Головні події 1568-1572 років

• Люблінська унія, 1 липня 1569
• Кримський похід на Москву, 3 червня 1571
• Битва під Лепанто, 7 жовтня 1571
• «Варфоломіївська ніч», 24 серпня 1572

Політичні лідери 1568-1572 років

• Імперія Великих Моголів: Акбар Великий (1556-1605)
• Англія: Єлизавета I (1558-1603)
• Велике князівство Литовське: Сигізмунд II Август (1548-72)
• Королівство Іспанія: Філіп II Розсудливий (1556-98)
• Королівство Польща: Сигізмунд II Август (1529-72)
• Королівство Франція: Карл IX Люб'язний (1560-74)
• Королівство Швеція: Ерік XIV (1560-68), Юхан III (1568-92)
• Кримське ханство: Девлет Герай (1551-77)
• Московське царство: Іван IV Грозний (1547-84)
• Османська імперія: Селім II (1566-74)
• Папська держава: Григорій XIII (1572-85)
• Персія Сефевідів: Тахмасп I (1524-76)
• Священна Римська імперія: Максиміліан II Габсбург (1564-76)
• Трансильванія: Стефан Баторій (1571-76)
• Угорське королівство: Янош II Заполья (1540-70)
• Шотландія: Яків VI (1567-1625)

Всі події 1568-1572 років

19 травня 1568 • Англійська королева Єлизавета I наказала заарештувати колишню шотландську королеву Марію Стюарт, котра пред'явила свої права на англійський престол.

30 вересня 1568 • Брат шведського короля Еріка XIV герцог Фінляндії Юхан очолив заколот вищого дворянства, в результаті якого король був оголошений божевільним і позбавлений влади. Згодом він став новим королем Швеції під іменем Юхан III.

1569

10 січня 1569 • Пiсля кiлькaрiчниx пoпeрeднix дeбaтiв, у Люблiнi рoзпoчaвся сeйм, спiльний стaнaм Пoльськoї Кoрoни зi стaнaми Вeликoгo князiвствa Литoвськoгo, присвячений питанням унії двох держав. У гoстриx дeбaтax, кoтрi нeрaз oпинялися нa грaнi рoзриву i нaвiть збрoйнoї сутички, врeштi булo дoсягнутo згoди, і актoм вiд 1 липня 1569 р. було проголошене утвoрeння нoвoї фeдeрaтивнoї дeржaви двox нaрoдiв – Рeчi Пoспoлитoї. При цьoму Вeликe князiвствo Литoвськe, як i Пoльськa Кoрoнa, лишaлoся сaмoстiйним пoлiтичним oргaнiзмoм з oкрeмoю вищoю aдмiнiстрaцiєю, влaснoю скaрбницeю, вiйськoм, судoвo-прaвoвoю систeмoю.

13 березня 1569 • Під час битви біля Жарнака в ході 3-ї Релігійної війни у Франції Людовик I Бурбон, принц де Конде, вождь французьких гугенотів потрапив у полон і був вбитий.

28 червня 1569 • Між Королівством Польським та Великим князівством Литовським укладено Люблінську унію, що дала початок новій федеративній державі, відомій як Річ Посполита. 1 липня Люблінська унія була затверджена роздільно депутатами польського і литовського сеймів на загальному сеймі, скликаному в Любліні, а 4 липня — ратифікована королем польським і великим князем литовським Сигізмундом II Августом.

1 липня 1569 • У Любліні на спільному сеймі станів Польщі і Великого князівства Литовського затверджено утворення нової держави — Речі Посполитої, конституційної монархії під владою виборного короля. При цьoму Вeликe князiвствo Литoвськe, як i Пoльськa Кoрoнa, лишaлoся сaмoстiйним пoлiтичним oргaнiзмoм з oкрeмoю вищoю aдмiнiстрaцiєю, влaснoю скaрбницeю, вiйськoм, судoвo-прaвoвoю систeмoю. Плaтoю зa дeржaвну сувeрeннiсть, яку вдaлoся збeрeгти знeсилeнoму Вeликoму князiвству, стaли Пiдляшшя, Вoлинь, Київщинa i Брaцлaвщинa, які переходили під польське управління. Річ Посполита, oдна з нaйбiльшиx дeржaв тoгoчaснoї Єврoпи, прoiснувaлa дo кiнця XVIII ст.

1570

1570 • У Шпаєрі король Східно-Угорського королівства Янош II Жигмонд Заполья і правитель Королівської Угорщини Максиміліан II Габсбург уклали угоду, за якою Східно-Угорське королівство припиняло своє існування: в обмін на визнання себе кнзяем Трансильванії і Парціума (Затисся) Янош відмовлявся від претензій на угорський престол і визнавав себе васалом Угорського королівства

3 січня 1570 • Офіційна дата створення Донського козацтва, пов'язана з видачею Іваном Грозним грамоти донським козакам.

12 січня 1570 • Підозрюючи, що Новгород і всі його жителі ніби-то хочуть перейти під покровительство Литви, російський цар Іван Грозний з сином і основним військом (передові загони оточили Новгород ще 2 січня) прибув до міста і влаштував судилище над зрадниками — кожний день піддавали тортурам і убивали від п'ятисот до тисячі новгородців. Страти тривали п'ять тижнів після чого місто було розграбоване, а 12 лютого цар виїхав назад до Москви. За оцінками спеціалістів за цей час було убито до 60 тисяч чоловік — не жаліли нікого, ні дітей, ні жінок, ні слуг божих, а похорони загиблих в Новгороді тривали до осені. Пошук зрадників продовжився і після прибуття царя до Москви — їх було знайдено серед найближчого оточення Івана Грозного і страчено влітку 1570 року.

25 лютого 1570 • Англійська королева Єлизавета І була відлучена від церкви папою Пієм. Одним зі звинувачень понтифіка в бік королеви було те, що вона наповнила свою королівську раду «єретиками», так він називав протестантів.

20 травня 1570 • В Антверпені вийшов друком перший у світі георгафічний атлас «Theatrum Orbis Terrarum», який складався з 53 карт, складених фламандським картографом Абрахамом Ортелієм. Він неодноразово перевидавався і доповнювався, залишаючись актуальним для мореплавців до початку XVII століття.

8 серпня 1570 • Сен-Жерменський договір припинив Третю релігійну війну у Франції, яка тривала два роки, — гугенотам гарантовано свободу віросповідання у всій Франції, крім Парижа, з правом на кальвіністське богослужіння в межах двох міст кожного губернаторства Франції та право займати державні посади. На забезпечення договору гугеноти отримали чотири фортеці — Ла-Рошель, Монтобан, Коньяк і Ла-Шаріте.

1571

23 січня 1571 • Англійська королева Єлизавета I офіційно відкрила Лондонську біржу, якій був наданий королівський титул.

3 червня 1571 • Війська кримського хана Девлет Герая захопили Москву і спалили її до тла. За час походу було вбито близько 80 тисяч чоловік і стільки ж було забрано в полон.

7 жовтня 1571 • У ході війни за венеційський Кіпр у п'ятигодинній битві на рейді грецького міста Лепанто, що біля входу в затоку Пантраікос Іонічного моря, флот Священної ліги під командуванням іспанського полководця Хуана Австрійського розбив османську флот капудана Муедзінзаде Алі-паші. Переконлива із невеликим втратами перемога, яка розвіяла міф про непереможність турків на морі, однак не вплинула на загальний хід війни і через два роки Венеція була змушена укласти мирний договір, змирившись з втратою Кіпру, частини володінь у Далмації і погодившись на виплату 300 тисяч дукатів контрибуції.

1572

1572 • Розпорядженням польського короля Сигізмунда II Августа створено перший реєстр козаків, до якого увійшо 500 чоловік, котрим гарантувалась особиста свобода, оплату з державної скарбниці і звільнення від переслідувань цивільним судом. У 1590 році реєстр було збільшено до 1000 чоловік, а у 1637 році до 8 тисяч.

1 квітня 1572 • Захоплення морськими гезами міста Брілле в нідерландській провінції Зеландія стало сигналом до загальнонаціонального повстання Нідерландів проти Іспанії.

13 травня 1572 • Римським папою став Григорій XIII (Уго Бонкомпаньї), котрий увійшов у історію головним чином завдяки проведенню реформи календаря.

2 червня 1572 • Згідно з універсалом Сигізмунда II Августа польний гетьман коронний Юрій Язловецький отримав право найняти на королівську службу 300 козаків, які стали першими з реєстрового козацтва і подальшому входили до Війська Запорозького.

7 липня 1572 • Зі смертю короля Речі Посполитої Сигізмунда II Августа перервалась чоловіча лінія династії Ягеллонів, котра правила Польщею і Литвою з 1386 року. Його наступником на троні Речі Посполитої став Генріх III Валуа.

29 липня 1572 • За 50 верст від Москви розпочалась Молодинська битва, в якій билися московське військо під проводом земського воєводи князя Михайла Воротинського та опричного воєводи князя Дмитра Хворостиніна і армія кримського хана Девлет-Герая, яка включала кримські, турецькі й ногайські загони. Незважаючи на дворазову чисельну перевагу, 120-тисячна кримська армія була розбита. Перемога в битві дозволила Московії остаточно здобути незалежність і стала поворотним пунктом в протистоянні Московського царства із Золотою Ордою, яку в той час уособлювало Кримське ханство, і яке після битви відмовилося від домагань на Казанське й Астраханське ханства й надалі втратило більшу частину своєї могутності.

18 серпня 1572 • Для укріплення миру між католиками та гугенотами Маргарита Валуа, сестра короля Франції, вийшла заміж за Генріха Наварського, лідера протестантів. Але через декілька днів наступила Варфоломіївська ніч і Генріх, майбутній король Генріх IV, зумів врятуватись лише завдяки зреченню своєї віри і переходу в католицизм.

24 серпня 1572 • У ніч проти дня св. Варфоломія за наказом короля Карла IX Валуа в Парижі почалось знищення протестантських лідерів. Ситуація вийшла з-під контролю, насилля зі столиці поширилось більшою частиною Франції, і за кілька місяців жертвами різанини, відомої як «Варфоломіївська ніч», стало понад 10 тисяч чоловік. Ця трагедія вважається однією з найбільших в історії релігійних війн.

24 вересня 1572 • На центральній площі Куско страчений Тупак Амару, останній правитель Імперії інків на території сучасного Перу.

Народились в 1568-1572 роках

1568 — †13 січня 1625 • Ян Брейгель-старший, голландський художник; автор пейзажів і натюрмортів, за пристрасть до яких прозваний Квітковим; син Пітера Брейгеля-старшого, брат Пітера Брейгеля-молодшого.

5 квітня 1568 — †29 липня 1644 • Урбан VIII, папа римський (з 1623); покровитель мистецтв і наук; віддав до суду інквізиції Галілео Галілея та Томаззо Кампанеллу.

5 вересня 1568 — †21 травня 1639 • Томмазо Кампанелла, італійський філософ, поет, монах-домініканець, письменник-утопіст (Місто Сонця).

31 серпня 1569 — †28 жовтня 1627 • Джаханґір (Нур-уд-дін Мухаммад Салім), 4-й імператор Великих Моголів (1605-27 рр.).

1570 — †вересень 1619 • Ганс Ліпперсгей, голландський майстер окулярної справи; вважається винахідником телескопа.

1570 — †1632 • Віллем Янсзон (Віллем Янс), голландський мореплавець, адмирал; першим з європейців досягнув берегів Австралії.

1570 — †23 липня 1632 • Памво Беринда, український лексикограф, мовознавець («Лексіконъ славеноросскїй альбо Именъ тлъкованїє», 1627), письменник, друкар.

бл. 1570 — †10 лютого 1606 • Гай Фокс, англійський дворянин-католик, один з головних учасників «Порохової змови» (1605) проти короля Якова I.

27 січня 1571 — †19 січня 1629 • Аббас I (Аббас Великий), 5-й шах Персії (1587-1629 рр.) з династії Сефевідів.

27 грудня 1571 — †15 листопада 1630 • Іоганн Кеплер, німецький математик і астроном; сформулював закони руху планет Сонячної системи (Закони Кеплера).

1572 — †28 червня 1638 • Кирило Лукаріс, патріарх Олександрійський (1602-21 рр.) і Константинопольський (1612, 1620-23, 1623-33, 1633-34, 1634-35, 1637 -38 рр.).

Померли в 1568-1572 роках

1568 • Шейх-Ахмат, останній хан Великої орди (1481-1502 рр.); син Азмат-хана. Пом. 456 років тому.

20 березня 1568 • Альбрехт, курфюст Бранденбурга з династії Гогенцоллернів, останній великий магістр Тевтонського ордену, перший герцог Пруссії. Пом. 456 років тому у 78 років (нар. 17 травня 1490 р.).

21 серпня 1568 • Жан де ла Валетт-Парізо, великий магістр ордену госпітальєрів (1557-68 рр.); засновник столиці Мальти, яка носить його ім'я. Пом. 456 років тому у 73 роки (нар. 4 лютого 1495 р.).

1569 • Дієго де Лосада, іспанський конкістадор; засновник міста Каракас (Венесуела). Пом. 455 років тому у 58 років (нар. 1511 р.).

13 березня 1569 • Луї де Бурбон (Конде), лідер гугенотів, засновник дому Конде. Пом. 455 років тому у 39 років (нар. 7 травня 1530 р.).

8 вересня 1569 • Миколай Рей, польський письменник, поет, релігійний полеміст; «батько польської літератури». Пом. 455 років тому у 64 роки (нар. 4 лютого 1505 р.).

9 вересня 1569 • Пітер Брейгель-старший, нідерландський живописець і рисувальник, майстер пейзажу і жанрових сцен («Нідерландські прислів'я», «Бійка між Карнавалом і Постом, «Фермери, що танцюють на весіллі просто неба»); батько художників Пітера Брейгеля-молодшого і Яна Брейгеля-старшого. Пом. 455 років тому десь у 44 роки (нар. бл. 1525 р.).

1570 • Франческо Приматіччо, французький художник («Викрадення Єлени»), архітектор, скульптор доби маньєризму італійського походження. Пом. 454 роки тому у 66 років (нар. 30 квітня 1504 р.).

20 жовтня 1570 • Жоао де Баррош (Жуан ді Барруш), португальський історик і письменник («Азія: діяння, вчинені португальцями при відкритті та завоюванні морів і земель Сходу»). Пом. 454 роки тому у 74 роки (нар. 1496 р.).

27 листопада 1570 • Якопо Сансовіно, італійський скульптор і архітектор епохи Високого і Пізнього Віідродження, головний архітектор Венеціанської республіки (палац Корне, бібліотека Сан-Марко, Монетний двір). Пом. 454 роки тому у 84 роки (нар. 2 липня 1486 р.).

13 лютого 1571 • Бенвенуто Челліні, італійський скульптор (Персей), ювелір, письменник. Пом. 453 роки тому у 71 рік (нар. 1 листопада 1500 р.).

6 липня 1571 • Морі Мотонарі, самурай, полководець середньовічної Японії періоду Сенґоку. Пом. 453 роки тому у 74 роки (нар. 16 квітня 1497 р.).

24 листопада 1571 • Ян Благослав, чеський церковний і освітній діяч, автор «Чеської граматики» («Gramatika ceska», 1571). Пом. 453 роки тому у 48 років (нар. 20 лютого 1523 р.).

9 червня 1572 • Жанна III, герцогиня д'Альбре, королева Наварри (1555-72 рр.); матір короля Наварри і Франції Генріха IV. Пом. 452 роки тому у 44 роки (нар. 16 листопада 1528 р.).

7 липня 1572 • Сигізмунд II Август, польський король (1529-72 рр.) і великий князь литовський, останній монарх з династії Ягеллонів; син і співправитель Сигізмунда Старого. Пом. 452 роки тому у 52 роки (нар. 1 серпня 1520 р.).

20 серпня 1572 • Мігель Лопес де Легаспі, іспанський конкістадор; засновник міст Себу (1567) та Маніла (1571) на Філіппінах. Пом. 452 роки тому у 70 років (нар. 1502 р.).

24 серпня 1572 • Гаспар де Шатійон Коліньї, адмірал Франції (1552), лідер гугенотів (1569), перша жертва Варфоломіївської ночі. Пом. 452 роки тому у 53 роки (нар. 16 лютого 1519 р.).

24 вересня 1572 • Тупак Амару, останній правитель Інка, корінного народу Перу. Пом. 452 роки тому у 27 років (нар. 1545 р.).

24 листопада 1572 • Джон Нокс, шотландський релігійний реформатор, один з основоположників пресвітеріанської церкви Шотландії. Пом. 452 роки тому у 62 роки (нар. 1510 р.).