Головні події 1530-1534 років
Політичні лідери 1530-1534 років
• Імперія Великих Моголів:
Бабур (1526-30), Хумаюн (1530-40)
• Англія:
Генріх VIII (1509-47)
• Велике князівство Литовське: Сигізмунд I Старий (1506-48)
• Королівство Іспанія:
Карл I Імператор (1516-56)
• Королівство Арагон:
Хуана Божевільна (1516-55)
• Королівство Кастилія і Леон:
Хуана Божевільна (1504-55)
• Королівство Польща: Сигізмунд Старий (1506-48),
Сигізмунд II Август (1529-72)
• Королівство Португалія: Жуан III Благочестивий (1521-57)
• Королівство Франція:
Франциск I Валуа (1515-47)
• Королівство Швеція:
Густав I Ваза (1523-60)
• Кримське ханство: Саадет Герай (1524-32), Іслам Герай (1532), Сагіб Герай (1532-51)
• Московське князівство: Василь III (1505-33),
Іван IV Грозний (1533-47)
• Нідерланди: Карл V Габсбург (1506-55)
• Неаполітанське королівство: Хуанна Божевільна (1516-55), Карло Габсбург (1516-54)
• Османська імперія:
Сулейман Пишний (1520-66)
• Папська держава: Климент VII (1523-34),
Павло III (1534-49)
• Персія Сефевідів: Тахмасп I (1524-76)
• Священна Римська імперія:
Карл V Габсбург (1519-56)
• Угорське королівство:
Янош I Заполья (1526-40),
Фердинанд I Габсбург (1526-64)
• Шотландія: Яків V (1513-42)
Всі події 1530-1534 років
20 лютого 1530 • На престол Польщі зійшов Сигізмунд II Август, який став правити разом зі своїм батьком Сигізмунд I Старим. Він став останнім представником Ягеллонів на троні Великого князівства Литовського і Королівства Польського.
24 лютого 1530 • У Болоньї папа Климент VII коронував 
Карла V Габсбурга як імператора Священної Римської імперії. Він став останнім з її правителів, хто отримував благословення Святого Престолу, — всі його наступники ставали імператорами відразу після обрання на німецький престол.
24 березня 1530 • Імператор Священної Римської імперії Карл V Габсбург і його матір Хуана Кастильська як монархи Королівства двох Сицилій надали Ордену кавалерів святого Йоана (іоанітів, госпітальєрів) острови Мальта і Гозо та фортецю Тріполі у Північній Африці (нині — Лівія) на умовах щорічної данини у вигляді одного сокола, яка мала сплачуватись віце-королю Сицилії 1 листопада на День всіх святих.
25 червня 1530 • Зі згоди Мартіна Лютера його сподвижник Філіп Меланхтон виступив у Аугсбурзькому рейстазі з викладом 28 основних статей-положень лютеранства (Аугсбурзька конфесія), котрі були відхилені імператором Священної Римської імперії Карлом V. Це привело до багаторічної боротьби між католицькими і протестантськими князями Німеччини.
26 жовтня 1530 • Лицарі Ордену госпітальєрів на чолі з Великим майстром Філіппом де Вільє де л'Іль-Адамом прибули до міста-фортеці Біргу на Мальті, яка на підставі указу імператора Священної Римської імперії Карла V стала столицею їх володінь.
1531
26 січня 1531 • Землетрус в Лісабоні призвів до загибелі більше 30 тисяч чоловік.
22 серпня 1531 • Між військами молдавського князя Петру IV Рареша (Петрила) і польського короля і великого князя литовського Сигізмунда І Старого відбулась битва біля Обертина (нині — Івано-Франківська область), в якій переконлива перемога коронного війська зумовила повернення Покуття до складу Польщі.
11 жовтня 1531 • Поразкою Цюріха і загибеллю його фактичного правителя, теолога і релігійного реформатора Ульріх Цвінглі закінчилась під Каппелем битва із військами католицького Християнського Альянсу.
20 листопада 1531 • Після смерті швейцарського реформатора 45-річного Ульріха Цвінглі, котрий загинув 11 жовтня під час сутичок католиків і євангелістів, другий Каппельський собор підтвердив конфесіальне розділення Швейцарії і право кожного кантону самостійно визначати своє ставлення до Реформації. Це привело до релігійного розділення Швейцарії — рішення про приналежність до тієї чи іншої релігії перестало бути приватною справою окремої людини, а стало територіальною проблемою. Спадкоємцем Цвінглі став Генріх Буллінгер.
1532
15 квітня 1532 • В Падуї (Італія) найманцем, підісланим австрійським урядом, вбито 48-річного Міхаїла Гайсмара, одного з керівників Селянської війни 1524-26 років у Тіролі і Зальцбурзі, автора програмного документу "Земського укладу", що передбачав організацію суспільства на принципах повної рівності та встановлення республіканської форми правління.
16 травня 1532 • Посилаючись на слабке здоров'я, сер Томас Мор пішов у відставку з поста лорда-канцлера. Справжньою причиною його звільнення став розрив Генріха VIII з Римом та створення Англіканської церкви.
27 липня 1532 • Загальноімперський рейхстаг у Регенсбурзі затвердив перший кримінальний і кримінально-процесуальний кодекс Священної Римської імперії німецької нації, названий згодом «Кароліна» на честь імператора Карла V. Будучи єдиним загальноімперським законом роздробленої Німеччини, «Кароліна» мала на меті упорядкувати кримінальне судочинство у місцевих судах і була побудована на презумпції вини, відзначалась суворістю, навіть жорстокістю мір покарання і діяла до кінця XVIII століття.
4 серпня 1532 • Під тиском Франциска I бретонський парламент видав акт про нерозривність унії між французькою короною та герцогством Бретань.
16 листопада 1532 • Загін іспанського конкістадора Франсиско Пісарро біля перуанського міста Кахамарка захопив у полон верховного інку Атауальпа. Не дивлячасись на отримання величезного викупу Атауальпа був згодом страчений і восени наступного року Перу стало володінням іспанців.
1533
25 січня 1533 • Король Англії Генріх VIII, будучи одруженим на Катерині Арагонській, взяв таємний шлюб з вагітною від нього Анною Болейн. У травні Томас Кранмер, архієпископ Кентенберійський, оголосив шлюб з Катериною Арагонською, котра не змогла народити Генріху сина, недійсним, а шлюб з Анною Болейн — законним. За це і Томас Кранмер і Генріх VIII у липні були відлучені папою Климентом VII від церкви, що стало початком розриву англіканської церкви з Римом. Як виявилось згодом, і Катерина і Анна народили Генріху дочок — католичку Марію і протестантку Єлизавету, відповідно, — котрі, будучи запеклими ворогами, по черзі змінили одна одну на англійському престолі і правили країною протягом майже півстоліття.
23 травня 1533 • Архієпископ Кентерберійський Томас Кранмер оголосив шлюб Генріха VIII і Катерини Арагонської недійсним. Англійський монарх вимагав визнання розводу від папи римського, оскільки Катерина не могла народити сина-спадкоємця престолу, але Клемент VII відмовив королю і в липні цього ж року відлучив його і архієпископа від церкви.
1 червня 1533 • У Лондоні короновано Анну Болейн, нову дружини англійського короля Генріха VIII, матір майбутньої королеви Єлизавети I.
11 липня 1533 • Папа римський Климент VII відлучив від церкви багатожонця англійського короля Англії Генріха VIII, який одружився на Анні Болейн, не отримавши дозвіл Ватикану на розлучення з попередньою дружиною.
29 серпня 1533 • Не дивлячись на виплату величезного викупу золотом, в Куско іспанцями страчений Атауальпа, 13-й і останній імператор 300-річної цивілізації інків з династії Ханан Куско.
15 листопада 1533 • Перші іспанські завойовники увійшли в Куско, столицю держави Інків. Через три роки Франсиско Пісарро почав "перебудову" міста — , побудувавши на місці інкських храмів — церкви, на місці палаців — житло для завойовників.
1534
1534 • Французький мореплавець Жак Картьє проголосив Канаду власністю короля Франції.
