Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Хроніка подій 1522 - 1526 років

Головні події 1522 - 1526 років

Політичні лідери 1522 - 1526 років

Всі події 1522 - 1526 років

9 січня 1522 - Після смерті Лева X новим папою під іменем Адріан VI обраний кардинал Адріан Флоренс, з 1520 року намісник імператора Священної Римської імперії Карла V в Іспанії. Занадто короткий термін перебування на папському престолі (Адріан VI помер 14 вересня 1523 року) не дав йому можливість провести церковну реформу, яка мала б ефективно протидіяти вченню Лютера.

27 квітня 1522 - У ході Ітілійської війни біля Бікокки північніше Мілана відбулась битва, в якій французько-венеційська армія зазнала поразки від папсько-іспано-імперських військ.

29 травня 1522 - Після кількох тижнів облоги війська Газі Хусрев-бега, правителя санжака Боснія, захопили Кнін, столицю королівства Хорватія. Центр протистояння османській агресії перемістився до Біхача.

6 вересня 1522 - Майже через 36 місяців після початку експедиції Фернана Магеллана, лише одне з п'яти суден, завантажена прянощами каракка «Вікторія» з 18-а членами екіпажу, повернулась до Іспанії. Сам Магеллан загинув на відкритих ним для європейців Філіппінах і першу кругосвітню експедицію завершив боцман Хуан Себастьян Елькано.

1523

19 січня 1523 - Лідер швейцарської реформації Ульріх Цвінглі опублікував 67 тез про Святе письмо, направлених проти влади Папи римського. Публічний диспут з цього питання відбувся у Цюріху 29 січня — він закінчився перемогою Цвінглі над його опонентом вікарієм Фабером. У результаті цюріхський муніципалітет прийняв учення Цвінглі і став самостійно розпоряджатись церковними справами кантону.

6 червня 1523 - Шведський рикстаг (парламент) обрав Густава Еріксона, ватажка повстання проти датчан, королем Швеції під іменем Густав I Ваза. Це поклало край Кальмарській унії, щоб об'єднувала Швецію і Норвегію в єдину державу під зверхністю Данії.

19 листопада 1523 - Після смерті у вересні Адріана VI папою римським під іменем Климент VII обрано Джуліано Медічі (племінника Джованні Медічі — папи Лева X), котрий став останнім понтифіком епохи Відродження. Конклав засідав два місяці, оскільки колегія кардиналів розкололась на два табори: одні підтримували французького короля Франциска I, інші — імператора Священної Римської імперії Карла V. Ставши папою, Климент VII підтримав французького короля, сподіваючись з його допомогою ослабити владу Габсбургів у Європі і, зокрема, в Італії.

1525

24 лютого 1525 - Під Павією іспано-німецькі сили імператора Карла V Габсбурга розбили війська французького короля Франциска І Ангулемського, який потрапив у полон. Це завершило черговий етап Італійських воєн і за укладеною незабаром Мадридською угодою Франція була змушена відмовитись не лише від Ломбардії, але й від Фландрії, Артуа і Бургундії.

28 лютого 1525 - За наказом іспанського конкістадора Ернана Кортеса за звинуваченні у спробі його вбивства і намірі підняти заколот проти іспанців страчений Куаутемок (Гватемозін), одинадцятий і останній незалежний правитель Ацтекської імперії.

8 квітня 1525 - У Кракові укладено угоду, що завершила чергову пруссько-польську війну: володіння Тевтонського ордена ставали вотчиною Королівства Польща і спадковим герцогством під управлінням колишнього великого магістра Альбрехта фон Бранденбурга з династії Гогенцоллернів. Через два дні він виголосив васальну присягу королю Польші Сигізмунду I Старому і відбув до столиці своїх володінь міста Кьоніґсберг.

10 квітня 1525 - На міській площі Кракова герцог Пруссії Альбрехт Гогенцоллерн привселюдно виголосив васальну присягу королю Польші Сигізмунду I Старому.

27 травня 1525 - У Мюльгаузені (Тюрингія) обезголовлений вождь плебейської Реформації Томас Мюнцер.

1526

1526 - Захоплений у полон король Франції Франциск I підписав кабальний Мадридський договір, за яким він відмовився від усіх претензій на Італію і поступився Іспанії колишніми володіннмия Бургундського дому — Бургундією, Артуа і Фландрією.

21 квітня 1526 - У битві при Паніпаті (поблизу Делі) нащадок Чингізхана і Тимура правитель Кабула падишах Бабур розбив війська Делійського султана Ібрагіма Лоді. Через три дні він захопив Делі і Агру, яка стала столицею Імперії Великих Моголів.

