Головні події 1430-1434 років

• Облога Комп'єна, 23 травня 1430
• Страта Жанни д'Арк, 30 травня 1431
• Генріх Ланкастер — король Англії і Франції, 16 грудня 1431
• Гуситські війни, 30 травня 1434

Політичні лідери 1430-1434 років

• Англія: Генріх VI Ланкастер (1422-61)
• Велике князівство Литовське: Вітовт Великий (1392-1430), Свидригайло Ольгердович (1430-32), Сигізмунд Кейстутович (1432-40)
• Волинське князівство: Федір Любартович (1431)
• Королівство Арагон: Альфонсо V Великодушний (1416-58)
• Королівство Польща: Владислав II Ягайло (1386-1434), Владислав III Варненчик (1434-44)
• Королівство Португалія: Жуан I (1385-1433), Дуарте I (1433-38)
• Королівство Франція: Філіп III Добрий (1419-67), Генріх VI Ланкастер (1431-53), Карл VII Звитяжний (1422-61)
• Королівство Швеція: Ерік XIII Померанський (1396-1439)
• Московське князівство: Василь II Темний (1425-33, 1433-34, 1434-45), Юрій Галицький (1433, 1434), Василь Юрійович Косий (1434)
• Неаполітанське королівство: Джованна II (1414-35)
• Османська імперія: Мурад II (1421-44)
• Папська держава: Мартін V (1417-31)
• Священна Римська імперія: Сигізмунд I Люксембург (1433-37)
• Східна Римська імперія: Іоанн VIII Палеолог (1421-48)
• Угорське королівство: Сигізмунд Люксембурзький (1387-1437)
• Чернігівське князівство: Свидригайло Ольгердович (1419-30)
• Шотландія: Яків I (1406-37)

Всі події 1430-1434 років

1430 • Міста Теночтитлан, Тескоко і Тлакопан об'єднались у Троїстий союз, що став основою Ацтекської імперії, яка проіснувала наступні 80 років до її завоювання іспанськими конкістадорами.

29 березня 1430 • Після восьми років облоги османські війська султана Мурада II захопили місто Салоніки. За цей час його населення скоротилось з близько 40 тисяч чоловік до двох тисяч.

23 травня 1430 • Війська герцога Філіпа III Доброго розпочали п'ятимісячну облогу Комп'єна. Французи зуміли втримати місто, однак при його обороні в полон до бургундців потрапила Жанна д'Арк, яка самовільно на чолі невеликого загону прибула на захист Комп'єна.

1431

28 квітня 1431 • Під час рейду в Угорщину під Трнавою (нині — Словаччина) війська гуситів, втративши майже 80% війська, здолали об'єднану німецько-сербсько-угорську армію.

30 травня 1431 • «За єресь, відьомство і носіння чоловічого одягу» у Руані на вогнищі спалено 19-літню французьку національну героїню Жанну д'Арк. У 1920 році римо-католицька церква оголосила її святою.

16 грудня 1431 • У соборі Паризької Богоматері 10-річний король Англії Генріх VI Ланкастер коронований на французький престол під іменем Генріх II. Однак намір таким чином завершити Столітню війну і примиритись із Карлом VII Валуа, що контролював лише південну частину Франції, не вдалась, і Генріх VI став єдиним в історії реальним королем двох держав, хоча формально англійські претензії на французький трон тривали наступні майже чотири століття.

1432

1 січня 1432 • По смерті Олександра I Доброго господарем Молдови став його син Ілля I.

6 травня 1432 • У Гентській церкві Святого Івана Богослова (з 1561 року — собор Святого Бавона) освячено вівтар, розпочатий «найбільшим з усіх» художників Губертом ван Ейком і закінчений «другим в мистецтві» його братом Яном: 24 панелі, на яких зображено 258 людських фігур.

1433

31 травня 1433 • У Римі на престол Священної Римської імперії коронований король Німеччини, Богемії, Угорщини і Хорватії та Ломбардії Сигізмунд, останній імператор з династії Люксембургів.

1434

30 травня 1434 • Біля села Липани в Богемії відбулась битва, в якій католики і помірковані гусити завдали поразки таборитам, що означало фактичне завершення Гуситських воєн, які тривали в Моравії та Богемії п'ятнадцять років. Поміркована частина гуситів погодилась на компроміс із католицькою церквою, і в 1436 році імператор Священної Римської імперії католик Сигізмунд Люксембург вдруге став королем Чехії.

22 червня 1434 • Війська Генуезької республіки розбиті у битві біля Солхата (нині — Старий Крим) армією князівства Феодоро у союзі із татарськими військами Хаджи I Герая.

16 серпня 1434 • У результаті повстання, розпочатого в червні заможним гірничим промисловцем Енгельбректом Енгельбректсоном, Ерік Померанський усунутий з престолу Швеції. Енгельбректсон став регентом королівства і після його вбивства наступного року, королем Швеції став Карл VIII Кнутсон, який у 1449 році зайняв і престол Норвегії.

5 жовтня 1434 • Після нетривалого вигнання до Флоренції повернувся банкір Козімо Медічі (Старший). Перемігши своїх опонентів, він взяв владу в місті у свої руки, формально не займаючи жодної суспільної посади. Завдяки своєму багатству Козімо Старший безпосередньо впливав на політику Флоренції і зумів за короткий час продемострувати здатність Флоренції бути рівною, а в ряді випадків і сильнішою за сусідні феодальні князівства.

Народились в 1430-1434 роках

1430 — †29 листопада 1516 • Джованні Белліні, італійський живописець, представник венеціанського Високого Відродження, автор картин на релігійні та міфологічні теми (Мадонна дельї Альберетті, Дож Лоредан).

1 січня 1431 — †18 серпня 1503 • Олександр VI (Родріго Борджиа), 214-й папа римський (1492-1503 рр.); племінник папи Калікста III, батько Чезаре і Лукрації Борджиа.

1 квітня 1431 — †1463 • Франсуа Війон, французький поет ("Великий заповіт", "Малий заповіт").

листопад 1431 — †грудень 1476 • Влад Дракула (Влад III Цепеш), князь та воєвода Волощини (1448, 1456–1462, 1476 рр.).

30 березня 1432 — †3 травня 1481 • Мехмед II (Мехмед Завойовник), турецький султан (1444-46, 1451-81 рр.), найбільший полководець свого часу — завоював Константинополь, поклавши кінець існуванню Візантійській імперії, Кримське ханство, Сербію, Морею, Трапезундську імперію, Боснію, Албанію.

1433 — †1498 • Мірхонд (Мухаммед ібн Хонд-шах ібн Махмуд), перський історик («Сади чистоти в житті пророків, царів і халіфів»).

19 жовтня 1433 — †1 жовтня 1499 • Марсіліо Фечіно, італійський філософ, гуманіст, астролог, засновник флорентійської Платонівської академії.

10 листопада 1433 — †5 січня 1477 • Карл Валуа (Карл Сміливий), останній герцог Бургундії (1467-77 рр.).

1434 — †2 серпня 1530 • Кано Мотонобу, японський художник, один із творців школи декоративного живопису Кано.

Померли в 1430-1434 роках

27 жовтня 1430 • Вітовт Кейстутович (Вітовт Великий), литовський, руський і жемайтійський з династії Гедиміновичів; син Кейстута, небіж Ольгерда і двоюрідний брат Ягайла. Пом. 591 рік тому десь у 80 років (нар. бл. 1350 р.).

30 травня 1431 • Жанна д'Арк, національна героїня Франції, спалена на вогнищі "за єресь, відьомство і носіння чоловічого одягу"; 1920 році римо-католицька церква оголосила Жанну д'Арк святою. Пом. 590 років тому у 19 років (нар. 6 січня 1412 р.).

2 липня 1431 • Фотій, митрополит Київський і всієї Русі (1408-31 рр.). Пом. 590 років тому.

14 серпня 1433 • Жуан I (Жуан Великий), португальський король (з 1385 р.), перший з Авісської династії; відстояв незалежність Португалії від зазіхань Кастілії (1385), ініціював початок португальських завоювань в Африці (1415); позашлюбний син Педру I Злого. Пом. 588 років тому у 76 років (нар. 11 квітня 1357 р.).

1 червня 1434 • Владислав II Ягайло, великий князь литовський (1377–1381, 1382–1386 рр.), польський король (1386–1434 рр.); внук Гедиміна, родоначальник династії Ягеллонів. Пом. 587 років тому десь у 72 роки (нар. бл. 1362 р.).