цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
star_border share search menu
Хроніка подій 1881 року
22 травня 1881 року, у 15 річницю свого першого приїзду в Румунію, у Бухаресті відбулась коронація Кароля I і його дружини Єлизавети. Він правив найдовше з усіх правителів Молдови і Валахії і помер на початку Першої Світової війни, таємно підписавши військовий договір з Антантою, направлений проти своєї малої батьківщини Австрії і Пруссії, де при владі був його близький родич кайзер Вільгельм.

Головні події 1881 року

Всі події 1881 року

26 січня - В Судані почалось повстання - єгиптянин Мухаммед-Ахмед ібн Аллах проголосив себе махді, тобто спадкоємцем пророка Мухаммеда, і закликав мульман-суданців до священної війни на захист віри (джихад) проти турецько-єгипетських властей. Кількість прихильників махді швидко зростала, а перші воєнні перемоги дали можливість заснувати у верхів'ях Нілу незалежну державу зі столицею в Омдурмані, котра проіснувала до 1898 року.
13 березня - У Санкт-Петербурзі бомбою, кинутою народовольцем Ігнатієм Гриневицьким, був смертельно поранений російський цар (з 1855 р.) Олександр II Романов. Період його правління ознаменований приєднанням до Росії Кавказу, Казахстану, значної частини Середньої Азії, проведенням ряду важливих реформ (відміна кріпацтва, земельна, судова, воєнна реформи); однак останні роки діяльності царя відзначені реакційним внутріполітичним курсом. Новим імператором Росії став другий син Олександра II 36-літній Олександр III. День у день через шість років на нього також було вчинено замах (невдалий) і знову-таки членами терористичної організації "Народна воля". Через півтора місяця п'яти організаторам замаху, в т. ч. і Олександру Ульянову, брату Володимира Ульянова-Леніна, було винесено смертний вирок.
26 березня - Князь Карл Гогенцоллерн-Зігмарген проголошений королем Каролем I, а Об'єднане князівство Волощини і Молдови - королівством Румунія.
4 квітня - Лос-Анджелес отримав статус міста.
4 квітня - Народоволець Микола Кибальчич, знаходячись у Петропавлівській в'язниці (Петербург), за декілька днів до страти, створив ескіз ракетного літального апарату з камерою згорання та пояснювальну записку до нього.
15 квітня - У Петербурзі за замах на імператора Олександра II страчено Миколу Івановича Кибальчича, 28-річного українського народовольця-терориста, котрий сидячи у в'язниці розробив проект реактивного двигуна.
12 травня - Франція проголосила свій протекторат над Тунісом, яким номінально керувала місцева родова аристократія.
22 травня - У 15 річницю свого першого приїзду в Бухарест відбулась коронація першого короля Румунії Кароля Гогенцоллерн-Зігмаргена і його дружини Єлизавети. Він правив найдовше найдовше в історії Молдови і Валахії і помер на початку Першої Світової війни, таємно підписавши військовий договір з Антантою, направлений проти своєї малої батьківщини Австрії і Пруссії, де при владі був його близький родич кайзер Вільгельм.
18 червня - Імператори Німеччини, Австрії та Росії підписали таємну угоду, "Союз трьох імператорів", згідно з котрою члени союзу зобов'язувались не надавати підтримки жодній з держав, котра напала на одного з членів союзу.
7 липня - У Римі в «Журналі для дітей» впеше надрукована казка «Піноккіо. Історія дерев'яної ляльки» італійського письменника Карло Коллоді. Надрукований в 1883 році окремою книгою, «Піноккіо» був перекладений 87 мовами світу.
11 жовтня - Американець Дейвід Гендерсон Х'юстон зі штату Вісконсін запатентував роликову фотоплівку для фотокамер.
Народилися 1881 року
4 лютого - 2 грудня 1969, Климент Єфремович Ворошилов, радянський військовий і державний діяч, нарком оборони (1934-40 рр.), голова президії Верховної ради СРСР (1953-60 рр.).
11 лютого - 30 грудня 1950, Артур Девідсон, американський підприємець, співзасновник компанії Harley Davidson.
12 лютого - 23 січня 1931, Анна Павлівна Павлова, російська балерина.
25 лютого - 14 березня 1938, Олексій Іванович Риков, російський революціонер-більшовик, радянський державний діяч, другий після Леніна голова Раднаркому (1924-30 рр.) СРСР.
12 березня - 10 листопада 1938, Мустафа Кемаль Ататюрк, турецький політичний діяч, засновник і перший президент Турецької республіки (1923-38 рр.).
23 березня - 22 серпня 1958, Роже Мартен дю Гар, французький письменник, Нобелівський лауреат (1937).
25 березня - 26 вересня 1945, Бела Барток, угорський композитор ("Палац герцога Синя Борода"), піаніст, музичний фольклорист.
10 квітня - 7 червня 1942, В'ячеслав Костянтинович Прокопович, український політичний і громадський діяч, педагог, публіцист і історик; голова Ради міністрів УНР (1920).
4 травня - 11 червня 1970, Олександр Федорович Керенський, російський політичний діяч, член партії есерів; голова Тимчасового уряду Росії (1917).
24 травня - 19 липня 1946, Олександр Олександрович Богомолець, український патофізіолог.
24 червня - 6 серпня 1925, Григорій Іванович Котовський, командир більшовицьких загонів у період громадянської війни в Україні (1918-20 рр).
6 серпня - 11 березня 1955, Александр Флемінг, шотландський бактеріолог, лауреат Нобелівської премії (1945) за відкриття пеніциліну (1929).
12 серпня - 21 січня 1959, Сесіл (Блаунт) Деміль, американський кінорежисер, продюсер, один із співзасновників компанії Paramount Pictures (1913), лауреат «Оскара» (Десять заповідей).
15 вересня - 21 серпня 1947, Етторе Бугатті, італійський конструктор спортивних і напівспортивних автомобілів.
25 вересня - 19 жовтня 1936, Лу Сінь, китайський письменик, основоположник сучасної китайської літератури (Заклик).
1 жовтня - 29 вересня 1956, Вільям Боїнг, американський авіаконструктор.
6 жовтня - 29 грудня 1952, Іван Антонович Кочерга, український драматург (Фея гіркого мигдалю, Алмазне жорно, Свіччине весілля, Ярослав Мудрий, Пророк).
22 жовтня - 1 лютого 1958, Клінтон Джозеф Девіссон, американський фізик, лауреат Нобелівської премії (1937; разом з Джорджем Томсоном) "за експериментальне відкриття дифракції електронів на кристалах".
25 жовтня - 8 квітня 1973, Пабло Пікассо (Пабло Руїз Бласко), іспанський художник, найвизначніша творча постать 20-го століття, працював у жанрах живопису (Родина арлекіна, Панни з Авіньйону, Ґерніка), скульптури, графіки і кераміки.
25 листопада - 3 червня 1963, Іоанн XXIII (Анджело Джузеппе Ронканеллі), римський папа (з 1958 р.), реформатор і модернізатор католицької церкви.
28 листопада - 22 лютого 1942, Стефан Цвейг, австрійський письменник (Амок, Збентеження почуттів, Тріумф і трагедія Еразма Роттердамського, Марія Стюарт).
Померли 1881 року
9 лютого - Федір Михайлович Достоєвський, російський письменник (Бідні люди, Злочин і кара, Ідіот, Біси, Брати Карамазови). 136 років тому, в 60 років (нар. 11 листопада 1821 р.).
13 березня - Олександр II (Олександр Миколайович Романов), російський імператор (1855-81 рр.) з династії Романових. 136 років тому, в 63 роки (нар. 29 квітня 1818 р.).
28 березня - Модест Петрович Мусоргський, російський композитор ("Борис Годунов", "Хованщина"). 136 років тому, в 42 роки (нар. 21 березня 1839 р.).
15 квітня - Микола Іванович Кибальчич, український винахідник (розробник першого реактивного двигуна для космічного апарату), революціонер-народоволець, член організацій "Свобода або смерть", "Земля і воля", учасник замаху на російського царя Олександра II (зконструював вибуховий пристрій, 1881 р.). 136 років тому, в 28 років (нар. 31 жовтня 1853 р.).
19 квітня - Бенджамін Дізраелі, британський політик-реформатор, прем'єр-міністр (1868, 1874-80 рр.), письменник (Конінгсбі). 136 років тому, в 77 років (нар. 21 грудня 1804 р.).
5 листопада - Роберт Маллет, ірландський інженер-геофізик, "батько сейсмології". 136 років тому, в 71 рік (нар. 3 червня 1810 р.).
5 грудня - Микола Іванович Пирогов, російський хірург і анатом, природодослідник. 136 років тому, в 71 рік (нар. 25 листопада 1810 р.).
17 грудня - Льюіс Генрі Морган, американський історик і етнограф, основоположник наукової антропології, автор капітальної праці "Дослідження розвитку людства від дикості через варварство до цивілізації". 136 років тому, в 63 роки (нар. 21 листопада 1818 р.).

Головні події 1881 року

© 2001-17 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх