Головні події 1881 року

• Японський самурай (фото)
• Замах на Олександра ІІ, 13 березня
• Карл Гогенцоллерн — перший король Румунії, 22 травня

Політичні лідери 1881 року

• Австрійська імперія: Франц Йосиф I (1848-1916)
• Бразильська імперія: Педру II (1831-89)
• Великобританія: Вільям Гладстон (1880-85), Вікторія (1837-1901)
• Королівство Італія: Умберто I (1878-1900)
• Королівство Баварія: Людвіг II (1864-86)
• Королівство Пруссія: Вільгельм I (1861-88)
• Королівство Саксонія: Альберт I (1873-1902)
• Німецька імперія: Вільгельм I (1871-88), Отто фон Бісмарк (1871-90)
• Османська імперія: Абдул-Хамід II (1876-1909)
• Російська імперія: Олександр II (1855-81), Олександр III (1881-94)
• США: Разерфорд Гейз (1877-81), Джеймс Гарфілд (1881), Честер Алан Артур (1881-85)
• Французька республіка: Жуль Греві (1879-87)
• Японія: Муцухіто (Мейдзі) (1867-1912)

Всі події 1881 року

26 січня • В Судані почалось повстання — єгиптянин Мухаммед-Ахмед ібн Аллах проголосив себе махді, тобто спадкоємцем пророка Мухаммеда, і закликав мульман-суданців до священної війни на захист віри (джихад) проти турецько-єгипетських властей. Кількість прихильників махді швидко зростала, а перші воєнні перемоги дали можливість заснувати у верхів'ях Нілу незалежну державу зі столицею в Омдурмані, котра проіснувала до 1898 року.

13 березня • У Санкт-Петербурзі бомбою, кинутою народовольцем Ігнатієм Гриневицьким, був смертельно поранений російський цар Олександр II Романов. Того ж дня на престол зійшов його 336-літній син Олександр ІІІ.

26 березня • Князь Карл Гогенцоллерн-Зігмарген проголошений королем Каролем I, а Об'єднане князівство Волощини і Молдови — королівством Румунія.

4 квітня • Народоволець Микола Кибальчич, знаходячись у Петропавлівській в'язниці (Петербург), за декілька днів до страти, створив ескіз ракетного літального апарату з камерою згорання та пояснювальну записку до нього.

15 квітня • У Петербурзі за замах на імператора Олександра II страчено Миколу Івановича Кибальчича, 28-річного українського народовольця-терориста, котрий сидячи у в'язниці розробив проект реактивного двигуна.

12 травня • Франція проголосила свій протекторат над Тунісом, яким номінально керувала місцева родова аристократія.

22 травня • У 15 річницю свого першого приїзду в Бухарест відбулась коронація першого короля Румунії Кароля Гогенцоллерн-Зігмаргена і його дружини Єлизавети. Він правив найдовше найдовше в історії Молдови і Валахії і помер на початку Першої світової війни, таємно підписавши військовий договір з Антантою, направлений проти своєї малої батьківщини Австрії і Пруссії, де при владі був його близький родич кайзер Вільгельм.

18 червня • Імператори Німеччини, Австрії та Росії підписали таємну угоду, "Союз трьох імператорів", згідно з котрою члени союзу зобов'язувались не надавати підтримки жодній з держав, котра напала на одного з членів союзу.

7 липня • У Римі в «Журналі для дітей» впеше надрукована казка «Піноккіо. Історія дерев'яної ляльки» італійського письменника Карло Коллоді. Надрукований в 1883 році окремою книгою, «Піноккіо» був перекладений 87 мовами світу.

11 жовтня • Американець Дейвід Гендерсон Х'юстон зі штату Вісконсін запатентував роликову фотоплівку для фотокамер.

Народились 1881 року

4 лютого — †2 грудня 1969 • Климент Єфремович Ворошилов, радянський військовий і державний діяч, нарком оборони (1934-40 рр.), голова президії Верховної ради СРСР (1953-60 рр.).

11 лютого — †30 грудня 1950 • Артур Девідсон, американський підприємець, співзасновник компанії Harley Davidson.

12 лютого — †23 січня 1931 • Анна Павлівна Павлова, російська балерина.

25 лютого — †14 березня 1938 • Олексій Іванович Риков, російський революціонер-більшовик, радянський державний діяч, другий після Леніна голова Раднаркому (1924-30 рр.) СРСР.

27 лютого — †25 лютого 1954 • Свейнн Б'єрнссон, ісландський політик, перший президент Республіки Ісландія (1944).

березень

12 березня — †10 листопада 1938 • Мустафа Кемаль Ататюрк, турецький політичний діяч, засновник і перший президент Турецької республіки (1923-38 рр.).

23 березня — †22 серпня 1958 • Роже Мартен дю Гар, французький письменник, Нобелівський лауреат (1937).

25 березня — †26 вересня 1945 • Бела Барток, угорський композитор ("Палац герцога Синя Борода"), піаніст, музичний фольклорист.

квітень

10 квітня — †7 червня 1942 • В'ячеслав Костянтинович Прокопович, український політичний і громадський діяч, педагог, публіцист і історик; голова Ради міністрів УНР (1920).

травень

4 травня — †11 червня 1970 • Олександр Федорович Керенський, російський політичний діяч, член партії есерів, голова Тимчасового уряду Росії (1917).

24 травня — †19 липня 1946 • Олександр Олександрович Богомолець, український патофізіолог.

червень

24 червня — †6 серпня 1925 • Григорій Іванович Котовський, командир більшовицьких загонів у період громадянської війни в Україні (1918-20 рр).

липень

23 липня — †22 липня 1940 • Борис Ростиславович Хрещатицький, російський, український і французький військовий діяч; отаман Далекосхідного українського війська Зеленого Клину (1918-23 рр.), кавалер ордена «Почесного легіону».

серпень

6 серпня — †11 березня 1955 • Александр Флемінг, шотландський бактеріолог, лауреат Нобелівської премії (1945) за відкриття пеніциліну (1929).

12 серпня — †21 січня 1959 • Сесіл (Блаунт) Деміль, американський кінорежисер, продюсер, один із співзасновників компанії Paramount Pictures (1913), лауреат «Оскара» (Десять заповідей).

вересень

15 вересня — †21 серпня 1947 • Етторе Бугатті, італійський конструктор спортивних і напівспортивних автомобілів.

25 вересня — †19 жовтня 1936 • Лу Сінь, китайський письменник, основоположник сучасної китайської літератури (Заклик).

жовтень

1 жовтня — †29 вересня 1956 • Вільям Боїнг, американський авіаконструктор.

6 жовтня — †29 грудня 1952 • Іван Антонович Кочерга, український драматург (Фея гіркого мигдалю, Алмазне жорно, Свіччине весілля, Ярослав Мудрий, Пророк).

22 жовтня — †1 лютого 1958 • Клінтон Джозеф Девіссон, американський фізик, лауреат Нобелівської премії (1937; разом з Джорджем Томсоном) "за експериментальне відкриття дифракції електронів на кристалах".

25 жовтня — †8 квітня 1973 • Пабло Пікассо (Пабло Руїз Бласко), іспанський художник (Родина арлекіна, Панни з Авіньйону, Ґерніка), скульптор, графік і кераміст.

листопад

25 листопада — †3 червня 1963 • Іоанн XXIII (Анджело Джузеппе Ронканеллі), римський папа (з 1958 р.), реформатор і модернізатор католицької церкви.

28 листопада — †22 лютого 1942 • Стефан Цвейг, австрійський письменник (Амок, Збентеження почуттів, Тріумф і трагедія Еразма Роттердамського, Марія Стюарт).

Померли 1881 року

9 лютого • Федір Михайлович Достоєвський, російський письменник (Бідні люди, Злочин і кара, Ідіот, Біси, Брати Карамазови). 143 роки тому у 60 років (нар. 11 листопада 1821 р.).

13 березня • Олександр II (Олександр Миколайович Романов), російський імператор (1855-81 рр.) з династії Романових. 143 роки тому у 63 роки (нар. 29 квітня 1818 р.).

28 березня • Модест Петрович Мусоргський, російський композитор ("Борис Годунов", "Хованщина"). 143 роки тому у 42 роки (нар. 21 березня 1839 р.).

15 квітня • Микола Іванович Кибальчич, український винахідник (розробник першого реактивного двигуна для космічного апарату), революціонер-народоволець, член організацій "Свобода або смерть", "Земля і воля", учасник замаху на російського царя Олександра II (зконструював вибуховий пристрій, 1881 р.). 143 роки тому у 28 років (нар. 31 жовтня 1853 р.).

19 квітня • Бенджамін Дізраелі, британський політик-реформатор, прем'єр-міністр (1868, 1874-80 рр.), письменник (Конінгсбі). 143 роки тому у 77 років (нар. 21 грудня 1804 р.).

5 листопада • Роберт Маллет, ірландський інженер-геофізик, "батько сейсмології". 143 роки тому у 71 рік (нар. 3 червня 1810 р.).

5 грудня • Микола Іванович Пирогов, російський хірург і анатом, природодослідник. 143 роки тому у 71 рік (нар. 25 листопада 1810 р.).

17 грудня • Льюіс Генрі Морган, американський історик і етнограф, основоположник наукової антропології, автор капітальної праці "Дослідження розвитку людства від дикості через варварство до цивілізації". 143 роки тому у 63 роки (нар. 21 листопада 1818 р.).