цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Хроніка подій 1949 року
Зазнаючи постійних і нищівних поразок від комуністичних сил під керівництвом Мао Цзедуна, 8 грудня 1949 року керівництво партії Гоміньдан перебазувалось на острів Формоза. Це поклало початок існуванню двох китайських держав - Китайської Республіки зі столицею у Тайбеї і Китайської Народної Республіки зі столицею у Пекіні.

Політичні лідери 1949 року

Іспанія: Франсиско Франко (1939-75) • Великобританія: Клемент Еттлі (1945-51), Георг VI (1936-52) • НДР: Отто Гротеволь (1949-64), Вільгельм Пік (1946-60) • ООН: Трюгве Лі (1946-52) • СРСР: Йосиф Сталін (1922-53) • США: Гаррі Трумен (1945-53) • УРСР: Микита Хрущов (1947-49), Леонід Мельников (1949-53) • ФРН: Конрад Аденауер (1949-63) • Французька республіка: Венсан Оріоль (1947-54).

Головні події 1949 року

Всі події 1949 року

5 січня - У Москві почалось засідання представників урядів Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії, СРСР і Чехословаччини, на якому прийнято рішення про створення Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ), метою якої було "сприяння планомірному розвитку народного господарства країн - членів РЕВ". Організаційне оформлення РЕВ відбулось на її першій сесії у квітні 1949 року. Цього ж року до РЕВ вступила Албанія, в 1950 році - НДР, а в 1962-у - Монголія.
10 січня - Звукозаписуюча компанія Radio Corporation of America (RCA) ввела новий стандарт для грамзапису - 7-дюймовий диск, що здійснював 45 обертів за хвилину. Згодом RCA самотужки налагодила випуск і перших програвачів виключно для платівок нового стандарту, що кардинально змінили музичний бізнес.
25 січня - В Голівудському Атлетичному клубі в Лос-Анжелесі пройшло вручення перших "Emmy", щорічних нагород за найвищі досягнення в галузі телебачення. Перша нагорода була вручена Ширлі Дінсдейл за щотижневу лялькову передачу "Pantomime Quiz Time".
8 лютого - У Будапешті за звинуваченням у державній зраді і спробі повалити комуністичний уряд до довічного ув'язнення засуджено вищого католицького ієрарха в Угорщині кардинала Міндсенті. Фактичним приводом до переслідування кардинала і ряду інших угорських релігійних діячів, які зазнавали арештів ще за часів Другої Світової війни за виступи на захист переслідуваних фашистами євреїв, стали їх протести проти політичних переслідувань громадян і критика уряду за придушення в країні свободи віросповідування. Незважаючи на протести Ватикана і світової громадськості, рішення наспіх і тенденційно проведеного суду змінене не було, і Міндсенті був звільнений лише під час антикомуністичного повстання 1956 року. Після введення в Будапешт радянських військ він переховувався у посольстві США, де перебував до 1971 року, допоки не був відкликаний Ватиканом. Цього ж року він оселився у Відні, де помер в 1975 році.
14 лютого - Відкрита перша сесія Кнесету, парламенту Ізраїлю.
2 березня - Закінчився перший безпосадковий політ на літаку навколо земної кулі. Він тривав 94 години і був здійснений на літаку Lucky Lady II (B-50 Superfortress).
17 березня - На 19-й Міжнародній автомобільній виставці у Женеві представлено перший автомобіль «Порше». Після дворічного перебування у французькій в'язниці за участь у воєнних розробках за часів гітлерівського режиму, Фердинанд Порше, один з ведучих конструкторів "Мерседеса", автор "Фольксвагена", разом з сином Феррі почали роботу над машиною, яка мала б носити ім'я їх творців. Представлений у Женеві спортивний "Порше-356", був створений на основі "Фольксвагена-Жука" і дуже швидко завоював симпатії публіки. Після смерті Фердинанда Порше в 1952 році його син продовжив справу батька і перетворив компанію "Порше" у потужну автомобільну імперію, якою вона залишається і по сьогодні.
24 березня - Вперше під час церемонії вручення «Оскарів» кращим було названо іноземний фільм - англійська екранізація «Гамлета». Виконавець головної ролі Лоуренс Олів'є був названий кращим актором, а приз за кращу режисуру було вручено Джону Х'юстону за фільм «Скарби Сьєрра-Мадре». Крім того, Волтер Х'юстон і його син Джон, що зіграли у цьому фільмі, стали першою парою батько-син, що стали лауреатами «Оскара».
31 березня - Домініон Ньюфаундленд приєднався до Канадської конфедерації і став 10-ю провінцією Канади.
4 квітня - У Вашингтоні представниками 12-х країн - США, Великобританії, Франції, Італії, Бельгії, Нідерландів, Люксембурга, Канади, Данії, Ісландії, Норвегії та Португалії - підписано Північно-атлантичний пакт (НАТО) про воєнно-політичний союз, що ставив за мету колективний захист демократичних свобод і протидію комуністичній експансії.
18 квітня - Ірландія офіційно вийшла із Британської Співдружності і отримала статус незалежної республіки. Президентом Республіки Ірландія став Шон Томас О'Келлі.
20 квітня - У Парижі почався Перший Всесвітній конгрес прихильників миру, на котрому було обрано Постійний комітет Всесвітнього конгресу на чолі з Фредеріком Жоліо-Кюрі.
20 квітня - Ядерний завод Westinghouse-Bettis в США став першим у світі комерційним підприємством, де для програмування було застосовано ФОРТРАН (FORTRAN - Formula Translator), мову створену Джоном Бакусом з компанії IBM, яка згодом стала найпоширенішою у світі завдяки своїй здатності перекладати прості команди англійською на мову машинних кодів.
5 травня - У Лондоні десять держав - Бельгія, Велика Британія, Данія, Ірландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія та Швеція - підписали Статут Ради Європи, об'єднання держав, що декларували визнання верховенства права та зобов'язувалися забезпечити права та основні свободи людини всім особам, які знаходились під їхньою юрисдикцією.
8 травня - Парламентська рада в Бонні прийняла "Основний закон" (Конституцію ФРН).
11 травня - Королівство Сіам вдруге перейменоване в Таїланд. Вперше ця назва була чинною з 1939 по 1944 рік.
11 травня - Ізраїль став 59-м членом ООН і перемістив свою столицю в Тель-Авів.
11 травня - В Нью-Йорку продано перший фотоапарат «Поляроїд», вартістю 89 доларів 95 центів. Їх особливістю була здатність невдовзі після фотографування отримувати надрукований на папері кольоровий фотознімок. Пік популярності «Поляроїдів» припав на 1980-90 роки.
12 травня - СРСР офіційно припинив блокаду Західного Берліна. Цього ж дня, після 15 місяців і більше 250 000 польотів, припинив діяти Берлінський повітряний міст, завдяки якому підтримувалась життєдіяльність Західного Берліну - доставлялось продовольство, медикаменти, бензин вугілля. У рекрордні дні за добу в аеропорту Темпельхоф здійнило посадку 1398 літаки з 12 849 тонами вантажу.
23 травня - У Бонні ухвалено Основний закон і проголошено створення Федеративної Республіки Німеччина, який набував чинності з наступного дня. До складу ФРН увійшли німецькі території, що були окуповані Францією, Великобританією і США за підсумками Другої Світової війни. Першим федеральним канцлером ФРН став голова партії Християнсько-демократичний союз Конрад Аденауер, який висунув концепцію соціальної ринкової економіки.
8 червня - У Лондоні тиражем 25500 примірників, а через 5 днів і в Нью-Йорку, вийшов з друку роман Джорджа Оруела «1984», роман-антиутопія про деградацію особистості в умовах тоталітарної системи. В 2009 році британська газета «The Times» оголосила роман «1984» найважливішою книгою, надрукованою за останні 60 років.
13 червня - У Сайгоні проголошено створення Республіки В'єтнам, на чолі зі ставлеником французів Бао Дай.
29 червня - У Південно-Африканській республіці набув чинності закон про заборону шлюбів між представниками різних рас, перший із цілої низки законів, що сформували офіційну систему расової дискримінації і сегрегації чорношкірого та азійського населення країни. Система апартеїду діяла в ПАР понад 40 років і була відмінена в 1993 році.
