цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1949 року
Зазнаючи постійних і нищівних поразок від комуністичних сил під керівництвом Мао Цзедуна, 8 грудня 1949 року керівництво партії Гоміньдан перебазувалось на острів Формоза. Це поклало початок існуванню двох китайських держав - Китайської Республіки зі столицею у Тайбеї і Китайської Народної Республіки зі столицею у Пекіні.

Головні події 1949 року


Всі події 1949 року

5 січня - У Москві почалось засідання представників урядів Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії, СРСР і Чехословаччини, на якому прийнято рішення про створення Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ), метою якої було "сприяння планомірному розвитку народного господарства країн - членів РЕВ". Організаційне оформлення РЕВ відбулось на її першій сесії у квітні 1949 року. Цього ж року до РЕВ вступила Албанія, в 1950 році - НДР, а в 1962-у - Монголія.
10 січня - Звукозаписуюча компанія Radio Corporation of America (RCA) ввела новий стандарт для грамзапису - 7-дюймовий диск, що здійснював 45 обертів за хвилину. Згодом RCA самотужки налагодила випуск і перших програвачів виключно для платівок нового стандарту, що кардинально змінили музичний бізнес.
25 січня - В Голівудському Атлетичному клубі в Лос-Анжелесі пройшло вручення перших "Emmy", щорічних нагород за найвищі досягнення в галузі телебачення. Перша нагорода була вручена Ширлі Дінсдейл за щотижневу лялькову передачу "Pantomime Quiz Time".
8 лютого - У Будапешті за звинуваченням у державній зраді і спробі повалити комуністичний уряд до довічного ув'язнення засуджено вищого католицького ієрарха в Угорщині кардинала Міндсенті. Фактичним приводом до переслідування кардинала і ряду інших угорських релігійних діячів, які зазнавали арештів ще за часів Другої Світової війни за виступи на захист переслідуваних фашистами євреїв, стали їх протести проти політичних переслідувань громадян і критика уряду за придушення в країні свободи віросповідування. Незважаючи на протести Ватикана і світової громадськості, рішення наспіх і тенденційно проведеного суду змінене не було, і Міндсенті був звільнений лише під час антикомуністичного повстання 1956 року. Після введення в Будапешт радянських військ він переховувався у посольстві США, де перебував до 1971 року, допоки не був відкликаний Ватиканом. Цього ж року він оселився у Відні, де помер в 1975 році.
14 лютого - Відкрита перша сесія Кнесету, парламенту Ізраїлю.
2 березня - Закінчився перший безпосадковий політ на літаку навколо земної кулі. Він тривав 94 години і був здійснений на літаку Lucky Lady II (B-50 Superfortress).
17 березня - На 19-й Міжнародній автомобільній виставці у Женеві представлено перший автомобіль «Порше». Після дворічного перебування у французькій в'язниці за участь у воєнних розробках за часів гітлерівського режиму, Фердинанд Порше, один з ведучих конструкторів "Мерседеса", автор "Фольксвагена", разом з сином Феррі почали роботу над машиною, яка мала б носити ім'я їх творців. Представлений у Женеві спортивний "Порше-356", був створений на основі "Фольксвагена-Жука" і дуже швидко завоював симпатії публіки. Після смерті Фердинанда Порше в 1952 році його син продовжив справу батька і перетворив компанію "Порше" у потужну автомобільну імперію, якою вона залишається і по сьогодні.
24 березня - Вперше під час церемонії вручення «Оскарів» кращим було названо іноземний фільм - англійська екранізація «Гамлета». Виконавець головної ролі Лоуренс Олів'є був названий кращим актором, а приз за кращу режисуру було вручено Джону Х'юстону за фільм «Скарби Сьєрра-Мадре». Крім того, Волтер Х'юстон і його син Джон, що зіграли у цьому фільмі, стали першою парою батько-син, що стали лауреатами «Оскара».
31 березня - Домініон Ньюфаундленд приєднався до Канадської конфедерації і стат 10-ю провінцією Канади.
4 квітня - У Вашингтоні представниками 12-х країн - США, Великобританії, Франції, Італії, Бельгії, Нідерландів, Люксембурга, Канади, Данії, Ісландії, Норвегії та Португалії - підписано Північно-атлантичний пакт (НАТО) про воєнно-політичний союз, що ставив за мету колективний захист демократичних свобод і протидію комуністичній експансії.
18 квітня - Ірландія офіційно вийшла із Британської Співдружності і отримала статус незалежної республіки. Президентом Республіки Ірландія став Шон Томас О'Келлі.
20 квітня - У Парижі почався Перший Всесвітній конгрес прихильників миру, на котрому було обрано Постійний комітет Всесвітнього конгресу на чолі з Фредеріком Жоліо-Кюрі.
20 квітня - Ядерний завод Westinghouse-Bettis в США став першим у світі комерційним підприємством, де для програмування було застосовано ФОРТРАН (FORTRAN - Formula Translator), мову створену Джоном Бакусом з компанії IBM, яка згодом стала найпоширенішою у світі завдяки своїй здатності перекладати прості команди англійською на мову машинних кодів.
5 травня - У Лондоні десять держав - Бельгія, Велика Британія, Данія, Ірландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія та Швеція - підписали Статут Ради Європи, об'єднання держав, що визнають верховенство права та зобов'язуються забезпечити права та основні свободи людини всім особам, які знаходяться під їх юрисдикцією. Ідею створення такої організації висловив Вінстон Черчілль 19 вересня 1946 року, закликавши до створення «Сполучених Штатів Європи» на зразок Сполучених Штатів Америки. Україна стала членом Ради Європи в 1995 році.
8 травня - Парламентська рада в Бонні прийняла "Основний закон" (Конституцію ФРН).
11 травня - Королівство Сіам вдруге перейменоване в Таїланд. Вперше ця назва була чинною з 1939 по 1944 рік.
11 травня - Ізраїль став 59-м членом ООН і перемістив свою столицю в Тель-Авів.
11 травня - В Нью-Йорку продано перший фотоапарат «Поляроїд», вартістю 89 доларів 95 центів. Їх особливістю була здатність невдовзі після фотографування отримувати надрукований на папері кольоровий фотознімок. Пік популярності «Поляроїдів» припав на 1980-90 роки.
12 травня - СРСР офіційно припинив блокаду Західного Берліна. Цього ж дня, після 15 місяців і більше 250 000 польотів, припинив діяти Берлінський повітряний міст, завдяки якому підтримувалась життєдіяльність Західного Берліну - доставлялось продовольство, медикаменти, бензин вугілля. У рекрордні дні за добу в аеропорту Темпельхоф здійнило посадку 1398 літаки з 12 849 тонами вантажу.
23 травня - У Бонні ухвалено Основний закон і проголошено створення Федеративної Республіки Німеччина, який набував чинності з наступного дня. До складу ФРН увійшли німецькі території, що були окуповані Францією, Великобританією і США за підсумками Другої Світової війни. Першим федеральним канцлером ФРН став голова партії Християнсько-демократичний союз Конрад Аденауер, який висунув концепцію соціальної ринкової економіки.
8 червня - У Лондоні тиражем 25500 примірників, а через 5 днів і в Нью-Йорку, вийшов з друку роман Джорджа Оруела «1984», роман-антиутопія про деградацію особистості в умовах тоталітарної системи. В 2009 році британська газета «The Times» оголосила роман «1984» найважливішою книгою, надрукованою за останні 60 років.
13 червня - У Сайгоні проголошено створення Республіки В'єтнам, на чолі зі ставлеником французів Бао Дай.
29 червня - У Південній Африці почала діяти політика апартеїду - набув чинності закон, що забороняв расово змішані шлюби. За наступні два роки було прийнято ще ряд расистських законів, які забороняли будь-які сексуальні контакти осіб різних рас, змушували реєструватись за расовою ознакою та селитись расові групи на певних виділених територіях. Система апартеїду діяла в ПАР протягом 45 років і була відмінена в 1994 році.
18 липня - Закінчилась Арабо-ізраїльська війна між єврейським населенням Палестини, а згодом - новоствореною державою Ізраїль, і арміями сусідніх арабських держав та нерегулярними арабськими військовими формуваннями. В результаті війни близько половини територій, виділених під арабську державу, і Західний Єрусалим виявилися окуповані Ізраїлем. Решта арабських територій, а також Східний Єрусалим, були окуповані Трансйорданією та Єгиптом і залишалися під їх управлінням до 1967 року.
19 липня - Лаос отримав незалежність від Франції.
20 липня - Після 19-місячної війни Ізраїль і Сирія підписали угоду про перемир'я. Вона малатимчасовий характер і не врегулювали остаточно територіальні питання.
24 липня - Після 16 років вимушеної еміграції німецький письменник Томас Манн повернувся на батьківщину.
27 липня - В Англії відбувся перший випробувальний політ першого в світі комерційного реактивного пасажирського літака «Комета» британської фірми «Де Хевілленд». Він почав експлуатуватися 22 січня 1952 року за маршрутом Лондон — Рим — Бейрут — Хартум — Йоганнесбург.
3 серпня - У США шляхом злиття Американської баскетбольної асоціації і Національної баскетбольної ліги утворено Національну баскетбольну асоціацію (НБА), до складу якої увійшло 17 команд.
5 серпня - Під час землетрусу в Перу загинуло більше 5 тисяч осіб.
12 серпня - В Женеві підписано міжнародні конвенції про захист жертв війни - про утримання поранених і хворих, про ставлення до військовополонених, про захист цивільного населення під час війни. Вони набрали чинності 21 жовтня 1950 року.
24 серпня - Набув чинності договір про утворення НАТО, підписаний у квітні дванадцятьма країни по обидва боки Атлантики для захисту своєї безпеки і головних цінностей - свободи, демократії, прав людини і верховенства закону.
29 серпня - На полігоні в Семипалатинську (Казахстан) Радянський Союз провів перше вдале випробування атомної бомби «РДС-1» потужністю близько 22 кілотон. До 1951 року СРСР мав 29 атомних бомб, три з яких було виготовлено серійно.
15 вересня - На засіданні бундестагу з перевагою в один голос першим федеральним канцлером ФРН обраний Конрад Аденауер, лідер Християнсько-демократичного союзу (ХДС). Президентом країни став Теодор Хейс (Вільна демократична партія).
1 жовтня - В Пекіні на площі Тяньаньмень Мао Цзедун проголосив створення Китайської Народної Республіки.
7 жовтня - Менш, ніж через п'ять місяців після створення ФРН, на території радянської окупаційної зони Народна рада, обрана Німецьким народним конгресом, проголосила створення Німецької Демократичної Республіки (НДР). Її прешим президентом став Вільгельм Пік, а прем'єр-міністром тимчасового уряду - Отто Гротеволь. До складу НДР увійшли землі Макленбург, Бранденбург, Лузатія, Саксонія і Тюрінгія. Берлін, колишня столиця Німеччини, залишився розділеним на західну і східну зони, незважаючи на те, що знаходився в центрі НДР. Східна Німеччина, як самостійна держава, проіснувала до 1990 року, коли відбулось її приєднання до ФРН.
11 жовтня - На 3-й Генеральній Асамблеї Всесвітньої медичної асоціації прийнято перший міжнародний кодекс медичної етики, головними принципами котрого стали прийняття медичного рішення виключно в інтересах пацієнта, співчуття до нього і повага його людської гідності.
19 листопада - Через півроку після смерті принца Луї II 30-м монархом Монако став його внук принц Реньє III.
26 листопада - Індія прийняла нову конституцію, що проголошувала її суверенною федеративною республікою в складі Британської Співдружності націй. Першим прем'єр-міністром країни став Джавахарлал Неру.
8 грудня - Зазнаючи постійних і нищівних поразок від комуністичних сил під керівництвом Мао Цзедуна у громадянській війні, керівництво партії Гоміньдан перебазувалось на острів Формоза (нині - Тайвань) і визначила Тайбей в якості тимчасової столиці Китайської Республіки. Це поклало початок існуванню двох китайських держав: Тайвань був країною-засновником ООН і одним з п'яти постійних членів Ради Безпеки ООН. Лише у 1971 році Республіка Китай поступилася місцем в ООН Китайській Народній Республіці.
Народилися 1949 року
1 січня - Борис Іванович Тарасюк, український політик і дипломат, голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, лідер Народного Руху України.
10 січня - Джордж Формен, американський боксер, чемпіон Олімпійських ігор (1968), чемпіон світу з боксу серед професіоналів у надтяжкій вазі (1973-74 рр., 1994 р.). Програвши у 74-му Мухамеду Алі, Формен повернув собі звання чемпіона через двадцять років, коли йому вже йшов 46-й.
12 січня - Харукі Муракамі, японський письменник і перекладач («Погоня за вівцею», «Країна Чудес без гальм і кінець світу», «Хроніки механічного птаха»).
19 січня - Роберт Палмер, співак ("Hey Julia", "I Didn’t Mean to Turn You On", "It Could Happen To You").
7 лютого - Алан Ланкастер, англійський рок-музикант (Status Quo: "Picturesque Matchstickable", "Blue for You").
8 лютого - Ірина Муравйова, російська кіноактриса ("Чисто англійське вбивство", "Москва сльозам не вірить", "Карнавал", "Бабник", "Любов зла").
14 лютого - 27 травня 2001, Микола Миколайович Єрьоменко-молодший, білоруський кіноактор ("Любити людину", "Пірати XX віку", "Червоне й чорне").
21 лютого - Джеррі Гаррісон, англійський рок-музикант (Talking Heads: "Love Goes to Building on Fire", "Psycho Killer", "Life During Wartime"; соло: "The Red and the Black").
22 лютого - Нікі Лауда (Ніклаус Андреас Лауда), австрійський автогонщик, триразовий чемпіон світу в перегонах "Формула-1".
4 березня - 24 квітня 1979, Володимир Михайлович Івасюк, український композитор і поет.
19 березня - Валерій Якович Леонтьєв, російський поп-співак, актор ("Дочка полковника", "Екстрасенс", "Як стати зіркою").
22 березня - Фанні Ардан, французька актриса ("Сусідка", "Любов до смерті", "Скоріше б неділя", "Сімейна рада").
15 квітня - Алла Борисівна Пугачова, російська естрадна співачка ("Арлекин", "До свидания, лето", "Миллион аллых роз", "Старинные часы", "Маэстро", "Настоящий полковник").
20 квітня - Джессіка (Філліс) Ланж, американська актриса, дворазовий лауреат премії «Оскар» ("Тутсі" [1982], "Блакитне небо" [1994]; "Тиша", "Мис страху", "Френсіс", "Кінг-Конг", "Все це джаз", "Поштар дзвонить двічі", "Солодкі мрії").
20 квітня - Олександр Миколайович Мальцев, російський хокеїст, дворазовий олімпійський чемпіон, дев'ятиразовий чемпіон світу.
28 квітня - Бруно Кербі, американський актор ("Щоденник баскетболіста", "В'єтнам", "Хрещений батько 2").
29 квітня - Френсіс Россі, англійський рок-музикант, гітарист групи Status Quo ("Picturesque Matchstickable", "Piledriver", "On the Level", "Blue for You").
9 травня - Біллі Джоел, американський поп-співак, лауреат премії "Греммі" ("Just the Way You Are" [1979]; , "Honesty", "My Life", "You May be Right", "It’s Still Rock ’n’ Roll to Me", "Allentown", "Goodnight Saigon", "Tell Her about It", "Uptown Girl", "Piano Man").
17 травня - Білл Бруфорд (Вільям Скотт Бруфорд), англійська рок-музикант, ударник груп Yes, Crimson, UK
18 травня - Рік Вейкман, англійський рок-музикант (Strawbs, Yes).
19 травня - Дасті Хілл, американський рок-музикант, бас-гітарист групи ZZ Top («Jesus Just Left Chicago», "LA Grange", "Tush", "Gimme All Your Lovin’", "Legs", "Sharp Dressed Man", "Sleeping Bag").
21 травня - 28 листопада 2006, Любов Григорівна Поліщук, російська кіноактриса ("Дванадцять стільців", "Інтердівчинка").
6 червня - Роберт Інглунд, американський актор ("Кошмар на вулиці В'язів [1-5]", "Зірка народжується").
6 червня - 9 серпня 2000, Віталій Володимирович Старухін, український футболіст ("Шахтар" Донецьк), кращий футболіст СРСР (1979).
11 червня - Френк Беад, ударник американської групи ZZ Top.
14 червня - Джим Лі, англійський рок-музикант, композитор (Slade: "Get Down and Get With It", "Coz I Love You", "We’ll Bring Home the Dawn", "My Oh My", "Run Run Away").
15 червня - Саймон Коллоу, американський актор ("Ейс Вентура: Поклик природи", "Чотири весілля і одні похорони", "Кімната з видом", "Амадеус").
18 червня - 10 квітня 2010, Лех Качинський, польський політик, президент Польщі (2005-2010 рр.).
18 червня - Ярослав Качинський, польський політик, прем'єр-міністр республіки Польща (2006-07 рр.).
22 червня - Меріл (Мері Луїза) Стріп, американська актриса, триразовий лауреат «Оскара» («Залізна леді» [2011], «Вибір Софі» [1982], «Крамер проти Крамера» [1979]; «Жінка французького лейтенанта», «Музика серця»).
22 червня - Аллен Осмонд, співак (The Osmonds/The Osmond Brothers: One Bad Apple, Any Time, Merrill and Jessica, You’re Here to Remember, I’m Here to Forget).
27 червня - Вера Ванг, американська кутюр'є.
28 червня - Олександр Панкратов-Чорний, російський кіноактор (Ми із джазу).
3 липня - 3 січня 2000, Віктор Михайлович Колотов, український футболіст, володар Кубка кубків і Суперкубка (1975, у складі "Динамо" Київ), віце-чемпіон Європи; тренер.
7 липня - Шеллі Дюваль, американська актриса (Баффало Білл, Сяйво, Роксана, Брюстер Маклауд).
10 липня - 16 травня 2010, Ронні Джеймс Діо (Падавона), американський рок-співак, композитор (Elf, Richie Blackmore's Rainbow, Black Sabbath, Dio: Holy Diver, The Last in Line, Dream Evil).
12 липня - Джон Веттон, англійський рок-музикант, співак (Roxy Music, Uriah Heep, U.K., Asia: Heat of the Moment, Only Time Will Tell, King Crimson).
17 липня - 14 лютого 2002, Мік Такер, ударник і вокаліст англійської рок-групи «Sweet»: «Fox on the Run».
17 липня - Теренс Батлер, англійський рок-музикант (Black Sabbath: «Paranoid»).
18 липня - Юрій Богданович Ключковський, український політик, депутат ВР України.
22 липня - Джуна (Євгенія Ювашівна Давіташвілі), російська цілительниця, астролог.
26 липня - Роджер Тейлор (Мідоуз-Тейлор), англійський рок-музикант, ударник (Queen: Seven Seas of Rhye, Killer Queen, Bohemian Rhapsody, You’re My Best Friend, Somebody to Love, Another One Bites the Dust, Crazy Little Thing Called Love, Radio Ga-Ga; соло: Fun in Space, Strange Frontier).
28 липня - 27 жовтня 1980, Стів Пірегрін Тук, англійський рок-музикант, мультиінструменталіст (Tyrannosaurus Rex, T. Rex).
12 серпня - Марк Нопфлер, шотландський рок-музикант (Dire Straits: Money for Nothing).
25 серпня - Джин Сіммонс (Хайм Віц), вокаліст і бас-гітарист американської групи Kiss (Rock and Roll All Nite, Beth, I Was Made For Lovin’ You, Forever), актор (Втеча, Знайти живим чи мертвим).
28 серпня - Г'ю Корнуелл, гітарист і співак англійської панк-групи The Stranglers.
31 серпня - Річард Гір, американський кіноактор (Внутрішнє розслідування, Красуня, Шакал, Доктор "Т" і його жінки).
4 вересня - Григорій Михайлович Суркіс, український політик, депутат Верховної ради, пезидент Федерації футболу України.
7 вересня - Глорія Гейнор (Фаулз), канадська співачка (I Will Survive, Never Can Say Goodbye).
12 вересня - Ірина Костянтинівна Родніна, російська фігуристка, триразова чемпіонка Олімпійських ігор, одинадцятиразова чемпіонка світу, десятиразова чеміонка Європи.
18 вересня - Пітер Шилтон, англійський футболіст; у англійській прем'єр-лізі провів 1005 ігор, 125 разів захищав ворота збірної Англії ("найзнаменитіший" із пропущених голів - гол Марадони на Чемпіонаті світу 1986 року, забитий Шилтону рукою).
18 вересня - Керрі Лівгрен, музикант, клавішник американської групи Kansas (Dust in the Wind).
19 вересня - Анатолій Дмитрович Коньков, український футболіст ("Шахтар" Донецьк, "Динамо" Київ), володар Кубка Кубків і Суперкубка Європи (1975).
19 вересня - Твіггі (Леслі Хорнбі), англійська топ-манекенниця 1960-х років (мініспідниці), актриса (Бойфренд, Принцеси).
20 вересня - Сабіна Азема, французька актриса (Червона зона, Ванільне морозиво).
22 вересня - Девід Ковердейл, британський рок-співак (Deep Purple, Whitesnake: Fool for Your Loving, Don’t Break My Heart Again; соло: In the Heat of the Night).
23 вересня - Брюс Спрінгстін, американський рок-співак (E-Street Band: Born in the U.S.A., Born to Run, Hungry Heart, Dancing in the Dark, Cover Me, I’m on Fire, Glory Days, My Hometown, War), композитор (Blinded by the Light [Manfred Mann’s Earth Band], Fire [The Pointer Sisters]); занесений до Залу слави рок-н-роллу 15 березня 1999 року.
25 вересня - Педро Альмодовар Кабальєро, іспанський кінорежисер, лауреат «Оскара» («Все про мою матір» 1999, «Поговори з нею», 2002); сценарист («Погане виховання») і актор.
4 жовтня - Арманд Асанте, американський актор (Полювання на диявола, Одісей, Готті, Стриптиз, Суддя Дредд, Сліпа справедливість, Фатальний інстинкт, Королі Мамбо).
6 жовтня - 30 грудня 2010, Роберт Фаррелл, німецький композитор, співак (Boney M: Daddy Cool, Brown Girl in the Ring, Rivers of Babylon), продюсер (Boney M, Eruption, Milli Vanilli).
8 жовтня - Сігурні (Сюзан) Вівер, американська актриса (Чужий, Чужі, Льодовий шторм, Ділова дівчина, Мисливці за привидами, Захоплення Всесвіту, Рік житя в небезпеці, Білий сніг).
11 жовтня - Деріл Холл, американський поп-музикант (дует Hall & Oates: She’s Gone, Sara Smile, Rich Girl, Kiss on My List, Private Eyes, You Make My Dreams, I Can’t Go for That, Did It in a Minute, Maneater).
12 жовтня - Іліч Рамірес СанчесКарлос Шакал»), венесуельський терорист.
17 жовтня - Білл Хадсон, американський комік, співак (The Hudson Brothers: So You are a Star, Rendezvous).
20 жовтня - Валерій Пилипович Борзов, український легкоатлет, дворазовий Олімпійський чемпіон (1972), міністр у справах молоді та спорту ( 1990-97 рр.).
21 жовтня - Біньямін Нетаньяху, прем'єр-міністр Ізраілю (1996—1999 і з 2009).
22 жовтня - Арсен Венгер, французький футбольний тренер ("Арсенал" Лондон).
28 жовтня - Володимир Іванович Онищенко, український футболіст ("Динамо" Київ), володар Кубка кубків і Суперкубка УЕФА (1975), тренер (молодіжна збірна України).
3 листопада - Ларрі Холмс, американський боксер, чемпіон світу серед суперважковаговиків за версією WBC (1978-1985).
3 листопада - Олександр Борисович Градський, російський композитор, співак.
8 листопада - Бонні Рейтт, американська гітаристка, співачка, лауреат "Гремі" [1990] (Runaway, The Boy Can’t Help It, Something to Talk About, Sweet Forgiveness), актриса Міський ковбой).
8 листопада - Володимир Григорович Веремєєв, український футболіст, володар Кубка кубків (1975), тренер.
10 листопада - Джек Скаліа, американський актор (Абсолютний нуль, Слухайся серця, Даллас, Кримінальний характер, Місто страху).
13 листопада - Вупі Голдберг (Карін Джонсон), американська актриса, лауреат «Оскара» (Привид [1990]; Привиди Міссісіпі, Пурпуровий колір, Сестри по нещастю, Зроблено в Америці, Наступне покоління).
1 грудня - 2 грудня 1993, Пабло Ескобар, колумбійський наркобарон, один з найбільш зухвалих і жорстоких злочинців XX сторіччя.
4 грудня - Джефф Бріджес, американський кіноактор (Божевільний Білл, Американське серце, Король риболовів, Проти всього на світі, Великий Лебовський).
11 грудня - Борис Васильович Щербаков, російський кіноактор ("Кримінальний квартет", "Через терни до зірок", "Злодії в законі").
14 грудня - Кліфф Вільямс, рок-музикант, гітарист (AC/DC: Powerage, Highway to Hell, Back in Black, Dirty Deeds Done Dirt Cheap, For Those about to Rock, Fly on the Wall, Who Made Who, Blow Up Your Video).
15 грудня - Дон Джонсон (Донні Уейн Джонсон), американський співак, актор (Неш Бріджес, Народжений вчора, Рай, Харлі Девідсон і ковбой Мальборо, Помста розлучених дружин, Танок закоханих сердець); колишній чоловік Мелані Гріффітс.
22 грудня - Моріс Гібб, австралійський музикант, композитор, співак (Bee Gees: Saturday Night Fever, How Deep is Your Love, Stayin’ Alive).
22 грудня - Робін Гібб, австралійський музикант, композитор, співак (Bee Gees: How Can You Mend a Broken Heart).
25 грудня - Сіссі (Мері Елізабет) Спейсек, американська кіноактриса, лауреат премії «Оскар» (Дочка щахтаря [1980]; Ріка, Дж.Ф.К., Керрі, Мігранти).
26 грудня - Михайло Сергійович Боярський, російський співак і актор (Мама, Три мушкетери).
Померли 1949 року
6 січня - Віктор Флемінг, американський режисер, лауреат премії «Оскар» ("Віднесені вітром" [1939]; "Чарівник з країни Оз"). 67 років тому, в 66 років (нар. 23 лютого 1883 р.).
19 січня - Олександр Серафимович Серафимович, російський письменник. 67 років тому, в 86 років (нар. 19 січня 1863 р.).
18 лютого - Нісето Алькалья Самора, перший прем'єр-міністр (1931) і перший президент (1931-36 рр.) Другої Іспанської республіки. 67 років тому, в 72 роки (нар. 6 липня 1877 р.).
3 квітня - Юліуш Словацький, польський поет, драматург 67 років тому, в 140 років (нар. 4 вересня 1809 р.).
19 квітня - Ульріх Сальхов, шведський фігурист, десятиразовий чемпіон світу, перший Олімпійський чемпіон з фігурного катання (1908). 67 років тому, в 72 роки (нар. 7 серпня 1877 р.).
26 квітня - Спиридон Луїс, грецький спортсмен, переможець з марафонського бігу на I Олімпійських іграх сучасності (1896). 67 років тому, в 76 років (нар. 12 січня 1873 р.).
6 травня - Моріс Метеррлінк, бельгійський письменник (Синій птах, Сестра Беатріса), лауреат Нобелівської премії (1911). 67 років тому, в 87 років (нар. 29 серпня 1862 р.).
10 червня - Сігрід Унсет, норвезька письменниця ("Фру Марта Оулі", "Щасливий вік"), лауреат Нобелівської премії (1928). 67 років тому, в 67 років (нар. 20 травня 1882 р.).
2 липня - Георгій Михайлович Димитров, болгарський комуніст, звинувачений у підпалі рейстагу (1933), але виправданий Лейпцігським судом, голова Комінтерну (1935-43 рр.), лідер комуністичної Болгарії (1946-49 рр.). 67 років тому, в 67 років (нар. 18 червня 1882 р.).
8 серпня - Іван Максимович Піддубний, український спортсмен-борець, шестиразовий чемпіон світу (1905-9); 25 років вважався непереможним борцем у світі. 67 років тому, в 78 років (нар. 8 жовтня 1871 р.).
16 серпня - Маргарет Мітчелл, американська письменниця, лауреат Пулітцерівської премії (Віднесені вітром [1937]). 67 років тому, в 49 років (нар. 8 листопада 1900 р.).
3 листопада - Соломон Гугенхайм, американський бізнесмен, філантроп; засновник музею мистецтв у Нью-Йорку. 67 років тому, в 88 років (нар. 2 лютого 1861 р.).

Головні події 1949 року

Зазнаючи постійних і нищівних поразок від комуністичних сил під керівництвом Мао Цзедуна, 8 грудня 1949 року кер..
8 грудня
© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх