Хроніка подій 1190-1200 років

Головні події 1190-1200 років

Політичні лідери 1190-1200 років

• Єгипетський султанат: Салах ад-Дін (1171-93)
• Англія: Річард Левове Серце (1189-99), Джон Безземельний (1199-1216)
• Богемія: Оттокар I Пржемисл (1198-1230)
• Волинське князівство: Роман II Великий (1188-1205)
• Володимирське князівство: Всеволод Велике Гніздо (1176-1212)
• Галицьке князівство: Роман Великий (1199-1205)
• Грузинське царство: Тамара Велика (1184-1213)
• Київське князівство: Рюрик Ростиславич (1194-1201), Святослав ІІІ Всеволодович (1181-94)
• Королівство Арагон: Альфонсо II Трубадур (1164-96), Педро II Католик (1196-1213)
• Королівство Кастилія і Леон: Альфонсо VIII Шляхетний (1158-1214)
• Королівство Португалія: Саншу I Заселитель (1185-1211)
• Королівство франків: Філіп II Август (1179-1223)
• Папська держава: Климент III (1187-91), Целестин III (1191-98)
• Священна Римська імперія: Фрідріх I Барбаросса (1155-90), Генріх VI Гогенштауфен (1191-97), Оттон IV Вельф (1198-1215)
• Сицилійське королівство: Танкред (1190-94), Вільгельм III (1194), Констанція (1194-98), Генріх I Гогенштауфен (1194-97), Фрідріх (1198-1250)
• Східна Римська імперія: Ісаак II Ангел (1185-95), Олексій III Ангел (1195-1203)
• Угорське королівство: Бела III (1172-96), Імре I (1196-1204)
• Чернігівське князівство: Ярослав Всеволодович (1177-98), Ігор Святославич (1198-1202)
• Шотландія: Вільгельм I Лев (1165-1214)

Всі події 1190-1200 років

16 березня 1190 • У англійському місті Йорк хрестоносцями вчинено єврейський погром. Вціліле єврейське населення, що сподіваючись на порятунок сховалося у Башті Кліффорд, було спалене живцем.

18 травня 1190 • По смерті Вільгельма II Доброго у Палермо на престол Сицилійського королівства коронувався Танкред, 3-й представник норманської династії Отвілів.

10 червня 1190 • Під час походу у Палестину 68-річний імператор Священної Римської імперії Фрідріх Барбаросса, одягнутий у важкі обладунки, упав з коня під час переходу через ріку Селіф (нині — Туреччина) і потонув, підхоплений стрімкою течією. Його спадкоємцем став Генріх VI, який продовжив політику батька щодо зміцнення влади династії Гогенштауфенів всередині імперії і розширення її впливу і Італії.

1191

6 лютого 1191 • За сприяння Генріха VI Гогенштауфена папа римський Климент III взяв під свою опіку «Братство Тевтонське церкви Святої Марії Єрусалимської», яке в ході Третього хрестового походу опікувалось пораненим під час облоги Акри, і надав йому право у своїй діяльності послуговуватись «Статутом святого Августина», що регламентував його близький до чернечого уклад.

11 липня 1191 • Перервавши переговори про здачу міста, хрестоносці під керівництвом Річарда Левове Серце штурмом взяли місто Акру (сьогодні — Акко, Ізраїль).

29 серпня 1191 • Під час Третього хрестового походу за наказом англійського короля Річарда I Левове Серце в Акрі (Палестина) хрестоносці вирізали три тисячі полонених мусульман.

7 вересня 1191 • Війська хрестоносців під керівництвом Річарда Левове Серце здобули перемогу у битві біля Арсуфа над армією сирійського правителя Саладіна.

1192

21 серпня 1192 • Мінамото но Йорімото, який здобув перемогу над диктаторами роду Тайра, призначений сьогуном ("командувачем") і став правителем першого всеяпонського самурайського уряду з центром у місті Камакура, який проіснував 142 роки.

2 вересня 1192 • Англійський король Третій хрестовий похід ">Річард Левове Серце уклав у Яффі з єгипетським султаном мирний договір, що завершив Третій хрестовий похід.

9 жовтня 1192 • Після шіснадцяти місяців боїв армія хрестоносців на чолі з Річардом Левове Серце, так і не завоювавши Єрусалим, залишила Палестину. Успіхом Третього хрестового походу стала лише угода з султаном Салах-ад-діном про дозвіл християнським прочанам протягом наступних трьох років безперешкодно відвідувати Єрусалим. Через три роки Річард планував розпочати новий хрестовий похід.

24 грудня 1192 • Повертаючись з Третього хрестового походу, в Ердберзі, на околиці Відня (нині — в межах міста), англійський король Річард Левове Серце був взятий в полон австрійським герцогом Леопольдом V Бабенбергом. Звинувачений у численних злочинах, він постав перед імперським судом, був виправданий, але звільнений лише через два роки за гігантський викуп у розмірі 150 тисяч марок.

1194

20 лютого 1194 • На престол Сицилії зійшов 9-літній Вільгельм III, п'ятий і останній представник Нормандської династії Отвілів.

29 червня 1194 • У Бергені Сверрір Сігурдсон коронований на норвезький престол.

20 листопада 1194 • Після вимушеного зречення Вільгельма III, п'ятого короля Сицилії з норманської династії Отвілів, до Палермо на чолі війська урочисто вступив імператор Генріх VI. Вже на Різдво у місцевому соборі він коронувався на престол, яким швабська династія Гогенштауфенів володіла сім десятиліть.

25 грудня 1194 • У Палермо на престол Сицилії короновано Генріха VI з династії Гогенштауфенів і його дружину Констанцію, дочку Рожера II, сицилійського короля з роду Отвілів.

1195

19 липня 1195 • У битві під Аларкосом війська кастильського короля Альфонсо VIII були розбиті армією альмохадів під проводом Якуба Альмансора, в результаті чого Альфонсо втратив майже всю Нову Кастилію, зберігши за собою лише Толедо.

13 вересня 1195 • У битві на річці Мозгава, що північніше Кракова, зійшлись війська великопольського князя Мешка III Старого і армії його суперників — малопольського князя Лешека Білого, його молодшого брата-співправителя Конрада Мазовецького та їхнього союзника волинського князя Романа Мстиславича. Попри великі втрати, жодна зі сторін успіху не досягла, але битва завадила Мешку зайняти Краків.

1198

8 січня 1198 • У Римі на папський престол під іменем Іннокентій III вступив Лотаріо з графів Сеньї. При ньому папство досягло своєї найбільшої могутності — було встановлено всепроникний контроль церкви над владою, а виконання рішень Іннокентія III контролював потужний адміністративний і фіскальний апарат. Жоден з пап не був таким щедрим на анафеми та інтердикти, завдяки яким він тримав у покорі європейських монархів і добився визнання васальної залежності від Риму Сицилії, Скандинавії, Португалії, Арагону, Англії, Сербії та Болгарії.

3 вересня 1198 • У Палермо на престол Сицилії короновано німецького короля Фрідріха II з династії Гогенштауфенів.

1199

1199 • Після смерті останнього галицького князя з роду Ростиславичів, волинський князь Роман Великий, захопив Галичину, заклавши основи єдиного Галицько-Волинського князівства.

6 квітня 1199 • На 42-у році життя від зараження крові, отриманого в результаті поранення під час облоги замку Шалю в Аквітанії, помер король Річард, другий правитель Англії з династії Плантагенетів. Відомий своїми відвагою і успіхами під час Третього хрестового походу він по смерті отримав прізвисько Левове Серце і став кумиром лицарів і героєм численних легенд та середньовічної літератури.

27 травня 1199 • По смерті короля Річарда Левове Серце на престол Англії зійшов його 32-річний брат Джон Безземельний, 17 років правління якого пройшли у неперервних війнах й закінчились не лише втратою всіх французьких володінь Плантагенетів, але й законодавчим обмеженням королівської влади.

1200

1200 • Початок правління Манко Капак, першого Інка, засновника Імперії Інків — Тауантінсуйу.

15 січня 1200 • Король Франції Філіп II Август надав офіційний статус Паризькому університету, що став другим у Європі і був заснований в середині XII столітті, об'єднавши паризькі коледжі (колегії) на лівому березі Сени.

17 лютого 1200 • Після кількох років міжусобиць, що охопили державу Айюбідів по смерті Салаха ад-Діна (Саладіна), владу захопив його молодший брат Аль-Аділ (Сапхадін).

22 травня 1200 • Король Англії Іоанн Безземельний і французький король Філіп II Август підписали Договір Ле Гулі, за яким Іоанн визнавався спадкоємцем свого брата Річарда I Левове Серце і визнавав васальну залежність від французької корони у англійських володіннях в Нормандії. Крім того, графи Булоні і Фландрії переставали бути васалами англійського короля, а ставали залежними від Філіпа II. Договір був скріплений династичним шлюбом між племінницею Іоанна і старшим сином Філіпа Людовиком VIII.

Народились в 1190-1200 роках

1190 — †24 червня 1241 • Іван Асен II, цар Болгарії (1218-41 рр.); син Івана Асена I.

1190 — †7 грудня 1254 • Іннокентій IV (Сінібальдо де Фіескі), папа римський (1243-54 рр.); коронував Данила Романовича (1253 р.).

8 лютого 1191 — †30 вересня 1246 • Ярослав II Всеволодович, князь переяславський (1201-06 рр.), князь переяславль-заліський (1212-38 рр.), великий князь київський (1236-38, 1243-46 рр.), великий князь володимирський (1238-46 рр.), князь новгородський (1215, 1221-23, 1224-28, 1230-36 рр.); син Всеволода Юрійовича Велике Гніздо, внук Юрія Долгорукого.

1194 — †22 січня 1273 • Мухаммад аль-Галіб (Мухаммад ібн Юсуф), засновник (1232 р.) і перший правитель Грандського емірату (1232-73 р.).

26 грудня 1194 — †13 грудня 1250 • Фрідріх II (Фрідріх Штауфен), німецький король (1212-50 рр.), імператор Священної Римської імперії (1220-50 рр.), король Сицилії (1197-1250 рр.); внук Фрідріха I Барбаросси і короля Сицилії Рожера II, керівник Шостого Хрестового походу (1228-29 рр.).

1 червня 1197 — †8 листопада 1246 • Беренгарія Велика, королева Кастіліїї (1217); старша дочка Альфонсо VIII Кастільського і Елеонори Плантагенет.

1199 — †15 серпня 1231 • Джелал ад-Дін Манкбурну, останній султан Хорезму (1221-31 рр.); син останнього шаха Ала ад-Діна Мухаммеда ІІ.

1200 — †15 листопада 1280 • Альберт Великий (Альберт фон Больштедт), середньовіковий німецький філософ, теолог, природодослідник, ініціатор енциклопедичної систематизації християнського богослів'я з опорою на вчення Арістотеля.

бл. 1200 — †1263 • Міндовг, засновник Литовської держави, великий князь литовський (1236 р.); перший і єдиний литовський король (з 1253 р.).

Померли в 1190-1200 роках

10 червня 1190 • Фрідріх Барбаросса (Фрідріх I), король Німеччини (з 1152 р.), імператор Священної Римської імперії (з 1155 р.) з династії Гогенштауфенів. Пом. 834 роки тому у 68 років (нар. 1122 р.).

28 квітня 1192 • Конрад Монфератський, маркграф Монферата (1191-92 рр.), сеньйор Тіра (1187-92 рр.), король Єрусалима (1190-92 рр.); молодший брат Вільгельма Довгий Меч, дядько єрусалимського короля Балдуіна V. Пом. 832 роки тому у 47 років (нар. 1145 р.).

4 березня 1193 • Салах ад-Дін (Саладін), мусульманський полководець, засновник династії Айюбідів в Єгипті і Сирії. Пом. 831 рік тому у 56 років (нар. 1137 р.).

18 липня 1194 • Гі де Лузіньян, французький тамплієр, король Єрусалиму (1186-1192 рр.), сеньйор Кіпру (1192-1194 рр.). Пом. 830 років тому у 44 роки (нар. 1150 р.).

1195 • Ісаак Комнін, деспот та імператор Кіпру (1184-91 рр.). Пом. 829 років тому у 40 років (нар. 1155 р.).

6 серпня 1195 • Генріх Лев, герцог Саксонії (1142-80 рр.), герцог Баварії (1156-80 рр.) з династії Вельфів; двоюрідний брат Фрідріха Барбаросси. Пом. 829 років тому у 66 років (нар. 1129 р.).

1196 • Іван Асен I, другий цар Другого Болгарського царства (1187-96 рр.), співправитель свого старшого брата Петра IV; батько царя Івана Асена II. Пом. 828 років тому.

1197 • Петро IV (Теодор Асен), засновник і перший цар Другого Болгарського царства (1185-97 рр.), старший брат царів Івана Асен I і Калояна. Пом. 827 років тому.

28 вересня 1197 • Генріх VI (Генріх Гогенштауфен), король Німеччини (1169-97 рр.), імператор Священної Римської імперії (1191-97 рр.), король Сицилії (1194-97 рр.) з династії Гогенштауфенів. Пом. 827 років тому у 32 роки (нар. 1165 р.).

1198 • Вільгельм III, останній, 5-й король Сицилії (1194) з нормандської династії Отвілів; син Танкреда I, внук Роджера II. Пом. 826 років тому у 12 років (нар. 1186 р.).

8 січня 1198 • Целестин III (Джасінто Бобоне), 174-й папа Римський; ініціатор Північних хрестових походів. Пом. 826 років тому у 92 роки (нар. 1106 р.).

2 грудня 1198 • Родерік О'Конор (Руайдрі Ва Конхобайр), король Коннахта (1156-86 рр.), останній верховний король Ірландії (1166-98 рр.). Пом. 826 років тому десь у 82 роки (нар. бл. 1116 р.).

9 лютого 1199 • Мінамото но Йорітомо, японський політичний діяч і полководець кінця періоду Хей'ан, засновник і перший сьоґун сьоґунату Камакура. Пом. 825 років тому у 52 роки (нар. 9 травня 1147 р.).

6 квітня 1199 • Річард I (Річард Левове Серце), король Англії (1189-99 рр.) з династії Плантагенетів, герой Третього хрестового походу. Пом. 825 років тому у 42 роки (нар. 8 вересня 1157 р.).

1200 • Генріх Вальпот фон Бассенгайм, перший великий магістр Тевтонського ордену (1199-1200 рр.). Пом. 824 роки тому.

Головні події 1190-1200 років

Загибель Фрідріха Барбаросси

10 червня 1190

Тевтонський орден

6 лютого 1191

Полонення Річарда Левове Серце

24 грудня 1192

Німецьке завоювання Сицилії

20 листопада 1194

Смерть короля Річарда Левове Серце

6 квітня 1199

Сходження на престол Джона Безземельного

27 травня 1199