Головні події 1524-1528 років
Політичні лідери 1524-1528 років
• Імперія Великих Моголів:
Бабур (1526-30)
• Англія:
Генріх VIII (1509-47)
• Велике князівство Литовське: Сигізмунд I Старий (1506-48)
• Королівство Іспанія:
Карл I Імператор (1516-56)
• Королівство Арагон:
Хуана Божевільна (1516-55)
• Королівство Кастилія і Леон:
Хуана Божевільна (1504-55)
• Королівство Польща: Сигізмунд Старий (1506-48)
• Королівство Португалія: Жуан III Благочестивий (1521-57)
• Королівство Франція:
Франциск I Валуа (1515-47)
• Королівство Швеція:
Густав I Ваза (1523-60)
• Кримське ханство: Газі Герай (1523-24), Саадет Герай (1524-32)
• Московське князівство: Василь III (1505-33)
• Нідерланди: Карл V Габсбург (1506-55)
• Неаполітанське королівство: Хуанна Божевільна (1516-55), Карло Габсбург (1516-54)
• Османська імперія:
Сулейман Пишний (1520-66)
• Папська держава: Климент VII (1523-34)
• Персія Сефевідів: Ісмаїл I (1501-24), Тахмасп I (1524-76)
• Священна Римська імперія:
Карл V Габсбург (1519-56)
• Трансильванія: Янош Заполья (1510-26)
• Угорське королівство:
Людовик II Ягеллончик (1516-26),
Янош I Заполья (1526-40),
Фердинанд I Габсбург (1526-64)
• Шотландія: Яків V (1513-42)
Всі події 1524-1528 років
24 лютого 1525 • Під Павією іспано-німецькі сили імператора Карла V Габсбурга розбили війська французького короля Франциска І Ангулемського, який потрапив у полон. Це завершило черговий етап Італійських воєн і за укладеною незабаром Мадридською угодою Франція була змушена відмовитись не лише від Ломбардії, але й від Фландрії, Артуа і Бургундії.
28 лютого 1525 • За наказом іспанського конкістадора Ернана Кортеса за звинуваченні у спробі його вбивства і намірі підняти заколот проти іспанців страчений Куаутемок (Гватемозін), одинадцятий і останній незалежний правитель Ацтекської імперії.
8 квітня 1525 • У Кракові укладено угоду, що завершила чергову пруссько-польську війну: володіння Тевтонського ордена ставали вотчиною Королівства Польща і спадковим герцогством під управлінням колишнього великого магістра Альбрехта фон Бранденбурга з династії Гогенцоллернів. Через два дні він виголосив васальну присягу королю Польші Сигізмунду I Старому і відбув до столиці своїх володінь міста Кьоніґсберг.
10 квітня 1525 • На міській площі Кракова герцог Пруссії Альбрехт Гогенцоллерн привселюдно виголосив васальну присягу королю Польші Сигізмунду I Старому.
27 травня 1525 • У Мюльгаузені (Тюрингія) обезголовлений вождь плебейської Реформації Томас Мюнцер.
1526
1526 • Захоплений у полон король Франції Франциск I підписав кабальний Мадридський договір, за яким він відмовився від усіх претензій на Італію і поступився Іспанії колишніми володіннмия Бургундського дому — Бургундією, Артуа і Фландрією.
21 квітня 1526 • У битві при Паніпаті (поблизу Делі) нащадок Чингізхана і Тимура правитель Кабула падишах Бабур розбив війська Делійського султана Ібрагіма Лоді. Через три дні він захопив Делі і Агру, яка стала столицею Імперії Великих Моголів.
29 серпня 1526 • Під Мохачем війська османського султана Сулеймана Пишного вщент розбили угорську армію і за кілька днів увійшли в полишену беззахисною Буду. У боротьбі за спадщину полеглого на полі бою Людовика II Ягеллончика угорські королі втратили право на престол Хорватії, а Угорщина розпалась на два ворогуючі між собою королівства.
16 грудня 1526 • Після загибелі бездітного короля Лайоша II набув чинності братіславсько-віденський договір 1515 року, за яким спадкоємцем ягеллонського трону в Чехії і Угорщині став Фердинанд I, австрійський ерцгерцог і брат імператора Карла V. Таким чином під владою Габсбургів об'єднались спадкоємні австрійські землі з володіннями корони святовацлавської та святостефанської.
1527
27 січня 1527 • У битві під Ольшаницею армія великого гетьмана литовського князя Костянтина Острозького отримали одну з найбільших перемог над військами Кримського ханства, в якій татари втратили близько 25 тисяч чоловік (із 35 тисяч війська). За цю славну перемогу Острозького величали найвищим вождем, а король Сигізмунд І влаштував йому у Кракові тріумфальний в'їзд.
6 травня 1527 • Обурені тривалою невиплатою зарплати іспанські та німецькі найманці імператора Карла V увірвалися в Рим і розграбували місто. Рим втратив більшість середньовічних та ренесансних будівель; постраждала навіть базиліка Святого Петра у Ватикані, а сам папа Климент VII був змушений рятуватись втечею в замок Святого Ангела, де перебував фактично в облозі. Грабежі і руйнації тривали не менш як три доби. У червні папа виплатив військам імператора Карла V компенсацію у розмірі 400 000 дукатів і був змушений коронувати Карла V королем Італії та відмовити у праві на розлучення королю Англії Генріху VIII з його дружиною — Катериною Арагонською, що була тіткою Карла V.
3 червня 1527 • Із загорання пивоварні у Львові почалась велика пожежа, яка знищила практично все місто і його околиці — Підзамче і Знесіння. Уціліли лише спотворені вогнем Ратуша, Вірменська церква, стіни Кафедрального собору, монастир францисканців і міські вежі.
1 липня 1527 • Гессенським ландграфом Філіпом Великодушним у Марбурзі засновано перший протестантський університет Німеччини. В 1541 році статус університету був підтверджений імператором.
1528
12 січня 1528 • У кафедральному соборі Уппсали Густав I Ваза коронований на престол Швеції.
3 липня 1528 • Папа римський Клемент VII спеціальною буллою узаконив створений в 1525 році орден монахів-капуцинів, головною задачею котрого була боротьба з ідеями Реформації.
6 листопада 1528 • Іспанський конкістадор Альваро Нуньєс Кавеса де Вака першим з європейців ступив на землю, відому зараз як Техас.
Народились в 1524-1528 роках
11 вересня 1524 — †
27 грудня 1585 •
П'єр де Ронсар, французький поет («Любовні вірші», «Сонети до Єлени», «Елегії»), есеїст («Короткий виклад поетичного мистецтва»).
бл. 1525 — †
29 червня 1607 • Іов (Іван), московський церковний діяч, 1-й патріарх Московський і всієї Русі (1589-1605 рр.).
бл. 1525 — †
9 вересня 1569 •
Пітер Брейгель-старший, нідерландський живописець і рисувальник, майстер пейзажу і жанрових сцен («Нідерландські прислів'я», «Бійка між Карнавалом і Постом, «Фермери, що танцюють на весіллі просто неба»); батько художників Пітера Брейгеля-молодшого і Яна Брейгеля-старшого.
бл. 1526 — †
29 лютого 1608 •
Василь-Костянтин Костянтинович Острозький, руський князь, магнат, військовий, політичний і культурний діяч Речі Посполитої, воєвода київський, маршалок волинський, засновник Острозької академії (1576), видавець
Острозької Біблії (1580); син гетьмана Костянтина Острозького.
14 квітня 1527 — †
28 червня 1598 • Абрахам Ортелій, фламандський картограф, автор першого у світі географічного атласу («Theatrum Orbis Terrarum», 1570).
21 травня 1527 — †
13 вересня 1598 •
Філіп II (Філіп Габсбург), король Іспанії (1556-98 рр.) та Португалії (1580-98 рр.); лідер Контрреформації, один із найвпливовіших політиків 16 століття.
31 липня 1527 — †
12 жовтня 1576 • Максиміліан II (Максиміліан Габсбург), імператор Священної Римської імперії (1564-76 рр.), король Богемії (1562-1575 рр.) і Угорщини (1562-72 рр.).
23 листопада 1527 — †
6 травня 1602 • Лі Чжи, китайський філософ, історик, письменник («Спалена книга») періоду династії Мін.
16 листопада 1528 — †
9 червня 1572 • Жанна III, герцогиня д'Альбре, королева Наварри (1555-72 рр.); матір короля Наварри і Франції
Генріха IV.
Померли в 1524-1528 роках
23 травня 1524 • Ісмаїл I, шахіншах Персії (1501–24 рр.); засновник держави Сефевідів. Пом. 500 років тому у
37 років (нар.
17 липня 1487 р.).
12 червня 1524 •
Дієго Веласкес де Куельяр, іспанський конкістадор, завойовник Куби. Пом. 500 років тому у
68 років (нар.
1456 р.).
24 грудня 1524 •
Васко да Гама, португальський мореплавець, відкривач шляху до Індії через Атлантичний океан навколо Африки; 6-й губернатор Португальської Індії і 2-й Віце-король Індії (з 1524 р.). Пом. 500 років тому у
64 роки (нар.
1460 р.).
28 лютого 1525 •
Гватемозін (Куаутемок), останній імператор ацтеків з династії Акамапічтлі. Пом. 499 років тому у
30 років (нар.
1495 р.).
5 травня 1525 •
Фрідріх III (Фрідріх Мудрий), 9-й курфюрст Саксонії і 20-й ландграф Тюрингії (1486-1525 рр.); заступник
Мартіна Лютера. Пом. 499 років тому у
62 роки (нар.
17 січня 1463 р.).
18 травня 1525 • П'єтро Помпонацці, італійський філософ епохи Відродження («Про безсмертя душі», «Про причини явищ природи»). Пом. 499 років тому у
63 роки (нар.
16 вересня 1462 р.).
27 травня 1525 •
Томас Мюнцер, німецький проповідник часів Реформації. Пом. 499 років тому у
35 років (нар.
1490 р.).
30 грудня 1525 •
Якоб Фуггер, німецький торговець і банкір, засновник торгово-банкірського дому Фуггерів, одного із найбагатших і найвпливовіших в тогочасній Європі. Пом. 499 років тому у
66 років (нар.
6 березня 1459 р.).
1526 •
Хуан Себастьян Елькано, баскський мореплавець, під чиїм керівництвом
завершилась перша кругосвітня подорож Магеллана. Пом. 498 років тому у
50 років (нар.
1476 р.).
після 1526 • Перу да Ковільян, португальський мандрівник та дипломат. Пом. бл. 498 років тому десь у
66 років (нар. бл.
1460 р.).
1527 • Вайна Капак, одинадцятий правитель Імперії Інків; батько Уаскара і Атауальпа. Пом. 497 років тому у
51 рік (нар.
1476 р.).
22 червня 1527 •
Нікколо Макіавеллі, італійський пеолітичний мислитель ("Правитель"), історик ("Історія Флоренції), письменник ("Мандрагора"), поет епохи Відродженя. Пом. 497 років тому у
58 років (нар.
3 травня 1469 р.).
1528 • Джованні да Верраццано, італійський мореплавець на французькій службі; першим з європейців проплив уздовж східного узбережжя Північної Америки аж до Нью-Йоркської бухти і затоки Наррагансетт. Пом. 496 років тому у
43 роки (нар.
1485 р.).
29 лютого 1528 • Патрік Гамільтон, шотландський проповідник; один з перших послідовників протестантизму в Шотландії. Пом. 496 років тому у
24 роки (нар.
1504 р.).
6 квітня 1528 •
Альбрехт Дюрер, німецький живописець, рисувальник, гравер, теоретик мистецтва, основоположник мистецтва німецького Відродження. Пом. 496 років тому у
57 років (нар.
21 травня 1471 р.).