Цей рік в історії : Хроніка подій 1814 року

Головні події 1814 року

• Перша реставрація французьких Бурбонів, 6 квітня
• Зречення Наполеона Бонапарта, 6 квітня
• Закінчення Другої англо-американської війни, 24 грудня

Політичні лідери 1814 року

• Австрійська імперія: Франц I (1804-35), Клемент фон Меттерніх (1809-48)
• Великобританія: Георг III (1760-1820)
• Королівство Баварія: Максиміліан I Йозеф (1806-25)
• Королівство Пруссія: Фрідріх Вільгельм III (1797-1840)
• Королівство Саксонія: Фрідріх Август I (1806-27)
• Королівство Франція: Шарль Моріс де Талейран-Перігор (1814-15), Людовик XVIII (1814-15)
• Королівство Швеція: Карл XIII Седерманландський (1809-18)
• Російська імперія: Олександр I (1801-25)
• США: Джеймс Медісон (1809-17)
• Французька імперія: Наполеон Бонапарт (1804-14)

Всі події 1814 року

14 січня • Після блискавичного і переможного шведсько-британського походу проти Данії (союзниці Франції), очоленого шведським коронованим принцем Бернадотом, датчани змушені були підписати Кільський мир, остнанню угоду періоду визвольних війн проти наполеонівського панування. Згідно з договором, Данія зобов'язувалась розірвати свій союз із Францією, розпочати війну проти Наполеона, передати Норвегію Швеції, отримавши взамін шведську Померанію і острів Рюган; Великобританія залишала за собою острів Гельголанд, захоплений в 1807 році.

1 лютого • Опубліковано поему "Корсар" лорда

Джоджа Байрона. Першого ж дня було продано більше 10 тисяч примірників.

11 березня • Іспанський король Фердинанд VII, який повернувся на престол після поразки французького імператора Наполеона І, анулював Кадіську конституцію, затверджену в 1812 році, і ввів абсолютистське правління.

30 березня • Війська Шостої антинаполеонівської коаліції у складі російських та прусських корпусів атакували й після запеклих боїв увійшли в

Париж. Битва за Париж стала однією з найкривавіших для союзників, які втратили за один день боїв понад 8 тисяч солдат (з них понад 6 тисяч росіян) і останньою в кампанії 1814 року, після якої імператор Наполеон зрікся влади.

2 квітня • За ініціативою глави Тимчасового уряду і Шарля Талейрана сенат Франції оголосив про позбавлення влади Наполеона Бонапарта і звільнив «французький народ і армію ... від присяги вірності імператору».

6 квітня • Втративши Париж і підтримку найближчого оточення,

Наполеон Бонапарт на вимогу союзників по Шостій антифранцузькій коаліції підписав безумовне зречення престолу Франції та Італії від свого імені й імені своїх спадкоємців. Через тиждень він ратифікував «Договір у Фонтебло», погодившись на довічне заслання на острів Ельба у Тірренському морі.

6 квітня • У Франції відновлено правління династії Бурбонів — після входження у Париж військ Шостої коаліції і вимушеного зречення імператора Наполеона Бонапарта сенат визнав королем Франції Людовика XVIII Бурбона, брата страченого републіканцями короля Людовика XVI. Перша реставрація Бурбонів тривала менше року, за які у країні було встановлено конституційну монархію, при збереженні основних державних і правових інституцій імперії, яяка була відновлена через рік.

17 травня • Після поразки Данії, союзниці Франції, у Англо-датській війні 1807-1814 рр., установчі збори в Ейдсволлі прийняли конституцію

Норвегії, котра проголошувала незалежність від датської корони. Але влітку цього ж року, після нападу Швеції, Норвегія змушена була вступити зі Швецією в унію, котру вдалось розірвати лише у 1905 році. Норвезька конституція 1814 року діє в країні й понині.

30 травня • У Парижі країни антинаполеонівської коаліції (Росія, Велика Британія, Австрія і Пруссія) підписали з Францією мирний договір. Згідно з його положеннями Франція зберігала свою територію в межах стану на 1 січня 1792 року, їй повертались більшість втрачених в ході війни колоній, відновлювалась незалежність італійських держав, німецьких князівств, Голландії і Швейцарії.

25 липня • Англійський винахідник Джордж Стівенсон провів випопробування першого паровоза, призначеного для буксування вугільних вагонеток. Він міг переміщати по колії до 30 тонн вантажу і був названий «Блюхер» на честь прусського генерала, що прославився перемогою над Наполеоном у битві під Ватерлоо.

14 серпня • У Мілані в театрі «Ла Скала» відбулась прем'єра комічної опери

Джоакіно Россіні «Турок в Італії».

24 серпня • В ході Англо-американської війни англійські війська під командуванням генерала Роберта Роса перемогли американців у битві при Блейденсберзі і захопили столицю країни Вашингтон. У відповідь за спалення свого часу американцями урядових будівель у Йорку (нині Торонто), британці спалили Білий дім, Капітолій, бібліотеку Конгресу і ряд інших міських споруд.

18 вересня • У столиці Австрійської імперії почав роботу Віденський конгрес, який підвів підсумки Наполеонівських воєн. Згідно з його рішенням до складу нового королівства Нідерландів відійшли території Австрійських Нідерландів (сучасна Бельгія), однак всі інші володіння Австрії повернулися під контроль Габсбургів; Пруссії дісталася частина Саксонії; Данія, колишня союзниця Франції, втратила Норвегію, передану Швеції. В Італії була відновлена влада папи римського над Ватиканом і Папською областю, Бурбонам повернули Королівство Обох Сицилій, а Польща пережила Четвертий поділ — її землі відійшли до Росії, Австрії та Пруссії.

2 жовтня • Битвою в Ранкагуа іспанці завершили повторне завоювання Чилі, котра проголосила свою незалежність в 1811 році. Чилійський президент Хосе Мігель Каррера був змушений залишити країну, і до 1817 року Чилі залишалась під владою Іспанії.

1 листопада • У Відні почав роботу конгрес послів великих держав Європи, очолювана австрійським дипломатом Клементом фон Меттерніхом, яка протягом півроку врегульовувала питання міждержавних кордонів після розгрому наполеонівської Франції.

24 грудня • У місті Гент (у той час Нідерланди, нині — Бельгія) між Великою Британією і США підписано договір, що завершив Другу англо-американську війну. Згідно з досягнутими домовленостями було прийнято рішення про обмін військовополоненими, морськими суднами, захопленими територіями і відновлення довоєнного міждержавного кордону, демаркацію якого в районі Великих Озер і Верхньої Канади мала узгодити спеціальна міждержавна комісія.