Головні події 1014-1024 років

• Беласицька битва, 29 липня 1014
• Смерть Володимира Великого, 15 липня 1015
• Святополк Окаянний — великий князь київський, 24 липня 1015
• Ярослав Володимирович — великий князь київський, 27 листопада 1015

Політичні лідери 1014-1024 років

• Англія: Етельред Нерозумний (1014-16), Свен Вилобородий (1013-14), Едмунд II Залізобокий (1016), Канут Великий (1016-35)
• Грузинське царство: Баграт III Об'єднувач (1008-14)
• Данія: Свен Вилобородий (986-1014), Канут Великий (1018-35)
• Київське князівство: Володимир Великий (978-1015), Святополк Окаянний (1015, 1018-19), Ярослав Мудрий (1015-18, 1019-54)
• Королівство Швеція: Улоф III Шетконунг (995-1022)
• Королівство франків: Роберт II Побожний (987-1031)
• Норвегія: Свен Вилобородий (1000-14), Олаф II Святий (1015-28)
• Священна Римська імперія: Генріх II Святий (1014-24), Конрад II (1024-39)
• Східна Римська імперія: Василь II Болгаробійця (960-1025), Костянтин VIII (962-1028)
• Угорське королівство: Іштван Святий (1000-38)
• Чернігівське князівство: Мстислав Хоробрий (1024-36)

Всі події 1014-1024 років

14 лютого 1014 • Папа Римський Бенедикт VIII коронував Генріха II Святого імператором Священної Римської Імперії.

23 квітня 1014 • Після переможного завершення битви проти військ князя Сітріка, що опирався на владу скандинавських інтервентів, шатер Великого князя Ірландії Браяна Бору був атакований групою відступаючих вікінгів і князь був убитий. Перемога біля Клонтарфа (поблизу Дубліна) назавжди підірвала могутність скандинавів в Ірландії, але сама країна по смерті Браяна, котрий підкорив більшу частину острова, на довгі роки стала роздробленою.

29 липня 1014 • У вирішальній битві Візантійсько-болгарської війни болгарська армія зазнала нищівної поразки, а взяті в полон 15 тисяч болгар за наказом імператора Василія II Болгаробійця були осліплені. Поразка у битві біля Клейдіона привела до остаточного падіння через чотири роки Першого Болгарського Царства, яке залишалось під владою Візантії наступні майже 200 років.

1015

15 липня 1015 • У Берестові під Києвом помер великий князь Володимир Святославич, понад три десятиліття правління якого започаткували «золоту добу» в історії Русі. Щоб запобігти усобиці за престол, він був таємно похований у збудованій ним Десятинній церкві, однак війни між його синами уникнути не вдалось, і через чотири роки на київський престол зійшов новгородський князь Ярослав Володимирович.

24 липня 1015 • У ході боротьби за спадщину Володимира Великого вбито його сина князя ростовського Бориса, протягом кількох наступних місяців ще двох синів — муромського Гліба і овруцького Святослава. Вину за їх смерті літописець покладає на їх брата Святополка Володимировича, який і посів великокняжий київський стіл.

27 листопада 1015 • Після перемоги під Любечем над своїм братом Святополком Окаянним Ярослав Володимирович новгородський увійшов у Київ, який піддав погрому і грабунку. Його перше велике княжіння тривало три роки, доки він не був розгромлений тестем Святополка краківським князем Болеславом Хоробрим.

1016

1016 • Після перемоги над братом Святополком у битві біля Любеча князь Новгородський Ярослав Володимирович, вступив у Київ.

18 жовтня 1016 • У битві біля Ешингдона в Ессексі англосаксонський король Едмунд Залізнобокий програв "країну англів і народ" датському претенденту на англійський престол Кнуду Великому, котрий після смерті Едмунда став королем Англії. У 1018 році він став і королем Данії.

1018

30 січня 1018 • В Будишині (Бауцені, Німеччина) в замку Ортенбург між польським князем Болеславом I Хоробрим та імператором Священної Римської імперії Генріхом II підписано Будишинський мир, який завершував Німецько-польські війни 1003-1018 років, — за умовами договору імператор передав Польщі Лужицю (Лаузіц) і визнавав владу польського князя над Моравією, а Болеслав I в свою чергу відмовлявся від посягань на маркграфство Мейсен.

23 липня 1018 • Між військами краківського князя Болеслава І Хороброго і київського князя Ярослава I Мудрого відбулась Битва над Бугом поблизу сучасного містечка Грубешів (Люблінське воєводство, Польща), в результаті якого військо Ярослава було вщент розгромлене, а сам він з кількома дружинниками утік до Новгорода. Завдяки цій перемозі зять Болеслава Святополк I Окаянний 14 серпня увійшов у Київ, де розмістив польські війська, поновившись на великокняжому престолі.

1019

24 липня 1019 • Між військами новгородського князя Ярослава Володимировича і дружиною його брата, київського князя Святополка Окаянного, відбулась битва на ріці Альта (поблизу Переяслава-Хмельницького в Київській області), в якій Святополк, підтримуваний печенігами, був розбитий і змушений рятуватись втечею до свого тестя польського короля Болеслава Хороброго. Ця перемога допомогла Ярославу вдруге посісти княжий престол у Києві.

1023

1023 • Аббад I Ібн Мухаммед Абу-Амр, засновник династії Аббадидів, став еміром Севільї.

1024

8 вересня 1024 • На зборах німецької знаті, що зібрались на лівобережжі Рейну навпроти міста Оппенхайм, королем Німеччини обрано Конрада, графа Вормсгау і Шпаєргау. Урочистості з цієї нагоди пройшли у кафедральному соборі Майнца. Конрад II став засновником Салічної династії імператорів Священної Римської імперії.

жовтень 1024 • Біля міста Листвен (нині село Малий Листвен Ріпкинського району Чернігівської області) відбулась битва між найманцями-варягами великого князя київського Ярослава Мудрого і чернігівсько-тмутороканською дружиною його брата князя Мстислава Володимировича, п'ята і остання битва за спадщину Володимира Великого. Перемога Мстислава дозволила йому зберегти владу в Чернігівських землях, які перейшли до Ярослава Мудрого лише після смерті Мстислава в 1036 році.

Народились в 1014-1024 роках

бл. 1015 — †25 травня 1085 • Григорій VII (Гільденбранд Сованський), 156-й папа римський (1073-85 рр.).

бл. 1015 — †17 липня 1085 • Роберт Гвіскар (Отвіль), герцог Апулії, Калабрії і Сицилії, норманський завойовник Південної Італії (1071); брат Рожера I Отвіля.

бл. 1015 — †26 вересня 1066 • Гаральд III (Гаральд Сміливий), король Норвегії (1046-1066 рр.); брат короля Олафа Святого, чоловік Єлизавети Ярославни, дочки Ярослава Володимировича (Мудрого).

1016 — †11 вересня 1063 • Бела I (Бела Зубр), угорський король (1060-63 рр.) з династії Арпадів; брат короля Андраша I.

25 липня 1016 — †28 листопада 1058 • Казимир I Відновитель, польський князь (1034-58 рр.) з династії П'ястів.

1017 — †14 липня 1073 • Чжоу Дуньї, китайський філософ і письменник часів династії Сун; один із засновників неоконфуціанства.

1018 — †8 червня 1042 • Гардекнуд, король Данії (1035-42 рр.) і Англії (1040-42 рр.) з династії Кнютлінгів; син короля Канута Великого.

1020 — †4 жовтня 1052 • Володимир Ярославич, князь новгородський (1034-52 рр.) з династії Рюриковичів; син Ярослава Володимировича (Мудрого) і принцеси Інгігерди, доньки короля Швеції Улофа III Шетконунга.

1022 — †14 жовтня 1066 • Гарольд II (Гарольд Годвінсон), король Англії (1066 р.).

1023 — †1074 • Анастасія Ярославна, королева Угорщини (1046-1061 рр.) з династії Рюриковичів, дружина короля Андраша I; дочка Ярослава Мудрого та Інгігерди, сестра королеви Франції Анни Ярославни та королеви Норвегії Єлизавети Ярославни.

1024 — †12 листопада 1087 • Гійом (Вільгельм) I Великий, пфальцграф Бургундії (1057-87 рр.) з Іврейської династії.

1024 — †1079 • Анна Ярославна (Анна Київська), шоста королева Франції (1051-1060 рр.); донька князя Ярослава Мудрого і шведської принцеси Інгігерди, друга дружина французького короля Генріха I Капета.

1024 — †3 жовтня 1078 • Ізяслав Ярославич, князь турівський (1042-52 рр.), новгородський (1052-54 рр.), великий князь київський (1054-68, 1069-73, 1077-78 рр.) з династії Рюриковичів; син Ярослава Володимировича (Мудрого), зять польського короля Мешка ІІ з династії П'ястів.

Померли в 1014-1024 роках

3 лютого 1014 • Свен I (Свен Вилобородий), король Англії (з 1013 р.), Норвегії (з 999 р.) та Данії (з 986 р.). Пом. 1010 років тому десь у 54 роки (нар. бл. 960 р.).

1015 • Святослав Володимирович, князь древлянський (990-1015 рр.) з династії Рюриковичів; син князя Володимира Святославича від богемської княжни Малфриди. Пом. 1009 років тому десь у 33 роки (нар. бл. 982 р.).

15 липня 1015 • Володимир Святославич (Володимир Великий), князь новгородський (970–988 рр.), великий князь київський (978-1015 рр.); канонізований католицькою і православною церквами. Пом. 1009 років тому десь у 55 років (нар. бл. 960 р.).

23 квітня 1016 • Етельред II (Етельред Нерозумний), король Англії (978-1013, 1014-16 рр.) з Вессекської династії. Пом. 1008 років тому десь у 50 років (нар. бл. 966 р.).

1 грудня 1018 • Тітмар Мерзебурзький, німецький церковний діяч і хроніст («Хронікон»). Пом. 1006 років тому у 43 роки (нар. 25 липня 975 р.).

1019 • Святополк Окаянний (Святополк Володимирович), князь туровський (1008-1015 рр.), великий князь київський (1015-1019 рр.) з династії Рюриковичів; син Володимира Святославича (Великого) від вдови київського князя Ярополка, взятої в наложниці; зять польського короля Болеслава I Хороброго. Пом. 1005 років тому десь у 40 років (нар. бл. 979 р.).

1020 • Абул-касим Фірдоусі, перський поет («Книга царів», «Юсуф і Зулейха»). Пом. 1004 роки тому у 80 років (нар. 940 р.).

1020 • Лейф Ейріксон, норвезький мореплавець, імовірно перший європеєць, що побував в Америці (1000 р.); син Еріка Рудого. Пом. 1004 роки тому у 50 років (нар. 970 р.).

1022 • Улоф III (Улоф Шетконунг), перший король Швеції (995-1022 рр.) з династії Мунсьо; тесть великого князя київського Ярослава Володимировича (Мудрого). Пом. 1002 роки тому десь у 42 роки (нар. бл. 980 р.).

13 липня 1024 • Генріх II (Генріх Святий), німецький король (з 1002 р.), імператор Священної Римської імперії (з 1014 р.), останній представник Саксонської династії. Пом. 1000 років тому у 51 рік (нар. 6 травня 973 р.).