цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1873 - 1875 років
17 листопада 1873 року на спільному засіданні ради муніципалітетів Буди, Обуди і Пешта було проголошено про утворення нового міста Буда-Пешт, яке завдяки бурхливому будівництву і значній міграції населення до Першої Світової війни стало одним із найбільших і найзаможніших міст Європи.

Головні події 1873 - 1875 років


Всі події 1873 - 1875 років

11 лютого 1873 - Із-за внутріполітичної напруженості і загрози нової громадянської війни іспанський король Амадей, син італійського короля Віктора Еммануїла II, обраний парламентом на престол в 1870 році, зрікся корони. Наступного дня парламент проголосив Першу іспанську республіку.
13 березня 1873 - У Глазго за ініціативою восьми футбольних клубів засновано другу в світі футбольну асоціацію - Шотландську. В 1910 году ШФА вступила до ФІФА, а в 1954 році стала однією з 25 засновниць УЕФА.
20 травня 1873 - Лівай Строс і Джекоб Девіс отримали патент №139121, що надавав компанії «Лівай Стросс енд компані» ексклюзивне право на виробництво робочих брюк із заклепками на кишенях. Виріб, який сьогодні відоми як джинси, надійшов у продаж за ціною 13,5 доларів за дюжину і за перший рік було продано 21 тисячу брюк та курток.
15 червня 1873 - Після трьох років пошуків легендарної гомерівської Трої німецький археолог Генріх Шліман знайшов приблизно 100 прикрас із золота, срібла та інших металів, які він назвав «скарбом Пріама». Пізніше було доведено, що знайдений Шліманом скарб належав царю, який жив за тисячу років до Пріама.
18 червня 1873 - Американська феміністка Сюзан Ентоні оштрафована на 100 доларів за спробу взяти участь в голосуванні на президентських виборах на рівні з чоловіками.
15 серпня 1873 - Відкрито рух поїздів по всій залізничній лінії Київ — Брест довжиною 560 кілометрів.
30 серпня 1873 - Під час дрейфу затертого льодами судна «Тегетгоф» австрійська полярна експедиція Карла Вайпрехта і Юліуса Пайєра наткнулась на великий архіпелаг, не нанесений досі на карти. Вони назвали його на честь імператора Австрії Землею Франца Йосифа.
17 листопада 1873 - На спільному засіданні ради муніципалітетів Буди, Обуди і Пешта було проголошено про утворення міста Буда-Пешт, яке завдяки бурхливому будівництву і значній міграції населення до Першої Світової війни стало одним із найбільших і найзаможніших міст Європи.
1874
13 січня 1874 - У Росії введено загальну військову повинність - військову службу мали відбувати всі особи чоловічої статі віком від 21 до 40 років. Термін служби в армії зменшувався з 25 років до 6 - в армії і 7 - у флоті.
22 березня 1874 - Французи Т.Сівель і Ж.Кроче-Спінеллі піднялись на аеростаті на висоту 7300 метрів.
5 квітня 1874 - У Відні пройшла прем'єра оперети Йоганна Штрауса «Летюча миша».
16 червня 1874 - При Кембріджському університеті відкрито Кавендишську лабораторію, яка стала одним зі світових центрів експериментальної фізики, біології та інших фундаментальних наук.
9 жовтня 1874 - За ініціативою генерального поштмейстера Північнонімецького союзу фон Штефана 21 держава підписала в Берні угоду про поштовий зв'язок і створення Міжнародного поштового союзу, що забезпечувало безперешкодне пересилання міжнародної кореспонденції.
7 листопада 1874 - В газеті "Harper’s Weekly" опубліковано карикатуру Томаса Наста, що зображала слона, падаючого у велику яму. Під слоном малась на увазі Республіканська партія і її претендент на третій термін президентства Уліс Грант. Ця алегорія закріпилась за Республіканською партією США і використовується тепер як карикатуристами, так і нею самою.
24 листопада 1874 - Американський фермер Джозеф Гліден отримав патент на колючий дріт, першочергове призначення якого було обгородження пасовиськ для недопущення втечі худоби і забрідання тварин на сусідські ділянки. З цим винаходом пов'язаний початок боротьби за земельні наділи на Заході США, котра часто переростала у збройні сутички і фактично стала першопричиною кінця ери ковбоїв.
29 грудня 1874 - В результаті військового перевороту під керівництвом генерала Арсеніо Мартінеса Кампоси в Іспанії припинала існування республіка, проголошена в лютому 1873 року, і відновлено монархію Бурбонів - іспанський трон зайняв Альфонс XII, син Ізабелли II.
1875
21 січня 1875 - З мінімальною перевагою в один голос (353 проти 352-х) у Франції прийнято конституцію Третьої республіки, яка суттєво зміцнила позиції президента - спроби реставрації монархії, які здійснювалися після падіння Паризької Комуни (1871), зазнали остаточної поразки. За новою конституцією президента республіки обирало об'єднане засідання палати депутатів і сенату на сім років. Він мав право призначати міністрів і вищих цивільних та військових службовців, керувати збройними силами, оголошувати війну і підписувати мирні угоди. Вища законодавча влада належала палаті депутатів і сенату. Першим президентом Третьої республіки став маршал Патріс Мак-Магон, обраний президентом Національними зборами Франції ще травні 1874 року.
26 січня 1875 - Джордж Грін зі штату Мічіган запатентував електричну машинку для сверління, пломбування і полірування зубів.
3 березня 1875 - У Монреалі, на катку «Вікторія» відбувся перший у світі матч по хокею з шайбою в закритому приміщенні.
3 березня 1875 - У Парижі в Opera Comique закінчилась провалом прем'єра опери "Кармен" Жоржа Бізе.
1 квітня 1875 - Англійська газета «Таймс» перша у світі опублікувала тижневий прогноз погоди.
7 травня 1875 - Підписано російсько-японський договір про обмін територіями, згідно з яким Росія поступалася Курильськими островами в обмін на острів Сахалін.
20 травня 1875 - У Парижі 17-а державами підписана Метрична конвенція, яка мала забезпечити єдність метрологічних стандартів різних країн і удосконалення метричної системи мір. Конвенцією було засновано Міжнародне бюро ваги і мір та Міжнародний комітет ваги і мір, на які покладались питання стандартизації в галузі метрології.
19 червня 1875 - В Боснії і Герцеговині почалось повстання проти Османської імперії, яке привело до початку Сербсько-турецької, Чорногорсько-турецької воєн і поклало початок так званій Великій Східній Кризі. Результатом повстання і воєн проти Османської імперії став Берлінський конгрес 1878 року, на якому Сербія і Чорногорія отримали незалежність, у той час як Австро-Угорщина окупувала Боснію і Герцеговину, яка де-юре залишалася частиною Османської імперії.
22 серпня 1875 - У Санкт-Петербурзі Росія і Японія підписали договір про обмін територіями між Російською і Японською імперіями - в обмін за японський Південний Сахалін Росія передала Японії 18 Курильських островів від острова Уруп до острова Шумшу.
25 серпня 1875 - 27-річний англійський капітан торгового флоту Метью Вебб став першою людиною, котрій вдалось переплисти Ла-Манш. На подолання 21 милі від Дувру до Кале він затратив 21 годину 45 хвилин. Насправді ж, із-за сильної течії Уеббу довелось проплисти 39 миль. Під час плавання капітан пив бренді, каву і чай, щоб підкріпитись і зігрітися. У Англії він був зустрітий як герой, а на його батьківщині у місті Шропшир було споруджено тріумфальну арку.
4 жовтня 1875 - Указом імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа, на основі теологічного інституту, що існував із 1827 року, засновано Чернівецький університет. Він мав три факультети: православної теології, правничий і філософський. В 1875 в університеті навчалось 208 студентів, у 1914 - 1198, у 1933 - З247.
17 листопада 1875 - Олена Петрівна Блаватська і Генрі Стіл Олкотт заснували у Нью-Йорку Теософічне товариство, метою котрого було створення всесвітнього братства, покликаного поширювати теософський світогляд, сприяти досягненню абсолютної етики і загальної досконалості.
Народилися в 1873 - 1875 роках
12 січня 1873 - 26 квітня 1949, Спиридон Луїс, грецький спортсмен, переможець з марафонського бігу на I Олімпійських іграх сучасності (1896).
13 лютого 1873 - 12 квітня 1938, Федір Іванович Шаляпін, російський оперний співак (бас).
27 лютого 1873 - 2 серпня 1921, Енріко Карузо, італійський оперний співак, тенор.
31 березня 1873 - 3 травня 1924, Микола Іванович Міхновський, український політичний та громадський діяч, правник, публіцист («Самостійна Україна»).
1 квітня 1873 - 28 березня 1943, Сергій Васильович Рахманінов, російський композитор, піаніст і диригент ("Алеко", "Скупий рицар", "Франческа ді Ріміні").
15 травня 1873 - 26 квітня 1945, Павло Петрович Скоропадський, український громадський, державний діяч, Гетьман Української Держави (29 квітня — 14 грудня 1918).
17 травня 1873 - 30 серпня 1935, Анрі Барбюс, французький письменник ("Вогонь", "Сталін").
26 серпня 1873 - 30 червня 1961, Лі де Форест, американський винахідник, творець тріодної лампи і аудіона (лампового детектора і підсилювача), на котрих до винайдення в 1947 році транзистора базувались всі радіоелектронні системи.
16 листопада 1873 - 7 лютого 1920, Олександр Васильович Колчак, російський адмірал, верховний правитель Росії (1918-29 рр.).
1874
11 січня 1874 - 23 червня 1956, Рейнгольд Моріцевич Глієр, український композитор, диригент, педагог.
25 січня 1874 - 16 грудня 1965, (Вільям) Сомерсет Моем, англійський письменник ("Точка зору", "Театр", "Місяць і гріш").
29 січня 1874 - 11 травня 1960, Джон Дейвісон Рокфеллер, американський індустріаліст, засновник компанії Standard Oil.
3 лютого 1874 - 27 липня 1946, Гертруда Стайн, американська письменниця ("Три життя", "Становлення американців", "Матір всім нам").
9 лютого 1874 - 2 лютого 1940, Всеволод Емільович Меєрхольд (Карл Казимир Майергольд), російський режисер.
15 лютого 1874 - 5 січня 1922, Ернест Генрі Шеклтон, англійський полярний дослідник; перша людина, що спробувала досягти Південного полюсу.
21 лютого 1874 - 7 квітня 1960, Дмитро Гуліа, народний поет Абхазії (1937), засновник абхазької літератури.
17 березня 1874 - 19 липня 1945, Авґустин Іванович Волошин, український політичний, культурний, релігійний діяч Закарпаття, прем'єр-міністр автономного уряду Карпатської України (1938), президент цієї держави (1939), Герой України (посмертно).
18 березня 1874 - 23 березня 1946, Микола Олександрович Бердяєв, російський релігійний і політичний філософ ("Мета творчості", "Філософія вільного духу", "Російська ідея").
24 березня 1874 - 31 жовтня 1926, Гаррі Гудіні (Еріх Вейс), знаменитий американський ілюзіоніст, гіпнотизер, трюкач.
26 березня 1874 - 29 січня 1963, Роберт Фрост, американський поет, чотириразовий лауреат Пулітцерівської премії, перший поет, що виступив на церемонії інаугурації американських президентів (Джон Кеннеді, 1963).
8 квітня 1874 - 2 січня 1938, Михайло Андрійович Коссак, український композитор, диригент і музикознавець, педагог.
25 квітня 1874 - 19 липня 1937, Гульємо Марконі, італійський вчений і винахідник ("батько радіо"); Нобелівський лауреат в галузі фізики (1909) за роботи в галузі безпровідної телеграфії.
9 травня 1874 - 2 березня 1939, Говард Картер, англійський археолог-єгиптолог; знайшов гробницю Тутанхамона (1922).
12 травня 1874 - 28 лютого 1929, Клеменс Пірке, австрійський педіатр; запропонував діагностичний тест на туберкульоз ("реакція Пірке").
29 травня 1874 - 14 червня 1936, Гілберт Кіт Честертон, англійський письменник ("Недовірливість отця Брауна", "Наполеон з Ноттінгхілла"), філософ ("Ортодоксія").
13 червня 1874 - 25 квітня 1927, Марко Черемшина (Іван Юрійович Семанюк), український письменник ("Несамовиті", "Керманич"), перекладач.
10 серпня 1874 - 9 січня 1944, Антанас Сметона, перший президент Литви (1919—1920 і 1926—1940 рр.).
13 вересня 1874 - 13 липня 1951, Арнольд Шонберг, австрійський композитор-новатор (Врятовані з Варшави).
9 жовтня 1874 - 13 грудня 1947, Микола Костянтинович Реріх, російський художник-символіст, археолог, мандрівник, письменник (Ворота в майбутнє, Серце Азії).
27 листопада 1874 - 9 листопада 1952, Хайм Вейцман, перший президент Ізраїлю (1948-52 рр.).
29 листопада 1874 - 13 грудня 1955, Антоніо Егас Моніш, португальський невропатолог, засновник сучасної психохірургії, лауреат Нобелівської премії (1949) в галузі медицини за впровадження хірургічного методу лікування шизофренії (лоботомія).
30 листопада 1874 - 24 січня 1965, Вінстон Леонард Спенсер Черчілль, британський політичний діяч, прем'єр-міністр країни (1940-45, 1951-55 рр.), один з лідерів антигітлерівської коаліції в роки Другої Світової війни, лауреат Нобелівської премії в галузі літератури (1953), перший почесний громадянин США (1963).
1875
5 січня 1875 - 19 квітня 1967, Конрад Аденауер, німецький політик, перший канцлер повоєнної Німеччини (1949-63 рр.).
11 січня 1875 - 1 грудня 1945, Фредерік Марк Бекет, канадський металург і винахідник в галузі електрообладнання і хімічних сплавів.
14 січня 1875 - 4 вересня 1965, Альберт Швейцер, німецький філософ, музикант, лікар, місіонер, лауреат Нобелівської премії миру (1952).
22 січня 1875 - 23 липня 1948, Девід Ворк Гріффіт, американський кінорежисер, актор, сценарист, продюсер («Народження нації», «Нетерпимість»); лауреат почесного «Оскар» (1936).
27 лютого 1875 - 30 жовтня 1956, Володимир Петрович Філатов, український лікар-офтальмолог, організатор і керівник Українського науково-дослідного експериментального інституту очних хвороб та тканиної терапії, автор методу та інструментарію пересадки рогівки на більмо, відкривач явища біогенної стимуляції.
7 березня 1875 - 28 грудня 1937, Моріс Жозеф Равель, французький композитор ("Дитя і чари", "Іспанська рапсодія", "Болеро").
1 квітня 1875 - 10 лютого 1932, (Річард Горацій) Едгар Воллес, англійський письменник ("Втрачений мільйон", "Месник"), драматург, кіносценарист ("Кінг Конг"), автор 175 книг, 15 п'єс, основоположник нового літературного жанру "триллер".
2 квітня 1875 - 18 серпня 1940, Волтер Крайслер, американський підприємець, засновник корпорації "Крайслер".
29 квітня 1875 - 13 лютого 1950, Рафаель Сабатіні, англійський письменник («Одіссея капітана Блада»).
6 червня 1875 - 12 серпня 1955, Томас Манн, німецький письменник ("Будденброки", "Доктор Фаустус", "Смерть у Венеції"), Нобелівський лауреат 1929 року.
26 липня 1875 - 6 червня 1961, Карл Густав Юнг, швейцарський психолог, філософ (Метаморфози і символ лібідо).
24 серпня 1875 - 16 вересня 1911, Едуар Ньєпор, французький льотчик і авіаконструктор.
1 вересня 1875 - 19 березня 1950, Едгар Райс Берроуз, американський письменник («Тарзан»).
3 вересня 1875 - 30 січня 1951, Фердинанд Порше, австрійський автоконструктор, творець Volkswagen Beetle, німецького танку "Тигр", серії спортивних авто Porsche.
22 вересня 1875 - 10 квітня 1911, Мікалоюс Чюрльоніс, литовський художник і композитор ("Соната сонця", "У лісі").
19 листопада 1875 - 3 червня 1946, Михайло Іванович Калінін, російський революціонер, глава радянських урядів з 1919 по 1946 роки, санкціонував масові репресії в СРСР в 1930-40-х роках.
4 грудня 1875 - 29 грудня 1926, Райнер Марія Рільке, австрійський поет, письменник, філософ (Сонети до Орфея, Мальте, Часослов, Книга картин).
Померли в 1873 - 1875 роках
9 січня 1873 - Наполеон III (Луї Наполеон Бонапарт), імператор Франції (1852-70 рр.); племінник Наполеона I. 143 роки тому, в 65 років (нар. 20 квітня 1808 р.).
6 лютого 1873 - Васіл Левскі (Іванов), болгарський революціонер, борець проти турецького іга. 143 роки тому, в 36 років (нар. 6 липня 1837 р.).
17 квітня 1873 - Семен Степанович Гулак-Артемовський, український композитор, співак, драматичний артист, драматург, племінник письменника П. П.Гулака-Артемовського, автор першої української опери ("Запорожець за Дунаєм"), пісень, водевілів. 143 роки тому, в 60 років (нар. 16 лютого 1813 р.).
18 квітня 1873 - Юстус Лібіх, німецький хімік, один із засновників агрохімії. 143 роки тому, в 70 років (нар. 12 травня 1803 р.).
1 травня 1873 - Давид Лівінгстон, англійський дослідник Африки (відкрив для європейців водоспад Вікторія). 143 роки тому, в 60 років (нар. 19 березня 1813 р.).
3 травня 1873 - Степан Васильович Руданський, український поет, автор сатиричних віршів ("Співрозмовки"), балад, ліричних творів (Повій, вітре, на Вкраїну), поем ("Цар-Соловей", "Лірникові думки"). 143 роки тому, в 39 років (нар. 6 січня 1834 р.).
8 травня 1873 - Джон Стюарт Мілль, британський філософ, політичний економіст. 143 роки тому, в 67 років (нар. 20 травня 1806 р.).
15 травня 1873 - Александру Йон Куза, князь об'єднаних князівств Молдови і Валахії (до 1862 р.), перший монарх об'єднаної Румунії (1862—66 рр.). 143 роки тому, в 53 роки (нар. 20 березня 1820 р.).
27 липня 1873 - Федір Іванович Тютчев, російський поет (Весенняя гроза, Умом Россию не понять, Я встретил вас). 143 роки тому, в 70 років (нар. 5 грудня 1803 р.).
22 листопада 1873 - Михайло Олександрович Максимович, український вчений-енциклопедист, історик, філолог, етнограф; перший ректор Київського університету ім. Т. Г. Шевченка. 143 роки тому, в 69 років (нар. 3 вересня 1804 р.).
1874
17 січня 1874 - Чанг і Енг Банкері, найзнаменитіші сіамські близнюки; народились в Сіамі (нині Таїланд), що й дало назву такій медичній паталогії; Енг пережив брата на три години. 142 роки тому, в 63 роки (нар. 11 травня 1811 р.).
21 червня 1874 - Андерс Йонас Ангстрем, шведський фізик і астроном; виявив водень в атмосфері Сонця, основоположник спектроскопії. 142 роки тому, в 60 років (нар. 13 серпня 1814 р.).
1875
3 січня 1875 - П'єр Лярусс, французький лексикограф, енциклопедист, укладач знаменитого "Словника Лярусса". 141 рік тому, в 58 років (нар. 23 жовтня 1817 р.).
22 лютого 1875 - Жан Батіст Каміль Коро, французький живописець, один із засновників французького реалістичного пейзажу. 141 рік тому, в 79 років (нар. 17 липня 1796 р.).
3 червня 1875 - Жорж Бізе, французький композитор, автор опер (Шукачі перлів, Кармен, Джаміле), творів для піаніно і оркестру. 141 рік тому, в 37 років (нар. 25 жовтня 1838 р.).
23 липня 1875 - Ісаак Мерріт Зінгер, американський винахідник і промисловець; суттєво удосконалив конструкцію швейну машину та заснував компанію «Зингер». 141 рік тому, в 64 роки (нар. 26 жовтня 1811 р.).
4 серпня 1875 - Ганс-Крістіан Андерсен, датський письменник, автор понад 150 казок ("Гидке каченя", "Стійкий олов'яний солдатик", "Снігова королева", "Кресало", "Русалочка"). Саме день народження Андерсена святкується як Міжнародний день дитячої книги. 141 рік тому, в 70 років (нар. 2 квітня 1805 р.).
Останній король Речі Посполитої
Особистості
Останній король Речі Посполитої

Головні події 1873 - 1875 років

© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх