Хроніка подій 1894 року

Головна подія 1894 року

Політичні лідери 1894 року

• Австрійська імперія: Франц Йосиф I (1848-1916)
• Великобританія: Вільям Гладстон (1892-94), Вікторія (1837-1901)
• Королівство Італія: Умберто I (1878-1900)
• Королівство Баварія: Отто I (1886-1913)
• Королівство Португалія: Карлуш I Дипломат (1889-1908)
• Королівство Саксонія: Альберт I (1873-1902)
• Німецька імперія: Вільгельм II (1888-1918), Лео фон Капріві (1890-94), Хлодвіг Гогенлое (1894-1900)
• Османська імперія: Абдул-Хамід II (1876-1909)
• Російська імперія: Олександр III (1881-94), Микола II (1894-1917)
• США: Гровер Клівленд (1893-97)
• Французька республіка: Саді Карно (1887-94), Жан Казимир-Пер'є (1894-95)
• Японія: Муцухіто (Мейдзі) (1867-1912)

Всі події 1894 року

22 березня • У плей-офф команда «Montreal Amateur Athletic Association» перемогла команду «Ottawa Capitals» з рахунком 3:1 і стала першим володарем «Кубка Стенлі» серед любителів. З 1908 року «Кубок Стенлі» став розігруватись лише серед професійних хокейних команд.

14 квітня • У Нью-Йорку Томас Алва Едісон вперше продемонстрував роботу свого нового винаходу, пристрою для перегляду фільмів під назвою кінетоскоп. За сьогоднішніми мірками це скоріше було перше піп-шоу, оскільки тривалість фільму була всього 13 секунд і він не проектувався на екран, а для його перегляду необхідно було дивитися у спеціальний отвір.

23 червня • За ініціативою барона П'єра де Кубертена у Парижі створено Міжнародний Олімпійський комітет (МОК). Першим президентом МОК став грецький поет Деметріус Вікелас.

4 липня • Після повалення у січні 1893 року влади гавайської королеви Ліліукалані, групою власників цукрових плантацій під керівництвом Сенфорда Доула Гаваї проголошені республікою. Республіка Гаваї проіснувала чотири роки доки в 1898 році не увійшла до складу США в якості території.

14 липня • У Львові відбувся перший офіційно зареєстрований футбольний матч на території України. На стадіоні в Стрийському парку за присутності 3 тисяч глядачів місцева команда "Сокіл" перемогла одноклубників із Кракова. Грали до першого голу. М'яч на 7-й хвилині забив львів'янин, другокурсник учительської гімназії Володимир Хомицький.

22 липня • На трасі Париж-Руан завдовжки 126 км пройшла перша у світі автогонка. Із 21 екіпажу, допущеного до участі, першим до фінішу за 10 годин дістався граф де Діон на паровому засобі пересування. Втім журі вирішило, що ця конструкція мало придатна для дорожнього руху, і розділило головний приз між "Пежо" і "Панард-Левассор", які прийшли наступними.

1 серпня • З нападу японців на китайський військово-морський корабель почалась Перша Японсько-цінська війна за вплив за Корейським півостровом. Поразка маньчжурської династією Цін у квітні наступного року сприяла ліквідації китайської політичної гегемонії у Східній Азії та розвалу династичної системи правління у Китаї.

9 жовтня • У Нью-Йорку на фотостудії Carbon відбулась демонстрація "чарівного ліхтаря", попередника кінопроектора. Принцип його дії полягав у проектуванні на білу стіну фотозображень, нанесених на скляну пластину. Такі пристрої були відомі і раніше, але цього дня демонструвались не окремі слайди, а ціле шоу "Міс Джеррі": фотографії перед потужним джерелом світла мінялись зі швидкістю 5 картинок в секунду із застосуванням ефектів затінення і спробою зімітувати неперервність рухів персонажів шоу.

1 листопада • По смерті царя Олександра III у церкві Лівадійського палацу присягу як новий самодержець Росії приніс його 26-річний син Микола II. Він став останнім правлячим монархом в історії Російської імперії.

22 грудня • Військовий суд в Парижі визнав французького офіцера Альфреда Дрейфуса винним у видачі воєнних секретів Німеччині і засудив його на довічне ув'язнення. Незважаючи на сумнівні докази, Дрейфус, капітан Генерального штабу, єврей за походженням, через чотири місяці відбув на каторгу на Диявольський острів у Французькій Гаяні. Лише через два роки було знайдено справжніх винуватців втрати секретних даних, і виявилось, що слідство та суд базувались на сфабрикованих слідчими органами документах. У 1899 році Дрейфус був помилуваний, а в 1906 році — повністю реабілітований.

Народились 1894 року

12 січня — †4 грудня 1925Василь Еллан-Блакитний (Василь Михайлович Елланський), український письменник, поет («Удари молота і серця), революціонер.

30 січня — †28 серпня 1943 • Борис III (Борис Саксен-Кобург-Гот), останній цар Болгарії (1918-43 рр).

лютий
1 лютого — †31 серпня 1973 • Джон Форд, американський режисер, лауреат 7 премій «Оскар», в тому числі 4-х за кращу режисуру (рекорд у цій номінації)

10 лютого — †29 грудня 1989 • (Моріс) Гарольд Макміллан, англійський політик, державний діяч, прем'єр-міністр Великої Британії (1957-63 рр.).

20 лютого — †2 березня 1980Ярослав Івашкевич, польський письменник ("Червоні щити", "Хвала і слава").

квітень
5 квітня — †18 квітня 1977Дмитро Іванович Чижевський, український учений-енциклопедист, культуролог, філософ, дослідник української і слов'янської літератур.

15 квітня — †26 вересня 1937 • Бессі (Елізабет) Сміт, американська співачка, "імператриця блюзу" ("St. Louis Blues", "My Man's Blues", "Dixie Flyer Blues", "I Ain't Got Nobody", "A Good Man is Hard to Find", "Poor Man's Blues").

17 квітня — †11 вересня 1971Микита Сергійович Хрущов, радянський державний і політичний діяч, секретар ЦК КП(б) України (1947-49 рр.), голова Ради народних комісарів України (1944-49 рр.), перший секретар ЦК КПРС (1953-64 рр.), голова Ради міністрів СРСР (1958-64 рр.).

21 квітня — †19 грудня 1965 • Еміль Теодорович Кіо (Гіршфельд-Ренард), російський ілюзіоніст.

26 квітня — †17 серпня 1987 • Рудольф Гесс, німецький політичний діяч, один з ідеологів нацизму, особистий секретар Гітлера (з 1925 р.), його заступник по партії (з 1933 р.).

травень
27 травня — †10 січня 1961 • Дешилл Геммет, американський письменник, автор детективів ("Мальтійський сокіл").

червень
10 червня — †26 жовтня 1952 • Хетті Макденіел, американська актриса, лауреат «Оскара» (Віднесені вітром" [1940]), перша чорношкіра, удостоєна цієї нагороди.

23 червня — †28 травня 1972Едвард VIII, король Великобританії й імператор Індії (1936 р.) з династії Віндзорів.

23 червня — †25 серпня 1956Альфред Чарльз Кінсі, американський біолог, сексолог.

25 червня — †29 грудня 1989 • Герман Оберт, німецький вчений, основополоржник сучасної астронавтики. Незалежно від американця Роберта Годдара математично обгрунтував можливість створення ракети, здатної подолати земне тяжіння. Першу ракету власної конструкції запустив у 1931 році; в роки Другої Світової війни працював з Вернером фон Брауном над створенням ракет "Фау-2"; після війни брав участь у створенні першого американського штучного супутника.

липень
9 липня — †8 квітня 1984 • Петро Леонідович Капиця, російський фізик, один з основоположників фізики низьких температур і фізики сильних магнітних полів, лауреат Нобелівської премії (1978).

13 липня — †27 січня 1940Ісаак Еммануїлович Бабель, російський новеліст (Одеські оповідання, Захід, Марія).

17 липня — †20 червня 1966 • Жорж Леметр, бельгійський астроном; висунув теорію "великого вибуху", з якого почалось зародження Всесвіту.

25 липня — †28 квітня 1918 • Гаврило Принцип, сербський терорист; вбивця австрійського ерцгерцога Франца-Фердинанда.

25 липня — †21 вересня 1974 • Волтер Бреннан, американський кіноактор; перший лауреат премії «Оскар» за найкращу чоловічу епізодичну роль, єдиний актор-чоловік, хто тричі вигравав «Оскар».

26 липня — †22 листопада 1963 • Олдос (Леонард) Хакслі, англійський філософ, письменник (Острів, Геній і богиня, Точка відліку).

вересень
10 вересня — †25 листопада 1956Олександр Петрович Довженко, український кінорежисер, письменник («Зачарована десна», «Повість полум'яних літ»), художник, класик світового кінематографу («Мічурін», «Щорс», «Аероград», «Земля», «Арсенал», «Звенигора», «Поема про море»).

13 вересня — †14 серпня 1984Джон Бойнтон Прістлі, англійський письменник, драматург (Хороші друзі, Вулиця ангелів, Лондонський тупик).

листопад
4 листопада — †28 серпня 1948Павло Семенович Рибалко, радянський військовий діяч, маршал бронетанкових військ, двічі герой Радянського Союзу.

4 листопада — †18 березня 1953Костянтин Олександрович Копержинський, український літературознавець, історик української літератури і театру, фольклорист, етнограф, бібліограф.

26 листопада — †18 березня 1964 • Норберт Вінер, американський математик, основоположник кібернетики.

Померли 1894 року

7 лютого • Адольф (Антуан) Сакс, бельгійський майстер духових інструментів, винахідник саксофону. 130 років тому у 80 років (нар. 6 листопада 1814 р.).

20 березняЛайош Кошут, національний герой Угорщини, лідер Антиавстрійської революції (1848 р.), верховний керівник Угорщини (1848-49 рр.). 130 років тому у 92 роки (нар. 19 вересня 1802 р.).

20 травня • Едмунд Ходжсон Єтс, англійський письменник, драматург. 130 років тому у 63 роки (нар. 3 липня 1831 р.).

13 червняМикола Миколайович Ґе, український художник («Тайна вечеря», «Петро І допитує царевича Олексія в Петергофі»). 130 років тому у 63 роки (нар. 27 лютого 1831 р.).

24 червняМарі Франсуа Саді Карно, французький інженер і политик, президент Франції (1887-94 рр.). 130 років тому у 57 років (нар. 11 серпня 1837 р.).

8 вересня • Герман Гельмгольц, німецький фізик і фізіолог. 130 років тому у 73 роки (нар. 31 серпня 1821 р.).

1 листопада • Олександр III (Олександр Олександрович Романов), російський імператор (1881-94 рр.). 130 років тому у 49 років (нар. 10 березня 1845 р.).

20 листопада • Антон Григорович Рубінштейн, російський композитор, піаніст, диригент; засновник Санкт-Петербурзької консерваторії. 130 років тому у 65 років (нар. 28 листопада 1829 р.).

3 грудняРоберт Льюіс Стівенсон, шотландський письменник (Острів скарбів, Чорна стріла, Доктор Джекіл і містер Хайд). 130 років тому у 44 роки (нар. 13 листопада 1850 р.).

7 грудняФердинанд де Лессепс, французький дипломат, інженер, керівник будівництва Суецького (1854-69 рр.) і Панамського (1881-88 рр.) каналів, кавалер ордену Почесного легіону. 130 років тому у 89 років (нар. 19 листопада 1805 р.).


НАЙГІРШИЙ РІК В ІСТОРІЇ?

Головні події 1894 року

Сходження на престол Миколи II

1 листопада

НАЙГІРШИЙ РІК В ІСТОРІЇ?