29 серпня 1526 - У битві під Мохачем на Дунаї турецький султан і халіф Сулейман I Пишний розбив війська угорського і чеського короля Лайоша II, який загинув у бою. В результаті поразки в цьому бою Угорщина втратила свою державну і політичну самостійність — дві третини її території відійшло до Османської імперії, а решта стала володінням Австрії. Сулейман I рушив на завоювання Відня.

16 грудня 1526 - Після загибелі бездітного короля Лайоша II набув чинності братіславсько-віденський договір 1515 року, за яким спадкоємцем ягеллонського трону в Чехії і Угорщині став Фердинанд I, австрійський ерцгерцог і брат імператора Карла V. Таким чином під владою Габсбургів об'єднались спадкоємні австрійські землі з володіннями корони святовацлавської та святостефанської.

Народились в 1522 - 1526 роках

1522 - 1 січня 1560, Жоашен дю Белле, французький поет, майстер сонета, теоретик «Плеяди», автор її маніфесту — трактату «Захист і прославлення французької мови» (1549).

20 лютого 1523 - 24 листопада 1571, Ян Благослав, чеський церковний і освітній діяч, автор «Чеської граматики» («Gramatika ceska»), написаної 1571, виданої 1857.

11 вересня 1524 - 27 грудня 1585, П'єр де Ронсар, французький поет («Любовні вірші», «Сонети до Єлени», «Елегії»), есеїст («Короткий виклад поетичного мистецтва»).

1525 - 29 червня 1607, Іов (Іван), московський церковний діяч, 1-й патріарх Московський і всієї Русі (1589-1605 рр.).

1525 - 9 вересня 1569, Пітер Брейгель-старший, нідерландський живописець і рисувальник, майстер пейзажу і жанрових сцен; батько художників Пітера Брейгеля Молодшого і Яна Брейгеля Старшого.

12 лютого 1526 - 23 лютого 1608, Костянтин Василь Острозький, воєнний, політичний і культурний діяч Великого Князівства Литовського, воєвода Київський, маршалок Волинський, засновник Острозької академії, видавець Острозької Біблії; син гетьмана Костянтина Острозького.

Померли в 1522 - 1526 роках

1522 - Мартін Вальдземюллер, німецький картограф, відомий завдяки складанню першої карти, на яку нанесено назву «Америка» (1507). 497 років тому, в 52 роки (нар. 1470 р.).

30 червня 1522 - Іоганн Рейхлін, німецький філософ і гуманіст; вважається першим німецьким гебраїстом-неєвреєм. 497 років тому, в 67 років (нар. 22 лютого 1455 р.).

29 серпня 1523 - Ульріх фон Гуттен, німецький письменник («Листи темних людей»). 496 років тому, в 35 років (нар. 21 квітня 1488 р.).

23 травня 1524 - Ісмаїл I, шахіншах Персії (1501–24 рр.); засновник держави Сефевідів. 495 років тому, в 37 років (нар. 17 липня 1487 р.).

12 червня 1524 - Дієго Веласкес де Куельяр, іспанський конкістадор, завойовник Куби. 495 років тому, в 68 років (нар. 1456 р.).

24 грудня 1524 - Васко да Гама, португальський мореплавець, відкривач шляху до Індії через Атлантичний океан навколо Африки; 6-й губернатор Португальської Індії і 2-й Віце-король Індії (з 1524 р.). 495 років тому, в 64 роки (нар. 1460 р.).

28 лютого 1525 - Гватемозін (Куаутемок), останній імператор ацтеків з династії Акамапічтлі. 494 роки тому, в 30 років (нар. 1495 р.).

18 травня 1525 - П'єтро Помпонацці, італійський філософ епохи Відродження («Про безсмертя душі», «Про причини явищ природи»). 494 роки тому, в 63 роки (нар. 16 вересня 1462 р.).

27 травня 1525 - Томас Мюнцер, німецький проповідник часів Реформації. 494 роки тому, в 35 років (нар. 1490 р.).

30 грудня 1525 - Якоб Фуггер, німецький торговець і банкір, засновник торгово-банкірського дому Фуггерів, одного із найбагатших і найвпливовіших в тогочасній Європі. 494 роки тому, в 66 років (нар. 6 березня 1459 р.).

1526 - Хуан Себастьян Елькано, баскський мореплавець, під чиїм керівництвом завершилась перша кругосвітня подорож Магеллана. 493 роки тому, в 50 років (нар. 1476 р.).

1526 - Перу да Ковільян, португальський мандрівник та дипломат. 493 роки тому, в 76 років (нар. 1450 р.).

Єздигерд III — останній шах держави Сасанідів
Сьогодні
Єздигерд III — останній шах держави Сасанідів

Головні події 1522 - 1526 років

keyboard_arrow_left1519
1529keyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward