Головні події 1258-1268 років

• Хубілай — Великий хан Монголії, 5 травня 1260
• Битва біля Айн-Джалуту, 3 вересня 1260
• Падіння Латинської імперії, 25 липня 1261
• Московське князівство, 14 листопада 1263
• Парламент Симона де Монфора, 20 січня 1265
• Загибель Симона де Монфора, 4 серпня 1265

Політичні лідери 1258-1268 років

• Єгипетський султанат: Мансур Алі (1257-59), Кутуз (1259-60), Бейбарс (1260-77)
• Аббасидський халіфат: Аль-Мустасім (1242-58), Аль-Мустансір II (1261)
• Австрія: Оттокар II Пржемисл (1250-76)
• Англія: Генріх III Вінчестерський (1216-72), Симон де Монфор (1264-65)
• Богемія: Оттокар II Пржемисл (1253-78)
• Болгарське царство: Костянтин I Тих Асен (1257-77)
• Велике князівство Литовське: Міндовг (1236-63), Тройнат (1263-64), Войшелк (1264-67), Шварно Данилович (1267-69)
• Волинське князівство: Василько Романович (1238-69)
• Галицьке князівство: Данило Галицький (1238-64), Лев Данилович (1264-1301)
• Держава Хулагуїдів: Хулагу (1261-65)
• Золота Орда: Берке (1257-66), Менгу-Тимур (1266-82)
• Київське князівство: Олександр Невський (1246-63)
• Китайська Юань: Хубілай (1261-94)
• Королівство Арагон: Хайме Завойовник (1213-76)
• Королівство Португалія: Афонсу III (1248-79)
• Королівство Франція: Людовик IX Святий (1226-70)
• Латинська імперія: Балдуїн II де Куртене (1228-61)
• Монгольська імперія: Мунке (1251-59), Хубілай (1260-94)
• Московське князівство: Данило Олександрович (1263-1303)
• Нікейська імперія: Феодор II Ласкаріс (1254-58), Іоанн IV Дука Ласкаріс (1258-61)
• Сицилійське королівство: Конрадін (1254-58), Манфред (1258-66), Карл Анжуйський (1266-82)
• Східна Римська імперія: Михайло VIII Палеолог (1259-82), Андронік II Палеолог (1261-1328)
• Угорське королівство: Бела IV (1235-70)
• Чернігівське князівство: Андрій Всеволодович (1246-62), Роман Старий (1263-88)
• Шотландія: Олександр III (1249-86)

Всі події 1258-1268 років

10 лютого 1258 • Монгольський хан Хулагу після нетривалої облоги захопив столицю Аббасидського халіфату Багдад. Місто було пограбоване та спалене, в різанині загинуло кілька десятків тисяч його жителів, включаючи Аль-Мустасіма Біллаха, останнього багдадського халіфа з династії Аббасидів.

20 лютого 1258 • У Багдаді разом з родиною страчено аль-Мустасіма. З його смертю Багдадський халіфат припинив свої існування — на його місці постала монгольська держава Ільханів на чолі з чингізидом Хулагу.

11 травня 1258 • У місті Корбей (нині — Корбей-Ессонн, Франція) поблизу Парижу король Франції Людовик IX Святий і король Арагону Хайме Завойовник уклали угоду про відмову від феодального володіння рядом територій. Зокрема до Арагону відійшла створена у 795 році Карлом Великим Іспанська марка, що знаменувало відхід Барселонської династії від участі у французькому політичному житті, а до Франції — Тулуза і Нарбонна. Угода була скріплена наміром одружити спадкоємця французького престолу Філіппа з дочкою арагонського короля Ізабеллою.

11 червня 1258 • Прелати, графи і близько 100 баронів, що зібрались Оксфорді, підписали петицію королю Генріху III, в якій скаржилися на свавілля і погане управління, і прийняли ряд постанов, якими обмежували самодержавну владу короля: згідно т. зв. Оксфордським провізіям, влада в Англії фактично переходила до ради з 15 баронів, яка повністю контролювала дії короля, призначала та зміщувала вищих посадових осіб, і тричі на рік скликала т. зв. парламент з 27 найбільших баронів для обговорення найважливіших державних справ.

10 серпня 1258 • У Палермо на престол Сицилії короновано Манфреда I з династії Гогенштауфенів.

1259

11 серпня 1259 • Під час облоги фортеці Дяоюй (нині — Чунцін, Китай) у віці 50-и років помер великий хан Монгольської імперії Мунке, за 8 років правління якого були підкорені території сучасних Іраку та Сирії і царство Далі у сучасній провінції Юньнань. Його смерть спричинила чотирирічну війну між спадкоємцями, в якій переможцем став молодший брат Мунке Хубілай.

4 грудня 1259 • Королі Франції Людовик IX і Англії Генріх III підписали Паризький договір, за яким Генріх відмовився від претензій на Нормандію, графства Мен, Анжу і Пуату, натомість отримавши право бути васалом Людовика на теріторії Гасконі і частині Аквітанії.

1260

5 травня 1260 • Курултай, скликаний в Кайпіні (сьогодні — Шанду) зі знаті Манчьжурії та Північного Китаю, проголосив Хубілая, внука Чингізхана, Великим ханом Монгольської імперії, що привело до багаторічної громадянської війни.

12 липня 1260 • У ході війни за право на Штирію і Австрію під Кресенбрунном війська короля Богемії Пржемисла Отакара II переконливо здолали армію угорського короля Бели IV, на боці якого брав участь Данило Галицький.

13 липня 1260 • Біля озера Дурбе (нині — Латвія) відбулась битва між об'єднаними військами Тевтонського та Лівонського ордену під командуванням лівонського магістра Буркхарда фон Хорнхаузена і маршала Пруссії Генріха Ботеля та литовцями. Із-за зради куршів, які на початку бою перейшли на бік ворога і вдарили у спину хрестоносцям, лицарі були повністю оточені та повністю знищені литовцями. Великі людські втрати призвели до значного послаблення могутності обох орденів та падіння їх авторитету, що спонукало Великого князя литовського Міндовга вступити до антиорденської коаліції Литви, Жемайтії та князівств Русі.

3 вересня 1260 • У місцині під назвою Айн-Джалут в Галілеї армія мамелюків султана Саїфа ад-Дін Кутуза розбила хулагуїдів під проводом полководця Кітбука. Ця перемога зупинила монгольську експансію на Близький Схід і в Єгипет.

4 вересня 1260 • У битві при при Монтаперто зійшлись війська флорентійських гвельфів і вигнаних з міста гібеллінів, представників двох політичних партій (перші підтримували папу римського, інші — імператора Священної Римської імперії). Перемогу здобули гібелліни і гвельфи були вже остаточно вигрнані з Флоренції і оселились у Сієні.

1261

25 липня 1261 • Завдяки несподіваній атаці військ Олексія Стратигопула нікейський імператор Михайло VIII Палеолог без бою зайняв Константинополь — створена після Четвертого хрестового походу Латинська імперія припинила своє існування.

1263

1263 • По смерті Олександра Невського удільним князем Московським став його молодший син Данило Олександрович, родоначальник московської лінії Рюриковичів. До 1272 року Московське князівство управлялось боярським представником його дядька, тверського князя Ярослава Ярославича.

2 жовтня 1263 • Відбулась битва біля Ларгса — одна з головних в історії середньовікової Шотлдандії. В результаті перемоги шотландців над флотом норвезького короля Хокона IV Шотландія приєднала до своїх володінь Гебридські острови.

14 листопада 1263 • По смерті великого князя київського і володимирського Олександра Ярославовича Невського московський уділ за його заповітом відійшов до молодшого сина Данила, який в 1277 році став першим правителем Московського князівства.

1264

1264 • По смерті Данила Романовича (Галицького) князем Галицьким став його старший син Лев Данилович.

14 травня 1264 • В ході Другої війни баронів військо Симона де Монфора під Льюісом, Сассекс, отримало перемогу над армією Генріха III Плантагенета. Король Англії і його син Едвард були захоплені у полон, що змусило його цього ж дня підписати угоду про визнання т. зв. Оксфордських провізій, які істотно обмежували владу короля і передавали управління країною в руки обраного ради з вищої знаті.

1265

20 січня 1265 • За ініціативою лідера баронської опозиції Симона де Монфора в Лондоні почав роботу парламент, на якому вперше крім баронів і лицарів графств, як це відбувалося раніше, брали участь і городяни з великих міст, що стало початком станового представництва в Англії і формування парламентаризму в сучасному розумінні цього слова.

18 лютого 1265 • Під стінами фортеці Везенберг (нині Раквере, Естонія) відбулась битва між арміями Новгородської республіки, Псковської республіки та Великого князівства Володимирського з об'єднаними силами лицарів Лівонського ордену і Данської Естляндії, у якій з обох сторін взяло участь до 50 тисяч чоловік. Фортеця вистояла, новгородсько-псковські війська під командою Дмитра Олександровича, князя переяслав-заліського, були змушені відступити, але великі втрати зупинили німецько-датську експансію на Схід на наступні три десятиліття.

4 серпня 1265 • Під Івшемом в графстві Вустершир війська 26-літнього принца Едварда Плантагенета завдали поразки повсталим проти короля баронам. Загибель їх лідера Симона де Монфора фактично поклала край Другій війні баронів і дала можливість поновити владу звільненому з полону Генріху ІІІ.

1266

1266 • Генуезькі купці придбали у золотоординського темника Ногая занепалу колишню грецьку колонію Феодосія, на місці якої облаштували факторію Кафа.

1266 • По смерті Берке ханом улуса Джучі став внук Батия Менгу-Тимур, за правління якого Золота Орда стала незалежною від Монгольської імперії.

6 січня 1266 • Граф Карл Анжуйський, молодший брат французького короля Людовика IX Святого, зі згоди папи римського був проголошений королем Сицілії. Невдовзі після цього у битві біля Беневенто він розбив військо Манфреда, сина імператора Священної Римської імперії Фрідріха II, котрий намагався відстояти права роду Штауфенів на Сицілію, після чого вступив у володіння Сицілійським королівством.

26 лютого 1266 • Біля Беневенто король Манфред Сицилійський з династії Штауфенів зазнав поразки від Карла Анжуйського, півтора місяці перед тим проголошеного королем Сицилії папою Климентом IV.

1268

18 травня 1268 • Єгипетські мамелюки султана Бейбарса захопили Антіохію і Антіохійське князівство хрестоносців припинило своє існування.

23 серпня 1268 • Біля міста Тальякоццо в регіоні Абруццо військо швабського герцога Конрадіна зазнало поразки від армії сицилійського короля Карла Анжуйського, що остаточно утвердило французьке домінування у південній Італії, а Священна Римська імперія втратила останнього представника правлячого імператорського дому Гогенштауфенів.

Народились в 1258-1268 роках

бл. 1259 — †1303 • Іван Асен III, цар Болгарії (1279-80 рр.).

3 березня 1260 — †2 березня 1333 • Владислав I (Владислав Локетек), польський король з династії П'ястів (з 1320 р.).

1261 — †5 березня 1303 • Данило Олександрович, перший удільний князь Московський (1263-1303 рр.); син Олександра Невського, родоначальник московської лінії Рюриковичів.

9 жовтня 1261 — †7 січня 1325 • Дініш I, шостий король Португалії (1279-1325 рр.), при котому були остаточно встановлені кордони Португалії (1297), найстаріші в Європі кордони країни.

5 серпня 1262 — †10 липня 1290 • Ласло IV (Владислав Половець), король Угорщини (1272-90 рр.) з династії Арпадів; син Стефана V, онук Бели IV.

1264 — †20 квітня 1314 • Климент V (Бертран де Го), 194-й папа Римський (1305-14 рр.).

1265 — †14 січня 1301 • Андрій III (Андрій Венеціанець), король Угорщини та Хорватії (1290-1301 рр.); останній монарх з династії Арпадів.

21 травня 1265 — †14 вересня 1321 • Данте Аліг'єрі, італійський поет епохи Відродження ("Божественна комедія"), автор філософських і політичних трактатів, творець сучасної літературної італійської мови.

1266 — †8 листопада 1308 • Йоан Дунс Скот, шотландський філософ і теолог, останній представник середньовічної схоластики.

1267 — †8 січня 1337 • Джотто ді Бондоне, італійський живописець (фрески в капеллі дель Арена в Падуї, розписи церкви Санта-Кроче у Флоренції).

10 серпня 1267 — †2 листопада 1327 • Хайме II Справедливий, король Арагону (1291—1327 рр.), король Сицилії (1285-91 рр.).

8 квітня 1268 — †29 листопада 1314 • Філіп IV (Філіп Красивий), французький король (1285–1314 рр.) з династії Капетингів; син Філіппа III Сміливого; батько королів Людовика X Сварливого, Філіппа V Довгого і Карла IV Красивого.

Померли в 1258-1268 роках

20 лютого 1258 • Аль-Мустасім Біллах, останній багдадських халіф з династії Аббасидів. Пом. 763 роки тому у 45 років (нар. 1213 р.).

11 серпня 1259 • Мунке, четвертий великий хан (1251-1259 рр.) Монгольської імперії; внук Чингізхана, син Толуя, брат Хубілая. Пом. 762 роки тому у 51 рік (нар. 1208 р.).

24 жовтня 1260 • Саїф ад-Дін Кутуз, 3-й султан Мамелюкського Єгипту (1259-60 рр.). Пом. 761 рік тому.

1261 • Цінь Цзюшао, китайський математик часів династії Сун («Книга про числа в дев'яти розділах»). Пом. 760 років тому у 53 роки (нар. 1208 р.).

1263 • Міндовг, засновник Литовської держави, великий князь литовський (1236 р.); перший і єдиний литовський король (з 1253 р.). Пом. 758 років тому десь у 63 роки (нар. бл. 1200 р.).

14 листопада 1263 • Олександр Ярославич (Невський), великий князь Київський (1249-63 рр.), князь новгородський (1236-51 рр.), великий князь володимирський (1252-63 рр.); син Ярослава III Всеволодовича, прийомний син Батия, правнук Юрія Долгорукого; прославився перемогами над шведами у битві на Неві (1240) і рицарями Лівонського ордену (Льодове побоїще, 1242 р.). Пом. 758 років тому у 43 роки (нар. 30 травня 1220 р.).

1264 • Данило Романович (Данило I Галицький), князь волинський (1211–1264 рр.), галицький (1211–1264 рр.), київський (з 1240 р.), король Русі (1253-64 рр.) з династії Рюриковичів; син Романа Великого. Пом. 757 років тому десь у 63 роки (нар. бл. 1201 р.).

8 лютого 1265 • Хулагу, монгольський правитель і воєначальник, засновник держави Хулагуїдів; внук Чингізхана, син Толуя, брат Хубілая. Пом. 756 років тому у 48 років (нар. 1217 р.).

4 серпня 1265 • Симон де Монфор, 6-й граф Лестер, 1-й граф Честер, лорд-протектор Англії (з 1264 р.); глава опору баронів королю Генріху III Плантагенету. Пом. 756 років тому у 57 років (нар. 23 травня 1208 р.).

26 лютого 1266 • Манфред Гогенштауфен, король Сицилії (1258-1266 рр.); син імператора Фрідріха II. Пом. 755 років тому у 34 роки (нар. 1232 р.).

29 жовтня 1268 • Конрадін, король Єрусалиму (1254-68 рр.), король Сицилії (1254-68 рр.), герцог Швабії (1254-68 рр.), останній правлячий представник імператорського дому Гогенштауфенів; син короля Конрада IV, онук імператора Фрідріха II. Пом. 753 роки тому у 16 років (нар. 25 березня 1252 р.).