Хроніка подій 1704-1708 років

Головні події 1704-1708 років

Політичні лідери 1704-1708 років

• Імперія Великих Моголів: Аурангзеб (1658-1707)
• Великобританія: Анна Стюарт (1702-14)
• Гетьманат: Іван Мазепа (1687-1709), Іван Скоропадський (1708-22)
• Королівство Іспанія: Філіп V Анжуйський (1700-24)
• Королівство Пруссія: Фрідріх I (1701-13)
• Королівство Франція: Людовик XIV Король-Сонце (1643-1715)
• Королівство Швеція: Карл XII (1697-1718)
• Московське царство: Петро Великий (1682-1721)
• Османська імперія: Ахмед III (1703-30)
• Річ Посполита: Август II Сильний (1697-1704), Станіслав Лещинський (1704-09)
• Священна Римська імперія: Леопольд I Габсбург (1658-1705), Йосиф I Габсбург (1705-11)

Всі події 1704-1708 років

4 серпня 1704 • У ході Війни за іспанську спадщину союзний англо-голландський флот захопив Гібралтар, який Іспанія не змогла повернути до сьогоднішнього дня.

13 серпня 1704 • У ході війни за іспанську спадщину англо-австрійські війська розгромили французів і баварців у битві при Бленгеймі (Баварія).

30 серпня 1704 • Між Росією і представниками Речі Посполитої підписано Нарвський договір про союз у війні проти Швеції, згідно з яким Польща офіційно вступала у Північну війну і обидві сторони зобов'язались не підписувати з Карлом XII сепаратних угод.

4 вересня 1704 • У ході Великої Північної війни очолювана королем Карлом XII шведська армія, переслідуючи військо Августа II Сильного, взяла в облогу Львів. Місто протрималось лише два дні, було віддане на двогодинне розграбування, після чого виплатило велику контрибуцію і присягнуло на вірність лояльному шведам королю Станіславу Лещинському.

1707

24 березня 1707 • Парламентами Англії та Шотландії прийнято Акт про Унію, який об'єднав королівства Англію і Шотландію в єдину державу — Королівство Велика Британія. Акт про Унію набув чинності 1 травня 1707 року

25 квітня 1707 • В ході війни за іспанський спадок, біля містечка Альманса (на кордоні Валенсії і Мурсії) французько-іспанська армія під керівництвом французького маршала Джеймса Фітцджеймса, герцога Бервіка (англійця за походженням), розгромила португальсько-англійсько-голандські війська графа Голуея. В результаті перемоги частина східної Іспанії перейшла під владу династії Бурбонів.

1 травня 1707 • Набув чинності «Акт про Унію», що об'єднав Англію, Уельс та Шотландію одну державу — Велику Британію. Цього дня парламенти Англії та Шотландії об'єднались у єдиний парламент Великої Британії, через що в англійській історіографії іноді «Акт про Унію» згадується як «Союз парламентів». Об'єднання здійснювалось на засадах рівноправості — Шотландія зберігала свою юридичну систему, незалежну пресвітеранську церкву і отримала вільний доступ на ринки імперії.

1708

12 липня 1708 • Початок придушення селянського постання Кіндрата Булавіна: в урочищі Крива Лука (район Сіверського Донця) російські урядові війська під командуванням Федора Шидловського розбили загін отамана Семена Драного, який налічував 5000 донських козаків і 1500 запорожців, а самого Драного було вбито; запорожці відступили до Бахмута (нині Артемівськ).

26 липня 1708 • У селі Борщагівка (нині Вінницька область) за наказом гетьмана Івана Мазепи через відрубування голів страчені полтавський полковник Іван Іскра, що доніс російському царю на Мазепу, та Василь Кочубей, генеральний суддя гетьманської України, співучасник Іскри в передачі Петру І відомостей про зближення Мазепи зі шведами.

28 жовтня 1708 • Після отримання від російського царя Петра I наказу надіслати війська на допомогу російській армії, що вела бої в Литві, в той час як вся Україна була окупована царськими військами, Іван Мазепа виступив проти Петра I і оголосив про союз України з Швецією. Була укладена відповідна угода, що передбачала політичний статус України як незалежної держави по обидва боки Дніпра, з гарантіями непорушності "границь її, вільностей законів, прав і привілеїв ... аби Україна вічними часами тішилася своїми правами і вільностями без жодної шкоди". Це рішення гетьмана не знайшло однозначної підтримки серед козацької старшини, для котрої антиросійський виступ Івана Мазепи виявився повною несподіванкою, і було засуджене православним духовенством, котре з подачі Петра I піддало Мазепу анафемі, а його вчинок трактувало як підпорядкований особистій вигоді.

12 листопада 1708 • Дізнавшись про перехід Івана Мазепи на бік шведів, російський цар Петро I віддав наказ захопити гетьманську столицю Батурин, яка була зруйнована, а більшість захоплених полонених і мешканців міста незалежно від статі і віку — страчена.

17 листопада 1708 • На старшинській раді у Глухові в присутності кількох церковних ієрархів за наполяганням московського царя Петра І новим гетьманом обрано стародубського полковника Івана Скоропадського.

23 листопада 1708 • За наказом московського царя Петра I у церкві Святої Трійці в Глухові (тепер Сумської області) митрополит київський Йоасаф Кроковський проголосив анафему українському гетьману Івану Мазепі, котрий у жовтні підтримав Швецію у війні проти Росії.

Народились в 1704-1708 роках

17 червня 1704 — †1779Джон Кей, британський інженер, винахідник «літаючого човника» до ткацького верстату (1733 р.).

24 січня 1705 — †15 липня 1782 • Карло Фарінеллі, італійський оперний співак (сопрано).

17 січня 1706 — †17 квітня 1790Бенджамін Франклін, американський письменник, поет, винахідник, державний діяч (один з авторів "Декларації незалежності США" і Конституції США).

25 лютого 1707 — †6 лютого 1793Карло Гольдоні, італійський драматург ("Слуга двох вельмож", "Хитра вдова", "Трактирниця"), один з творців італійської національної комедії.

15 квітня 1707 — †18 вересня 1783Леонард Ейлер, швейцарський математик, механік та фізик, автор більше 800 праць з математичного аналізу, диференціальної геометрії, теорії чисел, небесної механіки, оптики, теорії музики та ін.

22 квітня 1707 — †8 жовтня 1754 • Генрі Філдінг, англійський письменник ("Пасквін", "Історичний календар 1736 року", "Джонатан Уайльд").

23 травня 1707 — †10 січня 1778Карл Лінней, шведський природознавець, лікар, основоположник сучасної біологічної систематики рослинного та тваринного світу.

7 вересня 1707 — †16 квітня 1788 • Жорж Луї Леклерк де Бюффон, французький природознавець, автор 36-томної "Природничої історії" (1749-1788), в котрій висунув ідею єдності рослинного і тваринного світу.

бл. 1707 — † бл. 1761 • Іван Георгій Пінзель, український скульптор, представник пізнього барокко і рококо.

Померли в 1704-1708 роках

28 жовтня 1704 • Джон Локк, англійський філософ, один із основних представників англійського емпіризму та Просвітництва. Пом. 320 років тому у 72 роки (нар. 29 серпня 1632 р.).

22 грудня 1704 • Селім I Герай, кримський хан (1671-78, 1684-91, 1692-99 і 1702-04 рр.). Пом. 320 років тому у 73 роки (нар. 1631 р.).

5 травня 1705 • Леопольд I (Леопольд Габсбург), імператор Священної Римської імперії (з 1658 р.), король Угорщини, Чехії, титулярний король Галичини та Володимерії, другий син імператора Фердинанда III й Марії Анни Іспанської. Пом. 319 років тому у 65 років (нар. 9 червня 1640 р.).

16 серпня 1705 • Якоб Бернуллі, швейцарський математик, основоположник теорій варіаційного числення і диференційних рівнянь; старший із знаменитої династії науковців. Пом. 319 років тому у 50 років (нар. 6 січня 1655 р.).

11 жовтня 1705 • Гійом Амонтон, французький фізик, винахідник гігрометра, нертутного барометра, повітряного термометра. Пом. 319 років тому у 42 роки (нар. 31 серпня 1663 р.).

3 березня 1707 • Мухі-уд-Дін Мухаммед (Аурангзеб), 6-й імператор Великих Моголів (1658-1707 рр.) з династії Тимуридів. Пом. 317 років тому у 89 років (нар. 3 листопада 1618 р.).

3 березня 1707 • Аламгір I (Абул Музаффар Аурангзеб), падишах імперії Великих Моголів (1658-1707 рр.). Пом. 317 років тому у 89 років (нар. 4 листопада 1618 р.).

30 березня 1707 • Себастьєн ле Претр, маркіз де Вобан, французький військовий інженер, маршал Франції (з 1703 р.); розробив метод стрільби рикошетом, спосіб поетапного штурму фортець, модернізував штик. Пом. 317 років тому у 74 роки (нар. 15 травня 1633 р.).

20 квітня 1707 • Іоганн Христоф Деннер, німецький музичний майстер, винахідник кларнету. Пом. 317 років тому у 52 роки (нар. 13 серпня 1655 р.).

11 травня 1708 • Жуль Ардуен-Мансар, французький архітектор, придворний архітектор Людовика XIV; Пом. 316 років тому у 62 роки (нар. 16 квітня 1646 р.).

Головні події 1704-1708 років

Англійське завоювання Гібралтару

4 серпня 1704

Шведська облога Львова

4 вересня 1704

Проголошення Великої Британії

1 травня 1707

Батуринська різанина

12 листопада 1708