Головні події 1814 року
Політичні лідери 1814 року
• Австрійська імперія:
Франц I (1804-35), Клемент фон Меттерніх (1809-48)
• Великобританія: Георг III (1760-1820)
• Королівство Баварія: Максиміліан I Йозеф (1806-25)
• Королівство Пруссія: Фрідріх Вільгельм III (1797-1840)
• Королівство Саксонія:
Фрідріх Август I (1806-27)
• Королівство Франція: Шарль Моріс де Талейран-Перігор (1814-15),
Людовик XVIII (1814-15)
• Королівство Швеція:
Карл XIII Седерманландський (1809-18)
• Російська імперія: Олександр I (1801-25)
• США: Джеймс Медісон (1809-17)
• Французька імперія:
Наполеон Бонапарт (1804-14)
Всі події 1814 року
14 січня • Після блискавичного і переможного шведсько-британського походу проти Данії (союзниці Франції), очоленого шведським коронованим принцем Бернадотом, датчани змушені були підписати Кільський мир, остнанню угоду періоду визвольних війн проти наполеонівського панування. Згідно з договором, Данія зобов'язувалась розірвати свій союз із Францією, розпочати війну проти Наполеона, передати Норвегію Швеції, отримавши взамін шведську Померанію і острів Рюган; Великобританія залишала за собою острів Гельголанд, захоплений в 1807 році.
1 лютого • Опубліковано поему "Корсар" лорда
Джоджа Байрона. Першого ж дня було продано більше 10 тисяч примірників.
11 березня • Іспанський король Фердинанд VII, який повернувся на престол після поразки французького імператора Наполеона І, анулював Кадіську конституцію, затверджену в 1812 році, і ввів абсолютистське правління.
30 березня • Війська Шостої антинаполеонівської коаліції у складі російських та прусських корпусів атакували й після запеклих боїв увійшли в
Париж. Битва за Париж стала однією з найкривавіших для союзників, які втратили за один день боїв понад 8 тисяч солдат (з них понад 6 тисяч росіян) і останньою в кампанії 1814 року, після якої імператор Наполеон зрікся влади.
2 квітня • За ініціативою глави Тимчасового уряду і Шарля Талейрана сенат Франції оголосив про позбавлення влади Наполеона Бонапарта і звільнив «французький народ і армію ... від присяги вірності імператору».
6 квітня • Втративши Париж і підтримку найближчого оточення,
Наполеон Бонапарт на вимогу союзників по Шостій антифранцузькій коаліції підписав безумовне зречення престолу Франції та Італії від свого імені й імені своїх спадкоємців. Через тиждень він ратифікував «Договір у Фонтебло», погодившись на довічне заслання на острів Ельба у Тірренському морі.
6 квітня • У Франції відновлено правління династії Бурбонів — після входження у Париж військ Шостої коаліції і вимушеного зречення імператора Наполеона Бонапарта сенат визнав королем Франції Людовика XVIII Бурбона, брата страченого републіканцями короля Людовика XVI. Перша реставрація Бурбонів тривала менше року, за які у країні було встановлено конституційну монархію, при збереженні основних державних і правових інституцій імперії, яяка була відновлена через рік.
17 травня • Після поразки Данії, союзниці Франції, у Англо-датській війні 1807-1814 рр., установчі збори в Ейдсволлі прийняли конституцію
Норвегії, котра проголошувала незалежність від датської корони. Але влітку цього ж року, після нападу Швеції, Норвегія змушена була вступити зі Швецією в унію, котру вдалось розірвати лише у 1905 році. Норвезька конституція 1814 року діє в країні й понині.
30 травня • У Парижі країни антинаполеонівської коаліції (Росія, Велика Британія, Австрія і Пруссія) підписали з Францією мирний договір. Згідно з його положеннями Франція зберігала свою територію в межах стану на 1 січня 1792 року, їй повертались більшість втрачених в ході війни колоній, відновлювалась незалежність італійських держав, німецьких князівств, Голландії і Швейцарії.
25 липня • Англійський винахідник Джордж Стівенсон провів випопробування першого паровоза, призначеного для буксування вугільних вагонеток. Він міг переміщати по колії до 30 тонн вантажу і був названий «Блюхер» на честь прусського генерала, що прославився перемогою над Наполеоном у битві під Ватерлоо.
14 серпня • У Мілані в театрі «Ла Скала» відбулась прем'єра комічної опери
Джоакіно Россіні «Турок в Італії».
24 серпня • В ході Англо-американської війни англійські війська під командуванням генерала Роберта Роса перемогли американців у битві при Блейденсберзі і захопили столицю країни Вашингтон. У відповідь за спалення свого часу американцями урядових будівель у Йорку (нині Торонто), британці спалили Білий дім, Капітолій, бібліотеку Конгресу і ряд інших міських споруд.
18 вересня • У столиці Австрійської імперії почав роботу Віденський конгрес, який підвів підсумки Наполеонівських воєн. Згідно з його рішенням до складу нового королівства Нідерландів відійшли території Австрійських Нідерландів (сучасна Бельгія), однак всі інші володіння Австрії повернулися під контроль Габсбургів; Пруссії дісталася частина Саксонії; Данія, колишня союзниця Франції, втратила Норвегію, передану Швеції. В Італії була відновлена влада папи римського над Ватиканом і Папською областю, Бурбонам повернули Королівство Обох Сицилій, а Польща пережила Четвертий поділ — її землі відійшли до Росії, Австрії та Пруссії.
2 жовтня • Битвою в Ранкагуа іспанці завершили повторне завоювання Чилі, котра проголосила свою незалежність в 1811 році. Чилійський президент Хосе Мігель Каррера був змушений залишити країну, і до 1817 року Чилі залишалась під владою Іспанії.
1 листопада • У Відні почав роботу конгрес послів великих держав Європи, очолювана австрійським дипломатом Клементом фон Меттерніхом, яка протягом півроку врегульовувала питання міждержавних кордонів після розгрому наполеонівської Франції.
24 грудня • У місті Гент (у той час Нідерланди, нині — Бельгія) між Великою Британією і США підписано договір, що завершив Другу англо-американську війну. Згідно з досягнутими домовленостями було прийнято рішення про обмін військовополоненими, морськими суднами, захопленими територіями і відновлення довоєнного міждержавного кордону, демаркацію якого в районі Великих Озер і Верхньої Канади мала узгодити спеціальна міждержавна комісія.
Народились 1814 року
бл. 1814 року — †
29 червня 1889 • Джон Джеймс Юз (Джон Х'юз), валлійський підприємець; засновник міста Донецьк.
11 січня — †
30 грудня 1899 • Джеймс Пажет, британський хірург і фізіолог; вважається (разом із Рудольфом Вірховом) основоположником паталогоанатомії.
9 березня — †
10 березня 1861 •
Тарас Григорович Шевченко, український поет («
Кобзар»), письменник, художник.
30 травня — †
1 липня 1876 • Михайло Олександрович Бакунін, російський революціонер, публіцист, теоретик анархізму і народництва.
19 липня — †
10 січня 1862 •
Семуель Кольт, американський зброяр, промисловець; винахідник відомого револьвера системи "Кольт".
13 серпня — †
21 червня 1874 •
Андерс Йонас Ангстрем, шведський фізик і астроном; виявив водень в атмосфері Сонця, основоположник спектроскопії.
2 вересня — †
11 липня 1896 • Ернст Курцис, німецький археолог, історик; керував розкопками в Олімпії (1875-81 рр.), місці проведення давньогрецьких Олімпійських ігор.
15 жовтня — †
27 липня 1841 •
Михайло Юрієвич Лермонтов, російський поет (Бородіно), письменник (Герой нашого часу).
17 жовтня — †
13 травня 1888 • Яків Федорович Головацький, український лінгвіст, етнограф, фольклорист, поет, священик УГКЦ, і педагог; співзасновник об'єднання «Руська трійця», співавтор збірника «Русалка Дністровая».
6 листопада — †
7 лютого 1894 • Адольф (Антуан) Сакс, бельгійський майстер духових інструментів, винахідник саксофону.
Померли 1814 року
27 січня • Філіп Естлі, англійський підприємець, засновник і власник першого у світі цирку, засновником першої циркової династії. 211 років тому у
72 роки (нар.
8 січня 1742 р.).
26 березня • Жозеф Гільйотен, французький лікар, винахідник гільйотини, на котрій сам же й був страчений. 211 років тому у
76 років (нар.
28 травня 1738 р.).
29 травня • Жозефіна Богарне, імператриця Франції (1803-07 рр.), перша дружина Наполеона Бонапарта. 211 років тому у
51 рік (нар.
23 червня 1763 р.).
31 серпня • Артур Філліп, британський адмірал, засновник Сіднея (1788), перший губернатор Австралії. 211 років тому у
76 років (нар.
11 жовтня 1738 р.).
2 грудня •
Донасьєн Альфонс Франсуа де Сад,
французький письменник ("120 днів Содоми", "Жюстіна", "Філософія в будуарі"). 211 років тому у
74 роки (нар.
2 червня 1740 р.).