Головні події 1585-1589 років

• Страта Марії Стюарт, 18 лютого 1587
• Поразка іспанської Армади, 29 липня 1588
• Смерть Катерини Медічі, 5 січня 1589
• Вбивство Генріха ІІІ Валуа, 2 серпня 1589

Політичні лідери 1585-1589 років

• Імперія Великих Моголів: Акбар Великий (1556-1605)
• Англія: Єлизавета I (1558-1603)
• Бухарське ханство: Абдулла-хан II (1583-98)
• Королівство Іспанія: Філіп II Розсудливий (1556-98)
• Королівство Португалія: Філіп I Розсудливий (1581-98)
• Королівство Франція: Генріх III Валуа (1574-89), Генріх IV Великий (1589-1610)
• Королівство Швеція: Юхан III (1568-92)
• Московське царство: Федір Блаженний (1584-98)
• Османська імперія: Мурад III (1574-95)
• Папська держава: Григорій XIII (1572-85)
• Персія Сефевідів: Мухаммад Худабенде (1578-87), Аббас I (1588-1629)
• Річ Посполита: Анна Ягеллонка (1575-86), Стефан Баторій (1575-86), Сигізмунд III Ваза (1587-1632)
• Священна Римська імперія: Рудольф II Габсбург (1576-1612)
• Трансильванія: Сигізмунд Баторій (1581-99)
• Шотландія: Яків VI (1567-1625)

Всі події 1585-1589 років

20 липня 1585 • Експедиція англійця Джона Девіса досягла південного краю Гренландії, який було названо Землею Запустіння.

17 серпня 1585 • В ході Вісімдесятилітньої війни, після року облоги іспанці захопили голландське місто Антверпен. Незважаючи на мироюлюбну поведінку іспанців, більшість ремісників в числі 100 тисяч протестантів залишили місто і Антверпен на декілька століть охопив занепад.

1586

19 травня 1586 • Експедиція англійського мореплавця Джона Дейвіса досягла південного узбережжя острова Гренландія, названого Землею Запустіння.

27 липня 1586 • Англійський мореплавець сер Волтер Релі привіз із американської колонії у Вірджинії до Англії перший тютюн.

28 липня 1586 • З Америки англійський дослідник Томас Херріот вперше завіз до Європи картоплю.

1587

18 лютого 1587 • Після 19 років ув'язнення у замку Фотерінгей, графство Нортгемтоншир, обезголовлено 44-літню колишню королеву Шотландії Марія Стюарт, визнану винною у змові католиків проти англійської королеви-протестантки Єлизавети Тюдор. Через 15 років рішенням її сина Якова, що особистою унією пов'язав Англію і Шотландію, останки його матері були перепоховані у Вестмінстерському абатстві в безпосередній близькості від могили її прижиттєвої суперниці.

29 квітня 1587 • У бухті Кадіса флот англійського капера Френсіса Дрейка розбив іспанський флот і потопив 23 коробля. Було також захоплено іспанський корабель скарбів, який повертався з Індії. Збиток, завданий Дрейком, відстрочив іспанський напад на Англію більше, ніж на рік.

1588

19 травня 1588 • Іспанська флотилія, відома під назвою Непереможна Армада, що складалась із 130 кораблів, 2500 гармат і 30 тисяч людей, відправилась з Ліссабону на завоювання Англії, королева котрої Єлизавета активно підтримувала голландських повстанців у Іспанських Нідерландах. У результаті боїв з англійським та голландським флотами Армада була вщент розбита, її залишки в жовтні повернулись до Іспанії, а Англія стала найсильнішою морською державою світу.

28 липня 1588 • Біля британського узбережжя з'явилися кораблі Непереможної Армади, іспанського флоту, що складався зі 130 кораблів, 8 тисяч моряків і 19 тисяч солдат, що відпливли з Ліссабону на завоювання Англіїї.

29 липня 1588 • Біля французького узбережжя англійський флот під командуванням лорда Чарльза Говарда і сера Френсіса Дрейка завдав поразки іспанській Непереможній Армаді. Вісім годин виснажливого бою і несприятливі погодні умови змусили іспанців залишити арену бойових дій і рятуватися втечею через Північне море. Надії на несподівану атаку і швидке завоювання Англії розвіялись, і залишки Армади були змушені повертатись до Іспанії через Північне море, в обхід Шотландії та Ірландії, що вдалось зробити лише у жовтні ціною втрати половини флоту і 15 тисяч чоловік.

8 серпня 1588 • Англійський флот на чолі з лордом Говардом Еффінгемом розбив залишки Непереможної Армади і змусив іспанців через Північне море, в обхід Шотландії та Ірландії, повертатись на батьківщину, що їм вдалось зробити лише у жовтні, втративши половину із 130 кораблів і 15 тисяч чоловік.

10 вересня 1588 • Англійський мореплаваць Томас Кавендіш завершив свою кругосвітню експедицію, яка розпочалась 22 липня 1586 року. Кавендіш став третім мореплавцем, якому це вдалось зробити.

1589

5 січня 1589 • В Блуа у віці 69-и років померла Катерина де Медічі, французька королева-матір, дружина Генріха II, одна з найвпливовіших осіб Франції періоду війн між католиками і гугенотами. Після смерті свого чоловіка як мати королів Франциска II (1559-60 рр.), Карла IX (1560-74 рр.) і Генріха III (1574-89 рр.) Катерина Медічі прагнула укріпити владу роду Валуа, зберегти єдність Франції і протистояти гугенотам, для чого об'єдналась з кардиналом Карлом Лотарінгським, його братом герцогом де Гізом та іспанським королем Філіппом II і виступила одним з ініціатором Варфоломіївської ночі (1572).

2 лютого 1589 • У Москві засновано патріархію, першим патріархом якої став московський митрополит Іов.

1 серпня 1589 • Король Франції Генріх III, що правив країною в розгар Гугенотських війн і спочатку підтримував Католицьку лігу Генріха Гіза, а потім лідера гугенотів Генріха Наваррського, був смертельно поранений монахом Жаком Клеманом. Наступного дня бездітний Генріх III назвав своїм спадкоємцем на французькому престолі короля Наварри.

2 серпня 1589 • В розпал чергової релігійної війни в Сен-Клу під Парижем у віці 37-и років помер король Генріх ІІІ, який напередодні був смертельно поранений ударом кинжала фанатичним католиком. Не залишивши по собі прямих нащадків, Генріх ІІІ став останнім представником династії Валуа, яка правила Францією 261 рік, і на престол зійшов Генріх IV Бурбон.

Народились в 1585-1589 роках

1585 — †1632 • Захарій Янсен, голландський майстер окулярної справи; вважається винахідником телескопа і мікроскопа.

9 вересня 1585 — †4 грудня 1642 • Арман Жан дю Плессі, герцог де Рішельє, французький кардинал, перший міністр Франції (з 1624 р.), котрий допоміг королю Людовику XIII зробити Францію могутньою державою.

18 жовтня 1585 — †6 листопада 1672 • Генріх Шюц, німецький композитор і придворний капельмейстер, один з творців кантатно-ораторіального жанру в Німеччині, автор першої німецької опери "Дафно" (1627) і опери-балету "Орфей і Ерідіка" (1638).

11 квітня 1586 — †21 квітня 1652 • П'єтро делла Валле, італійський мандрівник (Близький Схід, Північна Африка, Індія).

8 січня 1587 — †19 березня 1615 • Йоганн Фабріціус, голландський астроном; першим виявив плями на сонячній поверхні (1610), їх переміщення по диску Сонця і обертання Сонця («Опис спостережуваних на Сонці плям, що пересуваються разом з Сонцем», 1611).

5 квітня 1588 — †4 грудня 1679 • Томас Гоббс, англійський філософ-матеріаліст; один з творців теорії суспільного договору і теорії державного суверенітету.

1589 — †5 серпня 1638 • Петер Мінуіт, голландський політик, губернатор Нових Нідерландів (1626-31 рр.), губернатор Нової Швеції (1638 р.).

1589 — †20 червня 1605 • Федір II (Федір Годунов) московський цар (1605 р.); син Бориса Годунова.

3 листопада 1589 — †6 травня 1638 • Корнелій Янсеній, фламандський теолог, єпископ Іпру, автор теологічних концепцій, видозміни доктрини св. Августина про милість, що лягли в основу містично-етичного руху "янсенізм".

Померли в 1585-1589 роках

10 квітня 1585 • Григорій XIII (Уго Бонкомпаньї), Папа римський (з 1572 р.), активний противник Реформації; вніс зміни в календарну систему (Григоріанський календар, 1582 р.). Пом. 439 років тому у 83 роки (нар. 7 червня 1502 р.).

6 серпня 1585 • Єрмак Тимофійович, отаман донських козаків, керівник походу в Сибір (1581-85 рр.). Пом. 439 років тому у 43 роки (нар. 1542 р.).

27 грудня 1585 • П'єр де Ронсар, французький поет («Любовні вірші», «Сонети до Єлени», «Елегії»), есеїст («Короткий виклад поетичного мистецтва»). Пом. 439 років тому у 61 рік (нар. 11 вересня 1524 р.).

12 грудня 1586 • Стефан Баторій, польський король (з 1576 р.) Великий князь Литовський та Руський (з 1576), глава Речі Посполитої. Пом. 438 років тому у 53 роки (нар. 27 вересня 1533 р.).

18 лютого 1587 • Марія Стюарт, королева Шотландії (1542-67 рр.); матір короля Якова I (Яків VI). Пом. 437 років тому у 45 років (нар. 8 грудня 1542 р.).

17 травня 1587 • Готтгард Кеттлер, останній ландмейстер Лівонського ордену (1559-1561) і перший герцог Курляндії і Семигалії (1561-1587). Пом. 437 років тому у 70 років (нар. 2 лютого 1517 р.).

23 грудня 1588 • Генріх Гіз, французький військовий і політичний діяч, керівник Католицької ліги, один з ініціаторів Варфоломіївської ночі. Пом. 436 років тому у 38 років (нар. 31 грудня 1550 р.).

1589 • Паулу Діаш де Новаїш, португальський колонізатор Африки; перший губернатор Анголи і засновник міста Луанда. Пом. 435 років тому у 79 років (нар. 1510 р.).

5 січня 1589 • Катерина де Медічі, королева Франції, дружина короля Генріха II (1547-59 рр.); матір королів Франциск II, Карла IX і Генріха III, королеви Маргарити. Пом. 435 років тому у 70 років (нар. 13 квітня 1519 р.).

2 серпня 1589 • Генріх III (Генріх Валуа), король Франції (з 1574 р.), останній з династії Валуа; за часів Гугенотських війн у Франції підступно вбив своїх опопнентів католиків братів де Гіз (1588), але згодом сам загинув від руки релігійного фанатика. Пом. 435 років тому у 38 років (нар. 19 вересня 1551 р.).