Головні події 1508-1512 років

• Битва біля Діу, 3 лютого 1509
• Смерть Генріха VII Тюдора, 21 квітня 1509
• Генріх VIII — король Англії, 23 квітня 1509
• Португальське завоюваня Гоа, 10 грудня 1510
• Помер Амеріго Веспуччі, 22 лютого 1512

Політичні лідери 1508-1512 років

• Англія: Генріх VII Тюдор (1485-1509), Генріх VIII (1509-47)
• Бухарське ханство: Мухаммед Шейбані (1506-10)
• Велике князівство Литовське: Сигізмунд I Старий (1506-48)
• Королівство Арагон: Фердинанд II Католик (1479-1516)
• Королівство Кастилія і Леон: Хуана Божевільна (1504-55)
• Королівство Польща: Сигізмунд Старий (1506-48)
• Королівство Португалія: Мануел I Щасливий (1495-1521)
• Королівство Франція: Людовик XII Батько Народу (1498-1515)
• Кримське ханство: Менглі Герай (1478-1515), Айдер (1475-1515)
• Московське князівство: Василь III (1505-33)
• Нідерланди: Карл V Габсбург (1506-55)
• Неаполітанське королівство: Фердинанд Католик (1504-16)
• Османська імперія: Баязід II Дервіш (1481-1512), Селім I Грізний (1512-20)
• Папська держава: Юлій II (1503-13)
• Персія Сефевідів: Ісмаїл I (1501-24)
• Священна Римська імперія: Максиміліан I Габсбург (1508-19)
• Сицилійське королівство: Фердинанд Католик (1479-1516)
• Трансильванія: Янош Заполья (1510-26)
• Угорське королівство: Владислав II Ягеллончик (1490-1516)
• Шотландія: Яків IV (1488-1513)

Всі події 1508-1512 років

6 лютого 1508 • Максиміліан I, який після смерті батька Фрідріха III в 1493 році став одноосібним правителем Священої Римської імперії, у місті Тренто зі згоди папи римського Юлія II прийняв титул імператора. Гнучкою політикою союзів, у тому числі і шлюбних (Максисіліан був одружений з Марією, єдиною дочкою Карла Сміливого, і претендував на всі землі тестя, включаючи французькі), Максиміліан добився значного розширення імперських володінь і зміцнення влади та могутності роду Габсбургів.

1509

3 лютого 1509 • Біля острівної фортеці Діу в Камбейській затоці Аравійського моря армада під командою віце-короля Індії Франсішку де Алмейди розгромила флот коаліції Мамлюкського та Гуджаратського султанатів і Калікутського королівства. Перемога Португалії знаменувала початок її домінування в Азії і утвердження монополії на імпорт в Європу східних прянощів в обхід традиційних шляхів через Близький Схід, контрольованих арабами і венеційцями.

21 квітня 1509 • У Річмондському палаці під Лондоном на 52-році життя помер Генріх VII, перший Тюдор на престолі Англії. Його 24-літнє правління було відзначено постійними заколотами та змовами, протягом якого Генріху вдалося не тільки придушити їх, але і відродити розорену економіку країни, ліквідувати наслідки Війни троянд та, зміцнивши міжнародне положення королівства, передати престол своїм нащадкам.

23 квітня 1509 • По смерті короля Генріха VII Тюдора на престол Англії зійшов його 17-річний син Генріх VIII. Його майже сорокалітнє правліня відзначилось шістьма шлюбами, самопроголошенням главою відокремленої від Риму Англіканської церкви, жорстоким переслідуванням католиків і безуспішними війнами, через які Англія неодноразово опинялась на межі банкрутства.

27 квітня 1509 • Папа римський Юлій II, невдоволений захопленням Венецією папських міст Рімімні та Фаєнца в 1503 році, оголосив про тимчасове відлучення Венеції від церкви. Влада республіки заборонила публікувати папський інтердикт на всіх своїх територіях.

11 червня 1509 • Англійський король Генріх VIII взяв шлюб з Катериною Арагонською, першою з його шістьох дружин, яких він мав за життя.

24 червня 1509 • По смерті свого батька Генріха VII 17-річний Генріх VIII, принц Уельський, і його дружина Катерина Арагонська були короновані у Вестмінстерському абатстві. Коронацію була відсвятковано банкетом в Вестмінстер-Холлі.

14 вересня 1509 • В результаті землетрусу в Констатинополі зруйновано значну частину міста і загинуло близько 13 тисяч чоловік.

1510

13 січня 1510 • Після більш, ніж 300 років існування, Псковська республіка повністю втратила свою незалежність — за наказом московського князя Василя III було розпущено віче, 300 найбагатших сімей, незгодних з цим, були вислані з Пскова, а сама республіка була оголошена земельним володінням Московського князівства.

10 грудня 1510 • Португальським флотом під командуванням адмірала Афонсу де Албукеркі з другої спроби успіхом завершилось завоювання Гоа, міста і однойменної території на Південному Заході Індії. Добре укріплене і захищене, монополіст у торгівлі з Персією, Гоа у наступні роки стало форпостом португальської експансії в Азію і столицею Португальської Індії, в складі якої перебувало протягом наступних чотирьох століть.

1512

22 лютого 1512 • У Севільї на 58-у році життя помер флорентійський мореплавець Амеріго Веспуччі, учасник декількох експедицій до берегів Південної Америки, названої ним Новим Світом. З легкої руки німецького картографа Мартіна Вальдземюллера іменем Веспуччі сьогодні іменується цілий континент — Америка.

11 квітня 1512 • У битві біля Равенни (Італія) французька армія здобула перемогу над обєднаними арміями Іспанії та Папської області. Однак закріпитись в Італії французам не вдалось і в серпні вони залишили Аппеніни.

25 квітня 1512 • Після зречення престолу Беязіда II султаном Османської імперії за підтримки яничар став його молодший син Селім Грізний.

1 листопада 1512 • Після п'яти років роботи Мікеланджело завершив свою роботу над розписом стелі Сикстинськох капелли у Ватиканському палаці, яку він здійснював на замовлення папи Сікста IV, — цього дня капелла була відкрита для відвідувачів.

Народились в 1508-1512 роках

17 березня 1508 — †4 березня 1556 • Хумаюн, другий могольський імператор Великих Моголів; син Бабура та батько Акбара.

3 листопада 1508 — †19 серпня 1580 • Андреа Палладіо (Андреа ді П'єтро), італійський архітектор (вілла Ротонда у Віченці, церква Сан Джорджо Мадджоре у Венеції) і теоретик пізнього Ренесансу (Чотири книги про архітектуру), головний представник класицистичного напрямку.

1509 — †4 квітня 1566 • Даніеле да Вольтерра (Даніеле Річчареллі), італійський художник і скульптор («Зняття з хреста», «Віфлеємське побиття немовлят», «Давид відрубує голову Голіафу», «Мікеланджело»).

1509 — †24 жовтня 1537 • Джейн Сеймур, третя дружина короля Англії Генріха VIII, мати короля Едуарда VI.

10 липня 1509 — †27 травня 1564 • Жан Кальвін, швецарський протестанський релігійний реформатор.

1510 — †1576 • Алоізій Лілій, італійський лікар астроном, чиї ідеї лягли в основу реформи календаря папи Григорія XIII.

1510 — †20 грудня 1590 • Амбруаз Паре, французький лікар-хірург; хірург чотирьох королів — Генріха II, Франциска II, Карла IX і Генріха III.

1510 — †24 листопада 1572 • Джон Нокс, шотландський релігійний реформатор, один з основоположників пресвітеріанської церкви Шотландії.

1510 — †1589 • Паулу Діаш де Новаїш, португальський колонізатор Африки; перший губернатор Анголи і засновник міста Луанда.

1510 — †15 грудня 1583 • Іван Федорович, східнослов'янський книгодрукар і гравер, засновник типографій у Москві і Львові.

1511 — †1569 • Дієго де Лосада, іспанський конкістадор; засновник міста Каракас (Венесуела).

18 липня 1511 — †13 квітня 1592 • Бартоломео Амманаті, італійський скульптор і архітектор доби маньєризму.

30 липня 1511 — †27 червня 1574 • Джорджо Вазарі, італійський живописець, скульптор, архітектор (архітектурний ансамбль Уфіцци), історик мистецтва ("Життя найвидатніших живописців, скульпторів та архітекторів").

29 вересня 1511 — †27 жовтня 1553 • Мігель Сервет, іспанський лікар, теолог, мислитель («Відновлення християнства»).

1512 — †1577 • Девлет I (Девлет Герай), кримський хан (1551-77 рр.).

5 березня 1512 — †2 грудня 1594 • Герард Меркатор (Герард ван Кремер), фламандський картограф; розробив декілька картографічних проекцій, видав збірник карт і описів європейських країн (1595).

Померли в 1508-1512 роках

27 травня 1508 • Людовико Марія Сфорца (Людовико іль Моро), міланський герцог, правитель міста (1494-98). Пом. 516 років тому у 56 років (нар. 27 липня 1452 р.).

21 квітня 1509 • Генріх VII, король Англії (1485-1509 рр.), засновник династії Тюдорів; батько короля Генріха VIII. Пом. 515 років тому у 52 роки (нар. 28 січня 1457 р.).

10 липня 1509 • Жуан да Нова, португальський мореплавець епохи Великих географічних відкриттів. Пом. 515 років тому у 49 років (нар. 1460 р.).

1 березня 1510 • Франсішку де Алмейда, португальський мореплавець, флотоводець, алмірал, перший віце-король Індії (1505-09 рр.). Пом. 514 років тому десь у 60 років (нар. бл. 1450 р.).

17 травня 1510 • Сандро Боттічеллі, італійський художник епохи Відродження. Пом. 514 років тому у 65 років (нар. 1 березня 1445 р.).

10 липня 1510 • Катерина Корнаро, остання королева Кіпру (1474-89 рр.), «Дочка Венеції». Пом. 514 років тому у 56 років (нар. 25 листопада 1454 р.).

25 жовтня 1510 • Джорджоне (Джорджо Барбареллі да Кастельфранко), італійський художник, один із найвидатніших представників ренесансного венеціанського малярства (Мадонна із св. Лібералісом, Сільський концерт, Спляча Венера). Пом. 514 років тому у 33 роки (нар. 1477 р.).

22 лютого 1512 • Амеріго Веспуччі, флорентійський мореплаваць, в честь котрого названо континент Америка; здійснив дві експедиції до берегів Південної Америки (1499, 1502). Пом. 512 років тому у 61 рік (нар. 9 березня 1451 р.).