Головні події 1528-1532 років

• Останнє папське благословення римським імператорам, 24 лютого 1530
• Загибель Ульріха Цвінглі, 11 жовтня 1531
• Битва біля Кахамарка, 16 листопада 1532

Політичні лідери 1528-1532 років

• Імперія Великих Моголів: Бабур (1526-30), Хумаюн (1530-40)
• Англія: Генріх VIII (1509-47)
• Велике князівство Литовське: Сигізмунд I Старий (1506-48)
• Королівство Іспанія: Карл I Імператор (1516-56)
• Королівство Арагон: Хуана Божевільна (1516-55)
• Королівство Кастилія і Леон: Хуана Божевільна (1504-55)
• Королівство Польща: Сигізмунд Старий (1506-48), Сигізмунд II Август (1529-72)
• Королівство Португалія: Жуан III Благочестивий (1521-57)
• Королівство Франція: Франциск I Валуа (1515-47)
• Королівство Швеція: Густав I Ваза (1523-60)
• Кримське ханство: Саадет Герай (1524-32), Іслам Герай (1532), Сагіб Герай (1532-51)
• Московське князівство: Василь III (1505-33)
• Нідерланди: Карл V Габсбург (1506-55)
• Неаполітанське королівство: Хуанна Божевільна (1516-55), Карло Габсбург (1516-54)
• Османська імперія: Сулейман Пишний (1520-66)
• Папська держава: Климент VII (1523-34)
• Персія Сефевідів: Тахмасп I (1524-76)
• Священна Римська імперія: Карл V Габсбург (1519-56)
• Угорське королівство: Янош I Заполья (1526-40), Фердинанд I Габсбург (1526-64)
• Шотландія: Яків V (1513-42)

Всі події 1528-1532 років

12 січня 1528 • У кафедральному соборі Уппсали Густав I Ваза коронований на престол Швеції.

3 липня 1528 • Папа римський Клемент VII спеціальною буллою узаконив створений в 1525 році орден монахів-капуцинів, головною задачею котрого була боротьба з ідеями Реформації.

6 листопада 1528 • Іспанський конкістадор Альваро Нуньєс Кавеса де Вака першим з європейців ступив на землю, відому зараз як Техас.

1529

19 квітня 1529 • На засіданні рейхстагу в Шпреї відбувся остаточний розкол між протестантами і католиками Німеччини — протестанти виступили проти відміни рішення рейхстагу 1526 року, за яким імперські чини отримали можливість самостійно вирішувати релігійні питання.

21 червня 1529 • В ході війни Коньякської ліги французькі війська Франциска I Бурбона зазнали поразки від іспанців Антоніо де Лейва у битві біля Ландріано. Це змусило французів залишити Пінічну Італію.

26 липня 1529 • В Толедо іспанський конкістадор Франсиско Пісарро отримав королівські гарантії губернаторства в землях, котрі він завоює в Південій Америці.

27 вересня 1529 • Турецький султан Сулейман I Пишний здійснив першу спробу захопити Відень, котра закінчилась невдало. Місто було взято в довготривалу облогу.

4 жовтня 1529 • У Марбурзі закінчилась чотириденна зустріч вюртемберзьких, страсбурзьких і швейцарських прихильників Реформації, котра була ініційована ландграфом Філіппом Гессенським. Метою зустрічі було досягнення політичної єдності протестантських священників і вирішиння спільних телогічних проблем. В бесідах брали участь Мартін Лютер, Філіпп Меланхтон, Каспар Хедіо, Адам Крафт, Ульріх Цвінглі, але єдність позиції так і небула досягнута із-за різного ставлення теологів до причастя.

1530

20 лютого 1530 • На престол Польщі зійшов Сигізмунд II Август, який став правити разом зі своїм батьком Сигізмунд I Старим. Він став останнім представником Ягеллонів на троні Великого князівства Литовського і Королівства Польського.

24 лютого 1530 • У Болоньї папа Климент VII коронував Карла V Габсбурга як імператора Священної Римської імперії. Він став останнім з її правителів, хто отримував благословення Святого Престолу, — всі його наступники ставали імператорами відразу після обрання на німецький престол.

24 березня 1530 • Імператор Священної Римської імперії Карл V Габсбург і його матір Хуана Кастильська як монархи Королівства двох Сицилій надали Ордену кавалерів святого Йоана (іоанітів, госпітальєрів) острови Мальта і Гозо та фортецю Тріполі у Північній Африці (нині — Лівія) на умовах щорічної данини у вигляді одного сокола, яка мала сплачуватись віце-королю Сицилії 1 листопада на День всіх святих.

25 червня 1530 • Зі згоди Мартіна Лютера його сподвижник Філіп Меланхтон виступив у Аугсбурзькому рейстазі з викладом 28 основних статей-положень лютеранства (Аугсбурзька конфесія), котрі були відхилені імператором Священної Римської імперії Карлом V. Це привело до багаторічної боротьби між католицькими і протестантськими князями Німеччини.

26 жовтня 1530 • Лицарі Ордену госпітальєрів на чолі з Великим майстром Філіппом де Вільє де л'Іль-Адамом прибули до міста-фортеці Біргу на Мальті, яка на підставі указу імператора Священної Римської імперії Карла V стала столицею їх володінь.

1531

26 січня 1531 • Землетрус в Лісабоні призвів до загибелі більше 30 тисяч чоловік.

22 серпня 1531 • Між військами молдавського князя Петру IV Рареша (Петрила) і польського короля і великого князя литовського Сигізмунда І Старого відбулась битва біля Обертина (нині — Івано-Франківська область), в якій переконлива перемога коронного війська зумовила повернення Покуття до складу Польщі.

11 жовтня 1531 • Поразкою Цюріха і загибеллю його фактичного правителя, теолога і релігійного реформатора Ульріх Цвінглі закінчилась під Каппелем битва із військами католицького Християнського Альянсу.

20 листопада 1531 • Після смерті швейцарського реформатора 45-річного Ульріха Цвінглі, котрий загинув 11 жовтня під час сутичок католиків і євангелістів, другий Каппельський собор підтвердив конфесіальне розділення Швейцарії і право кожного кантону самостійно визначати своє ставлення до Реформації. Це привело до релігійного розділення Швейцарії — рішення про приналежність до тієї чи іншої релігії перестало бути приватною справою окремої людини, а стало територіальною проблемою. Спадкоємцем Цвінглі став Генріх Буллінгер.

1532

15 квітня 1532 • В Падуї (Італія) найманцем, підісланим австрійським урядом, вбито 48-річного Міхаїла Гайсмара, одного з керівників Селянської війни 1524-26 років у Тіролі і Зальцбурзі, автора програмного документу "Земського укладу", що передбачав організацію суспільства на принципах повної рівності та встановлення республіканської форми правління.

16 травня 1532 • Посилаючись на слабке здоров'я, сер Томас Мор пішов у відставку з поста лорда-канцлера. Справжньою причиною його звільнення став розрив Генріха VIII з Римом та створення Англіканської церкви.

27 липня 1532 • Загальноімперський рейхстаг у Регенсбурзі затвердив перший кримінальний і кримінально-процесуальний кодекс Священної Римської імперії німецької нації, названий згодом «Кароліна» на честь імператора Карла V. Будучи єдиним загальноімперським законом роздробленої Німеччини, «Кароліна» мала на меті упорядкувати кримінальне судочинство у місцевих судах і була побудована на презумпції вини, відзначалась суворістю, навіть жорстокістю мір покарання і діяла до кінця XVIII століття.

4 серпня 1532 • Під тиском Франциска I бретонський парламент видав акт про нерозривність унії між французькою короною та герцогством Бретань.

16 листопада 1532 • Загін іспанського конкістадора Франсиско Пісарро біля перуанського міста Кахамарка захопив у полон верховного інку Атауальпа. Не дивлячасись на отримання величезного викупу Атауальпа був згодом страчений і восени наступного року Перу стало володінням іспанців.

Народились в 1528-1532 роках

16 листопада 1528 — †9 червня 1572 • Жанна III, герцогиня д'Альбре, королева Наварри (1555-72 рр.); матір короля Наварри і Франції Генріха IV.

1529 — †15 жовтня 1584 • Михайло Олександрович Вишневецький, військовий та державний діяч Великого князівства Литовського, черкаський староста (1559-84 рр.), воєвода київський (1581-84 рр.).

