший номер нелегальної газети російських соціал-демократів "Іскра", яка відіграла важливу роль у створенні Російської соціал-демократичної робітничої партії. До першої редакції "Іскри" входили П.Аксельрод, В.Засулич, В.Ленін, Л.Мартов, Г.Плеханов і А.Потресов.
Народилися 1900 року
25 січня - 18 грудня 1975, Теодозій Добжанський, американський біолог українського походження, один з піонерів генетики ("Генетика і походження видів").
2 лютого - 15 липня 1940, Оксана Андріївна Петрусенко, видатна українська співачка (лірико-драматичне сопрано).
4 лютого - 11 квітня 1977, Жак Превер, французький поет ("Слова", "Історії"), кіносценарист ("Набережна туманів", "Діти райка").
22 лютого - 29 липня 1983, Луїс Бюнюель, французький кінорежисер, лауреат премії «Оскар» ("Золотий вік", "Сходи в небо", "Скромна чарівність буржуазії").
29 лютого - 20 вересня 1971, Йоргос Сеферіс, грецький поет та дипломат, лауреат Нобелівської премії з літератури 1963 року.
8 березня - 14 березня 1973, Говард Ейкен, американський інженер-програміст, піонер комп'ютеробудування.
19 березня - 14 серпня 1958, Фредерік Жоліо-Кюрі, французький фізик, Нобелівський лауреат (разом з дружиною - Ірен Кюрі, 1935 р.) з хімії, громадський діяч.
23 березня - 18 березня 1980, Еріх Фром, американський психолог ("Сучасна людина думає, що вона втрачає час, коли робить щось повільно. Але насправді, вона не знає що робити з вільним часом, крім як убити його на дурниці").
24 березня - 24 грудня 1993, Іван Семенович Козловський, український оперний співак (ліричний тенор), народний артист СРСР (1940), Герой Соціалістичної Праці, лауреат двох Сталінських премій, п'яти Ленінських та Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка.
5 квітня - 10 червня 1967, Спенсер (Бонавентуре) Трейсі, американський актор, чотириразовий лауреат премії «Оскар», першим отримав двох "Оскарів" підряд ("Капітан Відвага" [1937], "Міські хлопці" [1938], "Доктор Джекіл і містер Хайд" [1941], "Батько нареченої" [1950]; "Тридцять секунд над Токіо", "Старий і море", "Цей божевільний, божевільний, божевільний світ", "Ребро Адама", "Вгадай, хто прийде на обід").
24 квітня - 13 лютого 1961, Василь Пилипович Герасименко, радянський воєначальник, перший і єдиний в історії міністр оборони УРСР (1944-45 рр.).
25 квітня - 15 грудня 1958, Вольфганг Паулі, швейцарський фізик-теоретик, один з основоположників квантової механіки, Нобелівський лауреат (1945).
26 квітня - 30 квітня 1985, Чарльз Френсіс Ріхтер, американський сейсмолог (шкала виміру сили землетрусу, 1935).
3 травня - 11 вересня 1974, Микола Федорович Яковченко, український актор.
5 травня - 20 серпня 1944, Юрій Іванович Липа, український громадський діяч, письменник, поет, публіцист; один з ідеологів українського націоналізму.
16 травня - 11 вересня 1974, Микола Федорович Яковченко, український актор театру й кіно, Народний артист УРСР (1970).
17 травня - 3 червня 1989, Рохулла Мусаві Хомейні, іранський релігійний діяч, аятолла, керівник Ісламської Республіки Іран після повалення влади шаха (1979-89 рр.).
30 травня - 16 серпня 1975, Карлос Рауль Віянуева, венесуельський архітектор, один найвідоміших архітекторів, що працював у стилі модерн.
5 червня - 8 лютого 1979, Денніс Габор, англійський фізик мадярського походження; відкрив явище лазерної голографії (Нобелівська премія 1971 року).
17 червня - 2 травня 1945, Мартін Борман, державний і політичний діяч Третього рейху; один із найближчих сподвижників Гітлера, лідер націонал-соціалістичної партії (з 1940 р.).
29 червня - 31 липня 1944, Антуан де Сент-Екзюпері, французький авіатор і письменник (Маленький принц).
8 липня - 26 серпня 1976, Юрій Корнійович Смолич, український письменник (Мир хатам, війна палацам, Вони не пройшли).
12 липня - 14 березня 1971, Павло Трохимович Кононенко, український поет (Незабутнє), письменник (Гостра могила, Гомін в хащі).
4 серпня - 30 березня 2002, Єлизавета (Єлизавета Анжела Боуз-Лайон), англійська королева-матір, дружина короля Георга VI, матір нинішньої королеви Британії Єлизавети II; остання імператриця Індії.
3 вересня - 31 серпня 1986, Урхо Калева Кекконен, фінський політик, 8-1 президент Фінляндії (1956-82 рр.).
14 вересня - 1 серпня 1946, Андрій Андрійович Власов, генерал-майор Червоної армії; після полонення в 1941 році, в 1943 році очолив Російську визвольну армію, котра воювала проти на боці Німеччини.
23 вересня - 2 листопада 1985, Володимир Михайлович Кубійович, український історик, географ, енциклопедист («Географія українських і сумежних земель»).
3 жовтня - 15 вересня 1938, Томас Вулф, американський письменник (Додому нема вороття, Про час і ріку, Подивись на свою домівку, ангеле).
7 жовтня - 23 травня 1945, Генріх Гіммлер, рейхсфюрер СС (з 1929 р.), шеф баварської поліції (з 1933 р.), шеф поліції і таємної поліції (гестапо, з 1936 р.) Німеччини, міністр інутрішніх справ Німеччини (з 1943 р.).
30 жовтня - 12 березня 1991, Рагнар Айнар Граніт, шведський нейрофізик, лауреат Нобелівської премії в галузі мдицини і фізіології (1967) "за відкриття, пов'язані з первинними фізіологічними і хімічними зоровими процесами, що відбуваються в оці".
3 листопада - 6 вересня 1978, Адольф Дасслер, німецький підприємець, засновник фірми спортивного одягу "Адідас".
8 листопада - 16 серпня 1949, Маргарет Мітчелл, американська письменниця, лауреат Пулітцерівської премії (Віднесені вітром [1937]).
7 грудня - 10 червня 1961, Катерина Василівна Білокур, майстер українського народного декоративного живопису, представниця «наївного мистецтва».
Померли 1900 року
20 січня - Джон Раскін, англійський письменник, філософ, теоретик мистецтва. 116 років тому, в 81 рік (нар. 8 лютого 1819 р.).
6 березня - Ґотліб Даймлер, німецький інженер, винахідник, піонер автомобілебудування, конструктор першого мотоцикла, засновник компанії "Daimler Motoren Gesellschaft". 116 років тому, в 66 років (нар. 17 березня 1834 р.).
2 травня - Іван Костянтинович Айвазовський (Ованес Айвазян), російський художник-мариніст, автор більше 6 тисяч картин; збудував у рідній Феодосії морський порт і провів до міста залізницю. 116 років тому, в 83 роки (нар. 29 липня 1817 р.).
4 травня - Юліян Куїловський-Сас, український церковний діяч, греко-католицький митрополит. 116 років тому, в 74 роки (нар. 1 травня 1826 р.).
5 червня - Стівен Крейн, американський письменник (Червона відзнака доблесті, Меггі: дівчина з вулиці, Відкритий човен). 116 років тому, в 29 років (нар. 1 листопада 1871 р.).
29 липня - Умберто I (Умберто Раньєро ді Савойя), другий король об'єднаної Італії (1878-1900 рр.) з Савойської династії. 116 років тому, в 56 років (нар. 14 березня 1844 р.).
4 серпня - Етьєнн Ленуар, бельгійський винахідник, конструктор першого практично придатного двигуна внутрішнього згорання (1860). 116 років тому, в 78 років (нар. 12 січня 1822 р.).
12 серпня - Вільгельм Стейніц, австрійський шахіст, перший чемпіон світу (1886, 1889, 1890). 116 років тому, в 64 роки (нар. 14 травня 1836 р.).
13 серпня - Володимир Сергійовий Соловйов, російський філософ, поет. 116 років тому, в 47 років (нар. 28 січня 1853 р.).
25 серпня - Фрідріх Вільгельм Ніцше, німецький поет, критик, філософ (Так говорив Заратустра, Воля до влади, По той бік добра і зла), невизнаний сучасниками і доведений цим до відчаю. 116 років тому, в 56 років (нар. 15 жовтня 1844 р.).
30 листопада - Оскар Вайльд, ірландський поет, письменник (Портрет Доріана Грея, Ідеальний чоловік, Як важко бути серйозним). 116 років тому, в 46 років (нар. 16 жовтня 1854 р.).

Головні події 1900 року

© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх