Головні події 1605-1609 років

• «Порохова змова» Роберта Кейтсбі і Гая Фокса, 15 листопада 1605
• Відкриття Австралії, 26 лютого 1606
• Цар московський Василь IV Шуйський, 11 червня 1606
• Колонія Джеймстаун, 14 травня 1607
• Телескоп Галілео Галілея, 25 серпня 1609

Політичні лідери 1605-1609 років

• Імперія Великих Моголів: Акбар Великий (1556-1605), Джанґір (1605-27)
• Англія: Яків I Стюарт (1603-25)
• Королівство Іспанія: Філіп III Благочестивий (1598-1621)
• Королівство Португалія: Філіп II Благочестивий (1598-1621)
• Королівство Франція: Генріх IV Великий (1589-1610), Марія Медічі (1600-14)
• Королівство Швеція: Карл IХ (1604-11)
• Московське царство: Борис Годунов (1598-1605), Федір II Годунов (1605), Лжедмитрій I (1605-06), Василь IV Шуйський (1606-10), Лжедмитрій II (1607-10)
• Османська імперія: Ахмед I (1603-17)
• Папська держава: Павло V (1605-21)
• Персія Сефевідів: Аббас I (1588-1629)
• Річ Посполита: Сигізмунд III Ваза (1587-1632)
• Священна Римська імперія: Рудольф II Габсбург (1576-1612)
• Шотландія: Яків VI (1567-1625)
• Японія: Токугава Ієясу (1603-05)

Всі події 1605-1609 років

22 січня 1605 • 150 молодих найманців з швейцарського кантону Урі під керівництвом капітана Каспара фон Зіленена вперше ввійшли на територію Ватикану і склали основу Швейцарської гвардії, створеної за розпорядженням римського папи Юлія II.

30 червня 1605 • Після смерті Бориса Годунова і переходу московських військ на бік Лжедмитрія (Григорія Отреп'єва), він урочисто в'їхав у Москву. 17 липня 1605 року дружина Івана Грозного Марія Нагая визнала Лжедмитрія своїм сином і він правив у Москві до 27 травня 1606 року, коли був убитий заколотниками на чолі з боярином Василем Шуйським.

28 липня 1605 • В Москву урочисто повернулась колишня московська цариця Марія Федорівна (сьома дружина Івана Грозного) і публічно визнала Лжедмитрія за свого сина.

31 липня 1605 • Архієпископ рязанський Ігнатій вінчав на московський трон Лжедмитрія I.

9 серпня 1605 • В Успенському соборі Москви патріархом Московським Ігнатієм короновано на царство Дмитрія Іоановича, більш відомого як Лжедмитрій I, що видавав себе за молодшого сина Івана IV Грозного царевича Дмитрія, убитого ще в 1591 році.

27 вересня 1605 • У ході Польсько-шведської війни біля Кірхгольма в Лівонії (нині Саласпілс, Латвія) армія Речі Посполитої під командою великого гетьмана литовського Яна-Кароля Ходкевича переміг утричі більшу армію короля Карла IX Ваза. Це змусило Швецію зняти облогу Риги, відмовитися від контролю над Лівонією і наступного року укластий мирний договір.

15 листопада 1605 • За анонімним доносом у підвалі будинку англійського парламенту заарештований Гай Фокс, котрий чекав ранку, щоб підірвати бочки з порохом після появи короля Якова I Стюарта в Палаті лордів. «Порохова змова» католиків зірвалась, всі вони були вбиті або заарештовані й через два місяці жорстоко страчені.

1606

10 лютого 1606 • У Вестмінстері, не очікуючи виконання смертного вироку, покінчив життя самогубством Гай Фокс, головний виконавець задуму католиків-змовників, що планували підірвати приміщення парламенту (т.зв. "Порохова змова") у момент, коли король Яків I відкриватиме його засідання.

26 лютого 1606 • Члени експедиції голландської Ост-індійської компанії під керівництвом капітана Віллема Янсзона висадились поблизу сучасного півострова Кейп-Йорк і стали першими європейцями, що досягли Австралії (Янсзон помилково прийняв відкрите ним узбережжя частиною острова Нова Гвінея і назвав його Нова Зеландія).

10 квітня 1606 • Спеціальною хартією англійський король Яків I затвердив статут Лондонської компанії для колонізації Північної Америки.

12 квітня 1606 • За наказом англійського короля Якова I, котрий одночасно був і королем Шотландії Яковом VI, у Великій Британії введено новий прапор, названий пізніше «Юніон Джек». Оскільки на той час Англія і Шотландія були незалежними державами, то прапор використовувався як додатковий на кораблях обох країн, що показати, що вони служать одному монарху.

27 травня 1606 • У Москві боярами, очолюваними Василем Шуйським, вбито царя (з 1605 року) Лжедмитрія I, котрий видавав себе за сина Івана Грозного. Тіло Лжедмитрія притягли кіньми на Красну площу, роздягли і три дні натовп глумився над убитим — посипали піском, мазали дьогтем, після чого поховали на кладовищі для бездомних.

29 травня 1606 • На престол Московського царства зійшов думний боярин Василь Шуйський із суздальської гілки Рюриковичів.

11 червня 1606 • Новгородським митрополитом Ісидором на царський престол короноаваний думний боярин Василь Іванович Шуйський, що правив під іменем Василь IV. Він став останнім Рюриковичем на російському престолі.

27 липня 1606 • В Порт-Роялі засновано першу в Канаді постійну французьку колонію.

26 грудня 1606 • У королівському театрі при дворі короля Якова VI відбулась прем'єра п'єси «Король Лір» Вільяма Шекспіра.

1607

30 січня 1607 • Внаслідок повені, викликаної, імовірно, цунамі в Бристольській затоці, затоплено низинні узбережжя Девону, Сомерсету і Південного Вельсу на площі до 51,8 тис га, що привело до загибелі більше двох тисяч чоловік.

16 квітня 1607 • У Чесапікську затоку у Вірджинії прибули кораблі Лондонської компанії, заснованої в 1606 році, яка отримала від англійського короля Якова I Стюарта право на освоєння земель між сьогоднішніми містами Вашингтон і Нью-Йорк. 14 травня на північ від ріки Роанок колоністи розпочали будівництво першого англійського поселення у Північній Америці — Джеймстауна. Це відкрило перший етап британської колонізації Нового Світу.

25 квітня 1607 • Під час Гібралтарської битви нідерландський флот застав зненацька іспанську армаду в порту Гібралтара і за чотири години повністю її знищив. Голландці втратили близько 100 убитими, включаючи адмірала Якоба ван Хемскерка, Іспанія 21 корабель і 4 тисячі моряків

14 травня 1607 • Кораблі Лондонської компанії висадились на узбережжі Північної Америки і заснували перше постійне англійське поселення форт Джеймс, назване на честь короля Якова І. Згодом воно переросло у місто Джеймстаун, яке на наступні 83 роки стало столицею колонії Вірджинія.

1608

1608 • Француз Семюель де Шамплен заснував сучасне канадське місто Квебек.

2 жовтня 1608 • У Гаазі в палаці Моріца Оранського голландський оптик Ян Ліпперсгей продемонстрував уряду свій винахід — прототип сучасного дзеркального телескопа. З його допомогою він зумів роздивитись покази годинника на церкві міста Делфт, що знаходився за 15 кілометрів від Гааги.

1609

12 березня 1609 • На Бермудських островах засновано перше англійське поселення — його заснували англійські колоністи, які направлялись у Віргінію і зазнали аварії. З 1684 року Бермуди були офіційно оголошені коронним володінням Англії.

10 липня 1609 • За ініціативою герцога Максиміліана Баварського для боротьби з Реформацією німецькі князі створили Католицьку лігу. Поряд з Баварією в Лігу увійшли духовні князівства — єпископства Кельна, Тріра, Майнца і Вюрцбурга.

25 серпня 1609 • Галілео Галілей продемонстрував Великій раді і дожу Венеції телескоп, новий пристрій який складався з двох лінз і давав трикратне збільшення.

28 серпня 1609 • Англійський мореплавець Генрі Гудзон відкрив затоку Делавер.

11 вересня 1609 • Експедиція англійського мореплавця Генрі Гудзона (Хадсона) першим з європейців проплив по ріці, яка сьогодні носить його імя, і острова Статен Айленд (названий на честь Нідерландських Штатів) і сучасний острів Манхеттен.

8 грудня 1609 • За ініціативою кардинала Федеріко Борромео, на той час архієпископа Мілану, відкрилася Бібліотека Амброзіана, друга в Європі публічна бібліотека після Бодліанської, відкритої в Оксфорді у 1602 році. Давні рукописи були перевезені в Мілан з провінційного монастиря св. Колумбана. При бібліотеці було відкрито типографію; тут же розміщувалась школа класичних мов, а також картинна галерея, заснована тим же Федеріко Борромео. Особливостю бібліотеки були вільно розставлені видання, які не приковували ланцюгами до полиць, як то було заведене з середньовіччя аби зашкодити крадіжкам. Приміщення зайняло дві третини площі колишнього монастиря і церкви Санта-Марія-делла Роза; у роки 2-ї світової війни вибух пошкодив будівлю і ту її частину, де зберігали лібретто стародавніх опер — всі вони були втрачені. Сьогодні в бібліотеці зберігаються 12 рукописів Леонардо да Вінчі, 12 тисяч малюнків європейських художників XIV—XIX століть, стародавнє видання «Іліади» (Ilia Picta, V ст.), Вергілій з ілюстраціями Сімоне Мартіні і маргиналіями Петрарки.

Народились в 1605-1609 роках

1605 — †1673 • Семен Іванович Дежньов, російський мореплавець, мандрівник; на 80 років раніше за Вітуса Берінга, пройшов Берінгову протоку, яка відділяє Аляску від Чукотки (1648).

8 квітня 1605 — †17 вересня 1665 • Філіп IV (Філіп Великий), король Іспанії та Португалії (1621-65 рр.) з династії Габсбургів; син Філіпа III Іспанського.

6 червня 1606 — †1 жовтня 1684 • П'єр Корнель, французький поет, драматург-класицист ("Сід"); член Французької академії (1647).

15 липня 1606 — †4 жовтня 1669 • Гарменс Рембрандт ван Рейн, фламандський живописець, автор близько 1400 малюнків і 600 картин.

24 березня 1607 — †29 квітня 1676 • Міхал Адріансзон де Рюйтер, нідерландський адмірал.

26 листопада 1607 — †14 вересня 1638 • Джон Гарвард, англійський місіонер і меценат, на честь якого названий Гарвардський університет.

13 липня 1608 — †2 квітня 1657 • Фердинанд III (Фердинанд Габсбург), імператор Священної Римської імперії з 1637, король Угорщини, Богемії; син Фердинанда II і Марії Анни, дочки герцога Баварського Вільгельма V.

15 жовтня 1608 — †25 жовтня 1647 • Еванджеліста Торрічеллі, італійський математик і фізик; винахідник барометра.

9 грудня 1608 — †8 листопада 1674 • Джон Мільтон, англійський поет ("Захист англійського народу", "Втрачений рай", "Самсон-борець").

22 березня 1609 — †16 грудня 1672 • Ян II Казимир, король польський і великий князь литовський (1648-68 рр.), титулярний король Швеції (1648-1660 рр.) з династії Ваза; син Сигізмунда ІІІ, єдинокровний брат Владислава IV.

Померли в 1605-1609 роках

23 квітня 1605 • Борис Федорович Годунов, московський цар (1598-1605 рр.). Пом. 419 років тому у 53 роки (нар. 1552 р.).

20 червня 1605 • Федір II (Федір Годунов) московський цар (1605 р.); син Бориса Годунова. Пом. 419 років тому у 16 років (нар. 1589 р.).

26 жовтня 1605 • Джелаль-ад-дін Акбар, третій правитель імперії Великих Моголів (з 1556 р.); онук Бабура, прямий нащадок Тамерлана. Пом. 419 років тому у 63 роки (нар. 14 жовтня 1542 р.).

2 листопада 1605 • Джованні Страдано (Ян ван дер Страт), флорентійський художник фламандського походження. Пом. 419 років тому у 82 роки (нар. 1523 р.).

29 грудня 1605 • Джон Девіс, англійський пірат і мореплавець, відкривач Фолклендських островів; його іменем названа протока між Гренландією і Канадою. Пом. 419 років тому десь у 55 років (нар. бл. 1550 р.).

2 лютого 1606 • Джованні Андреа Доріа, адмірал Генуезького флоту; внучатий племінник адмірала Андреа Доріа. Пом. 418 років тому у 67 років (нар. 1539 р.).

10 лютого 1606 • Гай Фокс, англійський дворянин-католик, один з головних учасників «Порохової змови» (1605) проти короля Якова I. Пом. 418 років тому десь у 36 років (нар. бл. 1570 р.).

6 січня 1607 • Гуідобальдо Марчезе дель Монте, італійський фізик і математик. Пом. 417 років тому у 62 роки (нар. 11 січня 1545 р.).

10 лютого 1607 • Гедеон (Григорій Маркович Балабан), український церковний і політичний діяч, архієрей Київської митрополії Константинопольської православної церкви, єпископ Галицький, Львівський і Кам'янець-Подільський (1566-1607 рр.). Пом. 417 років тому у 77 років (нар. 1530 р.).

29 червня 1607 • Іов (Іван), московський церковний діяч, 1-й патріарх Московський і всієї Русі (1589-1605 рр.). Пом. 417 років тому десь у 82 роки (нар. бл. 1525 р.).

1608 • Ян Бадовський, польський шляхтич, перший наказний гетьман Війська Запорозького. Пом. 416 років тому у 69 років (нар. 1539 р.).

29 лютого 1608 • Василь-Костянтин Костянтинович Острозький, руський князь, магнат, військовий, політичний і культурний діяч Речі Посполитої, воєвода київський, маршалок волинський, засновник Острозької академії (1576), видавець Острозької Біблії (1580); син гетьмана Костянтина Острозького. Пом. 416 років тому десь у 82 роки (нар. бл. 1526 р.).