• Аббасидський халіфат: Аль-Мустасім (1242-58), Аль-Мустансір II (1261)
• Австрія:
Оттокар II Пржемисл (1250-76)
• Англія:
Генріх III Вінчестерський (1216-72),
Симон де Монфор (1264-65)
• Арагон: Хайме Завойовник (1213-76)
• Богемія: Оттокар II Пржемисл (1253-78)
• Велике князівство Литовське:
Міндовг (1236-63)
• Волинське князівство: Василько Романович (1238-69)
• Галицьке князівство:
Данило Галицький (1238-64), Лев Данилович (1264-92)
• Держава Хулагуїдів: Хулагу (1261-65)
• Золота Орда: Берке (1257-66), Менгу-Тимур (1266-82)
• Китайська Юань:
Хубілай (1261-94)
• Королівство Франція:
Людовик IX Святий (1226-70)
• Латинська імперія:
Балдуїн II де Куртене (1228-61)
• Монгольська імперія: Мунке (1251-59),
Хубілай (1260-94)
• Московське князівство:
Данило Олександрович (1263-1303)
• Нікейська імперія: Феодор II Ласкаріс (1254-58), Іоанн IV Дука Ласкаріс (1258-61)
• Сицилійське королівство:
Карл Анжуйський (1266-82)
• Східна Римська імперія:
Михайло VIII Палеолог (1259-82), Андронік II Палеолог (1261-1328)
• Угорське королівство: Бела IV (1235-70)
• Шотландія: Олександр III (1249-86)
10 лютого 1258 • Монгольський хан Хулагу після нетривалої облоги захопив столицю Аббасидського халіфату Багдад. Місто було пограбоване та спалене, і в різні загинуло кілька десятків тисяч його жителів, включаючи Аль-Мустасіма Біллаха, останнього багдадського халіфа з династії Аббасидів.
11 травня 1258 • У місті Корбей (нині — Корбей-Ессонн, Франція) поблизу Парижу король Франції Людовик IX Святий і король Арагону Хайме Завойовник уклали угоду про відмову від феодального володіння рядом територій. Зокрема до Арагону відійшла створена у 795 році Карлом Великим Іспанська марка, що знаменувало відхід Барселонської династії від участі у французькому політичному житті, а до Франції — Тулуза і Нарбонна. Угода була скріплена наміром одружити спадкоємця французького престолу Філіппа з дочкою арагонського короля Ізабеллою.
11 червня 1258 • Прелати, графи і близько 100 баронів, що зібрались Оксфорді, підписали петицію королю Генріху III, в якій скаржилися на свавілля і погане управління, і прийняли ряд постанов, якими обмежували самодержавну владу короля: згідно т. зв. Оксфордським провізіям, влада в Англії фактично переходила до ради з 15 баронів, яка повністю контролювала дії короля, призначала та зміщувала вищих посадових осіб, і тричі на рік скликала т. зв. парламент з 27 найбільших баронів для обговорення найважливіших державних справ.
10 серпня 1258 • У Палермо на престол Сицилії короновано Манфреда I з династії Гогенштауфенів.
1259
11 серпня 1259 • Під час облоги фортеці Дяоюй (нині — Чунцін, Китай) у віці 50-и років помер великий хан Монгольської імперії Мунке, за 8 років правління якого були підкорені території сучасних Іраку та Сирії і царство Далі у сучасній провінції Юньнань. Його смерть спричинила чотирирічну війну між спадкоємцями, в якій переможцем став молодший брат Мунке Хубілай.
4 грудня 1259 • Королі Франції Людовик IX і Англії Генріх III підписали Паризький договір, за яким Генріх відмовився від претензій на Нормандію, графства Мен, Анжу і Пуату, натомість отримавши право бути васалом Людовика на теріторії Гасконі і частині Аквітанії.
1260
5 травня 1260 • Курултай, скликаний в Кайпіні (сьогодні — Шанду) зі знаті Манчьжурії та Північного Китаю, проголосив
Хубілая, внука Чингізхана,
Великим ханом Монгольської імперії, що привело до багаторічної громадянської війни.
13 липня 1260 • Біля озера Дурбе (нині — Латвія) відбулась битва між об'єднаними військами Тевтонського та Лівонського ордену під командуванням лівонського магістра Буркхарда фон Хорнхаузена і маршала Пруссії Генріха Ботеля та литовцями. Із-за зради куршів, які на початку бою перейшли на бік ворога і вдарили у спину хрестоносцям, лицарі були повністю оточені та повністю знищені литовцями. Великі людські втрати призвели до значного послаблення могутності обох орденів та падіння їх авторитету, що спонукало Великого князя литовського Міндовга вступити до антиорденської коаліції Литви, Жемайтії та князівств Русі.
3 вересня 1260 • У місцині під назвою Айн-Джалуті в Галілеї армія мамелюків на чолі з султаном Кутузом вщент розбила війська передньоазійського правителя Хулагу, завдяки чому було зупинено просування монголів на Близькому Сході.
4 вересня 1260 • У битві при при Монтаперто зійшлись війська флорентійських гвельфів і вигнаних з міста гібеллінів, представників двох політичних партій (перші підтримували папу римського, інші — імператора Священної Римської імперії). Перемогу здобули гібелліни і гвельфи були вже остаточно вигрнані з Флоренції і оселились у Сієні.
1261
25 липня 1261 • Завдяки несподіваній атаці військ Олексія Стратигопула нікейський імператор Михайло VIII Палеолог без бою зайняв Константинополь — створена після
Четвертого хрестового походу Латинська імперія припинила своє існування.
1263
1263 • По смерті Олександра Невського удільним
князем Московським став його молодший син Данило Олександрович, родоначальник московської лінії Рюриковичів. До 1272 року Московське князівство управлялось боярським представником його дядька, тверського князя Ярослава Ярославича.
2 жовтня 1263 • Відбулась битва біля Ларгса — одна з головних в історії середньовікової Шотлдандії. В результаті перемоги шотландців над флотом норвезького короля Хокона IV Шотландія приєднала до своїх володінь Гебридські острови.
14 листопада 1263 • По смерті великого князя київського і володимирського Олександра Ярославовича Невського московський уділ за його заповітом відійшов до молодшого сина Данила, який в 1277 році став першим правителем
Московського князівства.
1264
1264 • По смерті Данила Романовича (Галицького) князем Галицьким став його старший син Лев Данилович.
14 травня 1264 • В ході Другої війни баронів військо Симона де Монфора під Льюісом, Сассекс, отримало перемогу над армією Генріха III Плантагенета. Король Англії і його син Едвард були захоплені у полон, що змусило його цього ж дня підписати угоду про визнання т. зв. Оксфордських провізій, які істотно обмежували владу короля і передавали управління країною в руки обраного ради з вищої знаті.
1265
20 січня 1265 • За ініціативою лідера баронської опозиції Симона де Монфора в Лондоні
почав роботу парламент, на якому вперше крім баронів і лицарів графств, як це відбувалося раніше, брали участь і городяни з великих міст, що стало початком станового представництва в Англії і формування парламентаризму в сучасному розумінні цього слова.
4 серпня 1265 • Під Івшемом в графстві Вустершир війська 26-літнього принца Едварда Плантагенета завдали поразки повсталим проти короля баронам.
Загибель їх лідера Симона де Монфора фактично поклала край Другій війні баронів і дала можливість поновити владу звільненому з полону Генріху ІІІ.
1266
1266 • Генуезькі купці придбали у золотоординського темника Ногая занепалу колишню грецьку
колонію Феодосія, на місці якої облаштували факторію Кафа.
1266 • По смерті Берке ханом улуса Джучі став внук Батия Менгу-Тимур, за правління якого Золота Орда стала незалежною від Монгольської імперії.
6 січня 1266 • Граф Карл Анжуйський, молодший брат французького короля Людовика IX Святого, зі згоди папи римського був проголошений королем Сицілії. Невдовзі після цього у битві біля Беневенто він розбив військо Манфреда, сина імператора Священної Римської імперії Фрідріха II, котрий намагався відстояти права роду Штауфенів на Сицілію, після чого вступив у володіння Сицілійським королівством.
1268
18 травня 1268 •
Єгипетські мамелюки султана Бейбарса захопили Антіохію і Антіохійське князівство хрестоносців припинило своє існування.