19 березня 1534 • Зі смертю матері Сулеймана Пишного Айше Хафси владу у жіночій половині султанського палацу (гаремі) отримала його улюблениця Роксолана. З часом вона стала однією з найвпливовіших осіб імперії, започаткувавши так званий «Жіночий султанат», понад столітній період в історії Османської імперії, коли дружини і матері султанів мали визначальний вплив на державні справи.
21 березня 1534 • Указом імператора Священної Римської імперії і короля Іспанії Карла V Габсбурга у Південній Америці створено губернаторство Нова Андалузія, першим правителем якого став аделантадо Педро де Мендоса. З 1542 року губернаторство стало підпорядковуватись віце-королівству Перу.
20 квітня 1534 • Розпочалась перша експедиція французького мореплавця Жака Картьє, в ході якого він відкрив Канаду і острів Лабрадор.
9 червня 1534 • Французький мореплавець Жак Картьє відкрив річку Св. Лаврентія і став першим європейцем, що піднявся до її верхів'їв.
13 липня 1534 • Турки захопили персидську фортецю Табріз.
24 липня 1534 • Французька експедиція Жака Картьє досягла гирла річки Святого Лаврентія (Канада) і вперше висадився на американську землю в районі сучасного півострова Ґаспе (сучасний Квебек).
15 серпня 1534 • Ігнатій Лойола з шістьома своїми однодумцями заснував у Парижі орден єзуїтів, основним завданням котрого було навернення іновірців до християнства. Не маючи можливості здійснити паломництво у Святу землю, вони направились в Рим до папи римського, і у вересні 1540 року Павло III благословив створення Товариства Христа, як офіційно називався орден єзуїтів.
3 листопада 1534 • Англійський парламент прийняв акт, який проголошував Генріха VIII і його спадкоємців єдиним верховним земним главою Церкви Англії. Разом із «Актом про супрематію», виданим за правління королеви Єлизавети, відбувся повний розрив Англіканської і Католицької церков. Обидва документи зберігають юридичну силу й досі, визначаючи особливу роль британського монарха в справах церкви.
6 грудня 1534 • Іспанський конкістадор Себастьян де Белалькасар на місці захопленого індіанського поселення Кіту заснував містечко Сан-Франсиско-де-Кіто, відоме сьогодня як столиця Еквадору.
Народились в 1530-1534 роках
1530 — †
10 лютого 1607 • Гедеон (Григорій Маркович Балабан), український церковний і політичний діяч, архієрей Київської митрополії Константинопольської православної церкви, єпископ Галицький, Львівський і Кам'янець-Подільський (1566-1607 рр.).
7 травня 1530 — †
13 березня 1569 • Луї де Бурбон (Конде), лідер гугенотів, засновник дому Конде.
6 червня 1530 — †
22 серпня 1584 • Ян Кохановський, польський поет і драматург епохи Відродження; писав латиною і польською.
25 серпня 1530 — †
28 березня 1584 •
Іван IV (Іван Васильович Грозний), великий князь московський (1533-84 рр.),
перший цар московський (1547-75, 1576-84 рр.) з династії Рюриковичів.
бл. 1530 — †
1602 • Самійло Кішка, брацлавський шляхтич, гетьман козаків реєстрових (1600-02 рр.).
бл. 1531 — †
29 лютого 1604 •
Джон Вітгіфт, 73-й архієпископ Кентерберійський (1583-1604 рр.).
1532 — †
12 листопада 1595 •
Джон Хокінс, англійський мореплавець, пірат, работорговець, адмірал.
28 лютого 1533 — †
13 вересня 1592 •
Мішель де Монтень, французький богослов, філософ, есеїст-мораліст ("Досліди"), громадський діяч.
24 квітня 1533 — †
10 липня 1584 •
Вільгельм I (Вільгельм Оранський), перший з наслідних штатгальтерів (правителів) Нідерландів (з 1572); один з керівників
Нідерландської революції, направленої проти іспанського володарювання і католицизму.
7 вересня 1533 — †
3 квітня 1603 •
Єлизавета I Тюдор (Єлизавета Тюдор),
королева Англії і Ірландії (1558-1603 рр.); дочка
Генріха VIII і
Анни Болейн, остання з династії Тюдорів.
27 вересня 1533 — †
12 грудня 1586 •
Стефан Баторій,
польський король (з 1576 р.) Великий князь Литовський та Руський (з 1576), глава Речі Посполитої.
13 грудня 1533 — †
14 травня 1610 •
Генріх IV (Генріх Великий),
король Франції (1589-1610 рр.), перший з
династії Бурбонів, король Наварри (Генріх III Наварський) з 1562 р.; герой роману Александра Дюма «Королева Марго».
23 червня 1534 — †
21 червня 1582 • Ода Нобунаґа, військово-політичний лідер Японії епохи «воюючих країн», один з найвидатніших самураїв у японській історії.
Померли в 1530-1534 роках
2 серпня 1530 • Кано Мотонобу, японський художник, один із творців школи декоративного живопису Кано. Пом. 494 роки тому у
96 років (нар.
1434 р.).
6 серпня 1530 • Якопо Саннадзаро, італійський поет, письменник ("Аркадія"). Пом. 494 роки тому у
72 роки (нар.
28 липня 1458 р.).
11 вересня 1530 •
Костянтин Іванович Острозький, волинський князь, великий гетьман литовський (1497—1500, 1507—1530 рр.). Пом. 494 роки тому у
70 років (нар.
1460 р.).
29 вересня 1530 • Андреа дель Сарто (Вануччі Франческо), італійський художник епохи Відродження. Пом. 494 роки тому у
44 роки (нар.
16 липня 1486 р.).
26 грудня 1530 • Захіріддін Мухаммед
Бабур, чагатайський (узбецький) та індійський правитель, завойовник, засновник і перший правитель
Імперії Великих Моголів (1526-30 рр.), поет і письменник; нащадок
Тамерлана. Пом. 494 роки тому у
47 років (нар.
14 лютого 1483 р.).
бл. 1530 • Діогу Лопеш де Секейра, португальський мореплавець, адмірал, капітан-майор Золотого берега (1503-06 рр.), третій віце-король Індії (1518-22 рр.); першим з європейців дістався Малакки (1511). Пом. бл. 494 роки тому десь у
65 років (нар. бл.
1465 р.).
11 жовтня 1531 •
Ульріх Цвінглі, швейцарський священнослужитель, теософ, діяч Реформації, фактичний
правитель Цюріха (1523-31 рр.). Пом. 493 роки тому у
47 років (нар.
1 січня 1484 р.).
29 серпня 1532 • Уаскар, дванадцятий правитель Імперії Інків; брат Атауальпа. Пом. 492 роки тому у
32 роки (нар.
1500 р.).
6 липня 1533 • Лудовіко Аріосто, італійський поет епохи Відродження («Несамовитий Роланд»). Пом. 491 рік тому у
326 років (нар.
8 вересня 1207 р.).
29 серпня 1533 •
Атауальпа, останній імператор (Сапа Інка) Інків. Пом. 491 рік тому у
31 рік (нар.
1502 р.).
3 грудня 1533 • Василь III (Василь Іванович Рюрик), великий князь Володимирський і Московський в (1505-33 рр.) з династії Рюриковичів; перший цар Московії, батько Івана IV Грозного. Пом. 491 рік тому у
54 роки (нар.
25 березня 1479 р.).
9 січня 1534 • Йоганн Авентін (Йоганн Георг Турмайр), німецький історик, філолог. Пом. 490 років тому у
57 років (нар.
4 липня 1477 р.).
21 серпня 1534 • Філіпп де Вільє де л'Іль-Адам, великий магістр Ордену госпітальєрів, засновник Мальтійського ордену (1530). Пом. 490 років тому у
70 років (нар.
1464 р.).
16 вересня 1534 • Михайло Львович Глинський, український магнат, воєначальник і державний діяч Великого князівства Литовського і Великого князівства Московського татарського походження. Пом. 490 років тому у
67 років (нар.
1467 р.).
25 вересня 1534 •
Климент VII (Джуліо Медічі), 219-й папа римський (1523-34 рр.), останній папа епохи Відродження; його відмова розірвати шлюб англійського короля
Генріха VIII з Катериною Арагонською привела до розриву англійської церкви з Римом. Пом. 490 років тому у
56 років (нар.
26 травня 1478 р.).
ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