Головні події 1507 - 1511 років

• Генріх VIII — король Англії, 21 квітня 1509
• Португальське завоюваня Гоа, 10 грудня 1510

Політичні лідери 1507 - 1511 років

• Англія: Генріх VII Тюдор (1485-1509), Генріх VIII (1509-47)
• Арагон: Фердинанд II Католик (1479-1516)
• Кастилія і Леон: Хуана Божевільна (1504-55)
• Королівство Польща: Сигізмунд Старий (1506-48)
• Королівство Португалія: Мануел I Щасливий (1495-1521)
• Королівство Франція: Людовик XII Батько Народу (1498-1515)
• Кримське ханство: Менглі Герай (1478-1515), Айдер (1475-1515)
• Московське князівство: Василь III (1505-33)
• Нідерланди: Карл V Габсбург (1506-55)
• Неаполітанське королівство: Фердинанд Католик (1504-16)
• Османська імперія: Баязід II Дервіш (1481-1512)
• Папська держава: Юлій II (1503-13)
• Священна Римська імперія: Максиміліан I Габсбург (1508-19)
• Сицилійське королівство: Фердинанд Католик (1479-1516)
• Угорське королівство: Владислав II Ягеллончик (1490-1516)
• Шотландія: Яків IV (1488-1513)

Всі події 1507 - 1511 років

25 квітня 1507 • Німецький картограф і географ Мартін Вальдземюллер назвав новий, недавно відкритий континент Америкою на честь Амеріго Веспуччі, дослідника Нового Світу, — Вальдземюллер надрукував тисячу примірників карт світу з назвою "Америка" поверх нового континенту.

1508

6 лютого 1508 • Максиміліан I, який після смерті батька Фрідріха III в 1493 році став одноосібним правителем Священої Римської імперії, у місті Тренто зі згоди папи римського прийняв титул імператора. Гнучкою політикою союзів, у тому числі і шлюбних (Максисіліан був одружений з Марією, єдиною дочкою Карла Сміливого, і претендував на всі землі тестя, включаючи французькі), Максиміліан добився значного розширення імперських володінь і зміцнення влади та могутності роду Габсбургів.

1509

21 квітня 1509 • По смерті короля Генріха VII Тюдора на престол Англії зійшов його 17-річний син Генріх VIII. Його майже сорокалітнє правліняя відзначилось шістьма шлюбами, самопроголошенням главою відокремленої від Риму Англіканської церкви, жорстоким переслідуванням католиків і безуспішними війнами, через які Англія неодноразово опинялась на межі банкрутства.

27 квітня 1509 • Папа римський Юлій II, невдоволений захопленням Венецією папських міст Рімімні та Фаєнца в 1503 році, оголосив про тимчасове відлучення Венеції від церкви. Влада республіки заборонила публікувати папський інтердикт на всіх своїх територіях.

11 червня 1509 • Англійський король Генріх VIII одружився на Катерині Арагонській, першій із шістьох жінок, котрі в нього були за життя. Коли виявилося, що Катерина не може народити спадкоємця престолу, Генріх розвівся з нею без згоди на те Ватикану, що привело до Протестантської реформації в Англії. Двох із п'яти інших своїх жінок, Анну Болейн і Катерину Говард, Генріх наказав стратити за звинуваченнями в подружній зраді. У 1553 році Марія, дочка Генріха і Катерини Арагонської, стала королевою по смерті свого зведеного брата Едуарда VI, а в 1558 році на англійському престолі її змінила зведена сестра Єлизавета, що правила під іменем Єлизваети I.

24 червня 1509 • По смерті свого батька Генріха VII 17-річний Генріх VIII, принц Уельський, і його дружина Катерина Арагонська були короновані у Вестмінстерському абатстві. Коронацію була відсвятковано банкетом в Вестмінстер-Холлі.

14 вересня 1509 • В результаті землетрусу в Констатинополі зруйновано значну частину міста і загинуло близько 13 тисяч чоловік.

1510

13 січня 1510 • Після більш, ніж 300 років існування, Псковська республіка повністю втратила свою незалежність — за наказом московського князя Василя III було розпущено віче, 300 найбагатших сімей, незгодних з цим, були вислані з Пскова, а сама республіка була оголошена земельним володінням Московського князівства.

10 грудня 1510 • Португальським флотом під командуванням адмірала Афонсу ді Албукеркі з другої спроби успіхом завершилось завоювання Гоа, міста і однойменної території на Південному Заході Індії. Добре укріплене і захищене, монополіст у торгівлі з Персією, Гоа у наступні роки стало форпостом португальської експансії в Азію і столицею Португальської Індії, в складі якої перебувало протягом наступних чотирьох століть.

Народились в 1507 - 1511 роках

1507 - 19 травня 1536 • Анна Болейн, королева-консорт Англії, друга дружина Генріха VIII (1533-36 рр.); мати королеви Єлизавети I.

29 жовтня 1507 - 11 лютого 1582 • Фернандо Альварес де Толедо, герцог Альба, іспанський воєначальник і державний діяч, підкорювач Португалії (1580), намісник у Іспанських Нідерландах (1567-73 рр.).

17 березня 1508 - 4 березня 1556 • Хумаюн, другий могольський імператор Великих Моголів; син Бабура та батько Акбара.

3 листопада 1508 - 19 серпня 1580 • Андреа Палладіо (Андреа ді П'єтро), італійський архітектор (вілла Ротонда у Віченці, церква Сан Джорджо Мадджоре у Венеції) і теоретик пізнього Ренесансу (Чотири книги про архітектуру), головний представник класицистичного напрямку.

1509 - 4 квітня 1566 • Даніеле да Вольтерра (Даніеле Річчареллі), італійський художник і скульптор («Зняття з хреста», «Віфлеємське побиття немовлят», «Давид відрубує голову Голіафу», «Мікеланджело»).

1509 - 24 жовтня 1537 • Джейн Сеймур, третя дружина короля Англії Генріха VIII, мати короля Едуарда VI.

10 липня 1509 - 27 травня 1564 • Жан Кальвін, швецарський протестанський релігійний реформатор.

1510 - 1576 • Алоізій Лілій, італійський лікар астроном, чиї ідеї лягли в основу реформи календаря папи Григорія XIII.

1510 - 20 грудня 1590 • Амбруаз Паре, французький лікар-хірург; хірург чотирьох королів — Генріха II, Франциска II, Карла IX і Генріха III.

1510 - 24 листопада 1572 • Джон Нокс, шотландський релігійний реформатор, один з основоположників пресвітеріанської церкви Шотландії.

1510 - 1589 • Паулу Діаш де Новаїш, португальський колонізатор Африки; перший губернатор Анголи і засновник міста Луанда.

1510 - 15 грудня 1583 • Іван Федорович, східнослов'янський книгодрукар і гравер, засновник типографій у Москві і Львові.

1511 - 1569 • Дієго де Лосада, іспанський конкістадор; засновник міста Каракас (Венесуела).

18 липня 1511 - 13 квітня 1592 • Бартоломео Амманаті, італійський скульптор і архітектор доби маньєризму.

30 липня 1511 - 27 червня 1574 • Джорджо Вазарі, італійський живописець, скульптор, архітектор (архітектурний ансамбль Уфіцци), історик мистецтва ("Життя найвидатніших живописців, скульпторів та архітекторів").

29 вересня 1511 - 27 жовтня 1553 • Мігель Сервет, іспанський лікар, теолог, мислитель («Відновлення християнства»).

Померли в 1507 - 1511 роках

12 березня 1507 • Чезаре Борджиа, італійський політичний діяч епохи Відродження з іспанського роду Борджиа; син папи Олександра VI. 513 років тому, в 32 роки (нар. 13 вересня 1475 р.).

29 липня 1507 • Мартін Бехайм, німецький географ і мандрівник, автор першого глобуса (1492). 513 років тому, в 48 років (нар. 6 жовтня 1459 р.).

27 травня 1508 • Людовико Марія Сфорца (Людовико іль Моро), міланський герцог, правитель міста (1494-98). 512 років тому, в 56 років (нар. 27 липня 1452 р.).

21 квітня 1509 • Генріх VII (Генріх Тюдор), король Англії (1485-1509 рр.); засновник династії Тюдорів. 511 років тому, в 52 роки (нар. 28 січня 1457 р.).

10 липня 1509 • Жуан да Нова, португальський мореплавець епохи Великих географічних відкриттів. 511 років тому, в 49 років (нар. 1460 р.).

17 травня 1510 • Сандро Боттічеллі, італійський художник епохи Відродження. 510 років тому, в 65 років (нар. 1 березня 1445 р.).

10 липня 1510 • Катерина Корнаро, остання королева Кіпру (1474-89 рр.), «Дочка Венеції». 510 років тому, в 56 років (нар. 25 листопада 1454 р.).

25 жовтня 1510 • Джорджоне (Джорджо Барбареллі да Кастельфранко), італійський художник, один із найвидатніших представників ренесансного венеціанського малярства (Мадонна із св. Лібералісом, Сільський концерт, Спляча Венера). 510 років тому, в 33 роки (нар. 1477 р.).