Головні події 1567-1571 років
Політичні лідери 1567-1571 років
• Імперія Великих Моголів: Акбар Великий (1556-1605)
• Англія:
Єлизавета I (1558-1603)
• Велике князівство Литовське:
Сигізмунд II Август (1548-72)
• Королівство Іспанія: Філіп II Розсудливий (1556-98)
• Королівство Польща:
Сигізмунд II Август (1529-72)
• Королівство Франція: Карл IX Люб'язний (1560-74)
• Королівство Швеція: Ерік XIV (1560-68), Юхан III (1568-92)
• Кримське ханство: Девлет Герай (1551-77)
• Московське царство:
Іван IV Грозний (1547-84)
• Османська імперія: Селім II (1566-74)
• Персія Сефевідів: Тахмасп I (1524-76)
• Священна Римська імперія: Максиміліан II Габсбург (1564-76)
• Трансильванія: Стефан Баторій (1571-76)
• Угорське королівство: Янош II Заполья (1540-70)
• Шотландія:
Марія I (1542-67),
Яків VI (1567-1625)
Всі події 1567-1571 років
13 березня 1567 • Битвою біля Остервеле поблизу Антверпена (нині Бельгія), в якій іспанські війська розбили загони повсталих кальвіністів, розпочалась Вісімдерічна війна Нижніх країн проти влади Габсбургів, яка привела до проголошення незалежної Республіка семи сполучених провінцій Нідерландів.
24 липня 1567 • Під час свого ув'язнення в замку Лох-Левен шотландська королева Марія Стюарт зреклась престолу на користь свого однорічного сина Якова, котрий згодом став королем Шотландії Яковом VI і першим Стюартом на англійському престолі — Яковом I.
25 липня 1567 • Іспанський конкістадор Дієго де Лосада заснував місто Сантьяго де Леон де Каракас, сучасний Каракас, столицю Венесуели.
22 серпня 1567 • Герцог Альба, призначений іспанським королем Філіпом II намісником в Нідерландах, заснував Раду в справах заколотів і повстань, завданням котрої була боротьба з єретиками і заколотниками. За неповні три роки Рада стратила більше восьми тисяч чоловік і увійшла в історію під другою назвою — "Кривава рада".
1568
19 травня 1568 • Англійська королева Єлизавета I наказала заарештувати колишню шотландську королеву Марію Стюарт, котра пред'явила свої права на англійський престол.
30 вересня 1568 • Брат шведського короля Еріка XIV герцог Фінляндії Юхан очолив заколот вищого дворянства, в результаті якого король був оголошений божевільним і позбавлений влади. Згодом він став новим королем Швеції під іменем Юхан III.
1569
10 січня 1569 • Пiсля кiлькaрiчниx пoпeрeднix дeбaтiв, у Люблiнi рoзпoчaвся сeйм, спiльний стaнaм Пoльськoї Кoрoни зi стaнaми Вeликoгo князiвствa Литoвськoгo, присвячений питанням унії двох держав. У гoстриx дeбaтax, кoтрi нeрaз oпинялися нa грaнi рoзриву i нaвiть збрoйнoї сутички, врeштi булo дoсягнутo згoди, і актoм вiд 1 липня 1569 р. було проголошене утвoрeння нoвoї фeдeрaтивнoї дeржaви двox нaрoдiв – Рeчi Пoспoлитoї. При цьoму Вeликe князiвствo Литoвськe, як i Пoльськa Кoрoнa, лишaлoся сaмoстiйним пoлiтичним oргaнiзмoм з oкрeмoю вищoю aдмiнiстрaцiєю, влaснoю скaрбницeю, вiйськoм, судoвo-прaвoвoю систeмoю.
13 березня 1569 • Під час битви біля Жарнака в ході 3-ї Релігійної війни у Франції Людовик I Бурбон, принц де Конде, вождь французьких гугенотів потрапив у полон і був вбитий.
28 червня 1569 • Між Королівством Польським та Великим князівством Литовським укладено Люблінську унію, що дала початок новій федеративній державі, відомій як Річ Посполита. 1 липня Люблінська унія була затверджена роздільно депутатами польського і литовського сеймів на загальному сеймі, скликаному в Любліні, а 4 липня — ратифікована королем польським і великим князем литовським Сигізмундом II Августом.
1 липня 1569 • У Любліні на спільному сеймі станів Польщі і Великого князівства Литовського затверджено утворення нової держави — Речі Посполитої, конституційної монархії під владою виборного короля. При цьoму Вeликe князiвствo Литoвськe, як i Пoльськa Кoрoнa, лишaлoся сaмoстiйним пoлiтичним oргaнiзмoм з oкрeмoю вищoю aдмiнiстрaцiєю, влaснoю скaрбницeю, вiйськoм, судoвo-прaвoвoю систeмoю. Плaтoю зa дeржaвну сувeрeннiсть, яку вдaлoся збeрeгти знeсилeнoму Вeликoму князiвству, стaли Пiдляшшя, Вoлинь, Київщинa i Брaцлaвщинa, які переходили під польське управління. Річ Посполита, oдна з нaйбiльшиx дeржaв тoгoчaснoї Єврoпи, прoiснувaлa дo кiнця XVIII ст.
1570
1570 • У Шпаєрі король Східно-Угорського королівства Янош II Жигмонд Заполья і правитель Королівської Угорщини Максиміліан II Габсбург уклали угоду, за якою Східно-Угорське королівство припиняло своє існування: в обмін на визнання себе кнзяем Трансильванії і Парціума (Затисся) Янош відмовлявся від претензій на угорський престол і визнавав себе васалом Угорського королівства
3 січня 1570 • Офіційна дата створення Донського козацтва, пов'язана з видачею Іваном Грозним грамоти донським козакам.
12 січня 1570 • Підозрюючи, що Новгород і всі його жителі ніби-то хочуть перейти під покровительство Литви, російський цар Іван Грозний з сином і основним військом (передові загони оточили Новгород ще 2 січня) прибув до міста і влаштував судилище над зрадниками — кожний день піддавали тортурам і убивали від п'ятисот до тисячі новгородців. Страти тривали п'ять тижнів після чого місто було розграбоване, а 12 лютого цар виїхав назад до Москви. За оцінками спеціалістів за цей час було убито до 60 тисяч чоловік — не жаліли нікого, ні дітей, ні жінок, ні слуг божих, а похорони загиблих в Новгороді тривали до осені. Пошук зрадників продовжився і після прибуття царя до Москви — їх було знайдено серед найближчого оточення Івана Грозного і страчено влітку 1570 року.
25 лютого 1570 • Англійська королева Єлизавета І була відлучена від церкви папою Пієм. Одним зі звинувачень понтифіка в бік королеви було те, що вона наповнила свою королівську раду «єретиками», так він називав протестантів.
20 травня 1570 • В Антверпені вийшов друком перший у світі георгафічний атлас «Theatrum Orbis Terrarum», який складався з 53 карт, складених фламандським картографом Абрахамом Ортелієм. Він неодноразово перевидавався і доповнювався, залишаючись актуальним для мореплавців до початку XVII століття.
8 серпня 1570 • Сен-Жерменський договір припинив Третю релігійну війну у Франції, яка тривала два роки, — гугенотам гарантовано свободу віросповідання у всій Франції, крім Парижа, з правом на кальвіністське богослужіння в межах двох міст кожного губернаторства Франції та право займати державні посади. На забезпечення договору гугеноти отримали чотири фортеці — Ла-Рошель, Монтобан, Коньяк і Ла-Шаріте.
1571
23 січня 1571 • Англійська королева Єлизавета I офіційно відкрила Лондонську біржу, якій був наданий королівський титул.
3 червня 1571 • Війська кримського хана Девлет Герая захопили Москву і спалили її до тла. За час походу було вбито близько 80 тисяч чоловік і стільки ж було забрано в полон.
7 жовтня 1571 • У ході війни за венеційський Кіпр у п'ятигодинній битві на рейді грецького міста Лепанто, що біля входу в затоку Пантраікос Іонічного моря, флот Священної ліги під командуванням іспанського полководця Хуана Австрійського розбив османську флот капудана Муедзінзаде Алі-паші. Переконлива із невеликим втратами перемога, яка розвіяла міф про непереможність турків на морі, однак не вплинула на загальний хід війни і через два роки Венеція була змушена укласти мирний договір, змирившись з втратою Кіпру, частини володінь у Далмації і погодившись на виплату 300 тисяч дукатів контрибуції.
Народились в 1567-1571 роках
15 травня 1567 — †
29 листопада 1643 • Клаудіо Монтеверді, італійський композитор, автор опер (Орфей) і
мадригалів (Пісні війни і кохання); вважається першим класиком опери.
3 липня 1567 — †
25 грудня 1635 •
Самюель де Шамплен, французький мандрівник і гідрограф; засновник і губернатор перших французьких поселень у Канаді (Квебек).
1568 — †
13 січня 1625 • Ян Брейгель-старший, голландський художник; автор пейзажів і натюрмортів, за пристрасть до яких прозваний Квітковим; син Пітера Брейгеля-старшого, брат Пітера Брейгеля-молодшого.
5 квітня 1568 — †
29 липня 1644 • Урбан VIII, папа римський (з 1623); покровитель мистецтв і наук; віддав до суду інквізиції Галілео Галілея та Томаззо Кампанеллу.
5 вересня 1568 — †
21 травня 1639 •
Томмазо Кампанелла, італійський філософ, поет, монах-домініканець, письменник-утопіст (Місто Сонця).
31 серпня 1569 — †
28 жовтня 1627 •
Джаханґір (Нур-уд-дін Мухаммад Салім), 4-й імператор Великих Моголів (1605-27 рр.).
1570 — †
вересень 1619 • Ганс Ліпперсгей, голландський майстер окулярної справи; вважається винахідником телескопа.
1570 — †
1632 • Віллем Янсзон (Віллем Янс), голландський мореплавець, адмирал; першим з європейців досягнув берегів Австралії.
1570 — †
23 липня 1632 • Памво Беринда, український лексикограф, мовознавець («Лексіконъ славеноросскїй альбо Именъ тлъкованїє», 1627), письменник, друкар.
бл. 1570 — †
10 лютого 1606 •
Гай Фокс, англійський дворянин-католик, один з головних учасників «
Порохової змови» (1605) проти короля Якова I.
27 січня 1571 — †
19 січня 1629 • Аббас I (Аббас Великий), 5-й шах Персії (1587-1629 рр.) з династії Сефевідів.
27 грудня 1571 — †
15 листопада 1630 •
Іоганн Кеплер, німецький математик і астроном; сформулював закони руху планет Сонячної системи (
Закони Кеплера).
Померли в 1567-1571 роках
13 листопада 1567 • Педро де ла Гаска, іспанський священик, дипломат, другий віце-король Перу (1547-50 рр.). Пом. 457 років тому у
77 років (нар.
1490 р.).
1568 • Шейх-Ахмат, останній хан Великої орди (1481-1502 рр.); син Азмат-хана. Пом. 456 років тому.
20 березня 1568 •
Альбрехт, курфюст Бранденбурга з династії Гогенцоллернів, останній великий магістр Тевтонського ордену,
перший герцог Пруссії. Пом. 456 років тому у
78 років (нар.
17 травня 1490 р.).
21 серпня 1568 •
Жан де ла Валетт-Парізо, великий магістр ордену госпітальєрів (1557-68 рр.);
засновник столиці Мальти, яка носить його ім'я. Пом. 456 років тому у
73 роки (нар.
4 лютого 1495 р.).
1569 • Дієго де Лосада, іспанський конкістадор; засновник міста Каракас (Венесуела). Пом. 455 років тому у
58 років (нар.
1511 р.).
13 березня 1569 • Луї де Бурбон (Конде), лідер гугенотів, засновник дому Конде. Пом. 455 років тому у
39 років (нар.
7 травня 1530 р.).
8 вересня 1569 • Миколай Рей, польський письменник, поет, релігійний полеміст; «батько польської літератури». Пом. 455 років тому у
64 роки (нар.
4 лютого 1505 р.).
9 вересня 1569 •
Пітер Брейгель-старший, нідерландський живописець і рисувальник, майстер пейзажу і жанрових сцен («Нідерландські прислів'я», «Бійка між Карнавалом і Постом, «Фермери, що танцюють на весіллі просто неба»); батько художників Пітера Брейгеля-молодшого і Яна Брейгеля-старшого. Пом. 455 років тому десь у
44 роки (нар. бл.
1525 р.).
1570 • Франческо Приматіччо, французький художник («
Викрадення Єлени»), архітектор, скульптор доби маньєризму італійського походження. Пом. 454 роки тому у
66 років (нар.
30 квітня 1504 р.).
20 жовтня 1570 • Жоао де Баррош (Жуан ді Барруш), португальський історик і письменник («Азія: діяння, вчинені португальцями при відкритті та завоюванні морів і земель Сходу»). Пом. 454 роки тому у
74 роки (нар.
1496 р.).
27 листопада 1570 • Якопо Сансовіно, італійський скульптор і архітектор епохи Високого і Пізнього Віідродження, головний архітектор Венеціанської республіки (палац Корне, бібліотека Сан-Марко, Монетний двір). Пом. 454 роки тому у
84 роки (нар.
2 липня 1486 р.).
13 лютого 1571 •
Бенвенуто Челліні, італійський скульптор (Персей), ювелір, письменник. Пом. 453 роки тому у
71 рік (нар.
1 листопада 1500 р.).
6 липня 1571 • Морі Мотонарі, самурай, полководець середньовічної Японії періоду Сенґоку. Пом. 453 роки тому у
74 роки (нар.
16 квітня 1497 р.).
24 листопада 1571 • Ян Благослав, чеський церковний і освітній діяч, автор «Чеської граматики» («Gramatika ceska», 1571). Пом. 453 роки тому у
48 років (нар.
20 лютого 1523 р.).