Головні події 1576-1580 років

• Початок експедиції Френсіса Дрейка, 13 грудня 1577
• Острозька Біблія, 12 липня 1580
• Завершення кругосвітньої подорожі Френсіса Дрейка, 26 вересня 1580

Політичні лідери 1576-1580 років

• Імперія Великих Моголів: Акбар Великий (1556-1605)
• Англія: Єлизавета I (1558-1603)
• Королівство Іспанія: Філіп II Розсудливий (1556-98)
• Королівство Франція: Генріх III Валуа (1574-89)
• Королівство Швеція: Юхан III (1568-92)
• Кримське ханство: Девлет Герай (1551-77), Мехмед II Герай (1577-84)
• Московське царство: Іван IV Грозний (1547-84)
• Османська імперія: Мурад III (1574-95)
• Папська держава: Григорій XIII (1572-85)
• Персія Сефевідів: Тахмасп I (1524-76), Ісмаїл II (1576-77), Мухаммад Худабенде (1578-87)
• Річ Посполита: Анна Ягеллонка (1575-86), Стефан Баторій (1575-86)
• Священна Римська імперія: Максиміліан II Габсбург (1564-76), Рудольф II Габсбург (1576-1612)
• Трансильванія: Стефан Баторій (1571-76), Кшиштоф I Баторій (1576-81)
• Шотландія: Яків VI (1567-1625)

Всі події 1576-1580 років

11 липня 1576 • Експедиція англійського мореплавця Мартіна Фробішера відкрила Гренландію. Погана погода не дала можливість висадитись на узбережжя і кораблі проплили далі у північно-західному напрямку.

5 листопада 1576 • Для відновлення єдності країни повсталі північні провінції, очолювані принцем Вільгельмом I Оранським, підписали з південнонідерландськими провінціями, що залишались під владою Іспанії, Гентське перемир'я. Воно було порушене через три роки і привело до розколу Нідерландів за релігійною ознакою на два державних утворення.

1577

1577 • Завдяки дослідженням, проведеним Тихо Браге в Празі і Копенгагені, було доведено, що комети — це не атмосферні явища, як вважалось ще з часів Арістотеля, а космічні обє'кти, які знаходяться принаймні далі Місяця.

29 травня 1577 • У монастирі Бергер біля Магдебурга лютеранські богослови Якоб Андрее, Ніколаус Зельнеккер, Крістоф Кернер, Давид Хітреус, Андреас Мускулус і Мартін Хемніц підписали т. зв. «Формулу згоди», документ з 12 статей, що мав покласти край розколу в середовищі лютеран і об'єднати їх навколо нової церковної доктрини.

13 грудня 1577 • Англійська ескадра з п'яти кораблів і 164-х членів екіпажу на чолі з Френсісом Дрейком відплила з англійського міста Плімут для нападу на тихоокеанські прибережні іспанські володіння в Новому Світі. Дрейк повернувся на батьківщину через три роки і став першим британцем, що здійснив кругосвітнє плавання і першим капітаном, який очолював кругосвітню експедицію від її початку до завершення.

1578

31 січня 1578 • В ході Восьмидесятилітньої війни іспанська армія завдала поразки фламандським повстанцям у битві при Жамблу (нині — провінція Намюр, Бельгія), що змусило Вільгельма Оранського залишити Брюссель і прискорило розпад єдності повсталих провінцій.

31 травня 1578 • З англійського Гарвіча на чолі ескадри з 15 суден у свою третю експедицію відплив Мартін Фробішер, який мав заснувати постійне поселення на відкритій ним кількома роками перед цим території поблизц Гренландії.

16 червня 1578 • У Львові на площі Ринок страчений козацький кошовий отаман і молдавський господар Іван Підкова.

20 червня 1578 • Англійський мандрівник Мартін Фробішер оголосив Гренландію власністю англійської корони і назвав її "Західною Англією".

1 серпня 1578 • Почалась одна з найбільших арктичних експедицій – англійський мореплаваць Мартін Фробішер на 15 кораблях відправився на вивчення арктичної Канади.

