Головні події 1512-1516 років
Політичні лідери 1512-1516 років
• Єгипетський султанат: Туман-бай II аль-Ашраф (1516-17)
• Англія:
Генріх VIII (1509-47)
• Велике князівство Литовське: Сигізмунд I Старий (1506-48)
• Королівство Іспанія:
Карл I Імператор (1516-56)
• Королівство Арагон:
Фердинанд II Католик (1479-1516),
Хуана Божевільна (1516-55)
• Королівство Кастилія і Леон:
Хуана Божевільна (1504-55)
• Королівство Польща: Сигізмунд Старий (1506-48)
• Королівство Португалія: Мануел I Щасливий (1495-1521)
• Королівство Франція:
Людовик XII Батько Народу (1498-1515),
Франциск I Валуа (1515-47)
• Кримське ханство:
Менглі Герай (1478-1515),
Айдер (1475-1515), Мехмед Герай (1515-23)
• Московське князівство: Василь III (1505-33)
• Нідерланди: Карл V Габсбург (1506-55)
• Неаполітанське королівство: Фердинанд Католик (1504-16), Хуанна Божевільна (1516-55), Карло Габсбург (1516-54)
• Османська імперія: Баязід II Дервіш (1481-1512), Селім I Грізний (1512-20)
• Папська держава: Юлій II (1503-13),
Лев X (1513-21)
• Персія Сефевідів: Ісмаїл I (1501-24)
• Священна Римська імперія: Максиміліан I Габсбург (1508-19)
• Сицилійське королівство: Фердинанд Католик (1479-1516)
• Трансильванія: Янош Заполья (1510-26)
• Угорське королівство: Владислав II Ягеллончик (1490-1516),
Людовик II Ягеллончик (1516-26)
• Шотландія: Яків IV (1488-1513), Яків V (1513-42)
Всі події 1512-1516 років
22 лютого 1512 • У Севільї на 58-у році життя помер флорентійський мореплавець Амеріго Веспуччі, учасник декількох експедицій до берегів Південної Америки, названої ним Новим Світом. З легкої руки німецького картографа Мартіна Вальдземюллера іменем Веспуччі сьогодні іменується цілий континент — Америка.
11 квітня 1512 • У битві біля Равенни (Італія) французька армія здобула перемогу над обєднаними арміями Іспанії та Папської області. Однак закріпитись в Італії французам не вдалось і в серпні вони залишили Аппеніни.
25 квітня 1512 • Після зречення престолу Беязіда II султаном Османської імперії за підтримки яничар став його молодший син Селім Грізний.
1 листопада 1512 • Після п'яти років роботи Мікеланджело завершив свою роботу над розписом стелі Сикстинськох капелли у Ватиканському палаці, яку він здійснював на замовлення папи Сікста IV, — цього дня капелла була відкрита для відвідувачів.
1513
26 лютого 1513 • В результаті землетрусу зруйновано столицю Португалії Ліссабон.
11 березня 1513 • У каплиці св. Миколая у Ватиканському палаці завершився найкоротший в історії Святого Престолу конклав, який за 10 годин 217-м єпископом Риму одностайно обрав флорентійського магната Джованні де Медічі. Він став останнім папою, що на момент обрання не мав церковного сану, через що повідомлення про його перемогу довелось відкласти на два дні, коли Джованні де Медічі був рукопокладений у священники. 17 березня він був висвячений у єпископи і 19 березня інтронізований під іменем Лев Х.
2 квітня 1513 • В ході пошуків легендарного "фонтану молодості" іспанський дослідник Хуан Понсе де Леон висадився на узбережжі Флориди в районі сучасного містечка Сент-Августин і оголосив півострів власністю Іспанії. Хоча ці землі були відомі європейцям і раніше, саме сходження Понсе на берег цієї території є першим задокументованим фактом. Понсе вважав, що перебуває не на півострові, а на острові і назвав його Флорида, оскільки подія трапилась в період пасхального посту (Pascua Florida іспанською). У 1521 році він знову висадився у Флориді з метою заснування іспанського поселення, але його експедиція була вороже зустріта місцевим населенням, і іспанцям довелось рятуватись втечею — Понсе повернувся на Кубу, де й помер від отриманого поранення. Лише в 1565 році іспанцям вдалося заснувати у Флориді перше постійне поселення, назване іменем святого Августина.
6 червня 1513 • В битві біля пінічноіталійського міста Новара швейцарці перемогли франко-венеціанську армію, чим зміцнили позицію і вплив Швейцарської конфедерації.
16 серпня 1513 • В ході Війни Камбрейської ліги війська Англії і Священної Римської імперії завдали поразки Франції у Битві шпор під Па-де-Кале.
9 вересня 1513 • У битві біля Флоддена загинув король Шотландії Яків IV і майже весь цвіт шотландського лицарства. Це викликало тривалу політичну кризу в Шотландії.
25 вересня 1513 • Іспанський конкістадор Васко Нуньєс де Бальбоа із загоном зі 190 іспанців і 600 індіанців-носіїв перетнув Панамський перешийок і першим з європейців досягнув океану, названого пізніше Тихим.
1514
26 квітня 1514 • Польський астроном Миколай Коперник провів своє перше спостереження за Сатурном. На підставі цього і наступних спостережень він зробив висновок про геліоцентричний принцип побудови Сонячної системи.
9 жовтня 1514 • У Пікардійському місті Аббевіль король Франції Людовик XII Валуа одружився на сестрі англійського короля Генріха VIII Марією Тюдор, яка не отримала дозвіл на цей шлюб свого брата.
1515
1 січня 1515 • Після смерті в Парижі Людовика XII, який не залишив по собі спадкоємця, на французький престол зійшов його кузен Франциск I з династії Валуа-Ангулемів. Його царствування було періодом протистояння Франції і Австрії за володіння Неаполем, Міланом та імператорською короною.
1516
14 березня 1516 • По смерті Фердинанда II Католика у Толедо його внук Карл Габсбург був коронований на престол Арагона. Наступного року він став співправителем матері у Кастилії і фактично — засновником іспанської монархії, під владою якої після обрання через три роки Карла на престол Священної Римської імперії опинилась найбільша християнська монархія, що володілами гігантськими територіями не лише на Піренеях, але й у Центральній та Південній Європі, а також в Африці та Америці.
13 серпня 1516 • В ході війни Камбрейської ліги проти Венеції імператор Священної Римської імперії Карл V підписав сепаратний мир з Франциском I, визнаючи його права на Мілан в обмін на визнання французами претензій Іспанії на Неаполь.
18 серпня 1516 • Французький король Франциск I і папа римський Лев X підписали Болонський Конкордат, який замінив собою Прагматичну санкцію 1438 року. Відповідно до нього на території Франції було юридично закріплено підпорядковане положення церкви відносно до королівської влади — за папою зберігалось право бути верховною інстанцією церковного суду, а французькому королю, в свою чергу, надавалось право призначення на вищі церковні посади.
24 серпня 1516 • Перемогою Османської імперії закінчилась битва біля міста Дабік (сучасна Сирія), в якій війська султана Селіма I здолали армію Мамлюкського султанату, що фактично привело до падіння держави мамелюків наступного року.
Народились в 1512-1516 роках
1512 — †
1577 • Девлет I (Девлет Герай), кримський хан (1551-77 рр.).
5 березня 1512 — †
2 грудня 1594 •
Герард Меркатор (Герард ван Кремер), фламандський картограф; розробив декілька картографічних проекцій, видав збірник карт і описів європейських країн (1595).
17 грудня 1514 — †
2 лютого 1594 • Джованні П'єрлуїджі да Палестріна, італійський композитор; глава римської поліфонічної школи, чий музичний стиль Тридентський собор в 1563 році затвердив як офіційний зразок католицької церковної музики.
22 вересня 1515 — †
16 липня 1557 • Анна Клевська, четверта жінка англійського короля
Генріха VIII; шлюб, котрий мав зміцнити союз Генріха і брата Анни, німецького протестантського принца Клевського, проіснував півроку.
18 лютого 1516 — †
17 листопада 1558 •
Марія I (Марія Тюдор),
королева Англії (1553-58 рр.), відома як Кривава Мері; донька короля
Генріха VIII, сестра королеви
Єлизавети I.
26 березня 1516 — †
13 грудня 1565 • Конрад Геснер, швейцарський природодослідник, автор першої зоологічної енциклопедії "Історія тварин".
Померли в 1512-1516 роках
22 лютого 1512 •
Амеріго Веспуччі,
флорентійський мореплаваць, в честь котрого названо континент Америка; здійснив дві експедиції до берегів Південної Америки (1499, 1502). Пом. 512 років тому у
61 рік (нар.
9 березня 1451 р.).
1514 •
Вісенте Яньєс Пінзон, іспанський мореплавець і конкістадор, першовідкривач Бразилії і ріки Амазонка (1500). Пом. 510 років тому десь у
52 роки (нар. бл.
1462 р.).
1515 • Алонсо де Охеда, іспанський мореплавець та
конкістадор; засновник першого іспанського поселення у Південній Америці (Санта-Крус, 1502). Пом. 509 років тому у
47 років (нар.
1468 р.).
1 січня 1515 •
Людовик XII (Людовик "Батько Народу" Валуа),
король Франції (з 1498 року); син герцога Орлеанського Карла і Марії Клевської. Пом. 509 років тому у
53 роки (нар.
27 червня 1462 р.).
5 лютого 1515 • Альд Мануцій (Мануцій Старший), венеціанський видавець; винахідник курсиву, крапки з комою й сучасного вигляду коми. Пом. 509 років тому у
65 років (нар.
1450 р.).
17 квітня 1515 • Менглі I (Менглі Герай), кримський хан (1467, 1469-75, 1478-1515 рр.) з династії Гераїв; син Хаджи I Герая, дід султана Османської імперії
Сулеймана Пишного. Пом. 509 років тому у
70 років (нар.
1445 р.).
16 грудня 1515 •
Афонсу де Албукеркі, португальський мореплавець, завойовник та колонізатор,
віце-король Індії (1510-15 рр.). Пом. 509 років тому десь у
62 роки (нар. бл.
1453 р.).
23 січня 1516 •
Фердинанд II, король Арагону (1479—1516 рр. під іменем Фердинанд ІІ), Сицилії (1468—1516 рр.), Кастилії і Леону (1475-1504 рр. разом з Ізабеллою Кастильською), Неаполя (1504—16 рр.), граф Барселони з династії Трастамара. Пом. 508 років тому у
64 роки (нар.
10 березня 1452 р.).
9 квітня 1516 • Ієронім Босх (Ерун Антоніссун ван Акен), нідерландський живописець, один з найвідоміших майстрів Північного Відродження. Пом. 508 років тому десь у
66 років (нар. бл.
1450 р.).
29 листопада 1516 • Джованні Белліні, італійський живописець, представник венеціанського Високого Відродження, автор картин на релігійні та міфологічні теми (Мадонна дельї Альберетті, Дож Лоредан). Пом. 508 років тому у
86 років (нар.
1430 р.).