Головні події 1146-1156 років

• Хрестовий похід проти слов'ян, 11 квітня 1147
• Другий хрестовий похід, 1 грудня 1147
• Битва над Серетом, 16 лютого 1154
• Перший Плантагенет на престолі Англії, 19 грудня 1154
• Фрідріх Барбаросса — римський імператор, 18 червня 1155

Політичні лідери 1146-1156 років

• Англія: Стефан Блуаський (1135-54), Генріх II Плантагенет (1154-89)
• Волинське князівство: Мстислав II Ізяславич (1156-70)
• Галицьке князівство: Володимирко Володарович (1141-53), Ярослав Осмомисл (1153-87)
• Київське князівство: Всеволод II Ольгович (1139-46), Ігор ІІ Ольгович (1146), Ізяслав II Мстиславич (1146-49, 1151-54), Юрій Володимирович «Долгорукий» (1149-51, 1155-57), Ізяслав III Давидович (1155), Ростислав Мстиславич (1154-55)
• Королівство Арагон: Петронілла (1137-64)
• Королівство Португалія: Афонсу Енрікеш (1139-85)
• Королівство східних франків: Конрад III Гогенштауфен (1138-52)
• Королівство франків: Людовик VII Молодий (1131-80)
• Ростово-Суздальське князівство: Юрій Долгорукий (1113-49), Василько Юрійович (1149-57)
• Священна Римська імперія: Фрідріх I Барбаросса (1155-90)
• Сицилійське королівство: Рожер II Отвіль (1130-54), Вільгельм I Злий (1154-66)
• Східна Римська імперія: Мануїл I Комнін (1143-80)
• Угорське королівство: Геза II (1141-62)
• Чернігівське князівство: Володимир Давидович (1139-51), Ізяслав Давидович (1151-54, 1155-57), Святослав Ольгович (1154-55)
• Шотландія: Давид I Святий (1124-53), Малкольм IV Невинний (1153-65)

Всі події 1146-1156 років

1 серпня 1146 • Зі смертю великого князя Всеволода Ольговича київський стіл посів його брат Ігор Ольгович. Невдоволені й попереднім правителем кияни підняли повстання, в результаті якого Ігор Ольгович був усунутий від влади через два тижні, а великокняжий престол наступного року зайняв Ізяслав Мстиславич, внук Володимира Мономаха.

13 серпня 1146 • Після поразки у битві біля Надового озера в болотах під Києвом схоплено поваленого киянами князя Ігора Ольговича. Волею нового князя Ізяслава Мстиславич він був пострижений у ченці і у вересні наступного року вбитий натовпом киян.

1147

4 квітня 1147 • Перший документований спогад про Москву — саме в цей день суздальський князь Юрій Долгорукий відзначав в цьому поселенні укладення союзу з новгород-сіверським князем Святославом Ольговичем.

11 квітня 1147 • У франкському місті Труа папа римський Євгеній III підписав буллу «Divini dispensatione», яка знаменувала початок хрестового походу проти полабських слов'ян, що проживали на узбережжі Балтійського моря між річками Ельба і Одра. Розпочавшись у червні силами саксонських, датських і польських хрестоносців, він зустрів опір з боку вендів та їх союзників лютичів і закінчився через три місяці практично безрезультатно.

19 вересня 1147 • Розгніваним натовпом киян у церкві Святої Софії схоплений пострижений у ченці колишній князь Ігор Ольгович і згодом убитий. Його оголене тіло кинули на торговій площі міста. Наступного дня він був похований в монастирі святого Симеона, на окраїні Києва.

25 жовтня 1147 • Після чотирьох місяців облоги і кількох спроб штурму об'єднане військо хрестоносців, що брали участь у Другому хрестовому поході, і португальців під командуванням короля Афонсу Енрікеша захопило Лісабон — мавританські правителі погодилися здатися через голод в місті і під гарантію збереження життя жителів міста. Незважаючи на договір з еміром держави Альмохадів, насильства над мирним населенням запобігти не вдалося, і тільки після десяти днів різанини і грабежів в місті був наведений порядок.

1 грудня 1147 • Після отримання звістки про те, що спроба жителів міста Едесса звільнитись від влади еміра Алепо і Мосула закінчилась масовою різаниною християн, папа римський Євген III видав буллу «Quantum praedecessores», якою закликав до Другого хрестового походу в Святу землю. Очолений французьким королем Людовиком VII та королем Німеччини Конрадом III, він закінчився повним провалом.

1148

24 липня 1148 • Під час Другого хрестового походу хрестоносцями розпочата облога Дамаска. Вона тривала чотири дні і закінчилась невдачею із-за допомоги, наданої Дамаску курдами і туркменами.

1149

15 липня 1149 • У Єрусалимі було освячено відбудований Храм Гробу Господнього.

1152

18 травня 1152 • Майбутній англійський король Генріх II Плантегенет одружився на Елеонорі Аквітанській, в результаті чого під його владою опинилась практично вся західна Франція, за територією більша, ніж володіння самого французького короля Людовика VII.

1154

16 лютого 1154 • На ріці Серет під Теребовлем відбулась битва між військами галицького князя Ярослава Осмомисла і київського Ізяслава Мстиславича, якого підтримували переяславський, волинський, дорогобузький та берестейські князі і військо чорних клобуків. Незважаючи на загальний успіх, великі втрати і втеча частини союзників завадили Ізяславу закріпити перемогу.

19 грудня 1154 • Після смерті короля Стефана Блуаського в лондонському Вестмінстері на англійський престол коронувався 21-річний Генріх Короткий Плащ, перший монарх з династії Плантагенетів. 35 років його правління знаменувались створенням т. зв. Анжуйської імперії на більшій частині Англії та Ірландії, Вельсу, половині Франції і формуванням основ сучасного англійського законодавства та значним розвитоком суспільних і державних інституцій.

1155

20 березня 1155 • Юрій Долгорукий урочисто вступив до Києва, утретє посівши великокняжий престол.

24 березня 1155 • З третьої спроби князь ростово-суздальський Юрій Долгорукий при підтримці Ростислава Смоленського захопив Київ, де лишився на престолі до кінця свого життя.

8 червня 1155 • У базиліці св. Петра в Римі пара Адріан IV коронував імператором німецького короля Фрідріха Гогенштауфена, більш відомого як Барбаросса.

18 червня 1155 • У базиліці святого Петра в Римі папа Адріан IV наділив німецького і італійського короля Фрідріха Гогенштауфена, відомого як Барбаросса, гідністю римського імператора. Через два роки термін «священна» з'явився у назві очолюваної ним Римської імперії німецької нації.

18 червня 1155 • Увійшовши з військами в Рим на допомогу папі Адріану IV, в соборі Св. Петра на престол імператора Священної Римської імперії коронувався король Німеччини і герцог Швабії Фрідріх Гогенштауфен, відомий як Барбаросса.

1156

17 вересня 1156 • Створено Австрійське герцогство.

Народились в 1146-1156 роках

9 травня 1147 — †9 лютого 1199 • Мінамото но Йорітомо, японський політичний діяч і полководець кінця періоду Хей'ан, засновник і перший сьоґун сьоґунату Камакура.

1150 — †18 липня 1194 • Гі де Лузіньян, французький тамплієр, король Єрусалиму (1186-1192 рр.), сеньйор Кіпру (1192-1194 рр.).

бл. 1150 — †18 травня 1227 • Гонорій III (Сенсіо Савеллі), 177-й папа римський (1216-27 рр.).

1152 — †19 червня 1205 • Роман Мстиславич (Роман Великий), «самодержець усієї Русі», великий князь київський (1204–1205 рр.), князь новгородський (1168–1170 рр.), волинський (1170–1187 рр., з 1188 р.), галицький (1188 р., з 1199 р.) з династії Рюриковичів; син Мстислава Ізяславича, батько Данила Галицького.

1153 — †1211 • Олексій III, візантійський імператор (1195-1203 рр), другий з династії Ангелів; брат імператора Ісаака II.

грудень 1153 — †11 листопада 1189 • Вільгельм II Добрий, король Сицилії (1166-89 рр) з норманської династії Отвілів.

19 жовтня 1154 — †квітень 1212 • Всеволод Юрійович («Велике Гніздо»), князь Остерський (1169—1172), великий князь Київський (1173), Владимиро-Суздальський (1176—1212); десятий син Юрія Долгорукого, зведений брат Андрія Боголюбського, внук Володимира Мономаха.

1155 — †1195 • Ісаак Комнін, деспот та імператор Кіпру (1184-91 рр.).

28 лютого 1155 — †11 червня 1183 • Генріх Молодий, співкороль Англії (1170-83 рр.); син Генріх II Плантагенета.

17 травня 1155 — †28 жовтня 1225 • Дзієн, японський релігійний діяч, буддистських монах секти Тендай, поет, історик початку періоду Камакура.

1156 — †січень 1204 • Ісаак II (Ісаак Ангел), візантійський імператор (1185-95 і 1203-04 рр.), перший з династії Ангелів.

бл. 1156 — †2 червня 1223 • Мстислав III Романович (Мстислав Старий), князь псковський (1178-97 рр.), смоленський (1197-14 рр.), Білгородський (1206), великий князь київський (1212-23 рр.) з роду смоленських Ростиславичів; син великого князя київського Романа Ростиславича, батько князів Ізяслава IV, Ростислава і Світослава.

Померли в 1146-1156 роках

1 серпня 1146 • Всеволод Ольгович (Всеволод II), Великий князь київський (1139-46 рр.), князь чернігівський (1127-39 рр.), сіверський (1115-27 рр.) з династії Рюриковичів; син чернігівського князя Олега Святославича. Пом. 878 років тому.

14 вересня 1146 • Імад ад-Дін Зангі, емір Халеба та Мосула (1127-46 рр.), засновник династії Зангідів; батько Нур ад-Діна. Пом. 878 років тому у 59 років (нар. 1087 р.).

7 вересня 1151 • Жоффруа V (Жоффруа Гарний), герцог Анжуйський, герцог Нормандії (з 1144 р.), старший син графа Анжу та короля Єрусалимського Фулька V; засновник династії Плантагенетів, батько англійського короля Генріха II Короткий Плащ. Пом. 873 роки тому у 38 років (нар. 24 серпня 1113 р.).

15 лютого 1152 • Конрад III, король Італії (1128-35 рр.), перший король Німеччини (1138-52 рр.) з династії Гогенштауфенів; дядько Фрідріха Барбаросси. Пом. 872 роки тому у 59 років (нар. 1093 р.).

1153 • Володимирко Володарович, князь звенигородський (1124-28 рр.), перемиський (1128-41 рр.), галицький (1141-53 рр.), буський (1151-53 рр.); син Володаря Ростиславича, батько Ярослава Осмомисла, засновник першої галицької князівської династії (1141). Пом. 871 рік тому у 49 років (нар. 1104 р.).

24 травня 1153 • Давид I (Давид Святий), король Шотландії (з 1124 р.) Данкельдської династії. Пом. 871 рік тому у 69 років (нар. 1084 р.).

8 липня 1153 • Євген III (Бернардо Паганеллі), 166-й папа Римський (1145-53 рр.); ініціатор Другого хрестового походу. Пом. 871 рік тому у 73 роки (нар. 1080 р.).

20 серпня 1153 • Бернард Клервоський, французький монах, засновник реформованого Ордену цистерціанців; вважався «голосом сумління» та домінуючою фігурою у західному християнстві свого часу. Пом. 871 рік тому у 63 роки (нар. 1090 р.).

26 лютого 1154 • Рожер II (Рожер Отвіль), засновник (1130) і перший король (1130-54 рр.) Сицилійського королівства з династії Отвіль, граф Сицилії (з 1105 р.), герцог Апулії (з 1127 р.). Пом. 870 років тому у 59 років (нар. 22 грудня 1095 р.).

25 жовтня 1154 • Стефан Блуаський, король Англії (1135-54 рр.) з династії Блуа; внук Вільгельма Завойовника, небіж Генріха I Боклерка. Пом. 870 років тому десь у 62 роки (нар. бл. 1092 р.).

13 листопада 1154 • Ізяслав Мстиславич, Великий князь київський (1146-49, 1151-54 рр.), князь волинський (1135-42, 1146-51 рр.), переяславський (1132-33, 1142-46 рр.), полоцький (1130-32 рр.), курський (1127-30 рр.) з династії Рюриковичів; старший син Мстислава Великого, онук Володимира Мономаха, родоначальник волинської династії Ізяславичів, прадід Данила Галицького. Пом. 870 років тому у 57 років (нар. 1097 р.).

1155 • Джефрі Монмутський, англійський письменник («Життя Мерліна») та історик («Історії королів Британії», 1138 р.). Пом. 869 років тому у 55 років (нар. 1100 р.).

1156 • Цінь-цзун, 9-й імператор династій Сун (1126–27 рр.); останній представник Північної Сун. Пом. 868 років тому у 56 років (нар. 23 лютого 1100 р.).

25 грудня 1156 • Петро Високоповажний, французький богослов, монах-бенедектинць. Пом. 868 років тому у 62 роки (нар. 1094 р.).