Головні події 1514-1518 років
Політичні лідери 1514-1518 років
• Єгипетський султанат: Туман-бай II аль-Ашраф (1516-17)
• Аббасидський халіфат: Мухаммад аль-Мутаваккіль III (1517)
• Англія:
Генріх VIII (1509-47)
• Велике князівство Литовське: Сигізмунд I Старий (1506-48)
• Королівство Іспанія:
Карл I Імператор (1516-56)
• Королівство Арагон:
Фердинанд II Католик (1479-1516),
Хуана Божевільна (1516-55)
• Королівство Кастилія і Леон:
Хуана Божевільна (1504-55)
• Королівство Польща: Сигізмунд Старий (1506-48)
• Королівство Португалія: Мануел I Щасливий (1495-1521)
• Королівство Франція:
Людовик XII Батько Народу (1498-1515),
Франциск I Валуа (1515-47)
• Кримське ханство:
Менглі Герай (1478-1515),
Айдер (1475-1515), Мехмед Герай (1515-23)
• Московське князівство: Василь III (1505-33)
• Нідерланди: Карл V Габсбург (1506-55)
• Неаполітанське королівство: Фердинанд Католик (1504-16), Хуанна Божевільна (1516-55), Карло Габсбург (1516-54)
• Османська імперія: Селім I Грізний (1512-20)
• Османський халіфат: Селім I Грізний (1517-20)
• Папська держава:
Лев X (1513-21)
• Персія Сефевідів: Ісмаїл I (1501-24)
• Священна Римська імперія: Максиміліан I Габсбург (1508-19)
• Сицилійське королівство: Фердинанд Католик (1479-1516)
• Трансильванія: Янош Заполья (1510-26)
• Угорське королівство: Владислав II Ягеллончик (1490-1516),
Людовик II Ягеллончик (1516-26)
• Шотландія: Яків V (1513-42)
Всі події 1514-1518 років
26 квітня 1514 • Польський астроном
Миколай Коперник провів своє перше спостереження за Сатурном. На підставі цього і наступних спостережень він зробив висновок про геліоцентричний принцип побудови Сонячної системи.
9 жовтня 1514 • У Пікардійському місті Аббевіль король Франції Людовик XII Валуа одружився на сестрі англійського короля Генріха VIII Марією Тюдор, яка не отримала дозвіл на цей шлюб свого брата.
1515
1 січня 1515 • Після смерті в Парижі Людовика XII, який не залишив по собі спадкоємця, на французький престол зійшов його кузен Франциск I з династії Валуа-Ангулемів. Його царствування було періодом протистояння Франції і Австрії за володіння Неаполем, Міланом та імператорською короною.
1516
14 березня 1516 • По смерті Фердинанда II Католика у Толедо його внук Карл Габсбург був коронований на престол Арагона. Наступного року він став співправителем матері у Кастилії і фактично — засновником
іспанської монархії, під владою якої після обрання через три роки Карла на престол Священної Римської імперії опинилась найбільша християнська монархія, що володілами гігантськими територіями не лише на Піренеях, але й у Центральній та Південній Європі, а також в Африці та Америці.
13 серпня 1516 • В ході війни Камбрейської ліги проти Венеції імператор Священної Римської імперії Карл V підписав сепаратний мир з Франциском I, визнаючи його права на Мілан в обмін на визнання французами претензій Іспанії на Неаполь.
18 серпня 1516 • Французький король Франциск I і папа римський Лев X підписали Болонський Конкордат, який замінив собою Прагматичну санкцію 1438 року. Відповідно до нього на території Франції було юридично закріплено підпорядковане положення церкви відносно до королівської влади — за папою зберігалось право бути верховною інстанцією церковного суду, а французькому королю, в свою чергу, надавалось право призначення на вищі церковні посади.
24 серпня 1516 • Перемогою Османської імперії закінчилась битва біля міста Дабік (сучасна Сирія), в якій війська султана Селіма I здолали армію Мамлюкського султанату, що фактично привело до падіння держави мамелюків наступного року.
1517
20 січня 1517 • Після дворічної війни війська османського султана Селіма I захопили Каїр і Мамлюкський султанат припинив сво існування як самостійна держав, ставши васалом Османської імперії.
10 березня 1517 • За угодою, підписаною у Москві, Московське князівство брало Тевтонський орден під свій захист і надавало фінансову підтримку для підготовки до війни з Польщею і Великим князівством Литовським.
31 жовтня 1517 • Монах ордену августинців, професор філософії і теології університету Віттенберга Мартін Лютер обнародував текст з 95-а тезами про індульгенцію, в котрих виступив проти пов'язаних з нею фінансових зловживань. Вони дуже швидко поширилися по всій Німеччині, що, фактично, стало початком протестантської Реформації.
Народились в 1514-1518 роках
17 грудня 1514 — †
2 лютого 1594 • Джованні П'єрлуїджі да Палестріна, італійський композитор; глава римської поліфонічної школи, чий музичний стиль Тридентський собор в 1563 році затвердив як офіційний зразок католицької церковної музики.
22 вересня 1515 — †
16 липня 1557 • Анна Клевська, четверта жінка англійського короля
Генріха VIII; шлюб, котрий мав зміцнити союз Генріха і брата Анни, німецького протестантського принца Клевського, проіснував півроку.
18 лютого 1516 — †
17 листопада 1558 •
Марія I (Марія Тюдор),
королева Англії (1553-58 рр.), відома як Кривава Мері; донька короля
Генріха VIII, сестра королеви
Єлизавети I.
26 березня 1516 — †
13 грудня 1565 • Конрад Геснер, швейцарський природодослідник, автор першої зоологічної енциклопедії "Історія тварин".
2 лютого 1517 — †
17 травня 1587 •
Готтгард Кеттлер, останній ландмейстер Лівонського ордену (1559-1561) і
перший герцог Курляндії і Семигалії (1561-1587).
1518 — †
2 липня 1554 • Педро Сьєса де Леон, іспанський священник, історик, географ, хроніст періоду конкісти Південної Америки («Хроніка Перу»).
29 вересня 1518 — †
31 травня 1594 • Тінторетто (Якопо Робусті), італійський художник з міста Венеція, представник пізнього венеціанського Відродження і маньєризму.
Померли в 1514-1518 роках
1514 •
Вісенте Яньєс Пінзон, іспанський мореплавець і конкістадор, першовідкривач Бразилії і ріки Амазонка (1500). Пом. 511 років тому десь у
52 роки (нар. бл.
1462 р.).
1515 • Алонсо де Охеда, іспанський мореплавець та
конкістадор; засновник першого іспанського поселення у Південній Америці (Санта-Крус, 1502). Пом. 510 років тому у
47 років (нар.
1468 р.).
1 січня 1515 •
Людовик XII (Людовик "Батько Народу" Валуа),
король Франції (з 1498 року); син герцога Орлеанського Карла і Марії Клевської. Пом. 510 років тому у
53 роки (нар.
27 червня 1462 р.).
5 лютого 1515 • Альд Мануцій (Мануцій Старший), венеціанський видавець; винахідник курсиву, крапки з комою й сучасного вигляду коми. Пом. 510 років тому у
65 років (нар.
1450 р.).
17 квітня 1515 • Менглі I (Менглі Герай), кримський хан (1467, 1469-75, 1478-1515 рр.) з династії Гераїв; син Хаджи I Герая, дід султана Османської імперії
Сулеймана Пишного. Пом. 510 років тому у
70 років (нар.
1445 р.).
16 грудня 1515 •
Афонсу де Албукеркі, португальський мореплавець, завойовник та колонізатор,
віце-король Індії (1510-15 рр.). Пом. 510 років тому десь у
62 роки (нар. бл.
1453 р.).
23 січня 1516 •
Фердинанд II, король Арагону (1479—1516 рр. під іменем Фердинанд ІІ), Сицилії (1468—1516 рр.), Кастилії і Леону (1475-1504 рр. разом з Ізабеллою Кастильською), Неаполя (1504—16 рр.), граф Барселони з династії Трастамара. Пом. 509 років тому у
64 роки (нар.
10 березня 1452 р.).
9 квітня 1516 • Ієронім Босх (Ерун Антоніссун ван Акен), нідерландський живописець, один з найвідоміших майстрів Північного Відродження. Пом. 509 років тому десь у
66 років (нар. бл.
1450 р.).
29 листопада 1516 • Джованні Белліні, італійський живописець, представник венеціанського Високого Відродження, автор картин на релігійні та міфологічні теми (Мадонна дельї Альберетті, Дож Лоредан). Пом. 509 років тому у
86 років (нар.
1430 р.).
20 квітня 1517 • Богдан III (Богдан Одноокий), господар Молдавського князівства (1504-17 рр.) з династії Мушатовичів, син Стефана III Великого. Пом. 508 років тому у
39 років (нар.
1478 р.).