Головні події 1530-1534 років

• Останнє папське благословення римським імператорам, 24 лютого 1530
• Загибель Ульріха Цвінглі, 11 жовтня 1531
• Битва біля Кахамарка, 16 листопада 1532
• Викуп Атауальпи, 29 серпня 1533
• Роксолана, зачинателька «Жіночого султанату», 19 березня 1534
• «Акт про супрематію» Генріха VIII, 3 листопада 1534

Політичні лідери 1530-1534 років

• Імперія Великих Моголів: Бабур (1526-30), Хумаюн (1530-40)
• Англія: Генріх VIII (1509-47)
• Велике князівство Литовське: Сигізмунд I Старий (1506-48)
• Королівство Іспанія: Карл I Імператор (1516-56)
• Королівство Арагон: Хуана Божевільна (1516-55)
• Королівство Кастилія і Леон: Хуана Божевільна (1504-55)
• Королівство Польща: Сигізмунд Старий (1506-48), Сигізмунд II Август (1529-72)
• Королівство Португалія: Жуан III Благочестивий (1521-57)
• Королівство Франція: Франциск I Валуа (1515-47)
• Королівство Швеція: Густав I Ваза (1523-60)
• Кримське ханство: Саадет Герай (1524-32), Іслам Герай (1532), Сагіб Герай (1532-51)
• Московське князівство: Василь III (1505-33), Іван IV Грозний (1533-47)
• Нідерланди: Карл V Габсбург (1506-55)
• Неаполітанське королівство: Хуанна Божевільна (1516-55), Карло Габсбург (1516-54)
• Османська імперія: Сулейман Пишний (1520-66)
• Папська держава: Климент VII (1523-34), Павло III (1534-49)
• Персія Сефевідів: Тахмасп I (1524-76)
• Священна Римська імперія: Карл V Габсбург (1519-56)
• Угорське королівство: Янош I Заполья (1526-40), Фердинанд I Габсбург (1526-64)
• Шотландія: Яків V (1513-42)

Всі події 1530-1534 років

20 лютого 1530 • На престол Польщі зійшов Сигізмунд II Август, який став правити разом зі своїм батьком Сигізмунд I Старим. Він став останнім представником Ягеллонів на троні Великого князівства Литовського і Королівства Польського.

24 лютого 1530 • У Болоньї папа Климент VII коронував Карла V Габсбурга як імператора Священної Римської імперії. Він став останнім з її правителів, хто отримував благословення Святого Престолу, — всі його наступники ставали імператорами відразу після обрання на німецький престол.

24 березня 1530 • Імператор Священної Римської імперії Карл V Габсбург і його матір Хуана Кастильська як монархи Королівства двох Сицилій надали Ордену кавалерів святого Йоана (іоанітів, госпітальєрів) острови Мальта і Гозо та фортецю Тріполі у Північній Африці (нині — Лівія) на умовах щорічної данини у вигляді одного сокола, яка мала сплачуватись віце-королю Сицилії 1 листопада на День всіх святих.

25 червня 1530 • Зі згоди Мартіна Лютера його сподвижник Філіп Меланхтон виступив у Аугсбурзькому рейстазі з викладом 28 основних статей-положень лютеранства (Аугсбурзька конфесія), котрі були відхилені імператором Священної Римської імперії Карлом V. Це привело до багаторічної боротьби між католицькими і протестантськими князями Німеччини.

26 жовтня 1530 • Лицарі Ордену госпітальєрів на чолі з Великим майстром Філіппом де Вільє де л'Іль-Адамом прибули до міста-фортеці Біргу на Мальті, яка на підставі указу імператора Священної Римської імперії Карла V стала столицею їх володінь.

1531

26 січня 1531 • Землетрус в Лісабоні призвів до загибелі більше 30 тисяч чоловік.

22 серпня 1531 • Між військами молдавського князя Петру IV Рареша (Петрила) і польського короля і великого князя литовського Сигізмунда І Старого відбулась битва біля Обертина (нині — Івано-Франківська область), в якій переконлива перемога коронного війська зумовила повернення Покуття до складу Польщі.

11 жовтня 1531 • Поразкою Цюріха і загибеллю його фактичного правителя, теолога і релігійного реформатора Ульріх Цвінглі закінчилась під Каппелем битва із військами католицького Християнського Альянсу.

20 листопада 1531 • Після смерті швейцарського реформатора 45-річного Ульріха Цвінглі, котрий загинув 11 жовтня під час сутичок католиків і євангелістів, другий Каппельський собор підтвердив конфесіальне розділення Швейцарії і право кожного кантону самостійно визначати своє ставлення до Реформації. Це привело до релігійного розділення Швейцарії — рішення про приналежність до тієї чи іншої релігії перестало бути приватною справою окремої людини, а стало територіальною проблемою. Спадкоємцем Цвінглі став Генріх Буллінгер.

1532

15 квітня 1532 • В Падуї (Італія) найманцем, підісланим австрійським урядом, вбито 48-річного Міхаїла Гайсмара, одного з керівників Селянської війни 1524-26 років у Тіролі і Зальцбурзі, автора програмного документу "Земського укладу", що передбачав організацію суспільства на принципах повної рівності та встановлення республіканської форми правління.

16 травня 1532 • Посилаючись на слабке здоров'я, сер Томас Мор пішов у відставку з поста лорда-канцлера. Справжньою причиною його звільнення став розрив Генріха VIII з Римом та створення Англіканської церкви.

27 липня 1532 • Загальноімперський рейхстаг у Регенсбурзі затвердив перший кримінальний і кримінально-процесуальний кодекс Священної Римської імперії німецької нації, названий згодом «Кароліна» на честь імператора Карла V. Будучи єдиним загальноімперським законом роздробленої Німеччини, «Кароліна» мала на меті упорядкувати кримінальне судочинство у місцевих судах і була побудована на презумпції вини, відзначалась суворістю, навіть жорстокістю мір покарання і діяла до кінця XVIII століття.

4 серпня 1532 • Під тиском Франциска I бретонський парламент видав акт про нерозривність унії між французькою короною та герцогством Бретань.

16 листопада 1532 • Загін іспанського конкістадора Франсиско Пісарро біля перуанського міста Кахамарка захопив у полон верховного інку Атауальпа. Не дивлячасись на отримання величезного викупу Атауальпа був згодом страчений і восени наступного року Перу стало володінням іспанців.

1533

25 січня 1533 • Король Англії Генріх VIII, будучи одруженим на Катерині Арагонській, взяв таємний шлюб з вагітною від нього Анною Болейн. У травні Томас Кранмер, архієпископ Кентенберійський, оголосив шлюб з Катериною Арагонською, котра не змогла народити Генріху сина, недійсним, а шлюб з Анною Болейн — законним. За це і Томас Кранмер і Генріх VIII у липні були відлучені папою Климентом VII від церкви, що стало початком розриву англіканської церкви з Римом. Як виявилось згодом, і Катерина і Анна народили Генріху дочок — католичку Марію і протестантку Єлизавету, відповідно, — котрі, будучи запеклими ворогами, по черзі змінили одна одну на англійському престолі і правили країною протягом майже півстоліття.

23 травня 1533 • Архієпископ Кентерберійський Томас Кранмер оголосив шлюб Генріха VIII і Катерини Арагонської недійсним. Англійський монарх вимагав визнання розводу від папи римського, оскільки Катерина не могла народити сина-спадкоємця престолу, але Клемент VII відмовив королю і в липні цього ж року відлучив його і архієпископа від церкви.

1 червня 1533 • У Лондоні короновано Анну Болейн, нову дружини англійського короля Генріха VIII, матір майбутньої королеви Єлизавети I.

11 липня 1533 • Папа римський Климент VII відлучив від церкви багатожонця англійського короля Англії Генріха VIII, який одружився на Анні Болейн, не отримавши дозвіл Ватикану на розлучення з попередньою дружиною.

29 серпня 1533 • Не дивлячись на виплату величезного викупу золотом, в Куско іспанцями страчений Атауальпа, 13-й і останній імператор 300-річної цивілізації інків з династії Ханан Куско.

15 листопада 1533 • Перші іспанські завойовники увійшли в Куско, столицю держави Інків. Через три роки Франсиско Пісарро почав "перебудову" міста — , побудувавши на місці інкських храмів — церкви, на місці палаців — житло для завойовників.

1534

1534 • Французький мореплавець Жак Картьє проголосив Канаду власністю короля Франції.

19 березня 1534 • Зі смертю матері Сулеймана Пишного Айше Хафси владу у жіночій половині султанського палацу (гаремі) отримала його улюблениця Роксолана. З часом вона стала однією з найвпливовіших осіб імперії, започаткувавши так званий «Жіночий султанат», понад столітній період в історії Османської імперії, коли дружини і матері султанів мали визначальний вплив на державні справи.

21 березня 1534 • Указом імператора Священної Римської імперії і короля Іспанії Карла V Габсбурга у Південній Америці створено губернаторство Нова Андалузія, першим правителем якого став аделантадо Педро де Мендоса. З 1542 року губернаторство стало підпорядковуватись віце-королівству Перу.

20 квітня 1534 • Розпочалась перша експедиція французького мореплавця Жака Картьє, в ході якого він відкрив Канаду і острів Лабрадор.

9 червня 1534 • Французький мореплавець Жак Картьє відкрив річку Св. Лаврентія і став першим європейцем, що піднявся до її верхів'їв.

13 липня 1534 • Турки захопили персидську фортецю Табріз.

24 липня 1534 • Французька експедиція Жака Картьє досягла гирла річки Святого Лаврентія (Канада) і вперше висадився на американську землю в районі сучасного півострова Ґаспе (сучасний Квебек).

15 серпня 1534 • Ігнатій Лойола з шістьома своїми однодумцями заснував у Парижі орден єзуїтів, основним завданням котрого було навернення іновірців до християнства. Не маючи можливості здійснити паломництво у Святу землю, вони направились в Рим до папи римського, і у вересні 1540 року Павло III благословив створення Товариства Христа, як офіційно називався орден єзуїтів.

3 листопада 1534 • Англійський парламент прийняв акт, який проголошував Генріха VIII і його спадкоємців єдиним верховним земним главою Церкви Англії. Разом із «Актом про супрематію», виданим за правління королеви Єлизавети, відбувся повний розрив Англіканської і Католицької церков. Обидва документи зберігають юридичну силу й досі, визначаючи особливу роль британського монарха в справах церкви.

6 грудня 1534 • Іспанський конкістадор Себастьян де Белалькасар на місці захопленого індіанського поселення Кіту заснував містечко Сан-Франсиско-де-Кіто, відоме сьогодня як столиця Еквадору.

Народились в 1530-1534 роках

1530 — †10 лютого 1607 • Гедеон (Григорій Маркович Балабан), український церковний і політичний діяч, архієрей Київської митрополії Константинопольської православної церкви, єпископ Галицький, Львівський і Кам'янець-Подільський (1566-1607 рр.).

7 травня 1530 — †13 березня 1569 • Луї де Бурбон (Конде), лідер гугенотів, засновник дому Конде.

6 червня 1530 — †22 серпня 1584 • Ян Кохановський, польський поет і драматург епохи Відродження; писав латиною і польською.

25 серпня 1530 — †28 березня 1584 • Іван IV (Іван Васильович Грозний), великий князь московський (1533-84 рр.), перший цар московський (1547-75, 1576-84 рр.) з династії Рюриковичів.

бл. 1530 — †1602 • Самійло Кішка, брацлавський шляхтич, гетьман козаків реєстрових (1600-02 рр.).

бл. 1531 — †29 лютого 1604 • Джон Вітгіфт, 73-й архієпископ Кентерберійський (1583-1604 рр.).

1532 — †12 листопада 1595 • Джон Хокінс, англійський мореплавець, пірат, работорговець, адмірал.

28 лютого 1533 — †13 вересня 1592 • Мішель де Монтень, французький богослов, філософ, есеїст-мораліст ("Досліди"), громадський діяч.

24 квітня 1533 — †10 липня 1584 • Вільгельм I (Вільгельм Оранський), перший з наслідних штатгальтерів (правителів) Нідерландів (з 1572); один з керівників Нідерландської революції, направленої проти іспанського володарювання і католицизму.

7 вересня 1533 — †3 квітня 1603 • Єлизавета I Тюдор (Єлизавета Тюдор), королева Англії і Ірландії (1558-1603 рр.); дочка Генріха VIII і Анни Болейн, остання з династії Тюдорів.

27 вересня 1533 — †12 грудня 1586 • Стефан Баторій, польський король (з 1576 р.) Великий князь Литовський та Руський (з 1576), глава Речі Посполитої.

13 грудня 1533 — †14 травня 1610 • Генріх IV (Генріх Великий), король Франції (1589-1610 рр.), перший з династії Бурбонів, король Наварри (Генріх III Наварський) з 1562 р.; герой роману Александра Дюма «Королева Марго».

23 червня 1534 — †21 червня 1582 • Ода Нобунаґа, військово-політичний лідер Японії епохи «воюючих країн», один з найвидатніших самураїв у японській історії.

Померли в 1530-1534 роках

2 серпня 1530 • Кано Мотонобу, японський художник, один із творців школи декоративного живопису Кано. Пом. 494 роки тому у 96 років (нар. 1434 р.).

6 серпня 1530 • Якопо Саннадзаро, італійський поет, письменник ("Аркадія"). Пом. 494 роки тому у 72 роки (нар. 28 липня 1458 р.).

11 вересня 1530 • Костянтин Іванович Острозький, волинський князь, великий гетьман литовський (1497—1500, 1507—1530 рр.). Пом. 494 роки тому у 70 років (нар. 1460 р.).

29 вересня 1530 • Андреа дель Сарто (Вануччі Франческо), італійський художник епохи Відродження. Пом. 494 роки тому у 44 роки (нар. 16 липня 1486 р.).

26 грудня 1530 • Захіріддін Мухаммед Бабур, чагатайський (узбецький) та індійський правитель, завойовник, засновник і перший правитель Імперії Великих Моголів (1526-30 рр.), поет і письменник; нащадок Тамерлана. Пом. 494 роки тому у 47 років (нар. 14 лютого 1483 р.).

бл. 1530 • Діогу Лопеш де Секейра, португальський мореплавець, адмірал, капітан-майор Золотого берега (1503-06 рр.), третій віце-король Індії (1518-22 рр.); першим з європейців дістався Малакки (1511). Пом. бл. 494 роки тому десь у 65 років (нар. бл. 1465 р.).

11 жовтня 1531 • Ульріх Цвінглі, швейцарський священнослужитель, теософ, діяч Реформації, фактичний правитель Цюріха (1523-31 рр.). Пом. 493 роки тому у 47 років (нар. 1 січня 1484 р.).

29 серпня 1532 • Уаскар, дванадцятий правитель Імперії Інків; брат Атауальпа. Пом. 492 роки тому у 32 роки (нар. 1500 р.).

6 липня 1533 • Лудовіко Аріосто, італійський поет епохи Відродження («Несамовитий Роланд»). Пом. 491 рік тому у 326 років (нар. 8 вересня 1207 р.).

29 серпня 1533 • Атауальпа, останній імператор (Сапа Інка) Інків. Пом. 491 рік тому у 31 рік (нар. 1502 р.).

3 грудня 1533 • Василь III (Василь Іванович Рюрик), великий князь Володимирський і Московський в (1505-33 рр.) з династії Рюриковичів; перший цар Московії, батько Івана IV Грозного. Пом. 491 рік тому у 54 роки (нар. 25 березня 1479 р.).

9 січня 1534 • Йоганн Авентін (Йоганн Георг Турмайр), німецький історик, філолог. Пом. 490 років тому у 57 років (нар. 4 липня 1477 р.).

21 серпня 1534 • Філіпп де Вільє де л'Іль-Адам, великий магістр Ордену госпітальєрів, засновник Мальтійського ордену (1530). Пом. 490 років тому у 70 років (нар. 1464 р.).

16 вересня 1534 • Михайло Львович Глинський, український магнат, воєначальник і державний діяч Великого князівства Литовського і Великого князівства Московського татарського походження. Пом. 490 років тому у 67 років (нар. 1467 р.).

25 вересня 1534 • Климент VII (Джуліо Медічі), 219-й папа римський (1523-34 рр.), останній папа епохи Відродження; його відмова розірвати шлюб англійського короля Генріха VIII з Катериною Арагонською привела до розриву англійської церкви з Римом. Пом. 490 років тому у 56 років (нар. 26 травня 1478 р.).