Хроніка подій 1570-1574 років

Головні події 1570-1574 років

Політичні лідери 1570-1574 років

• Імперія Великих Моголів: Акбар Великий (1556-1605)
• Англія: Єлизавета I (1558-1603)
• Велике князівство Литовське: Сигізмунд II Август (1548-72)
• Королівство Іспанія: Філіп II Розсудливий (1556-98)
• Королівство Польща: Сигізмунд II Август (1529-72)
• Королівство Франція: Катерина Медічі (1574), Карл IX Люб'язний (1560-74), Генріх III Валуа (1574-89)
• Королівство Швеція: Юхан III (1568-92)
• Кримське ханство: Девлет Герай (1551-77)
• Московське царство: Іван IV Грозний (1547-84)
• Османська імперія: Селім II (1566-74), Мурад III (1574-95)
• Папська держава: Григорій XIII (1572-85)
• Персія Сефевідів: Тахмасп I (1524-76)
• Річ Посполита: Генріх Валуа (1573-75)
• Священна Римська імперія: Максиміліан II Габсбург (1564-76)
• Трансильванія: Стефан Баторій (1571-76)
• Угорське королівство: Янош II Заполья (1540-70)
• Шотландія: Яків VI (1567-1625)

Всі події 1570-1574 років

1570 • У Шпаєрі король Східно-Угорського королівства Янош II Жигмонд Заполья і правитель Королівської Угорщини Максиміліан II Габсбург уклали угоду, за якою Східно-Угорське королівство припиняло своє існування: в обмін на визнання себе кнзяем Трансильванії і Парціума (Затисся) Янош відмовлявся від претензій на угорський престол і визнавав себе васалом Угорського королівства

3 січня 1570 • Офіційна дата створення Донського козацтва, пов'язана з видачею Іваном Грозним грамоти донським козакам.

12 січня 1570 • Підозрюючи, що Новгород і всі його жителі ніби-то хочуть перейти під покровительство Литви, російський цар Іван Грозний з сином і основним військом (передові загони оточили Новгород ще 2 січня) прибув до міста і влаштував судилище над зрадниками — кожний день піддавали тортурам і убивали від п'ятисот до тисячі новгородців. Страти тривали п'ять тижнів після чого місто було розграбоване, а 12 лютого цар виїхав назад до Москви. За оцінками спеціалістів за цей час було убито до 60 тисяч чоловік — не жаліли нікого, ні дітей, ні жінок, ні слуг божих, а похорони загиблих в Новгороді тривали до осені. Пошук зрадників продовжився і після прибуття царя до Москви — їх було знайдено серед найближчого оточення Івана Грозного і страчено влітку 1570 року.

25 лютого 1570 • Англійська королева Єлизавета І була відлучена від церкви папою Пієм. Одним зі звинувачень понтифіка в бік королеви було те, що вона наповнила свою королівську раду «єретиками», так він називав протестантів.

20 травня 1570 • В Антверпені вийшов друком перший у світі георгафічний атлас «Theatrum Orbis Terrarum», який складався з 53 карт, складених фламандським картографом Абрахамом Ортелієм. Він неодноразово перевидавався і доповнювався, залишаючись актуальним для мореплавців до початку XVII століття.

8 серпня 1570 • Сен-Жерменський договір припинив Третю релігійну війну у Франції, яка тривала два роки, — гугенотам гарантовано свободу віросповідання у всій Франції, крім Парижа, з правом на кальвіністське богослужіння в межах двох міст кожного губернаторства Франції та право займати державні посади. На забезпечення договору гугеноти отримали чотири фортеці — Ла-Рошель, Монтобан, Коньяк і Ла-Шаріте.

1571

23 січня 1571 • Англійська королева Єлизавета I офіційно відкрила Лондонську біржу, якій був наданий королівський титул.

3 червня 1571 • Війська кримського хана Девлет Герая захопили Москву і спалили її до тла. За час походу було вбито близько 80 тисяч чоловік і стільки ж було забрано в полон.

7 жовтня 1571 • У ході війни за венеційський Кіпр у п'ятигодинній битві на рейді грецького міста Лепанто, що біля входу в затоку Пантраікос Іонічного моря, флот Священної ліги під командуванням іспанського полководця Хуана Австрійського розбив османську флот капудана Муедзінзаде Алі-паші. Переконлива із невеликим втратами перемога, яка розвіяла міф про непереможність турків на морі, однак не вплинула на загальний хід війни і через два роки Венеція була змушена укласти мирний договір, змирившись з втратою Кіпру, частини володінь у Далмації і погодившись на виплату 300 тисяч дукатів контрибуції.