18 липня - Закінчилась Арабо-ізраїльська війна між єврейським населенням Палестини, а згодом - новоствореною державою Ізраїль, і арміями сусідніх арабських держав та нерегулярними арабськими військовими формуваннями. В результаті війни близько половини територій, виділених під арабську державу, і Західний Єрусалим виявилися окуповані Ізраїлем. Решта арабських територій, а також Східний Єрусалим, були окуповані Трансйорданією та Єгиптом і залишалися під їх управлінням до 1967 року.
19 липня - Лаос отримав незалежність від Франції.
20 липня - Після 19-місячної війни Ізраїль і Сирія підписали угоду про перемир'я. Вона малатимчасовий характер і не врегулювали остаточно територіальні питання.
24 липня - Після 16 років вимушеної еміграції німецький письменник Томас Манн повернувся на батьківщину.
27 липня - В Англії відбувся перший випробувальний політ першого в світі комерційного реактивного пасажирського літака «Комета» британської фірми «Де Хевілленд». Він почав експлуатуватися 22 січня 1952 року за маршрутом Лондон — Рим — Бейрут — Хартум — Йоганнесбург.
3 серпня - У США шляхом злиття Американської баскетбольної асоціації і Національної баскетбольної ліги утворено Національну баскетбольну асоціацію (НБА), до складу якої увійшло 17 команд.
5 серпня - Під час землетрусу в Перу загинуло більше 5 тисяч осіб.
12 серпня - В Женеві підписано міжнародні конвенції про захист жертв війни - про утримання поранених і хворих, про ставлення до військовополонених, про захист цивільного населення під час війни. Вони набрали чинності 21 жовтня 1950 року.
24 серпня - Набув чинності договір про утворення НАТО, підписаний у квітні дванадцятьма країни по обидва боки Атлантики для захисту своєї безпеки і головних цінностей - свободи, демократії, прав людини і верховенства закону.
29 серпня - На полігоні в Семипалатинську (Казахстан) Радянський Союз провів перше вдале випробування атомної бомби «РДС-1» потужністю близько 22 кілотон. До 1951 року СРСР мав 29 атомних бомб, три з яких було виготовлено серійно.
15 вересня - На засіданні бундестагу з перевагою в один голос першим федеральним канцлером ФРН обраний Конрад Аденауер, лідер Християнсько-демократичного союзу (ХДС). Президентом країни став Теодор Хейс (Вільна демократична партія).
1 жовтня - В Пекіні на площі Тяньаньмень Мао Цзедун проголосив створення Китайської Народної Республіки.
7 жовтня - Менш, ніж через п'ять місяців після створення ФРН, на території радянської окупаційної зони Народна рада, обрана Німецьким народним конгресом, проголосила створення Німецької Демократичної Республіки (НДР). Її прешим президентом став Вільгельм Пік, а прем'єр-міністром тимчасового уряду - Отто Гротеволь. До складу НДР увійшли землі Макленбург, Бранденбург, Лузатія, Саксонія і Тюрінгія. Берлін, колишня столиця Німеччини, залишився розділеним на західну і східну зони, незважаючи на те, що знаходився в центрі НДР. Східна Німеччина, як самостійна держава, проіснувала до 1990 року, коли відбулось її приєднання до ФРН.
11 жовтня - На 3-й Генеральній Асамблеї Всесвітньої медичної асоціації прийнято перший міжнародний кодекс медичної етики, головними принципами котрого стали прийняття медичного рішення виключно в інтересах пацієнта, співчуття до нього і повага його людської гідності.
19 листопада - Через півроку після смерті принца Луї II 30-м монархом Монако став його внук принц Реньє III.
26 листопада - Індія прийняла нову конституцію, що проголошувала її суверенною федеративною республікою в складі Британської Співдружності націй. Першим прем'єр-міністром країни став Джавахарлал Неру.
8 грудня - Зазнаючи постійних і нищівних поразок від комуністичних сил під керівництвом Мао Цзедуна у громадянській війні, керівництво партії Гоміньдан перебазувалось на острів Формоза (нині - Тайвань) і визначила Тайбей в якості тимчасової столиці Китайської Республіки. Це поклало початок існуванню двох китайських держав: Тайвань був країною-засновником ООН і одним з п'яти постійних членів Ради Безпеки ООН. Лише у 1971 році Республіка Китай поступилася місцем в ООН Китайській Народній Республіці.

Народились 1949 року

1 січня - Борис Іванович Тарасюк, український політик і дипломат, голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, лідер Народного Руху України.
10 січня - Джордж Формен, американський боксер, чемпіон Олімпійських ігор (1968), чемпіон світу з боксу серед професіоналів у надтяжкій вазі (1973-74 рр., 1994 р.). Програвши у 74-му Мухамеду Алі, Формен повернув собі звання чемпіона через двадцять років, коли йому вже йшов 46-й.
12 січня - Харукі Муракамі, японський письменник і перекладач («Погоня за вівцею», «Країна Чудес без гальм і кінець світу», «Хроніки механічного птаха»).
19 січня - Роберт Палмер, співак ("Hey Julia", "I Didn’t Mean to Turn You On", "It Could Happen To You").
7 лютого - Алан Ланкастер, англійський рок-музикант (Status Quo: "Picturesque Matchstickable", "Blue for You").
8 лютого - Ірина Муравйова, російська кіноактриса ("Чисто англійське вбивство", "Москва сльозам не вірить", "Карнавал", "Бабник", "Любов зла").
14 лютого - 27 травня 2001, Микола Миколайович Єрьоменко-молодший, білоруський кіноактор ("Любити людину", "Пірати XX віку", "Червоне й чорне").
21 лютого - Джеррі Гаррісон, англійський рок-музикант (Talking Heads: "Love Goes to Building on Fire", "Psycho Killer", "Life During Wartime"; соло: "The Red and the Black").
22 лютого - Нікі Лауда (Ніклаус Андреас Лауда), австрійський автогонщик, триразовий чемпіон світу в перегонах "Формула-1".
4 березня - 24 квітня 1979, Володимир Михайлович Івасюк, український композитор і поет.
22 березня - Фанні Ардан, французька актриса ("Сусідка", "Любов до смерті", "Скоріше б неділя", "Сімейна рада").
15 квітня - Алла Борисівна Пугачова, російська естрадна співачка ("Арлекин", "До свидания, лето", "Миллион аллых роз", "Старинные часы", "Маэстро", "Настоящий полковник").
20 квітня - Джессіка (Філліс) Ланж, американська актриса, дворазовий лауреат премії «Оскар» ("Тутсі" [1982], "Блакитне небо" [1994]; "Тиша", "Мис страху", "Френсіс", "Кінг-Конг", "Все це джаз", "Поштар дзвонить двічі", "Солодкі мрії").
20 квітня - Олександр Миколайович Мальцев, російський хокеїст, дворазовий олімпійський чемпіон, дев'ятиразовий чемпіон світу.
28 квітня - Бруно Кербі, американський актор ("Щоденник баскетболіста", "В'єтнам", "Хрещений батько 2").
29 квітня - Френсіс Россі, англійський рок-музикант, гітарист групи Status Quo ("Picturesque Matchstickable", "Piledriver", "On the Level", "Blue for You").
9 травня - Біллі Джоел, американський поп-співак, лауреат премії "Греммі" ("Just the Way You Are" [1979]; , "Honesty", "My Life", "You May be Right", "It’s Still Rock ’n’ Roll to Me", "Allentown", "Goodnight Saigon", "Tell Her about It", "Uptown Girl", "Piano Man").
17 травня - Білл Бруфорд (Вільям Скотт Бруфорд), англійська рок-музикант, ударник груп Yes, Crimson, UK
18 травня - Рік Вейкман, англійський рок-музикант (Strawbs, Yes).
19 травня - Дасті Хілл, американський рок-музикант, бас-гітарист групи ZZ Top («Jesus Just Left Chicago», "LA Grange", "Tush", "Gimme All Your Lovin’", "Legs", "Sharp Dressed Man", "Sleeping Bag").
21 травня - 28 листопада 2006, Любов Григорівна Поліщук, російська кіноактриса ("Дванадцять стільців", "Інтердівчинка").
6 червня - Роберт Інглунд, американський актор ("Кошмар на вулиці В'язів [1-5]", "Зірка народжується").
6 червня - 9 серпня 2000, Віталій Володимирович Старухін, український футболіст ("Шахтар" Донецьк), кращий футболіст СРСР (1979).
11 червня - Френк Беад, ударник американської групи ZZ Top.
14 червня - Джим Лі, англійський рок-музикант, композитор (Slade: "Get Down and Get With It", "Coz I Love You", "We’ll Bring Home the Dawn", "My Oh My", "Run Run Away").
15 червня - Саймон Коллоу, американський актор ("Ейс Вентура: Поклик природи", "Чотири весілля і одні похорони", "Кімната з видом", "Амадеус").
18 червня - 10 квітня 2010, Лех Качинський, польський політик, президент Польщі (2005-2010 рр.).
18 червня - Ярослав Качинський, польський політик, прем'єр-міністр республіки Польща (2006-07 рр.).
22 червня - Меріл (Мері Луїза) Стріп, американська актриса, триразовий лауреат «Оскара» («Залізна леді» [2011], «Вибір Софі» [1982], «Крамер проти Крамера» [1979]; «Жінка французького лейтенанта», «Музика серця»).
22 червня - Аллен Осмонд, співак (The Osmonds/The Osmond Brothers: One Bad Apple, Any Time, Merrill and Jessica, You’re Here to Remember, I’m Here to Forget).
27 червня - Вера Ванг, американська кутюр'є.
28 червня - Олександр Панкратов-Чорний, російський кіноактор (Ми із джазу).
3 липня - 3 січня 2000, Віктор Михайлович Колотов, український футболіст, володар Кубка кубків і Суперкубка (1975, у складі "Динамо" Київ), віце-чемпіон Європи; тренер.
7 липня - Шеллі Дюваль, американська актриса (Баффало Білл, Сяйво, Роксана, Брюстер Маклауд).
10 липня - 16 травня 2010, Ронні Джеймс Діо (Падавона), американський рок-співак, композитор (Elf, Richie Blackmore's Rainbow, Black Sabbath, Dio: Holy Diver, The Last in Line, Dream Evil).
12 липня - Джон Веттон, англійський рок-музикант, співак (Roxy Music, Uriah Heep, U.K., Asia: Heat of the Moment, Only Time Will Tell, King Crimson).
17 липня - 14 лютого 2002, Мік Такер, ударник і вокаліст англійської рок-групи «Sweet»: «Fox on the Run».
17 липня - Теренс Батлер, англійський рок-музикант (Black Sabbath: «Paranoid»).
18 липня - Юрій Богданович Ключковський, український політик, депутат ВР України.
22 липня - Джуна (Євгенія Ювашівна Давіташвілі), російська цілительниця, астролог.
26 липня - Роджер Тейлор (Мідоуз-Тейлор), англійський рок-музикант, ударник (Queen: Seven Seas of Rhye, Killer Queen, Bohemian Rhapsody, You’re My Best Friend, Somebody to Love, Another One Bites the Dust, Crazy Little Thing Called Love, Radio Ga-Ga; соло: Fun in Space, Strange Frontier).
28 липня - 27 жовтня 1980, Стів Пірегрін Тук, англійський рок-музикант, мультиінструменталіст (Tyrannosaurus Rex, T. Rex).
12 серпня - Марк Нопфлер, шотландський рок-музикант (Dire Straits: Money for Nothing).
25 серпня - Джин Сіммонс (Хайм Віц), вокаліст і бас-гітарист американської групи Kiss (Rock and Roll All Nite, Beth, I Was Made For Lovin’ You, Forever), актор (Втеча, Знайти живим чи мертвим).
28 серпня - Г'ю Корнуелл, гітарист і співак англійської панк-групи The Stranglers.
31 серпня - Річард Гір, американський кіноактор (Внутрішнє розслідування, Красуня, Шакал, Доктор "Т" і його жінки).
4 вересня - Григорій Михайлович Суркіс, український політик, депутат Верховної ради, пезидент Федерації футболу України.
7 вересня - Глорія Гейнор (Фаулз), канадська співачка (I Will Survive, Never Can Say Goodbye).
12 вересня - Ірина Костянтинівна Родніна, російська фігуристка, триразова чемпіонка Олімпійських ігор, одинадцятиразова чемпіонка світу, десятиразова чеміонка Європи.
18 вересня - Пітер Шилтон, англійський футболіст; у англійській прем'єр-лізі провів 1005 ігор, 125 разів захищав ворота збірної Англії ("найзнаменитіший" із пропущених голів - гол Марадони на Чемпіонаті світу 1986 року, забитий Шилтону рукою).
18 вересня - Керрі Лівгрен, музикант, клавішник американської групи Kansas (Dust in the Wind).
19 вересня - Анатолій Дмитрович Коньков, український футболіст ("Шахтар" Донецьк, "Динамо" Київ), володар Кубка Кубків і Суперкубка Європи (1975).
19 вересня - Твіггі (Леслі Хорнбі), англійська топ-манекенниця 1960-х років (мініспідниці), актриса (Бойфренд, Принцеси).
20 вересня - Сабіна Азема, французька актриса («Червона зона», «Ванільне морозиво»).
22 вересня - Девід Ковердейл, британський рок-співак (Deep Purple, Whitesnake: Fool for Your Loving, Don’t Break My Heart Again; соло: In the Heat of the Night).
23 вересня - Брюс Спрінгстін, американський рок-співак (E-Street Band: Born in the U.S.A., Born to Run, Hungry Heart, Dancing in the Dark, Cover Me, I’m on Fire, Glory Days, My Hometown, War), композитор (Blinded by the Light [Manfred Mann’s Earth Band], Fire [The Pointer Sisters]); занесений до Залу слави рок-н-роллу 15 березня 1999 року.
25 вересня - Педро Альмодовар Кабальєро, іспанський кінорежисер, лауреат «Оскара» («Все про мою матір» 1999, «Поговори з нею», 2002); сценарист («Погане виховання») і актор.
4 жовтня - Арманд Асанте, американський актор (Полювання на диявола, Одісей, Готті, Стриптиз, Суддя Дредд, Сліпа справедливість, Фатальний інстинкт, Королі Мамбо).
6 жовтня - 30 грудня 2010, Роберт Фаррелл, німецький композитор, співак (Boney M: Daddy Cool, Brown Girl in the Ring, Rivers of Babylon), продюсер (Boney M, Eruption, Milli Vanilli).
8 жовтня - Сігурні (Сюзан) Вівер, американська актриса (Чужий, Чужі, Льодовий шторм, Ділова дівчина, Мисливці за привидами, Захоплення Всесвіту, Рік житя в небезпеці, Білий сніг).
11 жовтня - Деріл Холл, американський поп-музикант (дует Hall & Oates: She’s Gone, Sara Smile, Rich Girl, Kiss on My List, Private Eyes, You Make My Dreams, I Can’t Go for That, Did It in a Minute, Maneater).
12 жовтня - Іліч Рамірес СанчесКарлос Шакал»), венесуельський терорист.
17 жовтня - Білл Хадсон, американський комік, співак (The Hudson Brothers: So You are a Star, Rendezvous).
20 жовтня - Валерій Пилипович Борзов, український легкоатлет, дворазовий Олімпійський чемпіон (1972), міністр у справах молоді та спорту ( 1990-97 рр.).
21 жовтня - Біньямін Нетаньяху, прем'єр-міністр Ізраілю (1996—1999 і з 2009).
22 жовтня - Арсен Венгер, французький футбольний тренер ("Арсенал" Лондон).
28 жовтня - Володимир Іванович Онищенко, український футболіст ("Динамо" Київ), володар Кубка кубків і Суперкубка УЕФА (1975), тренер (молодіжна збірна України).
3 листопада - Ларрі Холмс, американський боксер, чемпіон світу серед суперважковаговиків за версією WBC (1978-1985).
3 листопада - Олександр Борисович Градський, російський композитор, співак.
8 листопада - Бонні Рейтт, американська гітаристка, співачка, лауреат "Гремі" [1990] (Runaway, The Boy Can’t Help It, Something to Talk About, Sweet Forgiveness), актриса Міський ковбой).
8 листопада - Володимир Григорович Веремєєв, український футболіст, володар Кубка кубків (1975), тренер.
10 листопада - Джек Скаліа, американський актор (Абсолютний нуль, Слухайся серця, Даллас, Кримінальний характер, Місто страху).
13 листопада - Вупі Голдберг (Карін Джонсон), американська актриса, лауреат «Оскара» (Привид [1990]; Привиди Міссісіпі, Пурпуровий колір, Сестри по нещастю, Зроблено в Америці, Наступне покоління).
1 грудня - 2 грудня 1993, Пабло Ескобар, колумбійський наркобарон, один з найбільш зухвалих і жорстоких злочинців XX сторіччя.
4 грудня - Джефф Бріджес, американський кіноактор (Божевільний Білл, Американське серце, Король риболовів, Проти всього на світі, Великий Лебовський).
11 грудня - Борис Васильович Щербаков, російський кіноактор ("Кримінальний квартет", "Через терни до зірок", "Злодії в законі").
14 грудня - Кліфф Вільямс, рок-музикант, гітарист (AC/DC: Powerage, Highway to Hell, Back in Black, Dirty Deeds Done Dirt Cheap, For Those about to Rock, Fly on the Wall, Who Made Who, Blow Up Your Video).
15 грудня - Дон Джонсон (Донні Уейн Джонсон), американський співак, актор (Неш Бріджес, Народжений вчора, Рай, Харлі Девідсон і ковбой Мальборо, Помста розлучених дружин, Танок закоханих сердець); колишній чоловік Мелані Гріффітс.
22 грудня - Моріс Гібб, австралійський музикант, композитор, співак (Bee Gees: Saturday Night Fever, How Deep is Your Love, Stayin’ Alive).
22 грудня - Робін Гібб, австралійський музикант, композитор, співак (Bee Gees: How Can You Mend a Broken Heart).
25 грудня - Сіссі (Мері Елізабет) Спейсек, американська кіноактриса, лауреат премії «Оскар» (Дочка щахтаря [1980]; Ріка, Дж.Ф.К., Керрі, Мігранти).
26 грудня - Михайло Сергійович Боярський, російський співак і актор (Мама, Три мушкетери).

Померли 1949 року

6 січня - Віктор Флемінг, американський режисер, лауреат премії «Оскар» ("Віднесені вітром" [1939]; "Чарівник з країни Оз"). 69 років тому, у 66 років (нар. 23 лютого 1883 р.).
19 січня - Олександр Серафимович Серафимович, російський письменник. 69 років тому, у 86 років (нар. 19 січня 1863 р.).
18 лютого - Нісето Алькалья Самора, перший прем'єр-міністр (1931) і перший президент (1931-36 рр.) Другої Іспанської республіки. 69 років тому, у 72 роки (нар. 6 липня 1877 р.).
3 квітня - Юліуш Словацький, польський поет, драматург 69 років тому, у 140 років (нар. 4 вересня 1809 р.).
19 квітня - Ульріх Сальхов, шведський фігурист, десятиразовий чемпіон світу, перший Олімпійський чемпіон з фігурного катання (1908). 69 років тому, у 72 роки (нар. 7 серпня 1877 р.).
26 квітня - Спиридон Луїс, грецький спортсмен, переможець з марафонського бігу на I Олімпійських іграх сучасності (1896). 69 років тому, у 76 років (нар. 12 січня 1873 р.).
6 травня - Моріс Метеррлінк, бельгійський письменник (Синій птах, Сестра Беатріса), лауреат Нобелівської премії (1911). 69 років тому, у 87 років (нар. 29 серпня 1862 р.).
10 червня - Сігрід Унсет, норвезька письменниця ("Фру Марта Оулі", "Щасливий вік"), лауреат Нобелівської премії (1928). 69 років тому, у 67 років (нар. 20 травня 1882 р.).
2 липня - Георгій Михайлович Димитров, болгарський комуніст, звинувачений у підпалі рейстагу (1933), але виправданий Лейпцігським судом, голова Комінтерну (1935-43 рр.), лідер комуністичної Болгарії (1946-49 рр.). 69 років тому, у 67 років (нар. 18 червня 1882 р.).
8 серпня - Іван Максимович Піддубний, український спортсмен-борець, шестиразовий чемпіон світу (1905-9); 25 років вважався непереможним борцем у світі. 69 років тому, у 78 років (нар. 8 жовтня 1871 р.).
16 серпня - Маргарет Мітчелл, американська письменниця, лауреат Пулітцерівської премії (Віднесені вітром [1937]). 69 років тому, у 49 років (нар. 8 листопада 1900 р.).
3 листопада - Соломон Гугенхайм, американський бізнесмен, філантроп; засновник музею мистецтв у Нью-Йорку. 69 років тому, у 88 років (нар. 2 лютого 1861 р.).


20 ТИСЯЧ СЛІВ

чужомовного походження

Головні події 1949 року

1 жовтня 1949 року в Пекіні на площі Тяньаньмень Мао Цзедун проголосив створення Китайської Народної Республіки,..
1 жовтня
keyboard_arrow_left1948
1950keyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

Наверх