Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Хроніка подій 921 - 951 років

Головна подія 921 - 951 років

Політичні лідери 921 - 951 років

Імператор Заходу: Беренгар I Фріульський (915-924) • Англія: Едвард Старший (899-924), Етельвірд (924), Етельстан (924-939), Едмунд I (939-946), Едред (946-955) • Богемія: Вацлав Святий (921-935) • Болгарське царство: Симеон Великий (913-927), Петро I (927-969) • Київське князівство: Ігор Старий (912-945), Ольга (945-962), Святослав Хоробрий (945-972) • Кордовський емірат: Абд ар-Рахман III (912-929) • Кордовський халіфат: Абд ар-Рахман III (929-961) • Королівство західних франків: Карл III Простакуватий (898-922), Роберт I (922-923), Рудольф Бургундський (923-936), Людовик IV Заморський (936-954) • Папська держава: Іван X (914-928), Іван XI (931-935) • Східна Римська імперія: Костянтин VII Багрянородний (908-959), Роман I Лакапін (920-944), Христофор Лакапін (921-931), Стефан Лакапін (924-945), Костянтин Лакапін (924-945), Роман Лакапін (927-945), Михайло Лакапін (931-945), Роман II Молодший (945-963).

Всі події 921 - 951 років

7 листопада 921 - Згідно з договором, підписаним у Бонні, Генріх I як король східних франків і Карл Простий як король західних франків визнали незалежність одне від одного Західнофранкського і Східнофранкського королівств.

922 - Волзька Булгарія прийняла іслам в якості державної релігії.

27 травня 927 - Відбулась вирішальна битва хорватсько-болгарської війни — у Битві на боснійських пагорбах 160-тисячна армія короля Томіслава розбила 70-тисячне військо болгарського царя Симеона Великого, практично повністю його винищивши.

16 січня 929 - Емір Кордови Абд ар-Рахман III прийняв титул халіфа і проголосив Кордову незалежним халіфатом. Після 1031 року халіфат розколовся на кілька еміратів, найзначнішим з яких був Гранадський емірат, яким мусульманські володарі керували до 1492 року.

23 червня 930 - На південному заході Ісландії біля озера Тінгвадлаватн вперше зібрались Загальні збори, альтинг, парламент Ісландії. Він вважається найдавнішим із нині діючих парламентів світу.

28 вересня 935 - Група змовників на чолі з рідним братом убила богемського князя Вацлава з роду Пржемисловичів. Йому наслідував Болеслав Грізний, за правління якого Чехія розширила свої володіння, зупинила угорську навалу і поширився культ Вацлава Святого як заступника Чеської держави.

2 липня 936 - По смерті Генріха I Птахолова герцогом Саксонії і королем Німеччини став Оттон I Великий.

7 серпня 936 - Оттон з роду Людольфінгів, син Генріха I Птахолова, коронувався на престол Східно-Франкського королівства.

27 жовтня 939 - В Британії помер Етельстан III, перший англосаксонський король, підкорювач Корнуола й Вельсу. Відповідно до його волі, його було поховано не у родинній усипальниці Вессекської династії у Вінчестерському соборі, а в абатстві Мальмсбері, яке він особливо поважав і любив. Рештки Етельстана були втрачені 1539 року, коли за наказом короля Генріха VIII були розпущені всі англійські монастирі. Нині король Етельстан вважається покровителем і почесним громадянином міста Мальмсбері. Спадкоємцем Етельстан став його брат Едмунд.

941 - Під загрозою війни з Хазарією Київський князь Ігор Рюрикович здійснив похід на Царгород, який закінчився повним розгромом.

11 червня 941 - При спробі захопити Константинополь флот Великого князя київського Ігоря був розбитий візантійською ескадрою.

944 - Ігор Рюрикович і візантійський імператор Роман I Лакапін підписали мирний договір, за яким руським купцям дозволялось безмитно торгувати в Царгороді за зобов'язання захисту візантійських володінь у Криму.

945 - На землях древлян спалахнуло повстання проти влади Ігора Рюриковича — його військо було розбите дружиною князя Мала, сам київський князь попав в полон і вбитий — Ігора Рюриковича розірвали, прив'язавши до двох нахилених дерев. Спадкоємцю Ігора, Сятославу, було на момент смерті батька три роки і правити Києвом стала княгиня Ольга, яка жорстоко помстилась древлянам за смерть чоловіка.

8 липня 951 - На місці колишньої столиці галльского племені паризіїв, найменованої в "Записках про Галльську війну" Юлія Цезаря Лютецією, і зруйнованої римлянами, засновано місто Паризія, пізніше Париж, котре зі сходженням на французький престол династії Капетингів (10 ст.) стало столицею Франкської імперії.

#ЦейДень
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left905
967keyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward