Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Хроніка подій 1639 - 1643 років

Головні події 1639 - 1643 років

Політичні лідери 1639 - 1643 років

Всі події 1639 - 1643 років

13 квітня 1640 - Англійський король Карл I вперше з 1628 року скликав парламент, який мав схвалити виділення з казни засобів для війни з повсталими шотландцями. Однак парламент зажадав обмеження королівської влади, що привело до конфлікту Карла I з Палатою громад. 5 травня 1640 року, всього через три тижні після скликання, цей парламент, названий Коротким, був розпущеий.

3 листопада 1640 - В умовах наростаючого невдоволеняя населення англійський король Карл I скликав новий парламент, котрий діяв протягом 13 років і отримав назву Довгого.

1 грудня 1640 - Близько 40 заколотників захопили королівський палац у Лісабоні, змусили намісницю Португалії Маргариту Савойську зректися посади віце-королеви і проголосили королем Португалії Жуан Браганського, представника бічної гілки Бургундської династії. До кінця місяця практично вся Португалія перейшла на бік нового короля, що поклало край 60-річній династичної унії корон Іспанії та Португалії.

15 грудня 1640 - В результаті повстання проти іспанського короля Філіпа III герцог Жуан Браганський, представник побічної лінії королівського роду Авісів, що перервалась в 1580 році, вступив на португальський престол під іменем Жуан IV, проголосивши тим самим незалежність Португалії від Іспанії, з якою вона 60 років була пов'язана особистою унією.

1641

16 лютого 1641 - Англійський король Карл I схвалив т. зв. "Трьохрічний закон" (Triennial Act), який діє і сьогодні — король (або лорд-канцлер) повинен скликати парламент не рідше разу на три роки. У 1911 році трирічний термін було замінено на п'ятирічний.

23 жовтня 1641 - Повсталі ірландці під керівництвом Феліма О'Ніла убили декілька тисяч англійських і шотландських переселенців, які незадовго до цього осіли в Ольстері. Ірландському повстанню передувала страта в Лондоні у травні 1641 року англійського намісника в Ірландії Томаса Уентворта, котрий, спираючись на протестантів, проводив в Ірландії жостку політику проти католиків. Після смерті намісника ірландська кланова знать і католицьке духовенство почали добиватись вигнання англійців і проголошення незалежності країни, але повстання було жорстоко придушене.

1642

4 січня 1642 - Король Карл I віддав наказ заарештувавати лідерів непокірного йому парламенту, що стало початком революції і громадянської війни, в результаті якої Англія була проголошена республікою.

10 січня 1642 - Після невдалої спроби заарештувати лідерів парламентської опозиції англійський король Карл I залишив Лондон і втік на північ країни, де почав збирати війська на свою підтримку. 22 серпня він підняв свій прапор в Ноттінгемі, що стало сигналом до початку в Англії громадянської війни, в якій прихильники короля виступили проти прихильників партії пуританської парламентської більшості.

1 березня 1642 - Йорк, розташований у сьогоднішньому штаті Мен, став першим населеним пунктом Америки, котрий отримав статус міста.

17 травня 1642 - Французьким офіцером Полем Шомеді де Мезоннев засновано форт Віль-Марі (майбутній Монреаль), який захищав французьких поселенців від атак ірокезів. Він мав стати «зразковим християнським поселенням», адже головною метою засновника була християнізація індіанців. Сьогодні Монреаль найбільше місто провінції Квебек (Канада) і друге за розмірами франкомовне місто світу (після Парижа).

22 серпня 1642 - Король Карл І оголосив війну графу Ессексу, який зібрав десятитисячну армію на підтримку парламенту — в Англії почалась Громадянська війна між роялістами, прихильниками короля, і прихильниками парламенту під керівництвом Олівера Кромвеля.

24 листопада 1642 - Голландський мореплавець Абель Тасман відкрив біля берегів Австралії острів, названий Земля Ван-Дімена на честь генерал-губернатора голландських володінь в Ост-Індії, відомий сьогодні як Тасманія.

13 грудня 1642 - Голландський мореплавець Абель Тасман став першим європейцем, що відвідав групу островів у південній частині Тихого океану, відому сьогодні як Нова Зеландія. Через кілька днів при спробі висадитись на берег туземці вбили чотирьох матросів-голландців, сприйнявши звуковий сигнал з корабля як заклик до початку бою. Декілька тижнів перед тим Тасман відкрив біля узбережжя Австралії острів, названий ним Землею ван Дімена, а пізніше перейменований на честь мореплавця в Тасманію.

1643

4 січня 1643 - В родині дрібного землевласника народився Ісаак Ньютон, видатний англійський вчений, чиї наукові праці з математики і фізики заклали основу класичної і небесної механіки, математичного аналізу і фізичної оптики.

14 травня 1643 - Після смерті короля Людовика XIII на французький престол вступив 4-річний Людовик XIV, котрий правив під регенством матері Анни Австрійської.

19 травня 1643 - У ході Тридцятилітньої війни біля французького міста Рокруа відбулась битва, у якій війська Людовика II Бурбона Великого завдали нищівної поразки армії, очолюваній віце-королем іспанських Нідерландів Франсиско де Мело. Це стало початком занепаду Іспанської імперії Габсбургів.

16 липня 1643 - Експедиція голландського мореплавця Маартена Фриза (Maarten Gerritszoon Vries) відкрила острів Сахалін.

Народились в 1639 - 1643 роках

20 березня 1639 - 21 вересня 1709, Іван Степанович Мазепа, український військовий, політичний і державний діяч; гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687—1704) і всій Наддніпрянській Україні(1704—1709), князь Священної Римської Імперії (1707—1709).

21 грудня 1639 - 21 квітня 1699, Жан (Бабтист) Расін, французький поет (Німфа Сени), драматург, представник класицизму (Андромаха, Сутяги, Британік, Федра).

1640 - березень 1684, Стефан Куницький, український військовий діяч, гетьман правобережного Війська запорозького (1683-84 рр).

1640 - 18 січня 1710, Семен Палій (Семен Пилипович Гурко), український військовий діяч, фастівський полковник, керівник антипольського повстання (1702-04 рр).

1640 - 19 лютого 1694, Юрій-Франц Кульчицький, запорізький військовий, герой оборони Відня (1683); увійшов в історію також як засновник однієї з перших у Відні кав'ярні (1686).

9 червня 1640 - 5 травня 1705, Леопольд I (Леопольд Габсбург), імператор Священної Римської імперії (з 1658 р.), король Угорщини, Чехії, титулярний король Галичини та Володимерії, другий син імператора Фердинанда III й Марії Анни Іспанської.

10 липня 1640 - 16 квітня 1689, Афра Бен, англійська письменниця, поетеса і драматург, один з найвизначніших авторів епохи Реставрації; вважається першою професійною письменницею в Англії.

31 липня 1640 - 10 листопада 1673, Міхал Корибут Вишневецький, король Польщі і Великий князь Литовський (1669-73 рр.); останній монарх з династії Рюриковичів.

1641 - 1685, Юрій Хмельницький, український військовий, політичний і державний діяч, Гетьман Війська Запорозького (1657, 1659—1663 рр.), Гетьман Правобережної України (1678-1681 рр., 1685); син Богдана Хмельницького.

15 квітня 1642 - 22 червня 1691, Сулейман II, 20-й султан Османської імперії (1687—1691 рр.); син султана ІбрагІма I, молодший брат султана Мехмеда IV.

4 січня 1643 - 31 березня 1727, Ісаак Ньютон, англійський фізик, математик, астроном, один з основоположників сучасного природознавства («Математичні начала натуральної філософії»).

25 лютого 1643 - 6 лютого 1695, Ахмед II (Ахмед Осман), султан Османської імперії (з 1691 р); син султана Ібрагіма І.

Померли в 1639 - 1643 роках

21 травня 1639 - Томмазо Кампанелла, італійський філософ, поет, монах-домініканець, письменник-утопіст (Місто Сонця). 380 років тому, в 71 рік (нар. 5 вересня 1568 р.).

8 лютого 1640 - Мурад IV, 17-й турецький султан, завойовник Багдаду. 379 років тому, в 28 років (нар. 27 липня 1612 р.).

30 травня 1640 - Пітер (Пауль) Рубенс, фламандський живописець. 379 років тому, в 63 роки (нар. 28 червня 1577 р.).

9 грудня 1641 - Антоніс ван Дейк, фламандський живописець, майстер аристократичного і інтимного портрету. 378 років тому, в 42 роки (нар. 22 березня 1599 р.).

22 грудня 1641 - Максимільєн де Бетюн, французький державний діяч, герцог Сюллі (з 1606 р.), міністр фінансів за часів правління Генріха IV Наварського. 378 років тому, в 81 рік (нар. 13 грудня 1560 р.).

8 січня 1642 - Галілео Галілей, італійський фізик, механік, астроном; встановив закони інерції, вільного падіння, сконструював телескоп з 33-разовим збільшенням, відкрив гори на Місяці, плями на Сонці і чотири супутники Юпітера. 377 років тому, в 78 років (нар. 15 лютого 1564 р.).

30 квітня 1642 - Дмитро Михайлович Пожарський, московський князь, керівник (разом з К.Мініним) антипольського ополчення (1611-12 рр.). 377 років тому, в 64 роки (нар. 1 листопада 1578 р.).

3 липня 1642 - Марія де Медічі, королева Франції (1600-10 рр.); дружина Генріха IV Бурбона, матір Людовика XIII. 377 років тому, в 67 років (нар. 26 квітня 1575 р.).

4 грудня 1642 - Арман Жан дю Плессі, герцог де Рішельє, французький кардинал, перший міністр Франції (з 1624 р.), котрий допоміг королю Людовику XIII зробити Францію могутньою державою. 377 років тому, в 57 років (нар. 9 вересня 1585 р.).

14 травня 1643 - Людовик XIII (Людовик Справедливий), з династії династії Бурбонів, король Франції (з 1610 р.); син Генріха IV і Марії Медічі. 376 років тому, в 42 роки (нар. 27 вересня 1601 р.).

29 листопада 1643 - Клаудіо Монтеверді, італійський композитор, автор опер (Орфей) і мадригалів (Пісні війни і кохання); вважається першим класиком опери. 376 років тому, в 76 років (нар. 15 травня 1567 р.).

Головні події 1639 - 1643 років

keyboard_arrow_left1636
1646keyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward