У місті Новогрудка 6 липня 1253 року Папою римським Іннокентієм IV короновано Великого князя Міндовга, першого та єдиного в історії Литви короля, засновника Литовської держави. Це, однак, не вберегло його від війни із сусідніми католицькими державами і через сім років він відмовився від королівського титулу і повернувся до язичництва.
Політичні лідери 1249 - 1259 років
Єрусалимське королівство: Конрад II Гогенштауфен (1228-54) • Аббасидський халіфат: Аль-Мустасім (1242-58) • Австрія:
Оттокар II Пржемисл (1250-76) • Англія: Генріх III (1216-72) • Арагон: Хайме Завойовник (1213-76) • Богемія: Вацлав I (1228-53), Оттокар II Пржемисл (1253-78) • Велике князівство Литовське:
Міндовг (1236-63) • Галицьке князівство:
Данило Галицький (1238-64) • Золота Орда: Батий (1227-55), Сартак (1255), Улагчі (1255-57), Берке (1257-66) • Кастилія і Леон:
Фернандо III (1217-52) • Королівство Франція:
Людовик IX Святий (1226-70) • Латинська імперія:
Балдуїн II де Куртене (1228-61) • Монгольська імперія: Мунке (1251-59) • Нікейська імперія: Іоанн III Дука Ватац (1221-54), Феодор II Ласкаріс (1254-58), Іоанн IV Дука Ласкаріс (1258-61) • Священна Римська імперія: Фрідріх II Штауфен (1220-50) • Сицилійське королівство: Конрад I Гогенштауфен (1250-54) • Східна Римська імперія:
Михайло VIII Палеолог (1259-82) • Угорське королівство: Бела IV (1235-70) • Шотландія: Олександр II (1214-49), Олександр III (1249-86).
Головні події 1249 - 1259 років
Всі події 1249 - 1259 років
13 липня 1249 - Восьмирічний син короля Александр II коронований на шотландський престол.
1250
1250 - В результаті захоплення влади в Каїрі мамелюками, що повалили династію Айюбідів, на Близькому Сході виникла нова держава -
Мамлюкський султанат.
8 лютого 1250 - Біля фортеці Ель-Мансура на підступах до Каїру був практично
повністю знищений авангард з трьох сотень хрестоносців на чолі з принцем крові Робертом Артуа і великим магістром тамплієрів Гійомом де Соннаком. Ця поразка визначила долю Сьомого хрестового походу - при спробі вирватись з оточення армія християн була вщент розбита і в полон до мусульман потрапив французький король Людовик IX з двома рідними братами.
1251
1 липня 1251 - На курултаї Великим ханом Монгольскої імперії обраний Мунке, внук
Чингізхана.
1252
15 травня 1252 - Папа римський Інокентій IV видав буллу «Ad extirpanda», що дозволяла застосовувати тортури до підозрюваних у єресі.
1 червня 1252 - Альфонс X обраний королем Кастилії і Леону. Він увійшов у історію під іменем Альфонсо Мудрий за його покровительство наукам і мистецтвам, а також за написання і видання власних віршів і пісень.
1253
1253 - У Дорогочині відбулась коронація князя Галицького
Данила Романовича, який прийняв вінець, скіпетр і корону з рук легата папи Римського Iнокентія IV.
1256
12 грудня 1256 - Папа римський Олександр IV санкціонував створення з італійських послідовників вчення святого Августина чернечий орден августинців. В епоху свого найбільшого процвітання нараховував до 30 тисяч членів 300 жіночих монастирів. Членом ордену був і Мартін Лютер. Сьогодні орден з резиденцією в Римі має близько 4 тисяч членів.
1258
10 лютого 1258 - Монгольський хан Хулагу після нетривалої облоги захопив столицю Аббасидського халіфату Багдад. Місто було пограбоване та спалене, і в різні загинуло кілька десятків тисяч його жителів, включаючи Аль-Мустасіма Біллаха, останнього багдадського халіфа з династії Аббасидів.
11 травня 1258 - У місті Корбей (нині - Корбей-Ессонн, Франція) поблизу Парижу король Франції Людовик IX Святий і король Арагону Хайме Завойовник уклали угоду про відмову від феодального володіння рядом територій. Зокрема до Арагону відійшла створена у 795 році Карлом Великим Іспанська марка, що знаменувало відхід Барселонської династії від участі у французькому політичному житті, а до Франції - Тулуза і Нарбонна. Угода була скріплена наміром одружити спадкоємця французького престолу Філіппа з дочкою арагонського короля Ізабеллою.
11 червня 1258 - Прелати, графи і близько 100 баронів, що зібрались Оксфорді, підписали петицію королю Генріху III, в якій скаржилися на свавілля і погане управління, і прийняли ряд постанов, якими обмежували самодержавну владу короля: згідно т. зв. Оксфордським провізіям, влада в Англії фактично переходила до ради з 15 баронів, яка повністю контролювала дії короля, призначала та зміщувала вищих посадових осіб, і тричі на рік скликала т. зв. парламент з 27 найбільших баронів для обговорення найважливіших державних справ.
10 серпня 1258 - У Палермо на престол Сицилії короновано Манфреда I з династії Гогенштауфенів.
1259
11 серпня 1259 - Під час облоги фортеці Дяоюй (нині - Чунцін, Китай) у віці 50-и років помер великий хан Монгольської імперії Мунке, за 8 років правління якого були підкорені території сучасних Іраку та Сирії і царство Далі у сучасній провінції Юньнань. Його смерть спричинила чотирирічну війну між спадкоємцями, в якій переможцем став молодший брат Мунке Хубілай.
4 грудня 1259 - Королі Франції Людовик IX і Англії Генріх III підписали Паризький договір, за яким Генріх відмовився від претензій на Нормандію, графства Мен, Анжу і Пуату, натомість отримавши право бути васалом Людовика на теріторії Гасконі і частині Аквітанії.
13 грудня 1250 - Фрідріх II (Фрідріх Штауфен), німецький король (1212-50 рр.), імператор Священної Римської імперії (1220-50 рр.), король Сицилії (1197-1250 рр.); внук
Фрідріха I Барбаросси і короля Сицилії Рожера II, керівник Шостого Хрестового походу (1228-29 рр.). 769 років тому, в
56 років (нар.
26 грудня 1194 р.).