25 квітня 1529 — †6 лютого 1597 • Франческо Патріці, італійський філософ епохи пізнього Відродження («Нова філософія всесвіту», «Поетика»).

1530 — †10 лютого 1607 • Гедеон (Григорій Маркович Балабан), український церковний і політичний діяч, архієрей Київської митрополії Константинопольської православної церкви, єпископ Галицький, Львівський і Кам'янець-Подільський (1566-1607 рр.).

7 травня 1530 — †13 березня 1569 • Луї де Бурбон (Конде), лідер гугенотів, засновник дому Конде.

6 червня 1530 — †22 серпня 1584 • Ян Кохановський, польський поет і драматург епохи Відродження; писав латиною і польською.

25 серпня 1530 — †28 березня 1584 • Іван IV (Іван Васильович Грозний), великий князь московський (1533-84 рр.), перший цар московський (1547-75, 1576-84 рр.) з династії Рюриковичів.

бл. 1530 — †1602 • Самійло Кішка, брацлавський шляхтич, гетьман козаків реєстрових (1600-02 рр.).

бл. 1531 — †29 лютого 1604 • Джон Вітгіфт, 73-й архієпископ Кентерберійський (1583-1604 рр.).

1532 — †12 листопада 1595 • Джон Хокінс, англійський мореплавець, пірат, работорговець, адмірал.

Померли в 1528-1532 роках

1528 • Джованні да Верраццано, італійський мореплавець на французькій службі; першим з європейців проплив уздовж східного узбережжя Північної Америки аж до Нью-Йоркської бухти і затоки Наррагансетт. Пом. 496 років тому у 43 роки (нар. 1485 р.).

29 лютого 1528 • Патрік Гамільтон, шотландський проповідник; один з перших послідовників протестантизму в Шотландії. Пом. 496 років тому у 24 роки (нар. 1504 р.).

6 квітня 1528 • Альбрехт Дюрер, німецький живописець, рисувальник, гравер, теоретик мистецтва, основоположник мистецтва німецького Відродження. Пом. 496 років тому у 57 років (нар. 21 травня 1471 р.).

8 лютого 1529 • Балтазар Кастільйоне, італійський поет («Тірсіс», 1506) і письменник («Придворний», 1516). Пом. 495 років тому у 51 рік (нар. 6 грудня 1478 р.).

2 серпня 1530 • Кано Мотонобу, японський художник, один із творців школи декоративного живопису Кано. Пом. 494 роки тому у 96 років (нар. 1434 р.).

6 серпня 1530 • Якопо Саннадзаро, італійський поет, письменник ("Аркадія"). Пом. 494 роки тому у 72 роки (нар. 28 липня 1458 р.).

11 вересня 1530 • Костянтин Іванович Острозький, волинський князь, великий гетьман литовський (1497—1500, 1507—1530 рр.). Пом. 494 роки тому у 70 років (нар. 1460 р.).

29 вересня 1530 • Андреа дель Сарто (Вануччі Франческо), італійський художник епохи Відродження. Пом. 494 роки тому у 44 роки (нар. 16 липня 1486 р.).

26 грудня 1530 • Захіріддін Мухаммед Бабур, чагатайський (узбецький) та індійський правитель, завойовник, засновник і перший правитель Імперії Великих Моголів (1526-30 рр.), поет і письменник; нащадок Тамерлана. Пом. 494 роки тому у 47 років (нар. 14 лютого 1483 р.).

бл. 1530 • Діогу Лопеш де Секейра, португальський мореплавець, адмірал, капітан-майор Золотого берега (1503-06 рр.), третій віце-король Індії (1518-22 рр.); першим з європейців дістався Малакки (1511). Пом. бл. 494 роки тому десь у 65 років (нар. бл. 1465 р.).

11 жовтня 1531 • Ульріх Цвінглі, швейцарський священнослужитель, теософ, діяч Реформації, фактичний правитель Цюріха (1523-31 рр.). Пом. 493 роки тому у 47 років (нар. 1 січня 1484 р.).

29 серпня 1532 • Уаскар, дванадцятий правитель Імперії Інків; брат Атауальпа. Пом. 492 роки тому у 32 роки (нар. 1500 р.).