1572

1572 • Розпорядженням польського короля Сигізмунда II Августа створено перший реєстр козаків, до якого увійшо 500 чоловік, котрим гарантувалась особиста свобода, оплату з державної скарбниці і звільнення від переслідувань цивільним судом. У 1590 році реєстр було збільшено до 1000 чоловік, а у 1637 році до 8 тисяч.

1 квітня 1572 • Захоплення морськими гезами міста Брілле в нідерландській провінції Зеландія стало сигналом до загальнонаціонального повстання Нідерландів проти Іспанії.

13 травня 1572 • Римським папою став Григорій XIII (Уго Бонкомпаньї), котрий увійшов у історію головним чином завдяки проведенню реформи календаря.

2 червня 1572 • Згідно з універсалом Сигізмунда II Августа польний гетьман коронний Юрій Язловецький отримав право найняти на королівську службу 300 козаків, які стали першими з реєстрового козацтва і подальшому входили до Війська Запорозького.

7 липня 1572 • Зі смертю короля Речі Посполитої Сигізмунда II Августа перервалась чоловіча лінія династії Ягеллонів, котра правила Польщею і Литвою з 1386 року. Його наступником на троні Речі Посполитої став Генріх III Валуа.

29 липня 1572 • За 50 верст від Москви розпочалась Молодинська битва, в якій билися московське військо під проводом земського воєводи князя Михайла Воротинського та опричного воєводи князя Дмитра Хворостиніна і армія кримського хана Девлет-Герая, яка включала кримські, турецькі й ногайські загони. Незважаючи на дворазову чисельну перевагу, 120-тисячна кримська армія була розбита. Перемога в битві дозволила Московії остаточно здобути незалежність і стала поворотним пунктом в протистоянні Московського царства із Золотою Ордою, яку в той час уособлювало Кримське ханство, і яке після битви відмовилося від домагань на Казанське й Астраханське ханства й надалі втратило більшу частину своєї могутності.

18 серпня 1572 • Для укріплення миру між католиками та гугенотами Маргарита Валуа, сестра короля Франції, вийшла заміж за Генріха Наварського, лідера протестантів. Але через декілька днів наступила Варфоломіївська ніч і Генріх, майбутній король Генріх IV, зумів врятуватись лише завдяки зреченню своєї віри і переходу в католицизм.

24 серпня 1572 • У ніч проти дня св. Варфоломія за наказом короля Карла IX Валуа в Парижі почалось знищення протестантських лідерів. Ситуація вийшла з-під контролю, насилля зі столиці поширилось більшою частиною Франції, і за кілька місяців жертвами різанини, відомої як «Варфоломіївська ніч», стало понад 10 тисяч чоловік. Ця трагедія вважається однією з найбільших в історії релігійних війн.

24 вересня 1572 • На центральній площі Куско страчений Тупак Амару, останній правитель Імперії інків на території сучасного Перу.

1573

28 січня 1573 • Конфедерація, створена на першому конвокаційний сеймі у Варшаві за участю представників Великої і Малої Польщі, Великого князівства Литовського, Київського, Волинського, Підляського і Руського воєводств, земель Пруссії, Помор'я, Жемайтії, Ліфляндії і коронних міст, прийняла акт про зобов'язання бути взаємно толерантними, зберігати цю толерантність у наступних поколіннях, бути солідарними в боротьбі за свободу віри при будь-якому уряді, який би переслідував будь-яку конфесію. Варшавська конфедерація була відхилена католицькими єпископами, які вважали її такою, що «ображає велич Бога, руйнує основи польської державності, оскільки проголошує свободу всім іновірцям, магометанам, юдеям, протестантам та іншим схизматикам».

25 лютого 1573 • У Львові у монастирі св. Онуфрія Іван Федорович заснував друкарню, де наступного року було надруковано перший східнослов'янський "Буквар".

1574

24 червня 1574 • На острові Лусон поблизу устя ріки Пасиг іспанський конкістадор Мігель Лопес де Легаспі заснував поселення, відоме сьогодні як місто Маніла. З 1595 року Маніла стала столицею Філіппінського архіпелага.

Народились в 1570-1574 роках

1570 — †23 липня 1632 • Памво Беринда, український лексикограф, мовознавець («Лексіконъ славеноросскїй альбо Именъ тлъкованїє», 1627), письменник, друкар.

1570 — †1632 • Віллем Янсзон (Віллем Янс), голландський мореплавець, адмирал; першим з європейців досягнув берегів Австралії.

1570 — †вересень 1619 • Ганс Ліпперсгей, голландський майстер окулярної справи; вважається винахідником телескопа.

бл. 1570 — †10 лютого 1606Гай Фокс, англійський дворянин-католик, один з головних учасників «Порохової змови» (1605) проти короля Якова I.

27 січня 1571 — †19 січня 1629 • Аббас I (Аббас Великий), 5-й шах Персії (1587-1629 рр.) з династії Сефевідів.

27 грудня 1571 — †15 листопада 1630Іоганн Кеплер, німецький математик і астроном; сформулював закони руху планет Сонячної системи (Закони Кеплера).

1572 — †28 червня 1638 • Кирило Лукаріс, патріарх Олександрійський (1602-21 рр.) і Константинопольський (1612, 1620-23, 1623-33, 1633-34, 1634-35, 1637 -38 рр.).

20 січня 1573 — †5 січня 1625 • Сімон Маріус, німецький астроном; незалежно від Галілео Галілея відкрив чотири супутники Юпітера (1610); історія розпорядилась так, що Галілея вважають першовідкривачем супутників, за котрими закріпились імена, дані Маріусом, — Іо, Європа, Ганімед і Калісто.

28 вересня 1573 — †18 липня 1610Мікеланджело да Караваджо (Мерізі), італійський художник, основоположник європейського реалістичного живопису (Мученичество апостола, Смерть Марії, Лютніст).

Померли в 1570-1574 роках

1570 • Франческо Приматіччо, французький художник («Викрадення Єлени»), архітектор, скульптор доби маньєризму італійського походження. Пом. 454 роки тому у 66 років (нар. 30 квітня 1504 р.).

20 жовтня 1570 • Жоао де Баррош (Жуан ді Барруш), португальський історик і письменник («Азія: діяння, вчинені португальцями при відкритті та завоюванні морів і земель Сходу»). Пом. 454 роки тому у 74 роки (нар. 1496 р.).

27 листопада 1570 • Якопо Сансовіно, італійський скульптор і архітектор епохи Високого і Пізнього Віідродження, головний архітектор Венеціанської республіки (палац Корне, бібліотека Сан-Марко, Монетний двір). Пом. 454 роки тому у 84 роки (нар. 2 липня 1486 р.).

13 лютого 1571 • Бенвенуто Челліні, італійський скульптор (Персей), ювелір, письменник. Пом. 453 роки тому у 71 рік (нар. 1 листопада 1500 р.).

6 липня 1571 • Морі Мотонарі, самурай, полководець середньовічної Японії періоду Сенґоку. Пом. 453 роки тому у 74 роки (нар. 16 квітня 1497 р.).

24 листопада 1571 • Ян Благослав, чеський церковний і освітній діяч, автор «Чеської граматики» («Gramatika ceska», 1571). Пом. 453 роки тому у 48 років (нар. 20 лютого 1523 р.).

9 червня 1572 • Жанна III, герцогиня д'Альбре, королева Наварри (1555-72 рр.); матір короля Наварри і Франції Генріха IV. Пом. 452 роки тому у 44 роки (нар. 16 листопада 1528 р.).

7 липня 1572 • Сигізмунд II Август, польський король (1529-72 рр.) і великий князь литовський, останній монарх з династії Ягеллонів; син і співправитель Сигізмунда Старого. Пом. 452 роки тому у 52 роки (нар. 1 серпня 1520 р.).

20 серпня 1572 • Мігель Лопес де Легаспі, іспанський конкістадор; засновник міст Себу (1567) та Маніла (1571) на Філіппінах. Пом. 452 роки тому у 70 років (нар. 1502 р.).

24 серпня 1572 • Гаспар де Шатійон Коліньї, адмірал Франції (1552), лідер гугенотів (1569), перша жертва Варфоломіївської ночі. Пом. 452 роки тому у 53 роки (нар. 16 лютого 1519 р.).

24 вересня 1572 • Тупак Амару, останній правитель Інка, корінного народу Перу. Пом. 452 роки тому у 27 років (нар. 1545 р.).

24 листопада 1572 • Джон Нокс, шотландський релігійний реформатор, один з основоположників пресвітеріанської церкви Шотландії. Пом. 452 роки тому у 62 роки (нар. 1510 р.).

30 травня 1574 • Карл IX (Карл Валуа), король Франції; син Катерини Медічі, санкціонував винищення гугенотів (Варфоломіївська ніч, 1572 р.). Пом. 450 років тому у 24 роки (нар. 27 червня 1550 р.).

27 червня 1574 • Джорджо Вазарі, італійський живописець, скульптор, архітектор (архітектурний ансамбль Уфіцци), історик мистецтва ("Життя найвидатніших живописців, скульпторів та архітекторів"). Пом. 450 років тому у 63 роки (нар. 30 липня 1511 р.).

Головні події 1570-1574 років

Кримський похід на Москву

3 червня 1571

Битва під Лепанто

7 жовтня 1571

«Варфоломіївська ніч»

24 серпня 1572