Головні події 1068-1078 років

• Норманське завоювання Південної Італії, 16 квітня 1071
• Ласло Святий — король Угорщини, 25 квітня 1077

Політичні лідери 1068-1078 років

• Англія: Вільгельм Завойовник (1066-87)
• Богемія: Вратислав ІІ (1061-92)
• Київське князівство: Ізяслав Ярославич (1054-68, 1069-73, 1077-78), Всеслав Брячиславич (1068-69), Святослав II Ярославич (1073-76), Всеволод Ярославич (1076-77, 1078-93)
• Королівство франків: Філіпп I (1059-1108)
• Папська держава: Олександр II (1061-73), Григорій VII (1073-85)
• Священна Римська імперія: Генріх IV (1056-1105)
• Сицилійське герцогство: Роберт Гвіскар (1059-85)
• Східна Римська імперія: Михайло VII Дука (1059-78), Роман IV Діоген (1067-72), Андронік Дука (1068-77), Никифор III Вотаніат (1078-81)
• Угорське королівство: Соломон I (1063-74), Геза I (1074-77), Ласло I Святий (1077-95)
• Чернігівське князівство: Святослав Ярославич (1054-73), Всеволод Ярославич (1073-76, 1077-78), Володимир Мономах (1076-77, 1078-94), Борис В'ячеславич (1077), Олег Святославич (1077)
• Шотландія: Малкольм III Великий (1058-93)

Всі події 1068-1078 років

1068 • Між половцями і руськими князями відбулась битва на Альті, в результаті якої переяславський князь Всеволод Ярославич, київський Ізяслав Ярославич і чернігівський Святослав Ярославич зазнали поразки. Невдоволене Ізяславом київське віче вигнало його з Києва і він змушений був рятуватись втечею до польського короля Болеслава II.

14 вересня 1068 • У результаті повстання на великокняжий стіл киянами зведено полоцького князя Всеслава Брячиславича, а Ізяслав Ярославич був змушений залишити місто і рятуватись втечею до Польщі, де правив його двоюрідний брат Болеслав II Сміливий.

1 листопада 1068 • На річці Снов, правій притоці Десни, князь чернігівський Святослав Ярославич на чолі 3-тисячної дружини розбив половецького хана Шарукана. Це була перша руська перемога над половцями після кількох поспіль поразок.

1070

4 червня 1070 • За легендою саме в цей день жителі французького містечка Рокфор отримали новий сорт сиру, котрий сьогодні так і називається — "рокфор".

1071

16 квітня 1071 • Після трьох років облоги війська Роберта Гвіскара, норманського герцога Апулії, Калабрії і Сицилії, захопили місто Барі, останнє володіння Візантійської імперії у південній Італії .Через півроку почався фінальний етап норманського завоювання Сицилії, яка була остаточно підкорена у лютому 1090 року.

30 липня 1071 • У Вишгороді освячено храм на честь благовірних князів Бориса і Гліба — перших святих на Русі.

26 серпня 1071 • У битві біля Манцикерта (нині — Малазгірт, Туреччина) війська турків-сельджуків під керівництвом Алп-Арслана розбили армію візантійського імператора Романа IV Діогена, котрого захопили в полон. Він викупив своє життя за рахунок передачі туркам частини земель імперії, зокрема провінції Каппадокія.

1072

6 січня 1072 • У Палермо, яке капітулювало напередодні після п'яти місяців норманської облоги, на чолі війська в'їхав герцог Апулії і Калабрії Роберт Гвіскар. У П'ятничній мечеті, переосвяченій у церкву Успіння Богородиці, згідно з інвеститурою папи він був урочисто проголошений герцогом Сицилії. За собою Гвіскар залишив Палермо і північно-східну частину острова, а решта Сицилії як феод були ним передані брату Роджеру, який отримав титул великого графа Сицилії, остатчне підкорення якої тривало до лютого 1090 року.

1073

22 квітня 1073 • По смерті Олександра II на Святому Престолі його змінив папа Григорій VII.

1077

28 січня 1077 • У замку Каносси (Італія) босий імператор Священної Римської імперії Генріх IV приніс каяття папі римському Григорію VII. Генріх IV простояв три дні на колінах під вікнами замку, щоб добитися відміни свого відлучення від церкви за спробу добитися права призначати єпископів монаршою, а не папською владою. Григорій пробачив імператора і закликав його повернутися в лоно церкви. У той же вечір Григорій, Генріх і Матильда розділили причастя в соборі святого Миколая в фортеці, що означало офіційне зняття відлучення.

25 квітня 1077 • По смерті короля Гези I з династії Арпадів престол Угорщини посів його молодший брат Владислав (Ласло). За 18 років правління він перетворив королівство на заможну централізовану державу, достатньо міцну, щоб почати зовнішню експансію, першою жертвою якої стала Хорватія, невдовзі приєднана до Угорщини на правах особистої унії.

15 липня 1077 • Разом із польськими військами у Київ повернувся князь Ізяслав Ярославович, старший син покійного Ярослава Мудрого, і втретє зайняв великокняжий престол. Його конкурентами були молодші брати, зокрема, другий син Ярослава — Святослав — княжив у Чернігові, а молодший — Всеволод — у Переяславі.

1078

2 жовтня 1078 • У битві на Нежатній ниві, десь між Ніжином і Черніговом, військ руських князів великого князя київського Ізяслава Ярославича, його сина, вишгородського князя Ярополка Ізяславича, та чернігівського князя Всеволода Ярославича, його сина, смоленського князя Володимира Мономаха завдали поразки дружинам князів-ізгоїв Олега Святославича і Бориса В'ячеславича, що виступили у союзі з половецьким військом і тмутороканським князем Романом Святославичем. Ізяслав Ярославич загинув, й великокняжий стол зайняв його брат Всеволод Ярославич.

Народились в 1068-1078 роках

бл. 1068 — †1 грудня 1135 • Генріх I (Генріх Боклерк), четвертий і останній король Англії (1100-1135 рр.) з Нормандської династії; син Вільгельма Завойовника.

1070 — †24 травня 1136 • Гуго де Пейн, перший великий магістр Ордену тамплієрів (1118-36 рр.).

1071 — †9 травня 1109 • Євпраксія Всеволодівна, київська князівна, імператриця Священної Римської імперії (1089-1118 рр.); дочка Всеволода I Ярославича.

1073 — †24 січня 1125 • Давид IV (Давид Будівельник), грузинський цар з династії Багратіоні (1089-1125 рр.).

9 червня 1075 — †4 грудня 1137 • Лотар III (Лотар Суплінбурзький), імператор Священної Римської імперії (1133—37 рр.), король Італії (1125-37 рр.), король Німеччини (1125-37 рр.), герцог Саксонії (1106-37 рр.).

1 червня 1076 — †14 квітня 1132 • Мстислав Володимирович (Мстислав Великий), Великий князь Київський (1125-32 рр.) з династії Рюриковичів; найстарший син Володимира Мономаха, внук Гарольда Ґодвінсона.

Померли в 1068-1078 роках

1069 • Тілопа, індійський буддистський вчитель; засновник школи Каг'ю. Пом. 952 роки тому у 81 рік (нар. 988 р.).

1073 • Антоній Печерський, чернець, церковний діяч, засновник Києво-Печерського монастиря і будівничий Свято-Успенського собору. Пом. 948 років тому у 90 років (нар. 983 р.).

21 квітня 1073 • Олександр II (Ансельм Баджо), 155-й папа римський (1061-73 рр.); перший єпископ Риму, обраний виключно кардиналами без участі нижчого духовенства і народу. Пом. 948 років тому десь у 63 роки (нар. бл. 1010 р.).

14 липня 1073 • Чжоу Дуньї, китайський філософ і письменник часів династії Сун; один із засновників неоконфуціанства. Пом. 948 років тому у 56 років (нар. 1017 р.).

1074 • Анастасія Ярославна, королева Угорщини (1046-1061 рр.) з династії Рюриковичів, дружина короля Андраша I; дочка Ярослава Мудрого та Інгігерди, сестра королеви Франції Анни Ярославни та королеви Норвегії Єлизавети Ярославни. Пом. 947 років тому у 51 рік (нар. 1023 р.).

3 травня 1074 • Феодосій Печерський, ігумен Києво-Печерського монастиря, один із основоположників чернецтва на Русі; святий православної церкви. Пом. 947 років тому десь у 65 років (нар. бл. 1009 р.).

27 грудня 1076 • Святослав Ярославич (Святослав II), князь чернігівський (1054-73 рр.), великий князь київський (1073-76 рр.); син Ярослава Мудрого. Пом. 945 років тому у 49 років (нар. 1027 р.).

3 жовтня 1078 • Ізяслав Ярославич, князь турівський (1042-52 рр.), новгородський (1052-54 рр.), великий князь київський (1054-68, 1069-73, 1077-78 рр.) з династії Рюриковичів; син Ярослава Володимировича (Мудрого), зять польського короля Мешка ІІ з династії П'ястів. Пом. 943 роки тому у 54 роки (нар. 1024 р.).