Хроніка подій 1530-1534 років

Головні події 1530-1534 років

Політичні лідери 1530-1534 років

• Імперія Великих Моголів: Бабур (1526-30), Хумаюн (1530-40)
• Англія: Генріх VIII (1509-47)
• Велике князівство Литовське: Сигізмунд I Старий (1506-48)
• Королівство Іспанія: Карл I Імператор (1516-56)
• Королівство Арагон: Хуана Божевільна (1516-55)
• Королівство Кастилія і Леон: Хуана Божевільна (1504-55)
• Королівство Польща: Сигізмунд Старий (1506-48), Сигізмунд II Август (1529-72)
• Королівство Португалія: Жуан III Благочестивий (1521-57)
• Королівство Франція: Франциск I Валуа (1515-47)
• Королівство Швеція: Густав I Ваза (1523-60)
• Кримське ханство: Саадет Герай (1524-32), Іслам Герай (1532), Сагіб Герай (1532-51)
• Московське князівство: Василь III (1505-33), Іван IV Грозний (1533-47)
• Нідерланди: Карл V Габсбург (1506-55)
• Неаполітанське королівство: Хуанна Божевільна (1516-55), Карло Габсбург (1516-54)
• Османська імперія: Сулейман Пишний (1520-66)
• Папська держава: Климент VII (1523-34), Павло III (1534-49)
• Персія Сефевідів: Тахмасп I (1524-76)
• Священна Римська імперія: Карл V Габсбург (1519-56)
• Угорське королівство: Янош I Заполья (1526-40), Фердинанд I Габсбург (1526-64)
• Шотландія: Яків V (1513-42)

Всі події 1530-1534 років

20 лютого 1530 • На престол Польщі зійшов Сигізмунд II Август, який став правити разом зі своїм батьком Сигізмунд I Старим. Він став останнім представником Ягеллонів на троні Великого князівства Литовського і Королівства Польського.

24 лютого 1530 • У Болоньї папа Климент VII коронував Карла V Габсбурга як імператора Священної Римської імперії. Він став останнім з її правителів, хто отримував благословення Святого Престолу, — всі його наступники ставали імператорами відразу після обрання на німецький престол.

24 березня 1530 • Імператор Священної Римської імперії Карл V Габсбург і його матір Хуана Кастильська як монархи Королівства двох Сицилій надали Ордену кавалерів святого Йоана (іоанітів, госпітальєрів) острови Мальта і Гозо та фортецю Тріполі у Північній Африці (нині — Лівія) на умовах щорічної данини у вигляді одного сокола, яка мала сплачуватись віце-королю Сицилії 1 листопада на День всіх святих.

25 червня 1530 • Зі згоди Мартіна Лютера його сподвижник Філіп Меланхтон виступив у Аугсбурзькому рейстазі з викладом 28 основних статей-положень лютеранства (Аугсбурзька конфесія), котрі були відхилені імператором Священної Римської імперії Карлом V. Це привело до багаторічної боротьби між католицькими і протестантськими князями Німеччини.

26 жовтня 1530 • Лицарі Ордену госпітальєрів на чолі з Великим майстром Філіппом де Вільє де л'Іль-Адамом прибули до міста-фортеці Біргу на Мальті, яка на підставі указу імператора Священної Римської імперії Карла V стала столицею їх володінь.

1531

26 січня 1531 • Землетрус в Лісабоні призвів до загибелі більше 30 тисяч чоловік.

22 серпня 1531 • Між військами молдавського князя Петру IV Рареша (Петрила) і польського короля і великого князя литовського Сигізмунда І Старого відбулась битва біля Обертина (нині — Івано-Франківська область), в якій переконлива перемога коронного війська зумовила повернення Покуття до складу Польщі.

11 жовтня 1531 • Поразкою Цюріха і загибеллю його фактичного правителя, теолога і релігійного реформатора Ульріх Цвінглі закінчилась під Каппелем битва із військами католицького Християнського Альянсу.

20 листопада 1531 • Після смерті швейцарського реформатора 45-річного Ульріха Цвінглі, котрий загинув 11 жовтня під час сутичок католиків і євангелістів, другий Каппельський собор підтвердив конфесіальне розділення Швейцарії і право кожного кантону самостійно визначати своє ставлення до Реформації. Це привело до релігійного розділення Швейцарії — рішення про приналежність до тієї чи іншої релігії перестало бути приватною справою окремої людини, а стало територіальною проблемою. Спадкоємцем Цвінглі став Генріх Буллінгер.

1532

15 квітня 1532 • В Падуї (Італія) найманцем, підісланим австрійським урядом, вбито 48-річного Міхаїла Гайсмара, одного з керівників Селянської війни 1524-26 років у Тіролі і Зальцбурзі, автора програмного документу "Земського укладу", що передбачав організацію суспільства на принципах повної рівності та встановлення республіканської форми правління.

16 травня 1532 • Посилаючись на слабке здоров'я, сер Томас Мор пішов у відставку з поста лорда-канцлера. Справжньою причиною його звільнення став розрив Генріха VIII з Римом та створення Англіканської церкви.

27 липня 1532 • Загальноімперський рейхстаг у Регенсбурзі затвердив перший кримінальний і кримінально-процесуальний кодекс Священної Римської імперії німецької нації, названий згодом «Кароліна» на честь імператора Карла V. Будучи єдиним загальноімперським законом роздробленої Німеччини, «Кароліна» мала на меті упорядкувати кримінальне судочинство у місцевих судах і була побудована на презумпції вини, відзначалась суворістю, навіть жорстокістю мір покарання і діяла до кінця XVIII століття.

4 серпня 1532 • Під тиском Франциска I бретонський парламент видав акт про нерозривність унії між французькою короною та герцогством Бретань.

16 листопада 1532 • Загін іспанського конкістадора Франсиско Пісарро біля перуанського міста Кахамарка захопив у полон верховного інку Атауальпа. Не дивлячасись на отримання величезного викупу Атауальпа був згодом страчений і восени наступного року Перу стало володінням іспанців.

1533

25 січня 1533 • Король Англії Генріх VIII, будучи одруженим на Катерині Арагонській, взяв таємний шлюб з вагітною від нього Анною Болейн. У травні Томас Кранмер, архієпископ Кентенберійський, оголосив шлюб з Катериною Арагонською, котра не змогла народити Генріху сина, недійсним, а шлюб з Анною Болейн — законним. За це і Томас Кранмер і Генріх VIII у липні були відлучені папою Климентом VII від церкви, що стало початком розриву англіканської церкви з Римом. Як виявилось згодом, і Катерина і Анна народили Генріху дочок — католичку Марію і протестантку Єлизавету, відповідно, — котрі, будучи запеклими ворогами, по черзі змінили одна одну на англійському престолі і правили країною протягом майже півстоліття.

23 травня 1533 • Архієпископ Кентерберійський Томас Кранмер оголосив шлюб Генріха VIII і Катерини Арагонської недійсним. Англійський монарх вимагав визнання розводу від папи римського, оскільки Катерина не могла народити сина-спадкоємця престолу, але Клемент VII відмовив королю і в липні цього ж року відлучив його і архієпископа від церкви.

1 червня 1533 • У Лондоні короновано Анну Болейн, нову дружини англійського короля Генріха VIII, матір майбутньої королеви Єлизавети I.

11 липня 1533 • Папа римський Климент VII відлучив від церкви багатожонця англійського короля Англії Генріха VIII, який одружився на Анні Болейн, не отримавши дозвіл Ватикану на розлучення з попередньою дружиною.

29 серпня 1533 • Не дивлячись на виплату величезного викупу золотом, в Куско іспанцями страчений Атауальпа, 13-й і останній імператор 300-річної цивілізації інків з династії Ханан Куско.

15 листопада 1533 • Перші іспанські завойовники увійшли в Куско, столицю держави Інків. Через три роки Франсиско Пісарро почав "перебудову" міста — , побудувавши на місці інкських храмів — церкви, на місці палаців — житло для завойовників.

1534

1534 • Французький мореплавець Жак Картьє проголосив Канаду власністю короля Франції.

19 березня 1534 • Зі смертю матері Сулеймана Пишного Айше Хафси владу у жіночій половині султанського палацу (гаремі) отримала його улюблениця Роксолана. З часом вона стала однією з найвпливовіших осіб імперії, започаткувавши так званий «Жіночий султанат», понад столітній період в історії Османської імперії, коли дружини і матері султанів мали визначальний вплив на державні справи.

21 березня 1534 • Указом імператора Священної Римської імперії і короля Іспанії Карла V Габсбурга у Південній Америці створено губернаторство Нова Андалузія, першим правителем якого став аделантадо Педро де Мендоса. З 1542 року губернаторство стало підпорядковуватись віце-королівству Перу.

20 квітня 1534 • Розпочалась перша експедиція французького мореплавця Жака Картьє, в ході якого він відкрив Канаду і острів Лабрадор.

9 червня 1534 • Французький мореплавець Жак Картьє відкрив річку Св. Лаврентія і став першим європейцем, що піднявся до її верхів'їв.

13 липня 1534 • Турки захопили персидську фортецю Табріз.

24 липня 1534 • Французька експедиція Жака Картьє досягла гирла річки Святого Лаврентія (Канада) і вперше висадився на американську землю в районі сучасного півострова Ґаспе (сучасний Квебек).

15 серпня 1534 • Ігнатій Лойола з шістьома своїми однодумцями заснував у Парижі орден єзуїтів, основним завданням котрого було навернення іновірців до християнства. Не маючи можливості здійснити паломництво у Святу землю, вони направились в Рим до папи римського, і у вересні 1540 року Павло III благословив створення Товариства Христа, як офіційно називався орден єзуїтів.

3 листопада 1534 • Англійський парламент прийняв акт, який проголошував Генріха VIII і його спадкоємців єдиним верховним земним главою Церкви Англії. Разом із «Актом про супрематію», виданим за правління королеви Єлизавети, відбувся повний розрив Англіканської і Католицької церков. Обидва документи зберігають юридичну силу й досі, визначаючи особливу роль британського монарха в справах церкви.

6 грудня 1534 • Іспанський конкістадор Себастьян де Белалькасар на місці захопленого індіанського поселення Кіту заснував містечко Сан-Франсиско-де-Кіто, відоме сьогодня як столиця Еквадору.

Народились в 1530-1534 роках

1530 — †10 лютого 1607 • Гедеон (Григорій Маркович Балабан), український церковний і політичний діяч, архієрей Київської митрополії Константинопольської православної церкви, єпископ Галицький, Львівський і Кам'янець-Подільський (1566-1607 рр.).

7 травня 1530 — †13 березня 1569 • Луї де Бурбон (Конде), лідер гугенотів, засновник дому Конде.

6 червня 1530 — †22 серпня 1584 • Ян Кохановський, польський поет і драматург епохи Відродження; писав латиною і польською.

25 серпня 1530 — †28 березня 1584Іван IV (Іван Васильович Грозний), великий князь московський (1533-84 рр.), перший цар московський (1547-75, 1576-84 рр.) з династії Рюриковичів.

бл. 1530 — †1602 • Самійло Кішка, брацлавський шляхтич, гетьман козаків реєстрових (1600-02 рр.).

бл. 1531 — †29 лютого 1604Джон Вітгіфт, 73-й архієпископ Кентерберійський (1583-1604 рр.).

1532 — †12 листопада 1595Джон Хокінс, англійський мореплавець, пірат, работорговець, адмірал.

28 лютого 1533 — †13 вересня 1592Мішель де Монтень, французький богослов, філософ, есеїст-мораліст ("Досліди"), громадський діяч.

24 квітня 1533 — †10 липня 1584Вільгельм I (Вільгельм Оранський), перший з наслідних штатгальтерів (правителів) Нідерландів (з 1572); один з керівників Нідерландської революції, направленої проти іспанського володарювання і католицизму.

7 вересня 1533 — †3 квітня 1603Єлизавета I Тюдор (Єлизавета Тюдор), королева Англії і Ірландії (1558-1603 рр.); дочка Генріха VIII і Анни Болейн, остання з династії Тюдорів.

27 вересня 1533 — †12 грудня 1586Стефан Баторій, польський король (з 1576 р.) Великий князь Литовський та Руський (з 1576), глава Речі Посполитої.

13 грудня 1533 — †14 травня 1610Генріх IV (Генріх Великий), король Франції (1589-1610 рр.), перший з династії Бурбонів, король Наварри (Генріх III Наварський) з 1562 р.; герой роману Александра Дюма «Королева Марго».

23 червня 1534 — †21 червня 1582 • Ода Нобунаґа, військово-політичний лідер Японії епохи «воюючих країн», один з найвидатніших самураїв у японській історії.

Померли в 1530-1534 роках

2 серпня 1530 • Кано Мотонобу, японський художник, один із творців школи декоративного живопису Кано. Пом. 491 рік тому у 96 років (нар. 1434 р.).

6 серпня 1530 • Якопо Саннадзаро, італійський поет, письменник ("Аркадія"). Пом. 491 рік тому у 72 роки (нар. 28 липня 1458 р.).

11 вересня 1530 • Костянтин Іванович Острозький, волинський князь, великий гетьман литовський (1497—1500, 1507—1530 рр.). Пом. 491 рік тому у 70 років (нар. 1460 р.).

29 вересня 1530 • Андреа дель Сарто (Вануччі Франческо), італійський художник епохи Відродження. Пом. 491 рік тому у 44 роки (нар. 16 липня 1486 р.).

26 грудня 1530 • Захіріддін Мухаммед Бабур, чагатайський (узбецький) та індійський правитель, завойовник, засновник і перший правитель Імперії Великих Моголів (1526-30 рр.), поет і письменник; нащадок Тамерлана. Пом. 491 рік тому у 47 років (нар. 14 лютого 1483 р.).

бл. 1530 • Діогу Лопеш де Секейра, португальський мореплавець, адмірал, капітан-майор Золотого берега (1503-06 рр.), третій віце-король Індії (1518-22 рр.); першим з європейців дістався Малакки (1511). Пом. бл. 491 рік тому десь у 65 років (нар. бл. 1465 р.).

11 жовтня 1531 • Ульріх Цвінглі, швейцарський священнослужитель, теософ, діяч Реформації, фактичний правитель Цюріха (1523-31 рр.). Пом. 490 років тому у 47 років (нар. 1 січня 1484 р.).

29 серпня 1532 • Уаскар, дванадцятий правитель Імперії Інків; брат Атауальпа. Пом. 489 років тому у 32 роки (нар. 1500 р.).

6 липня 1533 • Лудовіко Аріосто, італійський поет епохи Відродження («Несамовитий Роланд»). Пом. 488 років тому у 326 років (нар. 8 вересня 1207 р.).

29 серпня 1533 • Атауальпа, останній імператор (Сапа Інка) Інків. Пом. 488 років тому у 31 рік (нар. 1502 р.).

3 грудня 1533 • Василь III (Василь Іванович Рюрик), великий князь Володимирський і Московський в (1505-33 рр.) з династії Рюриковичів; перший цар Московії, батько Івана IV Грозного. Пом. 488 років тому у 54 роки (нар. 25 березня 1479 р.).

9 січня 1534 • Йоганн Авентін (Йоганн Георг Турмайр), німецький історик, філолог. Пом. 487 років тому у 57 років (нар. 4 липня 1477 р.).

21 серпня 1534 • Філіпп де Вільє де л'Іль-Адам, великий магістр Ордену госпітальєрів, засновник Мальтійського ордену (1530). Пом. 487 років тому у 70 років (нар. 1464 р.).

16 вересня 1534 • Михайло Львович Глинський, український магнат, воєначальник і державний діяч Великого князівства Литовського і Великого князівства Московського татарського походження. Пом. 487 років тому у 67 років (нар. 1467 р.).

25 вересня 1534 • Климент VII (Джуліо Медічі), 219-й папа римський (1523-34 рр.), останній папа епохи Відродження; його відмова розірвати шлюб англійського короля Генріха VIII з Катериною Арагонською привела до розриву англійської церкви з Римом. Пом. 487 років тому у 56 років (нар. 26 травня 1478 р.).

Головні події 1530-1534 років

Останнє папське благословення римським імператорам

24 лютого 1530

Загибель Ульріха Цвінглі

11 жовтня 1531

Битва біля Кахамарка

16 листопада 1532

Викуп Атауальпи

29 серпня 1533
headset

Роксолана, зачинателька «Жіночого султанату»

19 березня 1534

«Акт про супрематію» Генріха VIII

3 листопада 1534