Головні події 1454-1458 років
Політичні лідери 1454-1458 років
• Англія:
Генріх VI Ланкастер (1422-61),
Річард Плантагенет (1454-55, 1455-56)
• Велика орда:
Саід-Ахмат-хан (1435-65)
• Велике князівство Литовське: Казимир IV Ягеллончик (1440-92)
• Константинопольский патріарх: Геннадій II Схоларій (1454-56), Ісидір II Ксанфопул (1456-62)
• Королівство Арагон: Альфонсо V Великодушний (1416-58), Хуан II Великий (1458-79)
• Королівство Польща: Казимир IV Ягеллончик (1447-92)
• Королівство Португалія: Афонсу V Африканський (1438-77)
• Королівство Франція: Філіп III Добрий (1419-67),
Карл VII Звитяжний (1422-61)
• Королівство Швеція: Карл VIII Кнутсон (1448-57)
• Кримське ханство:
Хаджи Герай (1441-66)
• Московське князівство: Василь II Темний (1445-62)
• Неаполітанське королівство: Альфонсо I Великодушний (1442-58), Фердинандо I Ферранте (1458-94)
• Османська імперія:
Мехмед II Завойовник (1451-81)
• Священна Римська імперія: Фрідріх III Мирний (1452-93)
• Сицилійське королівство: Хуан II Великий (1442-58), Альфонсо Великодушний (1458)
• Трансильванія: Міклош Уйлакі (1441-58)
• Угорське королівство:
Владислав V Посмертний (1440-57),
Матвій Корвін (1458-90)
• Шотландія: Яків II (1437-60)
Всі події 1454-1458 років
17 лютого 1454 • У бургундському Ліллі відбувся пишний бенкет, відомий як «Бенкет Фазана», що віншував релігійно-світське свято, організоване герцогом Філіпом III Добрим. Його учасники заприсяглись звільнити Константинополь від османів, однак попри поважне представництво, зусилля трьох пап і зібрані великі кошти, хрестовий похід так і не відбувся й став останньою спробою загальноєвропейського єднання у «війні проти невірних».
9 квітня 1454 • У Лоді Міланське герцогство, Неаполітанське королівство і Флорентійська республіка уклали мирний договір, що завершив війну за гегемонію у Північній Італії.
18 квітня 1454 • Після падіння Константинополя дожу Венеції Франческо Фоскарі довелось укласти з османським султаном Мехмедом угоду, яка означала втрату Венецією гегемонії в Середземному морі.
22 жовтня 1454 • В Ерфурті придбано індульгенцію папи Миколи V, котра, як вважається, була надрукована у Майнці технікою ручного набору, винайденою Йоганном Гутенбергом. Разом із виходом наступного року виданої ним «42-рядкової Біблії» це відкрило епоху книгодруку, передвісниці середньовічного Відродження і Нового часу сучасної історії.
1455
1455 • У Майнці німецький винахідник і першодрукар Йоганн Гутенберг закінчив друк 42-рядкової Біблії. Ця дата вважається традиційною точкою відліку історії друкарства у Європі.
22 травня 1455 • Битвою при Сент-Олбансі (поблизу Лондона) між військами короля Генріха VI Ланкастера і Річарда, герцога Йоркського, почалась тридцятирічна війна за англійський престол, названа війною Червоної та Білої Троянд (за кольором троянд у відповідних родових гербах). Почергові перемоги-поразки суперників привели до втрати могутності обома династіями, і в 1485 році кололем Англії став Генріх VII, перший король з роду Тюдорів.
1456
22 липня 1456 • Мадярський полководець, регент Угорського королівства, Янош Хуньяді в битві біля Белграда розбив війська турецького султана Мехмеда II, армія якого вважалася непереможною. Завдяки цій перемозі Угорщина і Європа ще на 70 років була врятована від османського поневолення — Белградська фортеця продовжувала захищати Угорщину від турків аж до її взяття в 1521 році.
22 серпня 1456 • Підтримуваний турками Влад Дракула здолав Владислава III з династії Басарабів-Данешти і після його загибелі вдруге став господарем Валахії. Його шестилітнє правління відзначилося боротьбою за побудову централізованої держави, успішним протистоянням Османській Туреччині і супроводжувалось нечуваною жорстокістю.
1457
14 серпня 1457 • У німецькому місті Майнц надруковано «Псалтир», першу книгу, на котрій було вказано імена видавців — ними були Йоганн Фауст і Петер Шаффер.
1458
24 січня 1458 • Сейм у Буді обрав новим королем Угорщини 14-літнього Матяша Гуньяді, сина трансильванського магната, першого монарха країни неаристократичного походження. При ньому Угорське королівство досягнуло найбільшого розквіту.
15 жовтня 1458 • У Римі унійний патріарх Константинополя Григорій ІІІ Мамма висвятив для українсько-білоруських єпархій Григорія Болгарина як митрополита Київського, усталивши цією хіротонією поділ митрополії на Київську і Московську юрисдикції.
Народились в 1454-1458 роках
14 липня 1454 — †
29 вересня 1494 • Анджело Поліціано (Амброджіні), італійський поет («Сказання про Орфея») і вчений; писав італійською, латинською і давньогрецькою мовами.
25 листопада 1454 — †
10 липня 1510 •
Катерина Корнаро,
остання королева Кіпру (1474-89 рр.), «Дочка Венеції».
22 лютого 1455 — †
30 червня 1522 • Іоганн Рейхлін, німецький філософ і гуманіст; вважається першим німецьким гебраїстом-неєвреєм.
1456 — †
12 червня 1524 •
Дієго Веласкес де Куельяр, іспанський конкістадор, завойовник Куби.
28 січня 1457 — †
21 квітня 1509 •
Генріх VII,
король Англії (1485-1509 рр.), засновник династії Тюдорів; батько короля
Генріха VIII.
28 липня 1458 — †
6 серпня 1530 • Якопо Саннадзаро, італійський поет, письменник ("Аркадія").
Померли в 1454-1458 роках
1 грудня 1455 • Лоренцо Гіберті, італійський скульптор і ювелір епохи Раннього Відродження, представник флорентійської школи. Пом. 569 років тому у
77 років (нар.
1378 р.).
11 серпня 1456 •
Янош Гуньяді,
воєвода Трансильванії, реґент угорського королівства (1446—53 рр.); батько угорського короля
Матвія Корвіна. Пом. 568 років тому десь у
49 років (нар. бл.
1407 р.).
24 грудня 1456 • Джурадж Бранкович, деспот Сербії (1427-56 рр.); син Вука Бранковича, батько Лазаря Бранковича. Пом. 568 років тому у
79 років (нар.
1377 р.).
23 листопада 1457 •
Владислав Посмертний (Ласло V Постум), король Угорщини (1440-57 рр.) і Богемії (1453-57 рр.), останній монарх з Альбертинської лінії династії Габсбургів; син Альбрехта II. Пом. 567 років тому у
17 років (нар.
22 лютого 1440 р.).
20 лютого 1458 • Лазар Бранкович, деспот Сербії (1456-58 рр.); син Джураджа Бранковича. Пом. 566 років тому у
37 років (нар.
1421 р.).
27 червня 1458 •
Альфонсо V Великий, король Арагону, Валенсії, Майорки, Сардинії і Сицилії (1416-58 рр.), король Неаполя (1442-58 рр.) з династії Трастамара; син Фернандо I Чесного, батько Фердинанда I. Пом. 566 років тому у
62 роки (нар.
1396 р.).
6 серпня 1458 • Калікст III (Альфонсо Борджиа), 209-й папа римський (1455-1458 рр.); дядько папи Олександра VI. Пом. 566 років тому у
80 років (нар.
31 грудня 1378 р.).