1 серпня 1146 - Зі смертю великого князя Всеволода Ольговича київський стіл посів його брат Ігор Ольгович. Невдоволені й попереднім правителем кияни підняли повстання, в результаті якого Ігор Ольгович був усунутий від влади через два тижні, а великокняжий престол наступного року зайняв Ізяслав Мстиславич, внук Володимира Мономаха.

13 серпня 1146 - Після поразки у битві біля Надового озера в болотах під Києвом схоплено поваленого киянами князя Ігора Ольговича. Волею нового князя Ізяслава Мстиславич він був пострижений у ченці і у вересні наступного року вбитий натовпом киян.

1147

4 квітня 1147 - Перший документований спогад про Москву — саме в цей день суздальський князь Юрій Долгорукий відзначав в цьому поселенні укладення союзу з новгород-сіверським князем Святославом Ольговичем.

11 квітня 1147 - У французькому місті Труа папа римський Євгеній III підписав буллу «Divini dispensatione», яка знаменувала початок хрестового походу проти полабських слов'ян, що проживали на узбережжі Балтійського моря між річками Ельба і Одра. Розпочавшись у червні силами саксонських, датських і польських хрестоносців, він зустрів опір з боку вендів та їх союзників лютичів і закінчився через три місяці практично безрезультатно.

19 вересня 1147 - Розгніваним натовпом киян у церкві Святої Софії схоплений пострижений у ченці колишній князь Ігор Ольгович і згодом убитий. Його оголене тіло виволокли і кинули на торговій площі міста. Наступного дня він був похований в монастирі святого Симеона, на окраїні Києва.

25 жовтня 1147 - Після чотирьох місяців облоги і кількох спроб штурму об'єднане військо хрестоносців, що брали участь у Другому хрестовому поході, і португальців під командуванням короля Афонсу Енрікеша захопило Лісабон — мавританські правителі погодилися здатися через голод в місті і під гарантію збереження життя жителів міста. Незважаючи на договір з еміром держави Альмохадів, насильства над мирним населенням запобігти не вдалося, і тільки після десяти днів різанини і грабежів в місті був наведений порядок.

1 грудня 1147 - Після отримання звістки про те, що спроба жителів міста Едесса звільнитись від влади еміра Алепо і Мосула закінчилась масовою різаниною християн, папа римський Євген III видав буллу «Quantum praedecessores», якою закликав до Другого хрестового походу в Святу землю. Очолений французьким королем Людовиком VII та королем Німеччини Конрадом III, він закінчився повним провалом.

1148

24 липня 1148 - Під час Другого хрестового походу хрестоносцями розпочата облога Дамаска. Вона тривала чотири дні і закінчилась невдачею із-за допомоги, наданої Дамаску курдами і туркменами.

1149

15 липня 1149 - У Єрусалимі було освячено відбудований Храм Гробу Господнього.

1152

18 травня 1152 - Майбутній англійський король Генріх II Плантегенет одружився на Елеонорі Аквітанській, в результаті чого під його владою опинилась практично вся західна Франція, за територією більша, ніж володіння самого французького короля Людовика VII.

1154

16 лютого 1154 - На ріці Серет під Теребовлем почалась битва між військами галицького князя Ярослава Осмомисла і київського Ізяслава Мстиславича, якого підтримували переяславський, волинський, дорогобузький та берестейські князі і військо чорних клобуків. Незважаючи на загальний успіх, великі втрати і втеча частини союзників завадили Ізяславу закріпити перемогу.

19 грудня 1154 - Після смерті короля Стефана Блуаського в лондонському Вестмінстері на англійський престол коронувався 21-річний Генріх Короткий Плащ, перший монарх з династії Плантагенетів. 35 років його правління знаменувались створенням т. зв. Анжуйської імперії на більшій частині Англії та Ірландії, Вельсу, половині Франції і формуванням основ сучасного англійського законодавства та значним розвитоком суспільних і державних інституцій.

1155

20 березня 1155 - Юрій Долгорукий урочисто вступив до Києва, утретє повсівши великокняжий престол.

24 березня 1155 - З третьої спроби князь ростово-суздальський Юрій Довгорукий при підтримці Ростислава Смоленського захопив Київ, де лишився на престолі до кінця свого життя.

8 червня 1155 - У базиліці св. Петра в Римі пара Адріан IV коронував імператором німецького короля Фрідріха Гогенштауфена, більш відомого як Барбаросса.

18 червня 1155 - У базиліці святого Петра в Римі папа Адріан IV наділив німецького і італійського короля Фрідріха Гогенштауфена, відомого як Барбаросса, гідністю римського імператора. Через два роки термін «священна» з'явився у назві очолюваної ним Римської імперії німецької нації.

18 червня 1155 - Увійшовши з військами в Рим на допомогу папі Адріану IV, в соборі Св. Петра на престол імператора Священної Римської імперії коронувався король Німеччини і герцог Швабії Фрідріх Гогенштауфен, відомий як Барбаросса.