Головні події 1515-1519 років

• Габсбурзька Іспанія, 14 березня 1516
• 95 тез Мартіна Лютера, 31 жовтня 1517
• Помер Леонардо да Вінчі, 2 травня 1519
• Початок першого кругосвітнього плавання, 20 вересня 1519

Політичні лідери 1515-1519 років

• Єгипетський султанат: Туман-бай II аль-Ашраф (1516-17)
• Аббасидський халіфат: Мухаммад аль-Мутаваккіль III (1517)
• Австрія: Карл V (1519-21)
• Англія: Генріх VIII (1509-47)
• Велике князівство Литовське: Сигізмунд I Старий (1506-48)
• Королівство Іспанія: Карл I Імператор (1516-56)
• Королівство Арагон: Фердинанд II Католик (1479-1516), Хуана Божевільна (1516-55)
• Королівство Кастилія і Леон: Хуана Божевільна (1504-55)
• Королівство Польща: Сигізмунд Старий (1506-48)
• Королівство Португалія: Мануел I Щасливий (1495-1521)
• Королівство Франція: Людовик XII Батько Народу (1498-1515), Франциск I Валуа (1515-47)
• Кримське ханство: Менглі Герай (1478-1515), Айдер (1475-1515), Мехмед Герай (1515-23)
• Московське князівство: Василь III (1505-33)
• Нідерланди: Карл V Габсбург (1506-55)
• Неаполітанське королівство: Фердинанд Католик (1504-16), Хуанна Божевільна (1516-55), Карло Габсбург (1516-54)
• Османська імперія: Селім I Грізний (1512-20)
• Османський халіфат: Селім I Грізний (1517-20)
• Папська держава: Лев X (1513-21)
• Персія Сефевідів: Ісмаїл I (1501-24)
• Священна Римська імперія: Максиміліан I Габсбург (1508-19), Карл V Габсбург (1519-56)
• Сицилійське королівство: Фердинанд Католик (1479-1516)
• Трансильванія: Янош Заполья (1510-26)
• Угорське королівство: Владислав II Ягеллончик (1490-1516), Людовик II Ягеллончик (1516-26)
• Шотландія: Яків V (1513-42)

Всі події 1515-1519 років

1 січня 1515 • Після смерті в Парижі Людовика XII, який не залишив по собі спадкоємця, на французький престол зійшов його кузен Франциск I з династії Валуа-Ангулемів. Його царствування було періодом протистояння Франції і Австрії за володіння Неаполем, Міланом та імператорською короною.

1516

14 березня 1516 • По смерті Фердинанда II Католика у Толедо його внук Карл Габсбург був коронований на престол Арагона. Наступного року він став співправителем матері у Кастилії і фактично — засновником іспанської монархії, під владою якої після обрання через три роки Карла на престол Священної Римської імперії опинилась найбільша християнська монархія, що володілами гігантськими територіями не лише на Піренеях, але й у Центральній та Південній Європі, а також в Африці та Америці.

13 серпня 1516 • В ході війни Камбрейської ліги проти Венеції імператор Священної Римської імперії Карл V підписав сепаратний мир з Франциском I, визнаючи його права на Мілан в обмін на визнання французами претензій Іспанії на Неаполь.

18 серпня 1516 • Французький король Франциск I і папа римський Лев X підписали Болонський Конкордат, який замінив собою Прагматичну санкцію 1438 року. Відповідно до нього на території Франції було юридично закріплено підпорядковане положення церкви відносно до королівської влади — за папою зберігалось право бути верховною інстанцією церковного суду, а французькому королю, в свою чергу, надавалось право призначення на вищі церковні посади.

24 серпня 1516 • Перемогою Османської імперії закінчилась битва біля міста Дабік (сучасна Сирія), в якій війська султана Селіма I здолали армію Мамлюкського султанату, що фактично привело до падіння держави мамелюків наступного року.

1517

20 січня 1517 • Після дворічної війни війська османського султана Селіма I захопили Каїр і Мамлюкський султанат припинив сво існування як самостійна держав, ставши васалом Османської імперії.

10 березня 1517 • За угодою, підписаною у Москві, Московське князівство брало Тевтонський орден під свій захист і надавало фінансову підтримку для підготовки до війни з Польщею і Великим князівством Литовським.

31 жовтня 1517 • Монах ордену августинців, професор філософії і теології університету Віттенберга Мартін Лютер обнародував текст з 95-а тезами про індульгенцію, в котрих виступив проти пов'язаних з нею фінансових зловживань. Вони дуже швидко поширилися по всій Німеччині, що, фактично, стало початком протестантської Реформації.

1519

12 січня 1519 • За рішенням суду страчено звинуваченого у зраді і вбивстві правителя колонії Золота Кастилія Дієго Нікуеса 44-річного іспанського конкістадора Васко Нуньєса де Бальбоа, першого європейця, що перетнув Панамський перешийок і досягнув узбережжя Тихого океану.

21 квітня 1519 • Іспанський конкістадор Ернан Кортес висадився на узбережжі Мексики з метою завоювання держави ацтеків. Заклавши поселення Вілла-Ріка-де-Вера-Круз (Багате Місто Істинного Хреста), влітку Кортес вирушив в напрямку столиці ацтеків міста Теночтитлан.

2 травня 1519 • У палаці Кло-Люсе поблизу Амбуаза в герцогстві Турень на 68-у році життя помер тосканський художник і вчений Леонардо да Вінчі, чиї інтереси охоплювали значну кількість різних предметних галузей мистецтва і науки, один із символів епохи Відродження, біля витоків якого він стояв.

28 червня 1519 • Іспанського короля Карла I, котрий уже по народженню мав величезні володіння у Європі та Америці, обрано спадкоємцем свого діда Максиміліана I, імператора Священної Римської імперії. Карл, внук іспанських монархів Фердінанда II і Ізабелли, шляхом підкупу переміг таких претендентів на престол як король Англії Генріх VIII, король Франції Франциск I, герцог Саксонський Фредерік Мудрий. Коронувавшись як Карл V, імператор сподівався об'єднати роздроблені багаточисельні князівства в унітарну могутню державу, але протестантська Реформація в Німеччині та навала Отоманської Туреччини, не дала можливість здійснити задумане. В 1558 році він зрікся престолу на користь свого брата Фердинанда.

15 серпня 1519 • На місці індіанського селища рибалок засновано місто Панама, назва котрого перекладається як "дуже багато риби".

20 вересня 1519 • З іспанського порту Санлукар-де-Баррамеда в усті ріки Гвадалквівіра вийшла іспанська експедиція з п'яти кораблів на чолі з португальським мореплавцем Фернаном Магелланом. Вона тривала 1081 день, коли лише один вцілілий корабель «Вікторія» з вісімнадцятьма моряками під командуванням Хуана Себастьяна Елькано повернувся на батьківщину із 26 тоннами прянощів, і поза першочерговими намірами завершив перше задокументоване кругосвітнє плавання.

8 листопада 1519 • Ацтеки і їх вождь Монтесума радо вітали іспанського конкістадора Ернана Кортеса, котрий увійшов до столиці ацтеків міста Теночтитлан із загоном у 650 воїнів. Вважаючи, що збувається давнє пророцтво про пришестя білошкірого бога Кецалькоатля, Монтесума ще на підході до столиці вислав назустріч іспанцям послів з багатими подарунками, які мали б сподобатись богу, поява котрого мала б принести ацтекам суворе випробування.

Народились в 1515-1519 роках

22 вересня 1515 — †16 липня 1557 • Анна Клевська, четверта жінка англійського короля Генріха VIII; шлюб, котрий мав зміцнити союз Генріха і брата Анни, німецького протестантського принца Клевського, проіснував півроку.

18 лютого 1516 — †17 листопада 1558 • Марія I (Марія Тюдор), королева Англії (1553-58 рр.), відома як Кривава Мері; донька короля Генріха VIII, сестра королеви Єлизавети I.

26 березня 1516 — †13 грудня 1565 • Конрад Геснер, швейцарський природодослідник, автор першої зоологічної енциклопедії "Історія тварин".

2 лютого 1517 — †17 травня 1587 • Готтгард Кеттлер, останній ландмейстер Лівонського ордену (1559-1561) і перший герцог Курляндії і Семигалії (1561-1587).

1518 — †2 липня 1554 • Педро Сьєса де Леон, іспанський священник, історик, географ, хроніст періоду конкісти Південної Америки («Хроніка Перу»).

29 вересня 1518 — †31 травня 1594 • Тінторетто (Якопо Робусті), італійський художник з міста Венеція, представник пізнього венеціанського Відродження і маньєризму.

16 лютого 1519 — †24 серпня 1572 • Гаспар де Шатійон Коліньї, адмірал Франції (1552), лідер гугенотів (1569), перша жертва Варфоломіївської ночі.

17 лютого 1519 — †24 лютого 1563 • Франсуа де Гіз, французький воєнний і державний діяч часів Італійських і Гугенотських воєн.

31 березня 1519 — †10 липня 1559 • Генріх II (Генріх Валуа), французький король (1547-59 рр.), син короля Франциска I і королеви Клод, батько королів Франциска II, Карла IX, Генріха III.

13 квітня 1519 — †5 січня 1589 • Катерина де Медічі, королева Франції, дружина короля Генріха II (1547-59 рр.); матір королів Франциск II, Карла IX і Генріха III, королеви Маргарити.

Померли в 1515-1519 роках

1515 • Алонсо де Охеда, іспанський мореплавець та конкістадор; засновник першого іспанського поселення у Південній Америці (Санта-Крус, 1502). Пом. 509 років тому у 47 років (нар. 1468 р.).

1 січня 1515 • Людовик XII (Людовик "Батько Народу" Валуа), король Франції (з 1498 року); син герцога Орлеанського Карла і Марії Клевської. Пом. 509 років тому у 53 роки (нар. 27 червня 1462 р.).

5 лютого 1515 • Альд Мануцій (Мануцій Старший), венеціанський видавець; винахідник курсиву, крапки з комою й сучасного вигляду коми. Пом. 509 років тому у 65 років (нар. 1450 р.).

17 квітня 1515 • Менглі I (Менглі Герай), кримський хан (1467, 1469-75, 1478-1515 рр.) з династії Гераїв; син Хаджи I Герая, дід султана Османської імперії Сулеймана Пишного. Пом. 509 років тому у 70 років (нар. 1445 р.).

16 грудня 1515 • Афонсу де Албукеркі, португальський мореплавець, завойовник та колонізатор, віце-король Індії (1510-15 рр.). Пом. 509 років тому десь у 62 роки (нар. бл. 1453 р.).

23 січня 1516 • Фердинанд II, король Арагону (1479—1516 рр. під іменем Фердинанд ІІ), Сицилії (1468—1516 рр.), Кастилії і Леону (1475-1504 рр. разом з Ізабеллою Кастильською), Неаполя (1504—16 рр.), граф Барселони з династії Трастамара. Пом. 508 років тому у 64 роки (нар. 10 березня 1452 р.).

9 квітня 1516 • Ієронім Босх (Ерун Антоніссун ван Акен), нідерландський живописець, один з найвідоміших майстрів Північного Відродження. Пом. 508 років тому десь у 66 років (нар. бл. 1450 р.).

29 листопада 1516 • Джованні Белліні, італійський живописець, представник венеціанського Високого Відродження, автор картин на релігійні та міфологічні теми (Мадонна дельї Альберетті, Дож Лоредан). Пом. 508 років тому у 86 років (нар. 1430 р.).

20 квітня 1517 • Богдан III (Богдан Одноокий), господар Молдавського князівства (1504-17 рр.) з династії Мушатовичів, син Стефана III Великого. Пом. 507 років тому у 39 років (нар. 1478 р.).

2 травня 1519 • Леонардо да Вінчі, італійський живописець, архітектор, вчений, один із основоположників епохи Відродження. Пом. 505 років тому у 67 років (нар. 15 квітня 1452 р.).

24 червня 1519 • Лукреція Борджиа, герцогиня Пезаро, княгиня Салерно, покровителька поетів і вчених; дочка папи римського Олександра VI і його коханки Ваноцци де Катанеї, сестра і політична соратниця Чезаре Борджиа. Пом. 505 років тому у 39 років (нар. 18 квітня 1480 р.).