Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Хроніка подій 1562 - 1566 років

Головні події 1562 - 1566 років

Політичні лідери 1562 - 1566 років

Англія: Єлизавета I (1558-1603) • Королівство Іспанія: Філіп II Розсудливий (1556-98) • Королівство Польща: Сигізмунд II Август (1530-72) • Королівство Франція: Катерина Медічі (1560-63), Карл IX Люб'язний (1560-74) • Королівство Швеція: Ерік XIV (1560-68) • Московське царство: Іван IV Грозний (1547-84) • Османська імперія: Сулейман Пишний (1520-66), Селім II (1566-74) • Священна Римська імперія: Фердинанд I (1558-64), Максиміліан II Габсбург (1564-76) • Угорське королівство: Янош II Заполья (1540-70) • Шотландія: Марія I (1542-67).

Всі події 1562 - 1566 років

1562 - У Франції почалась серія затяжних громадянських воєн між католиками і протестантами (гугенотами), які розділили Францію при останніх королях династії Валуа. На чолі гугенотів стояли Бурбони (принц Конде, Генріх Наварський) і адмірал де Коліньї, на чолі католиків — королева-мати Катерина Медічі і могутні Гізи. На хід подій у Франції намагалися впливати її сусіди — Єлизавета Англійська підтримувала гугенотів, а Філіп Іспанська — католиків. Французькі релігійні війни закінчилися сходженням Генріха Наваррського на французький престол і виданням компромісного Нантського едикту в 1598 році, який визнав свободу віросповідання.

17 січня 1562 - У Франції видано Сен-Жерменський едикт, який забезпечував часткову свободу віросповідання гугенотам. Він був прийнятий за ініціативою королева-матері Катерини де Медічі, яка була регенткою малолітнього сина Карла IX Валуа.

1 березня 1562 - У Вассі (область Шампань) за наказом вождя католицької партії у Франції герцога Франсуа де Гіза його свита напала на гугенотів, які відправляли богослужіння. Кілька десятків людей було вбито і більше 200 поранено. "Кривава купіль" стала початком протестантсько-католицьких воєн у Франції, які тривали до 1594 року. У 1598 році Нантським едиктом короля Геріха V гугенотам було гарантовано свободу віросповідання.

1563

4 грудня 1563 - Завершився Тридентський собор, котрий з перервами засідав протягом 18 років і мав за мету знайти шляхи примирення всіх християн. На соборі було обговорено питання католицької догматики, сформульовано принципові відмінності католицького віровчення від вчень інших конфесій, встановлено новий церковний канон. Рішення собору стали основою програми Контрреформації.

1564

26 січня 1564 - В ході Лівонської війни відбулась битва на Улі (зараз — Вітебська область Білорусі) — армія Великого князівства Литовського перемогла армію Московського царства, чим зірвала його наступ.

18 лютого 1564 - У Римі на 89-у році життя помер італійський скульптор, живописець, архітектор і поет Мікеланджело Буонарротін. В його творчості відобразились героїчні ідеали епохи, трагічне відчуття кризи гуманістичного світосприйняття, характерне для культури Пізнього Відродження.

1565

1 березня 1565 - Іспанський колонізатор Еустахіо де Са заснував місто Ріо-де-Жанейро, в якому вже через 20 років проживало майже 4 тисячі чоловік.

16 березня 1565 - Іспанський конкістадор Мігель Легаслі заключив братерський договір з Сікатуною, вождем філіппінського острова Бохол, скріпивши його ритуальним питтям вина, до якого була додана кров Легаслі і Сікатуни.

27 квітня 1565 - Іспанський конкістадор Мігель Лопес де Лагаспі у супроводі 400 озброєних солдатів прибув на Філіппінські острови і заснував Сан-Мігель — перше іспанське поселення на Філіппінах (нині — місто Себу).

18 травня 1565 - Сорокатисячна османська армія Сулеймана Пишного прибула до Мальти, яку силами трьох фортів захищало уп'ятеро менше військо на чолі з великим магістром Ордену госпітальєрів Жаном де ла Валетт-Парізо. Попри це, Мальта витримала майже чотири місяці неперервних артобстрілів і кілька штурмів, доки, деморалізовані невдачами і великими втратами турки не були змушені зняти облогу, яка в Європі була названа «Великою» і вважається однією з найвизначніших історичних подій XVI століття.

29 липня 1565 - Королева Шотландії Марія Стюарт вийшла заміж за свого кузена лорда Дарнлі.

28 серпня 1565 - у сучасній Флориді іспанцями на чолі з адміралом Педро де Авілес зруйнували французький форт Каролен і заснували селище Сан-Агостін — перше постійне поселення європейців у Північній Америці. Протягом 256 років це була найпівнічніша точка іспанських володінь. Сьогодні Сент-Огастін — найстаріше місто США.

20 вересня 1565 - За наказом короля Філіпа II іспанські війська на чолі з Педро Мендезом вибили французів з форту Кароліна на північному заході Флориди — це була перша битва європейських країн на американській території. Іспанці, котрі вчинили напад під формальним приводом боротьби з єретиками, насправді були стурбовані спробою французів колонізувати Флориду. В результаті несподіваного нападу французи, котрими командував Рене Гулен, втратили 135 чоловік убитими, а 40 чоловікам і самому Гулену вдалось втекти. Після цього інциденту французи перемістили свої колоніальні інтереси на північ — до сьогоднішнього Квебеку і Нової Скотії.

5 листопада 1565 - У битві біля міста Паніпата (Пенджаб) війська моголів розбили афгано-індуські загони, керовані індуським воєначальником Гему, котрий намагався повалити владу 14-літнього імператора Акбара, що згодом став іменуватись Великим за зміцнення Імперії Моголів і поширення її влади практично на весь півострів Індостан.

1566

2 липня 1566 - У ході війни за австрійську спадщину між французькою армією під командуванням Моріца Саксонського і союзною, англо-голландсько-австрійською, армією під командуванням герцога Камберлендського відбулась битва біля села Лауфельде (нині — Нідерланди), в якій французи здобули перемогу, що забеспечило Франції контроль майже над усією територією Голландії.

6 вересня 1566 - Під час облоги угорського міста Сігетвар на 72-у році життя помер один з найвидатніших монархів XVI століття султан Османської імперії Сулейман I Кануні, за 46 років правління якого Туреччина досягла вершини своєї військової, політичної та економічної могутності. Наступного дня османський престол зайняв його третій син Селім II, єдиний живий із його десяти можливих спадкоємців.

Головні події 1562 - 1566 років

keyboard_arrow_left1559
1569keyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward