Головні події 1558-1562 років

• Французька облога Кале, 8 січня 1558
• Єлизавета I — королева Англії, 15 січня 1559
• Протестантська революція в Шотландії, 11 травня 1559
• «Чорна королева» Катерина Медічі, 10 липня 1559
• Загибель Генріха II Валуа, 10 липня 1559
• Падіння Лівонського ордену, 28 листопада 1561

Політичні лідери 1558-1562 років

• Імперія Великих Моголів: Акбар Великий (1556-1605)
• Англія: Марія Кривава (1553-58), Єлизавета I (1558-1603)
• Велике князівство Литовське: Сигізмунд II Август (1548-72)
• Королівство Іспанія: Філіп II Розсудливий (1556-98)
• Королівство Польща: Сигізмунд II Август (1529-72)
• Королівство Франція: Генріх II Валуа (1547-59), Катерина Медічі (1547-59, 1560-63), Франциск II (1559-60), Карл IX Люб'язний (1560-74)
• Королівство Швеція: Густав I Ваза (1523-60), Ерік XIV (1560-68)
• Кримське ханство: Девлет Герай (1551-77)
• Московське царство: Іван IV Грозний (1547-84)
• Османська імперія: Сулейман Пишний (1520-66)
• Папська держава: Павло IV (1555-59)
• Персія Сефевідів: Тахмасп I (1524-76)
• Священна Римська імперія: Фердинанд I (1558-64)
• Угорське королівство: Фердинанд I Габсбург (1526-64), Янош II Заполья (1540-70)
• Шотландія: Марія I (1542-67)

Всі події 1558-1562 років

8 січня 1558 • У ході чергової війни між Валуа і Габсбургами, в яку була залучена королева Марія Тюдор як дружина іспанського короля Філіпа II, війська Франсуа де Гіза зайняли Кале в Пікардії, останній англійський анклав на континенті. Його повернення під юрисдикцію Франції після 212 років було закріплене Като-Камбрезійським мирним договором, який поклав кінець Італійським війнам і утвердив гегемонію Габсбургів у Європі.

17 січня 1558 • У відповідь на відмову Лівонського ордену платити данину Москві російське військо вторглася в Лівонію. Лівонська війна, яка тривала 25 років і в яку всступили Велике князівство Литовське, Шведське та Датське королівства, закінчилась підписанням Ям-Запольського мирного договору, за яким Росія втратила всі свої завоювання, здобуті на початку бойових дій, а також земель на кордоні з Річчю Посполитою і ряду приморських балтійських міст.

20 січня 1558 • Війська герцога Франсуа де Гіза відвоювали у англійців порт Кале. Ц була остання територія Англії в континентальній Європі.

9 липня 1558 • Місто Женева вийшло зі складу Швейцарської конфедерації.

13 липня 1558 • Іспанці завдали нищівної поразки французам у битві біля Гравеліна (Фландрія), що змусило Францію піти на укладення мирного договору та значні поступки.

1559

15 січня 1559 • Через два місяці після смерті своєї сестри, королеви Англії Марії I, її зведена сестра, 25-річна Єлизавета Тюдор, дочка Генріха VIII і Анни Болейн, коронувалася у Вестмінстерському абатстві в Лондоні як королева Єлизавета I.

3 квітня 1559 • Підписанням миру в Като-Камбрезі іспанським королем Філіппом II і французьким королем Генріхом II закінчилась війна між Францією та Італією, вілома також як війна Габсбургів-Валуа чи Остання італійська. За його умовами Франція, оточена володіннями австро-іспанського дому Габсбургів, була змушена відмовитись від своїх претензій на владу в Італії, Бургундії та Іспанії. Французькому королю Генріху II вдалось зберегти Мец, Верден і Туль, але довелось повернути Тіонвіль, Марієнбург, Ів, Дамвіль і землі в Артуа, Фландрії та Шаролі. Франція також втратила Савойю і П'ємонт, які були повернуті савойському герцогу Емануїлу Філіберту. Закріпити мир мали шлюби Маргарити Французької, сестри Генріха II, з герцогом Філібертом та іспанського короля Філіппа II з Єлизаветою, дочнькою Генріха II. Крім того, Като-Камбрезійським договором Франція могла залишити за собою Кале після сплати 500 тисяч екю; до кінця ця сума не була виплачена, але Кале назавжди лишився Франції.

11 травня 1559 • У церкві св. Іоанна у Перті протестантський проповідник Джон Нокс виступив з палкою проти католицького ідолопоклонства та правління королеви-регента Марії де Гіз. Розпалені його виступом городяни підняли повстання, що переросло у Протестантську революцію і привело до створення Шотландської церкви.

10 липня 1559 • Внаслідок поранення, отриманого на лицарському турнірі з нагоди одруження іспанського короля Філіпа II Габсбурга і Єлизавети Валуа, в Парижі помер батько нареченої король Генріх II. Його спадкоємцем на престолі Франції став п'ятнадцятилітній хворобливий син Франсиск II, який правив при регенстві матері Катерини Медічі.

10 липня 1559 • По смерті Генріха II його дружина Катерина Медічі першою у Франції стала носити траур чорного кольору і не знімала його наступні 30 років, залишаючись як матір трьох королів однією з найвпливовіших осіб Франції. Як найвідоміша жінка Європи XVI століття, Катерина Медічі стала законодавицею смаків у моді та кулінарії, популяризатором нового мистецтва — балету — і одним з найбільших колекціонерів живопису свого часу.

25 грудня 1559 • Після смерті Павла IV новим папою під іменем Пій IV обраний Джованні Анджело Медічі. В період його понтифікату закінчився Тридентський собор.

1560

17 серпня 1560 • Протестантизм оголошено державною релігією Шотландії.

5 грудня 1560 • Після смерті французького короля Франциска II його спадкоємцем став неповнолітній брат Карл IX. Як і за Франциска II, регентом залишилась королева-матір Катерина Медічі.

1561

29 червня 1561 • У Москві закінчене будівництво Покровського собору — храма Василя Блаженного, котрий був зведений за наказом Івана Грозного в ознаменування взяття Казані в 1552 році і перемоги над Казанським ханством.

20 вересня 1561 • Англійська королева Єлизавета підписала договір з лідером французьких гугенотів Людовиком Бурбоном, принцем Конде, — Англія отримувала у своє розпорядження місто Гавр у обмін за надання Бурбонам фінансової і військової допомоги для боротьби з французькими католиками.

28 листопада 1561 • Після розгрому головних сил Лівонського ордену в битві під Егремом в ході війни з Московським царством ландмейстер Готхард Кеттлер з Польсько-литовською державою Віленську унію, за яким передав землі Лівонської конфедерації під опіку Сигізмунду II Августу як польському королю і великому князю литовському, і прийняв титул герцога Курляндії і Семигалії.

1562

1562 • У Франції почалась серія затяжних громадянських воєн між католиками і протестантами (гугенотами), які розділили Францію при останніх королях династії Валуа. На чолі гугенотів стояли Бурбони (принц Конде, Генріх Наварський) і адмірал де Коліньї, на чолі католиків — королева-мати Катерина Медічі і могутні Гізи. На хід подій у Франції намагалися впливати її сусіди — Єлизавета Англійська підтримувала гугенотів, а Філіп Іспанська — католиків. Французькі релігійні війни закінчилися сходженням Генріха Наваррського на французький престол і виданням компромісного Нантського едикту в 1598 році, який визнав свободу віросповідання.

17 січня 1562 • У Франції видано Сен-Жерменський едикт, який забезпечував часткову свободу віросповідання гугенотам. Він був прийнятий за ініціативою королева-матері Катерини де Медічі, яка була регенткою малолітнього сина Карла IX Валуа.

1 березня 1562 • У Вассі (область Шампань) за наказом вождя католицької партії у Франції герцога Франсуа де Гіза його свита напала на гугенотів, які відправляли богослужіння. Кілька десятків людей було вбито і більше 200 поранено. "Кривава купіль" стала початком протестантсько-католицьких воєн у Франції, які тривали до 1594 року. У 1598 році Нантським едиктом короля Геріха V гугенотам було гарантовано свободу віросповідання.

Народились в 1558-1562 роках

14 травня 1559 — †30 вересня 1626 • Нурхаці, маньчжурський полководець, засновник династії Пізня Цзінь (1616-26 рр.), завойовниці китайської династії Мін.

1560 — †2 березня 1631 • Йов Борецький (Іван Матвійович Борецький), український церковний діяч, Митрополит Київський, Галицький і всієї Руси (1620–31 рр.); ректор Львівської братської школи, перший ректор Київської братської школи

7 серпня 1560 — †21 серпня 1614 • Елізабет Баторі, угорська «Кривава Графиня»; племінниця короля Речі Посполитої Стефана Баторія.

13 грудня 1560 — †22 грудня 1641 • Максимільєн де Бетюн, французький державний діяч, герцог Сюллі (з 1606 р.), міністр фінансів за часів правління Генріха IV Наварського.

22 січня 1561 — †9 квітня 1626 • Френсіс Бекон, англійський філософ, письменник ("Novum Organum"), лорд-канцлер Англії (1618-21 рр.).

20 серпня 1561 — †12 серпня 1633 • Якопо Пері, італійський композитор, автор перших опер.

бл. 1561 — †24 вересня 1621 • Ян-Кароль Ходкевич, військовий і політичний діяч Речі Посполитої, великий гетьман литовський (1605-21 рр.)

25 липня 1562 — †2 серпня 1602 • Като Кійомаса, японський державний і військовий діяч, самурайський полководець періоду Адзуті-Момояма.

25 листопада 1562 — †27 серпня 1635 • Лопе Фелікс де Вега (Карпьо), іспанський драматург і поет (Собака на сіні, Вчитель танців, Зірка Севільї).

Померли в 1558-1562 роках

15 квітня 1558 • Роксолана (Гюррем Хасекі Султан, Анастасія Лісовська), дружина султана Сулеймана I Пишного, матір султана Селіма II. Пом. 466 років тому у 53 роки (нар. 1505 р.).

21 вересня 1558 • Карл V Габсбург, король Німеччини (1519-20 рр.), король Кастилії й Арагону (1516-56 рр.), імператор Священної Римської імперії (1520-56 рр.); найвизначніший політик XVI століття — останній монарх, проголошений римським імператором. Пом. 466 років тому у 58 років (нар. 24 лютого 1500 р.).

17 листопада 1558 • Марія I (Марія Тюдор), королева Англії (1553-58 рр.), відома як Кривава Мері; донька короля Генріха VIII, сестра королеви Єлизавети I. Пом. 466 років тому у 42 роки (нар. 18 лютого 1516 р.).

25 січня 1559 • Крістіан I (Крістіан Ольденбург), король Данії та Норвегії (1513-23 рр.), король Швеції (1520-23 рр.). Пом. 465 років тому у 78 років (нар. 1 липня 1481 р.).

10 липня 1559 • Генріх II (Генріх Валуа), французький король (1547-59 рр.), син короля Франциска I і королеви Клод, батько королів Франциска II, Карла IX, Генріха III. Пом. 465 років тому у 40 років (нар. 31 березня 1519 р.).

1560 • Жан-Франсуа Роберваль, французький мандрівник і корсар, перший генерал-лейтенант Нової Франції. Пом. 464 роки тому у 60 років (нар. 1500 р.).

1560 • Альваро де Вака, іспанський конкістадор і етнограф; першовідкривач Техасу (1528). Пом. 464 роки тому у 72 роки (нар. 1488 р.).

1 січня 1560 • Жоашен дю Белле, французький поет, майстер сонета, теоретик «Плеяди», автор її маніфесту — трактату «Захист і прославлення французької мови» (1549). Пом. 464 роки тому у 38 років (нар. 1522 р.).

19 квітня 1560 • Філіп Меланхтон, німецький теолог, систематизатор лютеранської теології, сподвижник Мартіна Лютера. Пом. 464 роки тому у 63 роки (нар. 16 лютого 1497 р.).

29 вересня 1560 • Густав I Ваза (Густав Еріксон), король Швеції (1523-60 рр.), під керівництвом которого країна домоглась незалежності від Данії; родоначальник королівської династії Ваза. Пом. 464 роки тому у 64 роки (нар. 12 травня 1496 р.).

25 листопада 1560 • Андреа Доріа, генуезький адмірал, кондотьєр і державний діяч, «пожиттєвий ценцор» Генуезької республіки (1528-60 рр.). Пом. 464 роки тому у 94 роки (нар. 30 листопада 1466 р.).

5 грудня 1560 • Франциск II (Франциск Валуа), король Франції (1559-1560 рр.), король-консорт Шотландії (1558-1560 рр.); син короля Франції Генріха II і Катерини де Медичі, брат королів Франції Карла IX і Генріха III. Пом. 464 роки тому у 16 років (нар. 19 січня 1544 р.).