сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Хроніка подій 1003 - 1023 років
У боротьбі за спадщину Володимира Великого 30 липня 1015 року вбито його сина ростовського князя Бориса. До кінця року загинули ще два його брата - муромський Гліб і древлянський Святослав, що дало можливість здобути стол у Києві Святополку Володимировичу. Він його втратив через чотири роки, коли зазнав поразки у битві з молодшим братом Ярославом.

Політичні лідери 1003 - 1023 років

Англія: Етельред Нерозумний (978-1013, 1014-16), Свен Вилобородий (1013-14), Едмунд II Залізобокий (1016), Канут Великий (1016-35) • Грузинське царство: Баграт III Об'єднувач (1008-14) • Данія: Свен Вилобородий (986-1014), Канут Великий (1018-35) • Київське князівство: Володимир Великий (978-1015), Святополк Окаянний (1015-19), Ярослав Мудрий (1019-54) • Королівство Швеція: Улоф III Шетконунг (995-1022) • Королівство франків: Роберт II Побожний (987-1031) • Норвегія: Свен Вилобородий (1000-14), Олаф II Святий (1015-28) • Священна Римська імперія: Генріх II Святий (1014-24) • Східна Римська імперія: Василь II Болгаробійця (960-1025), Костянтин VIII (962-1028) • Угорське королівство: Іштван Святий (1000-38).

Головні події 1003 - 1023 років

Всі події 1003 - 1023 років

1003 - За вірну службу король Бургундії Рудольф III Ледачий наділив Умберто Білорукого землями біля містечка Белле (нині - Франція), а пізніше - біля містечка Аоста (нині - Італія) і в долині Вале (нині - Швейцарія). Отримавши в 1032 році від імператора Священної Римської імперії Конрада II титулу графа Морьєн, Умберто став родоначальником Савойської династії, яка у XIV столітті набула гідності герцогів, у XVIII - королів і протягом століття правила Італійським королівством.

1005

1005 - У Генуї, яка перебувала під владою Священної Римської імперії, для управління справами міста городянами проведено прямі вибори колегії консулів. Генуезька республіка досягла зеніту своєї могутності в часи Хрестових походів і проіснувала до початку XIX століття.

1007

15 серпня 1007 - На території сучасного півострова Юкатан (Мексика) засновано одне з перших міст культури майя - Ушмаль.

1009

9 березня 1009 - Перша згадка про Литву - в Кведлінбургських анналах повідомлено про трагічну загибель від рук язичників архиєпископа Боніфація, який був направлений польським королем Болеславом Хоробрим проповідувати християнство в землях йотвингів.

1013

25 грудня 1013 - Після втечі короля Етельреда Нерозумного і капітуляції Лондона під натиском датчан збори місцевої знаті проголосили короля Данії і Норвегії Свена Вилобородого королем Англії. Він помер всього через п'ять тижнів після сходження на престол і його синові Кануту довелось знову йти війною проти Етельреда, відновленого вітенагемотом на престолі.

1014

14 лютого 1014 - Папа Римський Бенедикт VIII визнав Генріха II Святого імператором Священної Римської Імперії.
23 квітня 1014 - Після переможного завершення битви проти військ князя Сітріка, що опирався на владу скандинавських інтервентів, шатер Великого князя Ірландії Браяна Бору був атакований групою відступаючих вікінгів і князь був убитий. Перемога біля Клонтарфа (поблизу Дубліна) назавжди підірвала могутність скандинавів в Ірландії, але сама країна по смерті Браяна, котрий підкорив більшу частину острова, на довгі роки стала роздробленою.
29 липня 1014 - У вирішальній битві Візантійсько-болгарської війни болгарська армія зазнала нищівної поразки, а взяті в полон 15 тисяч болгар за наказом імператора Василія II Болгаробійця були осліплені. Поразка у битві біля Клейдіона привела до остаточного падіння через чотири роки Першого Болгарського Царства, яке залишалось під владою Візантії наступні майже 200 років.

1015

15 липня 1015 - Після несподіваної хвороби у своїй резиденції в Берестові у віці 57 років помер Володимир I Святославович, Великий князь київський з династії Рюриковичів, хреститель Русі. Він був похований у Десятинній церкві в Києві, яка була зруйнована під час монгольської навали 1240 року.
30 липня 1015 - В ході боротьби за спадщину Володимира Великого вбито його сина князя ростовського Бориса. До кінця року були вбиті ще два його брата - муромський князь Гліб і древлянський Святослав, що дало можливість Святополку Окаянному посісти Київський престол.

1016

1016 - Після перемоги над братом Святополком у битві біля Любеча князь Новгородський Ярослав Володимирович, вступив у Київ.
18 жовтня 1016 - У битві біля Ешингдона в Ессексі англосаксонський король Едмунд Залізнобокий програв "країну англів і народ" датському претенденту на англійський престол Кнуду Великому, котрий після смерті Едмунда став королем Англії. У 1018 році він став і королем Данії.

1018

30 січня 1018 - В Будишині (Бауцені, Німеччина) в замку Ортенбург між польським князем Болеславом I Хоробрим та імператором Священної Римської імперії Генріхом II підписано Будишинський мир, який завершував Німецько-польські війни 1003-1018 років, - за умовами договору імператор передав Польщі Лужицю (Лаузіц) і визнавав владу польського князя над Моравією, а Болеслав I в свою чергу відмовлявся від посягань на маркграфство Мейсен.
22 липня 1018 - Між військами польського князя Болеслава І Хороброго і київського князя Ярослава I Мудрого відбулась Битва над Бугом поблизу сучасного містечка Грубешів (Люблінське воєводство, Польща), в результаті якого військо Ярослава було вщент розгромлене, а сам він з кількома дружинниками утік до Новгорода. Завдяки цій перемозі зять Болеслава Святополк I Окаянний 14 серпня увійшов у Київ, де розмістив польські війська, поновившись на великокняжому престолі.

1019

24 липня 1019 - Між військами новгородського князя Ярослава Володимировича і дружиною його брата, київського князя Святополка Окаянного, відбулась битва на ріці Альта (поблизу Переяслава-Хмельницького в Київській області), в якій Святополк, підтримуваний печенігами, був розбитий і змушений рятуватись втечею до свого тестя польського короля Болеслава Хороброго. Ця перемога допомогла Ярославу посісти княжий престол у Києві.

1023

1023 - Аббад I Ібн Мухаммед Абу-Амр, засновник династії Аббадидів, став еміром Севільї.

Народились в 1003 - 1023 роках

1003 - 5 січня 1066, Едуард I (Едуард Сповідник), король Англії (1042-66 рр.); останній представник династії Вессексів.
1005 - 15 серпня 1061, Ісаак I (Ісаак Комнін), імператор Візантії (1057-59 рр.).
1005 - 15 серпня 1057, Макбет (Мак Бетад мак Фіндляйх), король Шотландії з Морейської династії (1040-57 рр.).
1006 - 1088, Абдаллах Ансарі, персидський поет; писав арабською і на фарсі.
1006 - 5 липня 1080, Іслейвур Гіссурарсон, перший єпископ Ісландії.
1007 - 1059, Абдулла ібн Ясін аль Гузулій, ісламський релігійний діяч, засновник династії Альморавідів, що правила в Марокко й Іспанії в 11-12 століттях.
4 травня 1008 - 4 серпня 1060, Генріх I (Генріх Капетинг), король франків (1031—60 рр.).
1009 - 3 травня 1074, Феодосій Печерський, ігумен Києво-Печерського монастиря, один із основоположників чернецтва на Русі; святий православної церкви.
1010 - 1046, Вільгельм Отвіль (Вільгельм Залізна Рука), норманський авантюрист і найманець, перший граф Апулії (1042 р.).
1015 - 26 вересня 1066, Гаральд III (Гаральд Сміливий), король Норвегії (1046-1066 рр.); брат короля Олафа Святого, чоловік дочки Ярослава Мудрого Єлизавети Ярославни.
1015 - 17 липня 1085, Роберт Гвіскар (Отвіль), норманський завойовник Південної Італії (1062); брат Рожера I Отвіля.
1016 - 11 вересня 1063, Бела I (Бела Зубр), угорський король (1060-63 рр.) з династії Арпадів; брат короля Андраша I.
25 липня 1016 - 28 листопада 1058, Казимир I Відновитель, польський князь (з 1034р.) з династії П’ястів.
1017 - 14 липня 1073, Чжоу Дуньї, китайський філософ і письменник часів династії Сун; один із засновників неоконфуціанства.
1022 - 14 жовтня 1066, Гарольд II (Гарольд Годвінсон), король Англії (1066 р.).
1023 - 1074, Анастасія Ярославна, королева Угорщини (1046-1061 рр.) з династії Рюриковичів, дружина короля Андраша I; дочка Ярослава Мудрого та Інгігерди, сестра королеви Франції Анни Ярославни та королеви Норвегії Єлизавети Ярославни.

Померли в 1003 - 1023 роках

1003 - Ерік Рудий (Ерік Торвальдссон), норвезький мореплавець, першовідкривач Гренландії (бл. 982 р.). 1015 років тому, в 53 роки (нар. 950 р.).
1009 - Сельджук ібн Дукак, вождь тюрків-огузів, чиє ім'я дало назву династії Сельджукідів, яка правила в Середній та Малій Азії і на Близькому Сході. 1009 років тому, в 107 років (нар. 902 р.).
31 травня 1009 - Ібн Юнус, арабський астроном; автор астрономічних таблиць. 1009 років тому, в 59 років (нар. 950 р.).
1010 - Вишеслав Володимирович, князь новгородський (990-1010 рр.) з династії Рюриковичів; старший син Володимира Святого, старший брат Ярослава Мудрого. 1008 років тому, в 33 роки (нар. 977 р.).
1013 - Всеволод Володимирович, перший князь Володимирський (987-1013 рр.) з династії Рюриковичів; син Володимира I Святославича від полоцької княжни Рогнеди. 1005 років тому, в 30 років (нар. 983 р.).
3 лютого 1014 - Свен I (Свен Вилобородий), король Англії (з 1013 р.), Норвегії (з 999 р.) та Данії (з 986 р.). 1004 роки тому, в 54 роки (нар. 960 р.).
1015 - Святослав Володимирович, князь древлянський (990-1015 рр.) з династії Рюриковичів; син князя Володимира Святославича від богемської княжни Малфриди. 1003 роки тому, в 33 роки (нар. 982 р.).
15 липня 1015 - Володимир Святославич (Володимир Великий), князь новгородський (970–988 рр.), Великий князь Київський (978-1015 рр.); канонізований католицькою і православною церквами. 1003 роки тому, в 57 років (нар. 958 р.).
1019 - Святополк Окаянний (Святополк Володимирович), князь туровський (1008-1015 рр.), Великий князь київський (1015-1019 рр.) з династії Рюриковичів; син Володимира Святославича (Великого) від вдови київського князя Ярополка, взятої в наложниці; зять польського короля Болеслава I Хороброго. 999 років тому, в 40 років (нар. 979 р.).
1020 - Абул-касим Фірдоусі, перський поет («Книга царів», «Юсуф і Зулейха»). 998 років тому, в 80 років (нар. 940 р.).
1020 - Лейф Ейріксон, норвезький мореплавець, імовірно перший європеєць, що побував в Америці (1000 р.); син Еріка Рудого. 998 років тому, в 50 років (нар. 970 р.).
1022 - Улоф III (Улоф Шетконунг), перший король Швеції (995-1022 рр.) з династії Інглінгів; брат короля Данії, Норвегії і Англії Канут Великого. 996 років тому, в 42 роки (нар. 980 р.).

Головні події 1003 - 1023 років

keyboard_arrow_left992
1034keyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward