• Битва при Ель-Мансурі, 8 лютого 1250
• Мамлюкський султанат, 2 травня 1250
• Король Данило Галицький, 1253
• Коронація Міндовга, 6 липня 1253

• Єрусалимське королівство: Конрад II Гогенштауфен (1228-54)
• Аббасидський халіфат: Аль-Мустасім (1242-58)
• Австрія: Оттокар II Пржемисл (1250-76)
• Англія: Генріх III Вінчестерський (1216-72)
• Арагон: Хайме Завойовник (1213-76)
• Богемія: Вацлав I (1228-53), Оттокар II Пржемисл (1253-78)
• Велике князівство Литовське: Міндовг (1236-63)
• Волинське князівство: Василько Романович (1238-69)
• Галицьке князівство: Данило Галицький (1238-64)
• Золота Орда: Батий (1227-55), Сартак (1255), Улагчі (1255-57), Берке (1257-66)
• Кастилія і Леон: Фернандо III (1217-52)
• Королівство Франція: Людовик IX Святий (1226-70)
• Латинська імперія: Балдуїн II де Куртене (1228-61)
• Монгольська імперія: Мунке (1251-59)
• Нікейська імперія: Іоанн III Дука Ватац (1221-54), Феодор II Ласкаріс (1254-58), Іоанн IV Дука Ласкаріс (1258-61)
• Священна Римська імперія: Фрідріх II Штауфен (1220-50)
• Сицилійське королівство: Конрад I Гогенштауфен (1250-54)
• Східна Римська імперія: Михайло VIII Палеолог (1259-82)
• Угорське королівство: Бела IV (1235-70)
• Шотландія: Олександр II (1214-49), Олександр III (1249-86)

13 липня 1249 • Восьмирічний син короля Александр II коронований на шотландський престол.

1250

8 лютого 1250 • Біля фортеці Ель-Мансура на підступах до Каїру був практично повністю знищений авангард з трьох сотень хрестоносців на чолі з принцем крові Робертом Артуа і великим магістром тамплієрів Гійомом де Соннаком. Ця поразка визначила долю Сьомого хрестового походу — при спробі вирватись з оточення армія християн була вщент розбита і в полон до мусульман потрапив французький король Людовик IX з двома рідними братами.

2 травня 1250 • У результаті змови в Каїрі мамелюками убито Туран-шаха, останнього султана Єгипту з курдської династії Айюбідів, і влада в країні перейшла до його мачухи Шаджар ад-Дурр. З її одруженням з одним із полководців мамелюків було започатковано нову, тюркську, династію Бахрі, яка правила Єгиптом наступні 130 років.

1251

1 липня 1251 • На курултаї Великим ханом Монгольскої імперії обраний Мунке, внук Чингізхана.

1252

15 травня 1252 • Папа римський Інокентій IV видав буллу «Ad extirpanda», що дозволяла застосовувати тортури до підозрюваних у єресі.

1 червня 1252 • Альфонс X обраний королем Кастилії і Леону. Він увійшов у історію під іменем Альфонсо Мудрий за його покровительство наукам і мистецтвам, а також за написання і видання власних віршів і пісень.

1253

1253 • У Дорогочині відбулась коронація князя Галицького Данила Романовича, який прийняв вінець, скіпетр і корону з рук легата папи Римського Iнокентія IV.

6 липня 1253 • У місті Новогрудка (нині — Білорусь) Папою римським Іннокентієм IV короновано Великого князя Міндовга (Міндаугаса), першого та єдиного в історії Литви короля, засновника Литовської держави.

1256

12 грудня 1256 • Папа римський Олександр IV санкціонував створення з італійських послідовників вчення святого Августина чернечий орден августинців. В епоху свого найбільшого процвітання нараховував до 30 тисяч членів 300 жіночих монастирів. Членом ордену був і Мартін Лютер. Сьогодні орден з резиденцією в Римі має близько 4 тисяч членів.

1258

10 лютого 1258 • Монгольський хан Хулагу після нетривалої облоги захопив столицю Аббасидського халіфату Багдад. Місто було пограбоване та спалене, і в різні загинуло кілька десятків тисяч його жителів, включаючи Аль-Мустасіма Біллаха, останнього багдадського халіфа з династії Аббасидів.

11 травня 1258 • У місті Корбей (нині — Корбей-Ессонн, Франція) поблизу Парижу король Франції Людовик IX Святий і король Арагону Хайме Завойовник уклали угоду про відмову від феодального володіння рядом територій. Зокрема до Арагону відійшла створена у 795 році Карлом Великим Іспанська марка, що знаменувало відхід Барселонської династії від участі у французькому політичному житті, а до Франції — Тулуза і Нарбонна. Угода була скріплена наміром одружити спадкоємця французького престолу Філіппа з дочкою арагонського короля Ізабеллою.

11 червня 1258 • Прелати, графи і близько 100 баронів, що зібрались Оксфорді, підписали петицію королю Генріху III, в якій скаржилися на свавілля і погане управління, і прийняли ряд постанов, якими обмежували самодержавну владу короля: згідно т. зв. Оксфордським провізіям, влада в Англії фактично переходила до ради з 15 баронів, яка повністю контролювала дії короля, призначала та зміщувала вищих посадових осіб, і тричі на рік скликала т. зв. парламент з 27 найбільших баронів для обговорення найважливіших державних справ.

10 серпня 1258 • У Палермо на престол Сицилії короновано Манфреда I з династії Гогенштауфенів.

1259

11 серпня 1259 • Під час облоги фортеці Дяоюй (нині — Чунцін, Китай) у віці 50-и років помер великий хан Монгольської імперії Мунке, за 8 років правління якого були підкорені території сучасних Іраку та Сирії і царство Далі у сучасній провінції Юньнань. Його смерть спричинила чотирирічну війну між спадкоємцями, в якій переможцем став молодший брат Мунке Хубілай.

4 грудня 1259 • Королі Франції Людовик IX і Англії Генріх III підписали Паризький договір, за яким Генріх відмовився від претензій на Нормандію, графства Мен, Анжу і Пуату, натомість отримавши право бути васалом Людовика на теріторії Гасконі і частині Аквітанії.