Головні події 1650-1654 років

• Битва під Берестечком, 28 червня 1651
• Битва під Батогом, 1 червня 1652
• Місто Новий Амстердам, 2 лютого 1653
• Переяславська рада, 18 січня 1654
• Березневі статті Богдана Хмельницького, 2 квітня 1654

Політичні лідери 1650-1654 років

• Імперія Великих Моголів: Шах Джахан (1628-58)
• Англійська республіка: Олівер Кромвель (1653-58)
• Гетьманат: Богдан Хмельницький (1648-57)
• Китайська Південна Мін: Чжу Юлан (Чжаоцзун) (1646-62)
• Королівство Іспанія: Філіп IV Великий (1621-65)
• Королівство Португалія: Жуан IV Відновитель (1640-56)
• Королівство Франція: Людовик XIV Король-Сонце (1643-1715), Джуліо Мазаріні (1643-51, 1653-61)
• Королівство Швеція: Крістіна (1632-54), Карл Х Густав (1654-60)
• Кримське ханство: Іслам III Герай (1644-54), Мехмед IV Герай (1654-64)
• Московське царство: Олексій Михайлович (1645-76)
• Османська імперія: Мехмед IV Мисливець (1648-87)
• Річ Посполита: Ян II Казимир (1648-68)
• Священна Римська імперія: Фердинанд III Габсбург (1637-57)

Всі події 1650-1654 років

19 липня 1650 • Турецький посол Осман-ага в Чигирині запропонував Богдану Хмельницькому прийняти османський протекторат над Україною.

3 вересня 1650 • Відбулась битва при Данбарі — одна з найважливіших битв періоду Англійської революції XVII століття. Перемога англійської армії Олівера Кромвеля над шотландським військом Девіда Леслі відкрила англійцям можливість завоювання Шотландії.

1651

22 лютого 1651 • У Московії почалась церковна реформа патріарха Никона, котра дещо пізніше привела до розколу московської православної церкви.

28 червня 1651 • Біля містечка Берестечко (нині — Волинська область) між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького та союзним йому кримськотатарським військом Іслама III Герая з одного боку та армією Речі Посполитої під командуванням Яна Казимира II з іншого відбулась найбільша битва Українсько-польської війни, в якій з обох боків брало участь близько 300 тисяч чоловік. Зазнавши великих втрат і зраджений татарами, Хмельницький був змушений підписати у вересні принизливий Білоцерківський мирний договір, який значно обмежував повноваження гетьмана і автономію підконтрольних йому територій.

28 вересня 1651 • Після поразки у Берестецькій битві, захоплення литовським князем Яном Радзивілом Чернігова і Києва і невдалих боїв під Білою Церквою, Богдан Хмельницький був змушений підписати з поляками Білоцерківський мирний договір, за яким козацький реєстр зменшувався до 20 тисяч, територія обмежувалась лише Київським воєводством і гетьман втрачав право на міжнародні зносини. Ратифікацію договору польським сеймом зірвав литовський шляхтич, вперше застосувавши право "вето". Це дало змогу Хмельницькому знову провести мобілізацію до війська і до весни 1652 року зібрати для віни з Польщею дві армії.

9 жовтня 1651 • Лорд-генерал Олівер Кромвель обнародував Навігаційний акт (Акт про збільшення англійського торгового флоту і заохочення мореплавців англійської національності), котрий мав захистити економічні інтереси Англії. Згідно з цим законом, товари з Азії, Америки і Африки могли ввозитись в Англію лише англійськими торговими суднами; це ж стосувалось і зворотнього вивезення товарів. Найбільше від Навігаційного акту постраждав флот Нідерландів, що через рік привело до війни між цими державами (1652-74).

17 жовтня 1651 • Розбитий військами Олівера Кромвеля у вересні в битві при Вустері, через шість тижнів переховувань від переслідувачів у Францію в одязі слуги втік Карл Стюарт, майбутній король Англії Карл II; він повернувся на батьківщину через вісім років, після відновлення монархії.

1652

6 квітня 1652 • Виконуючи наказ нідерландської Ост-Індської компанії, в район поблизу мису Доброї Надії на півдні Африки прибула еспедиція на чолі з Яном ван Рібеком, лікарем за професією. Її метою було будівництво форту на березі Столової бухти, який би виконував роль проміжного пункту для голландських кораблів, що пливли до Батавії (острів Ява). Засноване селище отримало назву Капстад (Кейптаун) і через 10 років, коли ван Рібек залишив його, в ньому проживало трохи більше 100 чоловік.

7 квітня 1652 • Голландець Ян Ван Рібек заснував у Південній Африці форт Кейптаун.

18 травня 1652 • В британській колонії Род-Айленд прийнято перший у Північній Америці закон про заборону рабства і работоргівлі.

1 червня 1652 • У битві під Батогом союзні війська Богдана Хмельницького і Кримського ханства отримали перемогу над армією Речі Посполитої під командуванням польного гетьмана Мартина Калиновського, який втратив до 8 тисяч чоловік убитими і загинув сам. Щоб помститись за поразку під Берестечком, Богдан Хмельницький викупив у татар всіх полонених поляків і наказав їх замордувати.

21 серпня 1652 • Син Богдана Хмельницького Тимофій одружився з дочкою молдавського господаря Василя Лупу, що стало приводом для відновлення союзу Молдавії з Україною.

21 жовтня 1652 • У Париж, після поразки лідера Фронди принца Конде у бою з військами кардинала Мазаріні, повернувся 14-літній король Людовик XIV, а Конде був змушений тікати до Іспанських Нідерландів. Поразка Фронди привела до встановлення у Франції необмеженої королівської влади, котра була повалена під час революції 1789 року.

1653

2 лютого 1653 • Генеральні штати Республіки Об'єднаних провінцій надали своїй північно-американській колонії Новий Амстердам статус міста. Через двадцять років він був завойований англійцями і перейменований у Нью-Йорк на честь герцога Йоркського, брата короля Карла II і майбутнього короля Якова II.

20 квітня 1653 • Головнокомандувач армії парламенту Англії Олівер Кромвель, не зумівши найти порозуміння з депутатами, розігнав т. зв. Довгий парламент, який був незмінним протягом 13 років.

20 липня 1653 • Московське посольство на чолі з Федором Ладиженським прибуло в Чигирин з повідомленням про згоду московського царя взяти під своє заступництво запорізьких козаків.

21 серпня 1653 • Військо господаря Молдови Георгія Штефана підійшло до Сучави і спробувало з наскоку взяти козацький табір Тимоша Хмельницького під стінами фортеці. Ця спроба повністю провалилася і почалась облога сучавської фортеці, яка тривала до жовтня і закінчилась поразкою козаків, загибеллю Тимоша Хмельницького і зривом планів Богдана Хмельницького утвердити свою гегемонію над Молдовою.

16 грудня 1653 • В Англії обнародувано конституцію ("Знаряддя управління"), згідно з якою Олівер Кромвель призначався лорд-протектором з повноваженнями, рівними королівським. В управлінні державою Кромвелю допомагала Державна рада, членами якої були його прихильники. Фактично виконавча влада в країні належала лише Кромвелю, а законодавча — парламенту, що обирався на три роки, і складався з 460 депутатів.

1654

18 січня 1654 • У Переяславі відбулась рада козацької верхівки, на якій генеральна старшина на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким, а також полковники та сотники висловились за перехід України під зверхність московського царя. Переяславська рада завершилась спільною присягою її учасників. У зв'язку з втратою оригінальних документів, підписаних у Переяславі Богданом Хмельницьким та Василієм Бутурліним, керівником московського посольства, залишається невідомим якою по характеру була Переяславська угода — персональна унія, державна унія, васальна угода чи тимчасовий військовий союз.

22 березня 1654 • До Москви прибуло посольство Богдана Хмельницького для визначення статусу запорізьких козаків у складі Росії. Переговори завершилися підписанням Московських статей.

2 квітня 1654 • Московський цар Олексій Михайлович схвалив т. зв. «Березневі статті Богдана Хмельницького», які разом із трьома грамотами, жалуваними через тиждень гетьману Богдану Хмельницькому і шляхті Гетьманщини, склали договір між московським урядом і козацькою старшиною. Він регламентував політичне, правове, фінансове і військове становище Гетьманщини після Переяславської ради.

7 червня 1654 • У Реймському соборі на французький престол короновано Людовика XIV, який правив наступні 72 роки, більше, ніж будь-який інший король в Європі.

12 серпня 1654 • В ході Російсько-польської війни 1654-67 років на річці Шкловці поблизу Борисова (сучасна Білорусь) відбулась битва між російським і литовським військом, в якій польсько-литовське військо, очолюване гетьманом Янушем Радзивіллом отримало перемогу.

22 серпня 1654 • Яків Барсімсон прибув до Нового Амстердаму (нині — Нью-Йорк) — перший єврей на територіїї Америки.

Народились в 1650-1654 роках

16 серпня 1650 — †9 грудня 1718 • Вінченцо Марія Коронеллі, німецький історик, географ, картограф.

14 листопада 1650 — †19 березня 1702 • Вільгельм III (Вільгельм Оранський), штатгальтер Нідерландів (з 1674 р.), король Англії і Шотландії (з 1689 р.); внук короля Карла Стюарта.

6 серпня 1651 — †7 січня 1715 • Франсуа Фенелон (Франсуа де Саліньяк), французький письменник, поборник ідей Просвітництва (Пригоди Телемака, Про виховання дівиць, Бесіда про мистецтво мовлення, Діалоги мертвих).

21 грудня 1651 — †8 листопада 1709 • Димитрій (Данило Савич Туптало), український церковний діяч, митрополит Ростовський і Ярославський (1702-09 рр.), вчений, письменник («Успенська драма», «Різдвяна драма»), проповідник, богослов («Книга житій святих»), агіограф.

5 вересня 1652 — †8 березня 1715 • Вільям Дампір, англійський мореплавець і пірат; тричі здійснив кругосвітню подорож.

14 березня 1654 — †29 березня 1734 • Данило Апостол, український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Лівобережної України (1727-34 рр.).

4 травня 1654 — †20 грудня 1722 • Сюань Є, другий китайський імператор з династії Цин; при ньому було закінчене завоювання Китаю маньчжурами, закріплення влади над Тібетом.

23 травня 1654 — †10 квітня 1728 • Нікодим Тессін-молодший, шведський архітектор, містобудівник (скандинавське бароко).

Померли в 1650-1654 роках

1650 • Бартоломей Стробель, польський художник; придворний художник вроцлавського єпископа, імператора Фердинанда II, короля Яна Казимира. Пом. 374 роки тому у 59 років (нар. 1591 р.).

11 лютого 1650 • Рене Декарт, французький філософ, фізик, фізіолог, математик, основоположник аналітичної геометрії. Пом. 374 роки тому у 54 роки (нар. 31 березня 1596 р.).

6 листопада 1650 • Вільгельм II (Вільгельм Оранський), штатгальтер з Об'єднаних провінцій Нідерландів (з 1647 р.). Пом. 374 роки тому у 24 роки (нар. 27 травня 1626 р.).

20 серпня 1651 • Ярема-Михайло Вишневецький, державний і військовий діяч Речі Посполитої, воєвода руський (1646-51 рр.), керівник польсько-литовських військ під час повстання Богдана Хмельницького (1648-51 рр.). Пом. 373 роки тому у 39 років (нар. 17 серпня 1612 р.).

20 листопада 1651 • Миколай Потоцький, польський магнат, військовий та державний діяч Речі Посполитої, польний гетьман коронний (1637-46 рр.), великий гетьман коронний (1646-51 рр.). Пом. 373 роки тому десь у 58 років (нар. бл. 1593 р.).

21 квітня 1652 • П'єтро делла Валле, італійський мандрівник (Близький Схід, Північна Африка, Індія). Пом. 372 роки тому у 66 років (нар. 11 квітня 1586 р.).

2 вересня 1652 • Хусепе де Рібера, іспанський гравер і живописець ("Свята Інесса"). Пом. 372 роки тому у 61 рік (нар. 17 лютого 1591 р.).

1653 • Маруся Чурай, напівлегендарна українська народна співачка і поетеса часів Хмельниччини («Віють вітри», «Ой не ходи, Грицю», «Засвіт встали козаченьки»). Пом. 371 рік тому у 28 років (нар. 1625 р.).

3 травня 1653 • Адам Кисіль, воєвода Київський (1649—1653 рр.). Пом. 371 рік тому у 53 роки (нар. 1600 р.).

22 вересня 1653 • Тиміш Хмельницький, український військовий і політичний діяч, козацький отаман; старший син гетьмана Богдана Хмельницького, брат Юрія Хмельницького, зять молдавського господаря Василя Лупу. Пом. 371 рік тому десь у 21 рік (нар. бл. 1632 р.).

11 серпня 1654 • Іслам III (Іслам Герей), кримський хан (1644—1654 рр.). Пом. 370 років тому у 50 років (нар. 1604 р.).