4 серпня 1578 • Між військами Португалії на чолі із королем Себастьяном I та армією султана Марокко Мулай Абд-ель-Маліка відбулась битва при Алказар-ель-Кевірі, в якій обидва правителі загинули, а португальське військо зазнало нищівної поразки. Смерть короля Себастьяна I спричинила у Португалії династійну кризу, внаслідок якої королем Португалії став Філіп II, король Іспанії, об'єднавши під одною короною всі країни піренейського півострова.

22 жовтня 1578 • Біля замку Венден в Лівонії польсько-литовсько-шведські війська на чолі з Анджеєм Сапєгою розгромили московську армію боярина Івана Голіцина, що знаменувало пеерможний для них перелом у Лівонській війні.

1579

6 січня 1579 • Католицькі південні провінції Нідерландів Ено, Артуа, Дуе, Геннегау і Західна Фладрія підписали з іспанським намісником герцогом Александром Фарнезе Пармським Арраську унію, за якою їм гарантувалась відносна незалежність і конституція, при визнанні зверхності Іспанії. 17 березня 1579 року члени Арраської унії та іспанський король підписали мирну угоду, в той час як решта Нідерландів були охоплені антиіспанською революційно-визвольною війною під керівництвом Вільгельма Оранського.

23 січня 1579 • З метою збереження завоювань визвольного антиіспанського руху, очолюваного Вільгельмом Оранським, сім північних провінцій Нідерладів — Голландія, Утрехт, Зеландія, Гелдерн, Фрісландія, Оверейсел і Гронінген — підписали Утрехтську унію, що стало сигналом до нового спалаху політичної боротьби, яка привела до розриву з Іспанією і оголошення 26 липня 1581 року іспанського короля позбавленим влади по волі народу. Так була закладена основа незалежної нідерландської держави — Республіки З'єднаних Провінцій.

1 квітня 1579 • У Вільно королем Стефаном Баторієм на базі єзуїтської колегії засновано університет, перший на території Великого князівства Литовського. Початково викладання велося латинською мовою, в університеті вивчали теологію, філософію та право. У 1773 році університет став світським закладом.

17 червня 1579 • Під час своєї кругосвітньої подорожі, що почалась 13 грудня 1577 року, Френсіс Дрейк висадився на узбережжі сучасної Каліфорнії і проголосив її власністю англійської королеви Єлизавети І. Назвавши відкриту ним територію Новим Альбіоном, Дрейк пробув на ній близько місяця і продовжив подорож у західному напрямку, прибувши на батьківщину 26 вересня 1580 року. У 1581 році за свої успіхи як мореплавця Дрейк був посвячений королевою у лицарі.

30 серпня 1579 • Під час Лівонської війни польсько-литовські війська під керівництво короля Стефана Баторія після тритижневої облоги зайняли місто Полоцьк.

1580

11 червня 1580 • Іспанський конкістадор Хуан де Ґарай в районі басейну ріки Ла-Плата відновив зруйноване індіанцями містечко, яке він назвав «Місто Пресвятої Трійці і порт Богоматері Святої Марії хороших вітрів», яке на початку XIX століття було скорочене до Буенос-Айрес («Хороші вітри»).

12 липня 1580 • Вийшов перший повний корпус біблійних книг церковнослов'янською мовою — Острозька Біблія. Коштом і організаційними зусиллями князя Василя-Костянтина Острозького колектив книжників вперше створив слов'янський біблійний канон, завдяки якому церковнослов'янська мова в українізованому і кодифікованому ними варіанті набула поширення у слов'янському православному світі.

26 вересня 1580 • Англійський моряк і пірат Френсіс Дрейк на кораблі «Золота лань» пришвартувався в порту Плімута, ставши першим британцем, що здійснив кругосвітню подорож і першим капітаном, котрий очолював кругосвітню подорож від самого початку до її завешення. "Золота лань" привезла величезну кількість скарбів, награбованих у іспанців, і важливу інформацію про Тихий океан і його острови.

Народились в 1576-1580 роках

12 квітня 1577 — †28 лютого 1648 • Кристіан IV Данський, король Данії і Норвегії (1588—1648 рр.).

31 травня 1577 — †17 грудня 1645 • Нур Джахан (Мехр-ун-ніса), імператриця Великих Моголів (1611-27 рр.), поетеса.

28 червня 1577 — †30 травня 1640 • Пітер (Пауль) Рубенс, фламандський живописець.

9 липня 1577 — †7 червня 1618 • Томас Вест, 12-й барон Делавер, колонізатор Вірджинії, в 1610-1617 роках був губернатором Джеймстауна, першого англійського поселення у Північній Америці; в його честь названо затоку, ріку і один із штатів США.

бл. 1577 — †27 грудня 1633 • Мелетій Смотрицький, церковний і освітній діяч Речі Посполитої, архієпископ Полоцький, український мовознавець («Граматика слов'янська»).

18 березня 1578 — †11 грудня 1610 • Адам Ельсхаймер, німецький живописець і гравер.

1 квітня 1578 — †3 червня 1657 • Вільям Гарвей, англійський лікар, засновник сучасної фізіології та ембріології.

9 липня 1578 — †15 лютого 1637 • Фердинанд II, імператор Священної Римської імперії (1619-37 рр.) з династії Габсбургів.

1 листопада 1578 — †30 квітня 1642 • Дмитро Михайлович Пожарський, московський князь, керівник (разом з К.Мініним) антипольського ополчення (1611-12 рр.).

9 січня 1580 — †21 червня 1631 • Джон Сміт, англійський моряк, письменник («Правдива оповідь про визначні події у Вірджинії»); один із засновників Джеймстауна, першого британського поселення в Новому Світі.

Померли в 1576-1580 роках

1576 • Алоізій Лілій, італійський лікар астроном, чиї ідеї лягли в основу реформи календаря папи Григорія XIII. Пом. 450 років тому у 66 років (нар. 1510 р.).

1576 • Богдан Остафійович Ружинський, військовий діяч Речі Посполитої, перший гетьман Війська Запорозького (1575-76 рр.). Пом. 450 років тому.

27 серпня 1576 • Тиціан Вечелліо, італійський живописець епохи Високого та Пізнього Відродження. Пом. 450 років тому у 96 років (нар. 1480 р.).

21 вересня 1576 • Джироламо Кардано, італійський фізик, математик, філософ, винахідник карданного механізму, автор формули для розв'язку кубічних рівнянь (1545). Пом. 450 років тому у 75 років (нар. 24 вересня 1501 р.).

12 жовтня 1576 • Максиміліан II (Максиміліан Габсбург), імператор Священної Римської імперії (1564-76 рр.), король Богемії (1562-1575 рр.) і Угорщини (1562-72 рр.). Пом. 450 років тому у 49 років (нар. 31 липня 1527 р.).

1577 • Девлет I (Девлет Герай), кримський хан (1551-77 рр.). Пом. 449 років тому у 65 років (нар. 1512 р.).

16 червня 1578 • Іван Підкова, козацький кошовий отаман, молдовський господар (1577). Пом. 448 років тому.

1579 • Гонсало Хіменес де Кесада, іспанський конкістадор; засновник міста Богота (1536). Пом. 447 років тому у 79 років (нар. 1500 р.).

4 серпня 1579 • Ян Єронім Ходкевич, військовий і державний діяч Великого князівства Литовського, великий маршалок литовський (1566-79 рр.), перший губернатор Задвінського герцогства (1566-78 рр.); батько Яна-Кароля Ходкевича. Пом. 447 років тому десь у 42 роки (нар. бл. 1537 р.).

19 серпня 1580 • Андреа Палладіо (Андреа ді П'єтро), італійський архітектор (вілла Ротонда у Віченці, церква Сан Джорджо Мадджоре у Венеції) і теоретик пізнього Ренесансу (Чотири книги про архітектуру), головний представник класицистичного напрямку. Пом. 446 років тому у 72 роки (нар. 3 листопада 1508 р.).