Головні події 1249-1259 років

• Битва при Ель-Мансурі, 8 лютого 1250
• Мамлюкський султанат, 2 травня 1250
• Данило Романович, король Русі, 1253
• Коронація Міндовга, 6 липня 1253
• Монгольське завоювання Багдада, 10 лютого 1258

Політичні лідери 1249-1259 років

• Єгипетський султанат: Туран-шах (1249-50), Шаджар ад-Дурр (1250), Айбек (1250, 1254-57), аль-Ашраф II Муса (1250-54), Мансур Алі (1257-59), Кутуз (1259-60)
• Єрусалимське королівство: Конрад II Гогенштауфен (1228-54)
• Аббасидський халіфат: Аль-Мустасім (1242-58)
• Австрія: Оттокар II Пржемисл (1250-76)
• Англія: Генріх III Вінчестерський (1216-72)
• Богемія: Вацлав I (1228-53), Оттокар II Пржемисл (1253-78)
• Болгарське царство: Костянтин I Тих Асен (1257-77)
• Велике князівство Литовське: Міндовг (1236-63)
• Волинське князівство: Василько Романович (1238-69)
• Галицьке князівство: Данило Романович (1238-64)
• Золота Орда: Батий (1227-55), Сартак (1255), Улагчі (1255-57), Берке (1257-66)
• Київське князівство: Олександр Невський (1246-63)
• Королівство Арагон: Хайме Завойовник (1213-76)
• Королівство Кастилія і Леон: Фернандо III (1217-52)
• Королівство Португалія: Афонсу III (1248-79)
• Королівство Франція: Людовик IX Святий (1226-70)
• Латинська імперія: Балдуїн II де Куртене (1228-61)
• Монгольська імперія: Мунке (1251-59), Аріг-буга (1259-64)
• Монгольський ільханат: Хулагу (1258-65)
• Нікейська імперія: Іоанн III Дука Ватац (1221-54), Феодор II Ласкаріс (1254-58), Іоанн IV Дука Ласкаріс (1258-61)
• Священна Римська імперія: Фрідріх II Штауфен (1220-50)
• Сицилійське королівство: Фрідріх (1198-1250), Конрад (1250-54), Конрадін (1254-58), Манфред (1258-66)
• Східна Римська імперія: Михайло VIII Палеолог (1259-82)
• Угорське королівство: Бела IV (1235-70)
• Чернігівське князівство: Андрій Всеволодович (1246-62)
• Шотландія: Олександр II (1214-49), Олександр III (1249-86)

Всі події 1249-1259 років

13 липня 1249 • Восьмирічний син короля Александр II коронований на шотландський престол.

1250

8 лютого 1250 • Біля фортеці Ель-Мансура на підступах до Каїру був практично повністю знищений авангард з трьох сотень хрестоносців на чолі з принцем крові Робертом Артуа і великим магістром тамплієрів Гійомом де Соннаком. Ця поразка визначила долю Сьомого хрестового походу — при спробі вирватись з оточення армія християн була вщент розбита і в полон до мусульман потрапив французький король Людовик IX з двома рідними братами.

2 травня 1250 • У результаті змови в Каїрі мамелюками убито Туран-шаха, останнього султана Єгипту з курдської династії Айюбідів, і влада в країні перейшла до його мачухи Шаджар ад-Дурр. Протягом десятиліття Мамелюкський султанат пережив кілька переворотів, доки на його престолі не утвердилась тюркська — кипчацька — династія Бахрі, яка правила Єгиптом наступні 130 років.

1251

1 липня 1251 • На курултаї Великим ханом Монгольскої імперії обраний Мунке, внук Чингізхана.

1252

15 травня 1252 • Папа римський Інокентій IV видав буллу «Ad extirpanda», що дозволяла застосовувати тортури до підозрюваних у єресі.

1 червня 1252 • Альфонс X обраний королем Кастилії і Леону. Він увійшов у історію під іменем Альфонсо Мудрий за його покровительство наукам і мистецтвам, а також за написання і видання власних віршів і пісень.

1253

1253 • У Дорогочині відбулась коронація князя Галицького Данила Романовича, який прийняв вінець, скіпетр і корону з рук легата папи Римського Iнокентія IV.

6 липня 1253 • У місті Новогрудок (нині — Білорусь) Папою римським Іннокентієм IV короновано Великого князя Міндовга (Міндаугаса), першого та єдиного в історії Литви короля, засновника Литовської держави.

1254

3 квітня 1254 • У Пешті за посередництва папи Інокентія IV король Богемії Оттокар II з династії Перемисловичів і угорський король Бела IV з династії Арпадів уклали мирний договір, що завершив війну за австрійську спадщину. Згідно досягнутими домовленостями Штирія відійшла угорському королю, а Зальцкаммергут — чечькому.

1256

12 грудня 1256 • Папа римський Олександр IV санкціонував створення з італійських послідовників вчення святого Августина чернечий орден августинців. В епоху свого найбільшого процвітання нараховував до 30 тисяч членів 300 жіночих монастирів. Членом ордену був і Мартін Лютер. Сьогодні орден з резиденцією в Римі має близько 4 тисяч членів.

1258

10 лютого 1258 • Після нетривалої облоги капітулював Багдад, який війська монгольського хана Хулагу піддали грабунку і небувалому нищенню. У різанині загинули десятки, якщо не сотні, тисяч мусульман, включаючи Аль-Мустасіма Біллаха, останнього халіфа з династії Аббасидів.

20 лютого 1258 • У Багдаді разом з родиною страчено аль-Мустасіма. З його смертю Багдадський халіфат припинив свої існування — на його місці постала монгольська держава Ільханів на чолі з чингізидом Хулагу.

11 травня 1258 • У місті Корбей (нині — Корбей-Ессонн, Франція) поблизу Парижу король Франції Людовик IX Святий і король Арагону Хайме Завойовник уклали угоду про відмову від феодального володіння рядом територій. Зокрема до Арагону відійшла створена у 795 році Карлом Великим Іспанська марка, що знаменувало відхід Барселонської династії від участі у французькому політичному житті, а до Франції — Тулуза і Нарбонна. Угода була скріплена наміром одружити спадкоємця французького престолу Філіппа з дочкою арагонського короля Ізабеллою.

11 червня 1258 • Прелати, графи і близько 100 баронів, що зібрались Оксфорді, підписали петицію королю Генріху III, в якій скаржилися на свавілля і погане управління, і прийняли ряд постанов, якими обмежували самодержавну владу короля: згідно т. зв. Оксфордським провізіям, влада в Англії фактично переходила до ради з 15 баронів, яка повністю контролювала дії короля, призначала та зміщувала вищих посадових осіб, і тричі на рік скликала т. зв. парламент з 27 найбільших баронів для обговорення найважливіших державних справ.

10 серпня 1258 • У Палермо на престол Сицилії короновано Манфреда I з династії Гогенштауфенів.

1259

11 серпня 1259 • Під час облоги фортеці Дяоюй (нині — Чунцін, Китай) у віці 50-и років помер великий хан Монгольської імперії Мунке, за 8 років правління якого були підкорені території сучасних Іраку та Сирії і царство Далі у сучасній провінції Юньнань. Його смерть спричинила чотирирічну війну між спадкоємцями, в якій переможцем став молодший брат Мунке Хубілай.

4 грудня 1259 • Королі Франції Людовик IX і Англії Генріх III підписали Паризький договір, за яким Генріх відмовився від претензій на Нормандію, графства Мен, Анжу і Пуату, натомість отримавши право бути васалом Людовика на теріторії Гасконі і частині Аквітанії.

Народились в 1249-1259 роках

1249 — †22 листопада 1286 • Ерік V (Ерік Гліппінг), король Данії (1259-86 рр.).

25 березня 1252 — †29 жовтня 1268 • Конрадін, король Єрусалиму (1254-68 рр.), король Сицилії (1254-68 рр.), герцог Швабії (1254-68 рр.), останній правлячий представник імператорського дому Гогенштауфенів; син короля Конрада IV, онук імператора Фрідріха II.

1254 — †8 січня 1324 • Марко Поло, італійський купець, мандрівник, автор знаменитої «Книги Чудес Світу».

1255 — †1 травня 1308 • Альбрехт I (Альбрехт Австрійський), герцог Австрії і Штирії (1282-1308 рр.), король Німеччини (1298-1308 рр.) з династії Габсбургів.

14 жовтня 1257 — †8 лютого 1296 • Пшемисл II, польський король (1295-96 рр.) з династії П'ястів.

бл. 1259 — †1303 • Іван Асен III, цар Болгарії (1279-80 рр.).

Померли в 1249-1259 роках

13 грудня 1250 • Фрідріх II (Фрідріх Штауфен), німецький король (1212-50 рр.), імператор Священної Римської імперії (1220-50 рр.), король Сицилії (1197-1250 рр.); внук Фрідріха I Барбаросси і короля Сицилії Рожера II, керівник Шостого Хрестового походу (1228-29 рр.). Пом. 772 роки тому у 56 років (нар. 26 грудня 1194 р.).

1 серпня 1252 • Джованні Да Плано Карпіні, італійський чернець-францисканець, місіонер, мандрівник; першим з європейців відвідав Монгольську імперію і залишив опис своєї подорожі. Пом. 770 років тому у 70 років (нар. 1182 р.).

12 листопада 1252 • Бланка Кастільська, королева Франції (з 1223 р.), дружина Людовика VIII, регентка (1226-34 рр.) при своєму синові Людовику IX (Святому). Пом. 770 років тому у 64 роки (нар. 4 березня 1188 р.).

21 травня 1254 • Конрад IV (Конрад Гогенштауфен), король Німеччини (з 1237 р.), Король Єрусалиму (з 1228 р.), король Сицилії (з 1250 р.), герцог Швабії (з 1235 р.). Пом. 768 років тому у 26 років (нар. 25 квітня 1228 р.).

7 грудня 1254 • Іннокентій IV (Сінібальдо де Фіескі), папа римський (1243-54 рр.); коронував Данила Романовича (1253 р.). Пом. 768 років тому у 64 роки (нар. 1190 р.).

1257 • Ізз ад-Дін (Айбек), перший мамелюкський султан Єгипту (1250, 1254-57 рр.). Пом. 765 років тому.

20 лютого 1258 • Аль-Мустасім Біллах, останній багдадських халіф з династії Аббасидів (1242-58 рр.). Пом. 764 роки тому у 45 років (нар. 1213 р.).

11 серпня 1259 • Мунке, четвертий великий хан (1251-59 рр.) Монгольської імперії; внук Чингізхана, син Толуя, брат Хубілая. Пом. 763 роки тому у 50 років (нар. 1209 р.).