Хроніка подій 1194-1204 років

Головні події 1194-1204 років

Політичні лідери 1194-1204 років

• Англія: Річард Левове Серце (1189-99), Джон Безземельний (1199-1216)
• Богемія: Оттокар I Пржемисл (1198-1230)
• Волинське князівство: Роман II Великий (1188-1205)
• Володимирське князівство: Всеволод Велике Гніздо (1176-1212)
• Галицьке князівство: Роман Великий (1199-1205)
• Грузинське царство: Тамара Велика (1184-1213)
• Київське князівство: Рюрик Ростиславич (1194-1201, 1203-04), Святослав ІІІ Всеволодович (1181-94), Роман ІІ Великий (1201), Інгвар Ярославич (1202-03), Ростислав ІІ Рюрикович (1204-05)
• Королівство Арагон: Альфонсо II Трубадур (1164-96), Педро II Католик (1196-1213)
• Королівство Кастилія і Леон: Альфонсо VIII Шляхетний (1158-1214)
• Королівство Португалія: Саншу I Заселитель (1185-1211)
• Королівство франків: Філіп II Август (1179-1223)
• Латинська імперія: Бодуен I Фландрський (1204-05)
• Папська держава: Целестин III (1191-98)
• Священна Римська імперія: Генріх VI Гогенштауфен (1191-97), Оттон IV Вельф (1198-1215)
• Сицилійське королівство: Танкред (1190-94), Вільгельм III (1194), Констанція (1194-98), Генріх I Гогенштауфен (1194-97), Фрідріх (1198-1250)
• Східна Римська імперія: Ісаак II Ангел (1185-95, 1203-04), Олексій III Ангел (1195-1203), Олексій IV Ангел (1203-04), Олексій V Дука (1204)
• Трапезундська імперія: Олексій I Великий Комнін (1204-22)
• Угорське королівство: Бела III (1172-96), Імре I (1196-1204), Ласло III (1204-05)
• Чернігівське князівство: Ярослав Всеволодович (1177-98), Ігор Святославич (1198-1202), Всеволод Чермний (1202-10)
• Шотландія: Вільгельм I Лев (1165-1214)

Всі події 1194-1204 років

20 лютого 1194 • На престол Сицилії зійшов 9-літній Вільгельм III, п'ятий і останній представник Нормандської династії Отвілів.

29 червня 1194 • У Бергені Сверрір Сігурдсон коронований на норвезький престол.

20 листопада 1194 • Після вимушеного зречення Вільгельма III, п'ятого короля Сицилії з норманської династії Отвілів, до Палермо на чолі війська урочисто вступив імператор Генріх VI. Вже на Різдво у місцевому соборі він коронувався на престол, яким швабська династія Гогенштауфенів володіла сім десятиліть.

25 грудня 1194 • У Палермо на престол Сицилії короновано Генріха VI з династії Гогенштауфенів і його дружину Констанцію, дочку Рожера II, сицилійського короля з роду Отвілів.

1195

19 липня 1195 • У битві під Аларкосом війська кастильського короля Альфонсо VIII були розбиті армією альмохадів під проводом Якуба Альмансора, в результаті чого Альфонсо втратив майже всю Нову Кастилію, зберігши за собою лише Толедо.

13 вересня 1195 • У битві на річці Мозгава, що північніше Кракова, зійшлись війська великопольського князя Мешка III Старого і армії його суперників — малопольського князя Лешека Білого, його молодшого брата-співправителя Конрада Мазовецького та їхнього союзника волинського князя Романа Мстиславича. Попри великі втрати, жодна зі сторін успіху не досягла, але битва завадила Мешку зайняти Краків.

1198

8 січня 1198 • У Римі на папський престол під іменем Іннокентій III вступив Лотаріо з графів Сеньї. При ньому папство досягло своєї найбільшої могутності — було встановлено всепроникний контроль церкви над владою, а виконання рішень Іннокентія III контролював потужний адміністративний і фіскальний апарат. Жоден з пап не був таким щедрим на анафеми та інтердикти, завдяки яким він тримав у покорі європейських монархів і добився визнання васальної залежності від Риму Сицилії, Скандинавії, Португалії, Арагону, Англії, Сербії та Болгарії.

3 вересня 1198 • У Палермо на престол Сицилії короновано німецького короля Фрідріха II з династії Гогенштауфенів.

1199

1199 • Після смерті останнього галицького князя з роду Ростиславичів, волинський князь Роман Великий, захопив Галичину, заклавши основи єдиного Галицько-Волинського князівства.

6 квітня 1199 • На 42-у році життя від зараження крові, отриманого в результаті поранення під час облоги замку Шалю в Аквітанії, помер король Річард, другий правитель Англії з династії Плантагенетів. Відомий своїми відвагою і успіхами під час Третього хрестового походу він по смерті отримав прізвисько Левове Серце і став кумиром лицарів і героєм численних легенд та середньовічної літератури.

27 травня 1199 • По смерті короля Річарда Левове Серце на престол Англії зійшов його 32-річний брат Джон Безземельний, 17 років правління якого пройшли у неперервних війнах й закінчились не лише втратою всіх французьких володінь Плантагенетів, але й законодавчим обмеженням королівської влади.

1200

1200 • Початок правління Манко Капак, першого Інка, засновника Імперії Інків — Тауантінсуйу.

15 січня 1200 • Король Франції Філіп II Август надав офіційний статус Паризькому університету, що став другим у Європі і був заснований в середині XII столітті, об'єднавши паризькі коледжі (колегії) на лівому березі Сени.

17 лютого 1200 • Після кількох років міжусобиць, що охопили державу Айюбідів по смерті Салаха ад-Діна (Саладіна), владу захопив його молодший брат Аль-Аділ (Сапхадін).

22 травня 1200 • Король Англії Іоанн Безземельний і французький король Філіп II Август підписали Договір Ле Гулі, за яким Іоанн визнавався спадкоємцем свого брата Річарда I Левове Серце і визнавав васальну залежність від французької корони у англійських володіннях в Нормандії. Крім того, графи Булоні і Фландрії переставали бути васалами англійського короля, а ставали залежними від Філіпа II. Договір був скріплений династичним шлюбом між племінницею Іоанна і старшим сином Філіпа Людовиком VIII.

1201

1201 • В усті ріки Рига єпископ Альберт Буксгевден почав будівництво укріпленого поселення, яке з 1225 року отримало статус міста і невдовзі стало головним містом Лівонії.

1202

1202 • У Ризі Теодоріхом Торейдським для місіонерської діяльності в Лівонії засновано Орден мечоносців (Братство воїнів Христа). Існування ордену, який користувався статутом ордену тамплієрів, було підтверджено папською буллою в 1210 році. На відміну від інших духовно-лицарських утворень, мечоносці зберігали залежність від єпископа. У 1237 році орден мечоносців було приєднано до Тевтонського ордену.

20 травня 1202 • У Сирії відбувся землетрус силою 7,5 балів за шкалою Ріхтера, в результаті якого були зруйновані міста Тир, Акра та Наблус і було завдано руйнувань на території від Сицилії до Месопотамії і Верхнього Єгипту. За оцінками кількість жертв склала понад 1 мільйон чоловік.

10 листопада 1202 • Незважаючи на пряму заборону папи римського Інокентія III і погрози відлучення від церкви, учасники Четвертого хрестового походу, які були не взмозі оплатити Венеції морський транспорт до Константинополя, почали облогу католицького міста Зара (нині — Задар, Хорватія). Місто було захоплене 24 листопада, розграбоване і зруйноване на догоду венеційським купцям, які прагнули знищити конкурента у торгівлі на Адріатичному узбережжі.

1203

17 липня 1203 • Завдяки підтримці війська Четвертого хрестового походу, яке взяло в облогу Константинополь, імператором Візантії став Олексій III Ангел.

1 серпня 1203 • На заклик папи римського Інокентія III війська хрестоносців на чолі з Симоном де Монфором почали облогу міста Каркассон в Лангедоці, яке капітулювало через два тижні. Це стало першим великим успіхом католиків у двадцятилітній релігійній війні проти катарів, які зрештою зазнали поразки і були практично винищені на півдні Франції.

1204

5 лютого 1204 • Після усунення від влади Олексія IV Ангела і його батька-співправителя Ісаака II на престол Візантії зійшов Олексій V Дука. Він правив трохи більше двох місяців й не зумів захистити місто від загонів хрестоносців і венеціанців, які зрештою ліквідували державу ромеїв, на уламках якої проголосили Латинську імперію.

6 березня 1204 • Після піврічної облоги в ході франко-англійського протистояння за континентальні володіння династії Плантагенетів між Філіпом ІІ Августом і Джоном Безземельним французькі війська оволоділи найпотужнішим на континенті замком Шато-Гайяр. Це відкрило Філіпу шлях на Руан і дозволило згодом приєднати до своїх володінь усю Нормандію, Анжу, Турень і Пуату.

13 квітня 1204 • Учасники Четвертого хрестового походу, організованого папою Інокентієм III в 1202 році проти мусульманського Єгипту, змінивши маршрут, увірвались в Константинополь і розгромили місто. Це була помста хрестоносців за неспроможність візантійського імператора Ісаака II Ангела розрахуватись за допомогу, надану німецьким королем Філіпом Швабським і венеціанським дожем Енріко Дандоло при відновленні Ісаака на троні. Після падіння Константинополя на Балканах виникли нові держави хрестоносців, найбільша з яких Латинська Римська імперія проіснувала до 1261 року, а влада візантійських імператорів збереглась лише в Малій Азії.

9 травня 1204 • Через місяць після завоювання Константинополя учасниками Четвертого хрестового походу, імператором Латинської імперії був проголошений 33-річний граф Фландрії і Ено Балдуїн, який невдовзі коронувався за східним обрядом у соборі Святої Софії за присутності візантійського та католицького духовенства. Латинська імперія проіснувала трохи більше півстоліття і була завойована Михайлом VIII Палеологом, який у 1261 році проголосив відновлення Візантії.

16 травня 1204 • Балдуін IX Фландрський став першим імператором Латинської імперії під іменем Балдуін I Константинопольський, що поклало початок формуванню цілої плеяди «латинських» держав на захоплених хрестоносцями територіях — восени 1204 року комітет з 24 представників військ хрестоносців підписали Договір про поділ Візантійської імперії.

Народились в 1194-1204 роках

1194 — †22 січня 1273 • Мухаммад аль-Галіб (Мухаммад ібн Юсуф), засновник (1232 р.) і перший правитель Грандського емірату (1232-73 р.).

26 грудня 1194 — †13 грудня 1250 • Фрідріх II (Фрідріх Штауфен), німецький король (1212-50 рр.), імператор Священної Римської імперії (1220-50 рр.), король Сицилії (1197-1250 рр.); внук Фрідріха I Барбаросси і короля Сицилії Рожера II, керівник Шостого Хрестового походу (1228-29 рр.).

1 червня 1197 — †8 листопада 1246 • Беренгарія Велика, королева Кастіліїї (1217); старша дочка Альфонсо VIII Кастільського і Елеонори Плантагенет.

1199 — †15 серпня 1231 • Джелал ад-Дін Манкбурну, останній султан Хорезму (1221-31 рр.); син останнього шаха Ала ад-Діна Мухаммеда ІІ.

1200 — †15 листопада 1280 • Альберт Великий (Альберт фон Больштедт), середньовіковий німецький філософ, теолог, природодослідник, ініціатор енциклопедичної систематизації християнського богослів'я з опорою на вчення Арістотеля.

бл. 1200 — †1263 • Міндовг, засновник Литовської держави, великий князь литовський (1236 р.); перший і єдиний литовський король (з 1253 р.).

9 жовтня 1201 — †15 серпня 1274Робер де Сорбон, французький теолог, духівник Людовика IX, засновник богословського коледжу Сорбонна (з 17 ст. — Паризький університет).

бл. 1201 — †1264 • Данило Романович (Данило I Галицький), князь волинський (1211–1264 рр.), галицький (1211–1264 рр.), київський (з 1240 р.), король Русі (1253-64 рр.) з династії Рюриковичів; син Романа Великого.

1203 — †1269 • Василько Романович, князь володимирський (1264-69 рр.), король Русі (1264-69 рр.) з династії Рюриковичів; син Романа Великого, брат Данила Галицького.

Померли в 1194-1204 роках

18 липня 1194 • Гі де Лузіньян, французький тамплієр, король Єрусалиму (1186-1192 рр.), сеньйор Кіпру (1192-1194 рр.). Пом. 830 років тому у 44 роки (нар. 1150 р.).

1195 • Ісаак Комнін, деспот та імператор Кіпру (1184-91 рр.). Пом. 829 років тому у 40 років (нар. 1155 р.).

6 серпня 1195 • Генріх Лев, герцог Саксонії (1142-80 рр.), герцог Баварії (1156-80 рр.) з династії Вельфів; двоюрідний брат Фрідріха Барбаросси. Пом. 829 років тому у 66 років (нар. 1129 р.).

1196 • Іван Асен I, другий цар Другого Болгарського царства (1187-96 рр.), співправитель свого старшого брата Петра IV; батько царя Івана Асена II. Пом. 828 років тому.

1197 • Петро IV (Теодор Асен), засновник і перший цар Другого Болгарського царства (1185-97 рр.), старший брат царів Івана Асен I і Калояна. Пом. 827 років тому.

28 вересня 1197 • Генріх VI (Генріх Гогенштауфен), король Німеччини (1169-97 рр.), імператор Священної Римської імперії (1191-97 рр.), король Сицилії (1194-97 рр.) з династії Гогенштауфенів. Пом. 827 років тому у 32 роки (нар. 1165 р.).

1198 • Вільгельм III, останній, 5-й король Сицилії (1194) з нормандської династії Отвілів; син Танкреда I, внук Роджера II. Пом. 826 років тому у 12 років (нар. 1186 р.).

8 січня 1198 • Целестин III (Джасінто Бобоне), 174-й папа Римський; ініціатор Північних хрестових походів. Пом. 826 років тому у 92 роки (нар. 1106 р.).

2 грудня 1198 • Родерік О'Конор (Руайдрі Ва Конхобайр), король Коннахта (1156-86 рр.), останній верховний король Ірландії (1166-98 рр.). Пом. 826 років тому десь у 82 роки (нар. бл. 1116 р.).

9 лютого 1199 • Мінамото но Йорітомо, японський політичний діяч і полководець кінця періоду Хей'ан, засновник і перший сьоґун сьоґунату Камакура. Пом. 825 років тому у 52 роки (нар. 9 травня 1147 р.).

6 квітня 1199 • Річард I (Річард Левове Серце), король Англії (1189-99 рр.) з династії Плантагенетів, герой Третього хрестового походу. Пом. 825 років тому у 42 роки (нар. 8 вересня 1157 р.).

1200 • Генріх Вальпот фон Бассенгайм, перший великий магістр Тевтонського ордену (1199-1200 рр.). Пом. 824 роки тому.

9 березня 1202 • Сверрір Сігурдсон, король Норвегії (1184-1202 рр.). Пом. 822 роки тому у 57 років (нар. 1145 р.).

12 листопада 1202 • Кнуд VI (Канут Естрідсен), король Данії (1182-1202 рр.) з династії Естрідсенів, завойовник Померанії, Макленбурга, Любека, Гамбурга, слов'янського і німецького узбережжів Балтійського моря. Пом. 822 роки тому у 39 років (нар. 1163 р.).

січень 1204 • Ісаак II (Ісаак Ангел), візантійський імператор (1185-95 і 1203-04 рр.), перший з династії Ангелів. Пом. 820 років тому у 48 років (нар. 1156 р.).

8 лютого 1204 • Олексій IV, візантійський імператор (1203-04 рр), третій і останній з династії Ангелів. Пом. 820 років тому у 21 рік (нар. 1183 р.).

1 квітня 1204 • Елеонора Аквітанська, герцогиня Аквітанії (1137-1204 рр.), королева-консорт Франції (1137-52 рр.), королева-консорт Англії (1154-89 рр.); дружина франкського короля Людовика VII Молодого, дружина англійського короля Генріха II Плантагенета, матір королів Річарда Левове Серце і Джона Безземельного. Пом. 820 років тому у 82 роки (нар. 1122 р.).

грудень 1204 • Олексій V, візантійський імператор (1204) з династії Дука. Пом. 820 років тому.


ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН

Головні події 1194-1204 років

Німецьке завоювання Сицилії

20 листопада 1194

Смерть короля Річарда Левове Серце

6 квітня 1199

Сходження на престол Джона Безземельного

27 травня 1199

Альбігойський хрестовий похід

1 серпня 1203

Сходження на престол Олексія V Дуки

5 лютого 1204

Падіння Константинополя

13 квітня 1204

Проголошення Латинської імперії

9 травня 1204

ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН