Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
reorder
Хроніка подій 1568 - 1572 років

Головні події 1568 - 1572 років

Люблінська унія, 1 липня 1569
Кримський похід на Москву, 3 червня 1571
Битва під Лепанто, 7 жовтня 1571
Варфоломіївська ніч, 24 серпня 1572

Політичні лідери 1568 - 1572 років

• Англія: Єлизавета I (1558-1603)
• Королівство Іспанія: Філіп II Розсудливий (1556-98)
• Королівство Польща: Сигізмунд II Август (1530-72)
• Королівство Франція: Карл IX Люб'язний (1560-74)
• Королівство Швеція: Ерік XIV (1560-68), Юхан III (1568-92)
• Кримське ханство: Девлет Герай (1551-77)
• Московське царство: Іван IV Грозний (1547-84)
• Османська імперія: Селім II (1566-74)
• Папська держава: Григорій XIII (1572-85)
• Священна Римська імперія: Максиміліан II Габсбург (1564-76)
• Угорське королівство: Янош II Заполья (1540-70)
• Шотландія: Яків VI (1567-1625)

Всі події 1568 - 1572 років

19 травня 1568 • Англійська королева Єлизавета I наказала заарештувати колишню шотландську королеву Марію Стюарт, котра пред'явила свої права на англійський престол.

30 вересня 1568 • Брат шведського короля Еріка XIV герцог Фінляндії Юхан очолив заколот вищого дворянства, в результаті якого король був оголошений божевільним і позбавлений влади. Згодом він став новим королем Швеції під іменем Юхан III.

1569

10 січня 1569 • Пiсля кiлькaрiчниx пoпeрeднix дeбaтiв, у Люблiнi рoзпoчaвся сeйм, спiльний стaнaм Пoльськoї Кoрoни зi стaнaми Вeликoгo князiвствa Литoвськoгo, присвячений питанням унії двох держав. У гoстриx дeбaтax, кoтрi нeрaз oпинялися нa грaнi рoзриву i нaвiть збрoйнoї сутички, врeштi булo дoсягнутo згoди, і актoм вiд 1 липня 1569 р. було проголошене утвoрeння нoвoї фeдeрaтивнoї дeржaви двox нaрoдiв – Рeчi Пoспoлитoї. При цьoму Вeликe князiвствo Литoвськe, як i Пoльськa Кoрoнa, лишaлoся сaмoстiйним пoлiтичним oргaнiзмoм з oкрeмoю вищoю aдмiнiстрaцiєю, влaснoю скaрбницeю, вiйськoм, судoвo-прaвoвoю систeмoю.

13 березня 1569 • Під час битви біля Жарнака в ході 3-ї Релігійної війни у Франції Людовик I Бурбон, принц де Конде, вождь французьких гугенотів потрапив у полон і був вбитий.

28 червня 1569 • Між Королівством Польським та Великим князівством Литовським укладено Люблінську унію, що дала початок новій федеративній державі, відомій як Річ Посполита. 1 липня Люблінська унія була затверджена роздільно депутатами польського і литовського сеймів на загальному сеймі, скликаному в Любліні, а 4 липня — ратифікована королем польським і великим князем литовським Сигізмундом II Августом.

1 липня 1569 • У Любліні на спільному сеймі станів Польщі і Великого князівства Литовського затверджено утворення нової держави — Речі Посполитої, конституційної монархії під владою виборного короля. При цьoму Вeликe князiвствo Литoвськe, як i Пoльськa Кoрoнa, лишaлoся сaмoстiйним пoлiтичним oргaнiзмoм з oкрeмoю вищoю aдмiнiстрaцiєю, влaснoю скaрбницeю, вiйськoм, судoвo-прaвoвoю систeмoю. Плaтoю зa дeржaвну сувeрeннiсть, яку вдaлoся збeрeгти знeсилeнoму Вeликoму князiвству, стaли Пiдляшшя, Вoлинь, Київщинa i Брaцлaвщинa, які переходили під польське управління. Річ Посполита, oдна з нaйбiльшиx дeржaв тoгoчaснoї Єврoпи, прoiснувaлa дo кiнця XVIII ст.

1570

1570 • У Шпаєрі король Східно-Угорського королівства Янош II Жигмонд Заполья і правитель Королівської Угорщини Максиміліан II Габсбург уклали угоду, за якою Східно-Угорське королівство припиняло своє існування: в обмін на визнання себе кнзяем Трансильванії і Парціума (Затисся) Янош відмовлявся від претензій на угорський престол і визнавав себе васалом Угорського королівства

3 січня 1570 • Офіційна дата створення Донського козацтва, пов'язана з видачею Іваном Грозним грамоти донським козакам.

12 січня 1570 • Підозрюючи, що Новгород і всі його жителі ніби-то хочуть перейти під покровительство Литви, російський цар Іван Грозний з сином і основним військом (передові загони оточили Новгород ще 2 січня) прибув до міста і влаштував судилище над зрадниками — кожний день піддавали тортурам і убивали від п'ятисот до тисячі новгородців. Страти тривали п'ять тижнів після чого місто було розграбоване, а 12 лютого цар виїхав назад до Москви. За оцінками спеціалістів за цей час було убито до 60 тисяч чоловік — не жаліли нікого, ні дітей, ні жінок, ні слуг божих, а похорони загиблих в Новгороді тривали до осені. Пошук зрадників продовжився і після прибуття царя до Москви — їх було знайдено серед найближчого оточення Івана Грозного і страчено влітку 1570 року.

25 лютого 1570 • Англійська королева Єлизавета І була відлучена від церкви папою Пієм. Одним зі звинувачень понтифіка в бік королеви було те, що вона наповнила свою королівську раду «єретиками», так він називав протестантів.

20 травня 1570 • В Антверпені вийшов друком перший у світі георгафічний атлас «Theatrum Orbis Terrarum», який складався з 53 карт, складених фламандським картографом Абрахамом Ортелієм. Він неодноразово перевидавався і доповнювався, залишаючись актуальним для мореплавців до початку XVII століття.

8 серпня 1570 • Сен-Жерменський договір припинив Третю релігійну війну у Франції, яка тривала два роки, — гугенотам гарантовано свободу віросповідання у всій Франції, крім Парижа, з правом на кальвіністське богослужіння в межах двох міст кожного губернаторства Франції та право займати державні посади. На забезпечення договору гугеноти отримали чотири фортеці — Ла-Рошель, Монтобан, Коньяк і Ла-Шаріте.

1571

23 січня 1571 • Англійська королева Єлизавета I офіційно відкрила Лондонську біржу, якій був наданий королівський титул.

3 червня 1571 • Війська кримського хана Девлет Герая захопили Москву і спалили її до тла. За час походу було вбито близько 80 тисяч чоловік і стільки ж було забрано в полон.

7 жовтня 1571 • У ході війни за венеційський Кіпр у п'ятигодинній битві на рейді грецького міста Лепанто, що біля входу в затоку Пантраікос Іонічного моря, флот Священної ліги під командуванням іспанського полководця Хуана Австрійського розбив османську флот капудана Муедзінзаде Алі-паші. Переконлива із невеликим втратами перемога, яка розвіяла міф про непереможність турків на морі, однак не вплинула на загальний хід війни і через два роки Венеція була змушена укласти мирний договір, змирившись з втратою Кіпру, частини володінь у Далмації і погодившись на виплату 300 тисяч дукатів контрибуції.

1572

1572 • Розпорядженням польського короля Сигізмунда II Августа створено перший реєстр козаків, до якого увійшо 500 чоловік, котрим гарантувалась особиста свобода, оплату з державної скарбниці і звільнення від переслідувань цивільним судом. У 1590 році реєстр було збільшено до 1000 чоловік, а у 1637 році до 8 тисяч.

1 квітня 1572 • Захоплення морськими гезами міста Брілле в нідерландській провінції Зеландія стало сигналом до загальнонаціонального повстання Нідерландів проти Іспанії.

13 травня 1572 • Римським папою став Григорій XIII (Уго Бонкомпаньї), котрий увійшов у історію головним чином завдяки проведенню реформи календаря.

2 червня 1572 • Згідно з універсалом Сигізмунда II Августа польний гетьман коронний Юрій Язловецький отримав право найняти на королівську службу 300 козаків, які стали першими з реєстрового козацтва і подальшому входили до Війська Запорозького.

7 липня 1572 • Зі смертю короля Речі Посполитої Сигізмунда II Августа перервалась чоловіча лінія династії Ягеллонів, котра правила Польщею і Литвою з 1386 року. Його наступником на троні Речі Посполитої став Генріх III Валуа.

29 липня 1572 • За 50 верст від Москви розпочалась Молодинська битва, в якій билися московське військо під проводом земського воєводи князя Михайла Воротинського та опричного воєводи князя Дмитра Хворостиніна і армія кримського хана Девлет-Герая, яка включала кримські, турецькі й ногайські загони. Незважаючи на дворазову чисельну перевагу, 120-тисячна кримська армія була розбита. Перемога в битві дозволила Московії остаточно здобути незалежність і стала поворотним пунктом в протистоянні Московського царства із Золотою Ордою, яку в той час уособлювало Кримське ханство, і яке після битви відмовилося від домагань на Казанське й Астраханське ханства й надалі втратило більшу частину своєї могутності.

18 серпня 1572 • Для укріплення миру між католиками та гугенотами Маргарита Валуа, сестра короля Франції, вийшла заміж за Генріха Наварського, лідера протестантів. Але через декілька днів наступила Варфоломіївська ніч і Генріх, майбутній король Генріх IV, зумів врятуватись лише завдяки зреченню своєї віри і переходу в католицизм.

24 серпня 1572 • Король Франції Карл IX під натиском своєї матері Катерини Медічі віддав наказ знищити у Парижі протестантських лідерів. Це вилилось у масову різню гугенотів, відому як Варфоломіївська ніч. Наступного дня Карл розпорядився припинити вбивства, але ситуація вийшла з-під контролю і знищення протестантів тривало до жовтня, охопивши провінції Руан, Ліон, Бордо і Орлеан. За оцінками істориків, у Парижі було вбито близько 3 тисяч гугенотів і до 70 тисяч — по всій країні. Ця трагедія вважається однією з найбільших в історії релігійних війн.

24 вересня 1572 • На центральній площі Куско страчений Тупак Амару, останній правитель Імперії інків на території сучасного Перу.

Народились в 1568 - 1572 роках

1568 - 13 січня 1625 • Ян Брейгель-старший, голландський художник; автор пейзажів і натюрмортів, за пристрасть до яких прозваний Квітковим.

5 квітня 1568 - 29 липня 1644 • Урбан VIII, папа римський (з 1623); покровитель мистецтв і наук; віддав до суду інквізиції Галілео Галілея та Томаззо Кампанеллу.

5 вересня 1568 - 21 травня 1639Томмазо Кампанелла, італійський філософ, поет, монах-домініканець, письменник-утопіст (Місто Сонця).

30 серпня 1569 - 28 жовтня 1627 • Джахангір, імператор імперії Великих Моголів (1605-27 рр.).

1570 - вересень 1619 • Ганс Ліпперсгей, голландський майстер окулярної справи; вважається винахідником телескопа.

1570 - 1632 • Віллем Янсзон (Віллем Янс), голландський мореплавець, адмирал; першим з європейців досягнув берегів Австралії.

1570 - 23 липня 1632 • Памво Беринда, український лексикограф, мовознавець («Лексіконъ славеноросскїй альбо Именъ тлъкованїє», 1627), письменник, друкар.

13 квітня 1570 - 31 січня 1606Гай Фокс, англійський дворянин-католик; увійшов в історію як учасник "порохової змови" (1604) — спроби замаху на короля Якова I. В Англії день 5 листопада став святом — Днем Гая Фокса.

12 вересня 1570 - 1611 • Генрі Гудзон (Генрі Хадсон), англійський мореплавець, дослідник Північної Америки.

27 січня 1571 - 19 січня 1629 • Аббас I (Аббас Великий), 5-й шах Персії (1587-1629 рр.) з династії Сефевідів.

27 грудня 1571 - 15 листопада 1630Іоганн Кеплер, німецький математик і астроном; сформулював закони руху планет Сонячної системи (Закони Кеплера).

1572 - 28 червня 1638 • Кирило Лукаріс, патріарх Олександрійський (1602-21 рр.) і Константинопольський (1612, 1620-23, 1623-33, 1633-34, 1634-35, 1637 -38 рр.).

Померли в 1568 - 1572 роках

1568 • Шейх-Ахмат, останній хан Великої орди (1481-1502 рр.); син Азмат-хана. 451 рік тому.

20 березня 1568 • Альберт, курфюст Бранденбурга з династії Гогенцоллернів, останній великий магістр Тевтонського ордену, перший герцог Прусії. 451 рік тому, в 78 років (нар. 17 травня 1490 р.).

21 серпня 1568 • Жан де ла Валетт-Парізо, великий магістр ордену госпітальєрів (1557-68 рр.); засновник столиці Мальти, яка носить його ім'я. 451 рік тому, в 73 роки (нар. 4 лютого 1495 р.).

1569 • Дієго де Лосада, іспанський конкістадор; засновник міста Каракас (Венесуела). 450 років тому, в 58 років (нар. 1511 р.).

13 березня 1569 • Луї де Бурбон (Конде), лідер гугенотів, засновник дому Конде. 450 років тому, в 39 років (нар. 7 травня 1530 р.).

8 вересня 1569 • Миколай Рей, польський письменник, поет, релігійний полеміст; «батько польської літератури». 450 років тому, в 64 роки (нар. 4 лютого 1505 р.).

9 вересня 1569 • Пітер Брейгель-старший, нідерландський живописець і рисувальник, майстер пейзажу і жанрових сцен; батько художників Пітера Брейгеля Молодшого і Яна Брейгеля Старшого. 450 років тому, в 44 роки (нар. 1525 р.).

1570 • Франческо Приматіччо, французький художник («Викрадення Єлени»), архітектор, скульптор доби маньєризму італійського походження. 449 років тому, в 66 років (нар. 30 квітня 1504 р.).

20 жовтня 1570 • Жоао де Баррош (Жуан ді Барруш), португальський історик і письменник («Азія: діяння, вчинені португальцями при відкритті та завоюванні морів і земель Сходу»). 449 років тому, в 74 роки (нар. 1496 р.).

27 листопада 1570 • Якопо Сансовіно, італійський скульптор і архітектор епохи Високого і Пізнього Віідродження, головний архітектор Венеціанської республіки (палац Корне, бібліотека Сан-Марко, Монетний двір). 449 років тому, в 84 роки (нар. 2 липня 1486 р.).

13 лютого 1571 • Бенвенуто Челліні, італійський скульптор (Персей), ювелір, письменник. 448 років тому, в 71 рік (нар. 1 листопада 1500 р.).

6 липня 1571 • Морі Мотонарі, самурай, полководець середньовічної Японії періоду Сенґоку. 448 років тому, в 74 роки (нар. 16 квітня 1497 р.).

24 листопада 1571 • Ян Благослав, чеський церковний і освітній діяч, автор «Чеської граматики» («Gramatika ceska», 1571). 448 років тому, в 48 років (нар. 20 лютого 1523 р.).

30 квітня 1572 • Сигізмунд II (Сигізмунд Август Ягеллон), польський король (з 1548 р.) і Великий князь Литовський, Великий князь Руський; останній з династії Ягеллонів, один з ініціаторів польсько-литовської унії. 447 років тому, в 52 роки (нар. 1 серпня 1520 р.).

20 серпня 1572 • Мігель Лопес де Легаспі, іспанський конкістадор; засновник міст Себу (1567) та Маніла (1571) на Філіппінах. 447 років тому, в 70 років (нар. 1502 р.).

24 серпня 1572 • Гаспар де Шатійон Коліньї, адмірал Франції (1552), лідер гугенотів (1569), перша жертва Варфоломіївської ночі. 447 років тому, в 53 роки (нар. 16 лютого 1519 р.).

24 вересня 1572 • Тупак Амару, останній правитель Інка, корінного народу Перу. 447 років тому, в 27 років (нар. 1545 р.).

24 листопада 1572 • Джон Нокс, шотландський релігійний реформатор, один з основоположників пресвітеріанської церкви Шотландії. 447 років тому, в 62 роки (нар. 1510 р.).

Головні події 1568 - 1572 років

keyboard_arrow_left1565
1575keyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward