• Норманське завоювання Південної Італії, 16 квітня 1071
• Ласло Святий — король Угорщини, 25 квітня 1077

• Англія: Вільгельм Завойовник (1066-87)
• Богемія: Вратислав ІІ (1061-92)
• Київське князівство: Ізяслав Ярославич (1054-68, 1069-73, 1077-78), Всеслав Брячиславич (1068-69), Святослав Ярославич (1073-76), Всеволод Ярославич (1076-77, 1078-93)
• Королівство франків: Філіпп I (1059-1108)
• Папська держава: Григорій VII (1073-85)
• Священна Римська імперія: Генріх IV (1056-1105)
• Сицилійське герцогство: Роберт Гвіскар (1059-85)
• Східна Римська імперія: Михайло VII Дука (1059-78), Роман IV Діоген (1067-72), Андронік Дука (1068-77), Никифор III Вотаніат (1078-81)
• Угорське королівство: Соломон I (1063-74), Геза I (1074-77), Ласло I Святий (1077-95)
• Шотландія: Малкольм III Великий (1058-93)

1068 • Між половцями і руськими князями відбулась битва на Альті, в результаті якої переяславський князь Всеволод Ярославич, київський Ізяслав Ярославич і чернігівський Святослав Ярославич зазнали поразки. Невдоволене Ізяславом київське віче вигнало його з Києва і він змушений був рятуватись втечею до польського короля Болеслава II.

1070

4 червня 1070 • За легендою саме в цей день жителі французького містечка Рокфор отримали новий сорт сиру, котрий сьогодні так і називається — "рокфор".

1071

16 квітня 1071 • Після трьох років облоги війська Роберта Гвіскара, норманського герцога Апулії, Калабрії і Сицилії, захопили місто Барі, останнє володіння Візантійської імперії у південній Італії .Через півроку почався фінальний етап норманського завювання Сицилії, яка була остаточно підкорена у лютому 1090 року.

30 липня 1071 • У Вишгороді освячено храм на честь благовірних князів Бориса і Гліба — перших святих на Русі.

26 серпня 1071 • У битві біля Манцикерта (нині — Малазгірт, Туреччина) війська турків-сельджуків під керівництвом Алп-Арслана розбили армію візантійського імператора Романа IV Діогена, котрого захопили в полон. Він викупив своє життя за рахунок передачі туркам частини земель імперії, зокрема провінції Каппадокія.

1072

6 січня 1072 • У Палермо, яке капітулювало напередодні після п'яти місяців норманської облоги, на чолі війська в'їхав герцог Апулії і Калабрії Роберт Гвіскар. У П'ятничній мечеті, переосвяченій у церкву Успіння Богородиці, згідно з інвеститурою папи він був урочисто проголошений герцогом Сицилії. За собою Гвіскар залишив Палермо і північно-східну частину острова, а решта Сицилії як феод були ним передані брату Роджеру, який отримав титул великого графа Сицилії, остатчне підкорення якої тривало до лютого 1090 року.

1077

28 січня 1077 • У замку Каносси (Італія) босий імператор Священної Римської імперії Генріх IV приніс покаяння Папі Римському Григорію VII. Генріх IV простояв три дні на колінах під вікнами замку, щоб добитися відміни свого відлучення від церкви за спробу добитися права призначати єпископів монаршою, а не папською владою. Григорій пробачив імператора і закликав його повернутися в лоно церкви. У той же вечір Григорій, Генріх і Матильда розділили причастя в соборі святого Миколая в фортеці, що означало офіційне зняття відлучення.

25 квітня 1077 • По смерті короля Гези I з династії Арпадів престол Угорщини посів його молодший брат Владислав (Ласло). За 18 років правління він перетворив королівство на заможну централізовану державу, достатньо міцну, щоб почати зовнішню експансію, першою жертвою якої стала Хорватія, невдовзі приєднана до Угорщини на правах особистої унії.

15 липня 1077 • Разом із польськими військами у Київ повернувся князь Ізяслав Ярославович, старший син покійного Ярослава Мудрого, і втретє зайняв великокняжий престол. Його конкурентами були молодші брати, зокрема, другий син Ярослава — Святослав — княжив у Чернігові, а молодший — Всеволод — у Переяславі.