Головні події 1886 року
Політичні лідери 1886 року
• Австрійська імперія:
Франц Йосиф I (1848-1916)
• Бразильська імперія: Педру II (1831-89)
• Великобританія: Вільям Гладстон (1886), Роберт Гаскойн-Сесіл (1885-86, 1886-92),
Вікторія (1837-1901)
• Королівство Італія: Умберто I (1878-1900)
• Королівство Баварія:
Людвіг II (1864-86), Отто I (1886-1913)
• Королівство Пруссія: Вільгельм I (1861-88)
• Королівство Саксонія: Альберт I (1873-1902)
• Німецька імперія:
Вільгельм I (1871-88),
Отто фон Бісмарк (1871-90)
• Османська імперія:
Абдул-Хамід II (1876-1909)
• Російська імперія: Олександр III (1881-94)
• США: Гровер Клівленд (1885-89)
• Французька республіка: Жуль Греві (1879-87)
• Японія:
Муцухіто (Мейдзі) (1867-1912)
Всі події 1886 року
1 січня • В результаті Третьої англо-бірманської війни Британія анексувала Бірму і включила її до складу Індії.
29 січня • Німецький інженер Карл Бенц отримав патент на триколісний автомобіль з двигуном внутрішнього згорання «Motorwagen», перше авто подібного типу, яке реально функціонувало. У 1926 році компанія «Benz & Cie» об'єдналася з Daimler-Motoren-Gesellschaft і на сьогодні Daimler-Benz є одним із найбільших виробників престижних автомобілів.
29 березня • Доктор Джон Пембертон з Атланти створив новий лікувальний напій, який сьогодні відомий під назвою Кока-кола.
1 травня • В Чикаго пройшла масова демонстрація робітників, котра була атакована поліцією. 4 травня на мітингу протесту від вибуху бомби загинуло 7 поліцейських і 60 цивільних. Організатори мітингу були заарештовані і засуджені. У липні 1889 року на Паризькому конгресі 2-го Інтернационалу 1 травня в пам'ять про ці події проголошено міжнародним революційним святом трудящих.
8 травня • Доктор Джон Пембертон з Атланти вперше продав свій лікувальний еліксир. Цей засіб, що продавався через аптеку, сьогодні відомий в усьому світу під назвою Coca-Cola.
13 червня • У прибережних водах озера Штарнберг південніше Мюнхена знайдено тіло 40-річного Людвіга II Віттельсбаха. Обставини смерті три дні як відстороненого від влади за висновком консиліуму психіатрів короля Баварії, який більшу частину свого правління, займався мистецькими і архітектурними проектами, так до кінця і залишились нез'ясованими.
3 липня • Карл Бенц із Мангейма вперше випробував автомобіль власної конструкції, на якому він досягнув швидкості 16 км/год.
19 липня • В Люксембурзі свій останній концерт дав Ференц Ліст. Через два дні він простудився, простуда перейшла у запалення легенів і в кінці місяця на 75-у році життя Ліст помер.
31 липня • У готельному номері баварського міста Байройт на руках камердинера у віці 74-х років від запалення легенів помер Ференц Ліст, угорський композитор, піаніст-віртуоз і педагог.
5 серпня • У США вийшла газета «Америка», перша газета українською мовою української діаспори США.
21 серпня • В результаті змоми офіцерів софійського гарнізону і при підтримці російських таємних служб з престолу скинуто першого правителя незалежної від османського панування Болгарії князя Олександра І Баттенберга.
3 вересня • У Женеві почався I конгрес I Інтернаціоналу (Міжнародного Союзу Робітників). У конгресі, що тривав 6 днів, брало участь 60 чоловік, котрі представляли 25 робітничих організацій Англії, Франції, Швейцарії та Німеччини. Конгрес прийняв резолюції про запровадження 8-годинного робочого дня, обмеження праці дітей і підлітків, про охорону праці жінок, про створення професійних спілок робітників, про загальне озброєння народу.
4 вересня • Джеронімо, вождь індіанських племен апачі, який протягом тридцяти років очолював війну за незалежність, здався військам уряду США. Це означало припинення індіанських воєн на Південному Заході США.
9 вересня • В столиці Швейцарії Берні підписано Міжнародну конвенцію про охорону літературних і художніх творів — першу міжнародну угоду по захисту авторського права.
18 вересня • Французький поет Жан Мореас опублікував у газеті "Фігаро" статтю, котра стала маніфестом літераторів-символістів. Самі терміни "символіст" і "символізм" були запропоновані у статті навзамін терміна "декадент", котрий раніше літературні критики застосовували для характеристики творчості Бодлера, Малларме та інших представників символізму.
28 жовтня • У присутності президента США Гровера Клівленда у Нью-Йорку відбулось офіційне відкриття Статуї Свободи, подарунку народу Франції народу Сполучених Штатів.
30 листопада • В паризькому залі для оперет, пантомім, водевілів і політичних мітингів Фолі-Бержер відбулось перше рев'ю за участю жінок в досить відвертих костюмах. В 1890-х роках Фоллі-Бержер стало найпопулярнішим в Парижі стриптиз-шоу, котре складалось з 40 номерів з використанням до 1000 костюмів і участю близько 200 чоловік лише обслуговуючого персоналу.
Народились 1886 року
20 лютого — †
29 серпня 1938 • Бела Кун, угорський і радянський комуністичний політичний діяч; лідер
Угорської радянської республіки (1919).
28 лютого — †
30 листопада 1962 • Макс Фасмер, німецький мовознавець, славіст, етимолог і лексикограф.
16 квітня — †
18 серпня 1944 •
Ернст Тельман, лідер Комуністичної партії Німеччини часів Веймарської республіки.
26 квітня — †
22 грудня 1939 • Ма Рейні (Гертруда Приджет), американська співачка ("матір блюзу").
17 травня — †
28 лютого 1941 • Альфонс XIII (Альфонс Бурбон), король Іспанії (1902-31 рр.); позбавлений влади після перемоги республіканців на виборах, він виїхав з Іспанії, не зрікшись престолу.
28 травня — †
14 червня 1939 • Владислав Феліціанович Ходасевич, російський поет ("Важка ліра", "Європейська ніч").
23 червня — †
4 жовтня 1948 •
Артур Віттен Браун, британський авіатор; штурман
першого у світі трансатлантичного безпосадкового перельоту (1919)..
25 червня — †
21 квітня 1967 •
Іван Петрович Крип'якевич, український історик («Українська історіографія», «Історія української культури», «Богдан Хмельницький»), видавець.
29 червня — †
4 вересня 1963 •
Робер Шуман, французький політик, дипломат, президент Ради міністрів Франції (1947-48 рр.), міністр закордонних справ (1948-53 рр.), один з творців
Європпейського Союзу, перший президент Парламентської асамблеї Європи (1958-600 рр.).
6 липня — †
16 червня 1944 • Марк Блох, французький історик, засновник сучасної історіографії, герой антифашистського Руху опору в роки
Другої світової війни.
29 липня — †
3 лютого 1970 • Григорій Хмара, американський актор українського походження (Єлена і її чоловіки, Людина, що віддала наказ убити, Раскольников, Распутін).
16 жовтня — †
1 грудня 1973 •
Давид Бен-Гуріон, ізраїльський політик,
перший прем'єр-міністр Ізраїлю (1948-53, 1955-63 рр.).
1 грудня — †
27 жовтня 1975 • Рекс Стаут, американський письменник, автор детективних романів з персонажем Ніро Вулф.
24 грудня — †
10 квітня 1962 • Майкл Кертіц (Міхай Кертеш), американський кінорежисер угорського походження, лауреат премії «
Оскар» (Касабланка [1942]; Капітан Блад, Морський вовк).
Померли 1886 року
4 січня •
Михайло Станіславович Чайковський, польський, український і турецький політичний та військовий діяч, письменник і поет. 138 років тому у
82 роки (нар.
29 вересня 1804 р.).
15 травня • Емілі Елізабет Дікінсон, американська поетеса. 138 років тому у
56 років (нар.
10 грудня 1830 р.).
13 червня •
Людвіг II (Людвіг Віттельсбах),
четвертий король Баварії (1864-86 рр.). 138 років тому у
41 рік (нар.
25 серпня 1845 р.).
14 червня • Олександр Миколайович Островський, російський драматург ("Гроза", "Безприданниця"). 138 років тому у
63 роки (нар.
12 квітня 1823 р.).
31 липня •
Ференц Ліст,
угорський композитор (Прелюди, Фауст-симфонія, Угорська рапсодія, Орфей, Фантазія на угорські народні теми), піаніст, педагог. 138 років тому у
75 років (нар.
22 жовтня 1811 р.).
15 серпня • Рамакрішна, індійський проповідник, реформатор індуїзму, один з релігійних авторитетів Індії. 138 років тому у
50 років (нар.
18 лютого 1836 р.).
26 грудня •
Теодор Егон Оппольцер, австрійський астроном, автор "Канону затемнень", книги, котра дозволила розшифрувати літочислення давніх цивілізацій Сходу і на основі астрономічних явищ визначити дати найважливіших подій давньої історії. 138 років тому у
45 років (нар.
26 жовтня 1841 р.).