цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1892 - 1894 років
24 червня 1893 року норвезький дослідник Фрітьоф Нансен з екіпажем у 12 чоловік відбув з міста Крістіанія (сьогодні - Осло) на підкорення Північного полюсу на борту спеціально збудованого судна «Фрам», котре мало б здійснити дрейф за потрібним маршрутом разом із льодами; на собачих упряжках було досягнуто 86°13.6' північної широти, що на той час було абсолютним світовим рекордом.

Головні події 1892 - 1894 років


Всі події 1892 - 1894 років

1 січня 1892 - На острові Елліс у Нью-Йорку відкрився іміграційний центр, через який до 1943 року пройшло більше 20 мільйонів бажаючих в'їхати у Сполучені Штати.
15 січня 1892 - У газеті "Triangle" в місті Спрінгсфілд, штат Масачусетс, де виникла гра баскетбол, автор гри доктор Джеймс Нейсміт вперше опублікував 13 правил її проведення.
15 березня 1892 - Американський винахідник Джесс Рено запатентував ескалатор.
15 березня 1892 - Англійський бізнесмен Джон Хоулдінг заснував футбольний клуб «Ліверпуль». Першого ж сезону «Ліверпуль» виграв Ланкаширську лігу, а в 1901 році - свій перший чемпіонат у Першому дивізіоні.
10 квітня 1892 - Кубинський поет і громадський діяч Хосе Марті заснував у Гавані Кубинську революційну партію.
2 травня 1892 - Київ став десятим містом у Європі і першим Російській імперії, де було запущено лінію електричного трамваю, — перша пробна поїздка була здійснена по Олександрівськ вулиці (нині - Петра Сагайдачного). З 13 травня лінія стала перевозити пасажирів на регулярній основі.
2 червня 1892 - В Києві відкрито першу в Російській імперії лінію електричного трамваю, яка сполучила Велику Жандармську вулицю з Царською площею (нині - вулиця Саксаганського і Європейська площа).
4 липня 1892 - У зв'язку з переходом у інший часовий пояс, який знаходиться на 24 години назад, у державі Самоа було два 4 липня підряд.
8 липня 1892 - Аргентинський інспектор поліції Едуардо Альварес у Ла-Платі вперше в історії криміналістики розкрив убивство за дослідженням відбитків пальців.
7 вересня 1892 - У США відбувся перший професійний боксерський поєдинок за правилами маркіза Куінсберрі - в боксерських рукавичках і з трихвилинними раундами: в Новому Орлеані Джеймс Корбетт у 21-у раунді нокаутував Джона Саллівана і став чемпіоном світу в надважкій категорії.
9 вересня 1892 - Американський астроном Едуард Барнард відкрив п'ятий супутник Юпітера – Амальтею.
14 жовтня 1892 - У лондонському видавництві «George Newnes Ltd» вийшла друком книга «Пригоди Шерлока Холмса», збірник з 12 детективів Артура Конан Дойля опублікував книгу «Пригоди Шерлока Холмса», збірник з 12 детективів Артур Конан Дойля, які протягом двох років друкувались у журналі «The Strand Magazine» того ж видавця.
21 листопада 1892 - На з'їзді у Парижі засновано Польську соціалістичну партію.
18 грудня 1892 - У Санкт-Петербурзі в Маріїнінському театрі відбулась прем'єра балету Петра Ілліча Чайковського «Лускунчик».
1893
17 січня 1893 - Група американських власників цукрових плантацій під керівництвом Сенфорда Доула скинула владу гавайського монарха королеви Ліліукалані і сформувала новий уряд на чолі з Доулом. Переворот на Гаваях відбувся з відома посланця США Джона Стівенса, котрий під приводом захисту "життя американців" викликав на допомогу заколотникам крейсер "Бостон" з 300-и морськими піхотинцями.
9 лютого 1893 - У Мілані відбулась прем'єра останньої опери Джузеппе Верді "Фальстаф".
23 лютого 1893 - 35-річний німецький інженер Рудольф Дізель отримав патент на створений ним двигун, котрий працював на особливому паливі, що загоралось не від зовнішньої іскри, як це має місце в бензинових двигунах, а самозагоралось при досягненні паливно-повітряною сумішшю певного тиску.
5 травня 1893 - У США почалась одна з найбільших економічних криз - відбулось різке падіння біржевих цін, збанкрутувало близько 15 тисяч підприжємств, а протягом наступних семи місяців закрилося більше 600-т банків; рівень безробіття сягнув 20%.
24 червня 1893 - Норвезький дослідник Фрітьоф Нансен з екіпажем у 12 чоловік відбув з міста Крістіанія (сьогодні - Осло) на підкорення Північного полюсу на борту спеціально збудованого судна «Фрам», котре мало б здійснити дрейф за потрібним маршрутом разом із льодами; на собачих упряжках було досягнуто 86°13.6' північної широти, що на той час було абсолютним світовим рекордом.
30 червня 1893 - На руднику Ягерсфонтейн (сучасна ПАР) знайдено біло-голубий діамант «Excelsior» вагою 971,5 карата, який став на той час найбільшим у світі. У 1904 році камінь був огранований амстердамської фірмою «І. І. Ассер і Ко», в результаті чого було отримано 21 камінь, найбільший з яких важив 69,8 каратів; при цьому втрата у вазі склала 62.44%.
11 липня 1893 - Японець Кокіші Мікімото першим у світі отримав штучні перли.
6 серпня 1893 - В Греції відкрито Корінфський канал, що що з'єднує Іонічне й Егейське моря, найкоротший європейський канал довжиною 6б3 кілометри.
15 серпня 1893 - В Москві офіційно відкрився музей «Московська міська галерея Павла і Сергія Михайловичів Третьякових». Сьогодні Третьяковская галерея має одну з найбільших у світі колекцій російського образотворчого мистецтва.
9 вересня 1893 - У Німеччині засновано спортивний клуб «Штутгарт». Спочатку до його складу входила лише регбійна команда і лише в 1912 році в клубі стали займатись футболом. Сьогодні ФК «Штутгарт» - п'ятиразовий чемпіон Німеччини і триразовий володар кубку країни.
15 вересня 1893 - У Джерсі-Сіті (США) почала виходити газета «Свобода» — перше україномовне видання в США, офіційний орган Українського Народного Союзу. На сьогодні це найстарша у світі україномовна газета, що виходить безперервно (з 1893 року).
19 вересня 1893 - Губернатор Нової Зеландії лорд Глазго підписав Білль про вибори, котрий вперше у світі гарантував жінкам право брати участь у виборах. Білль став результатом багаторічної боротьби суфражисток країни за рівність жінок. Новозеландські жінки змогли скористатись своїм новим правом уже через два місяці - під час загальнонаціональних виборів у листопаді. У США жінки отримали таке право в 1912 році, у Великій Британії - в 1928-у.
28 жовтня 1893 - У Санкт-Петербурзі за дев'ять днів до своєї смерті Петро Ілліч Чайковський диригував на прем'єрному виконанні своєї Шостої симфонії (Патетичної).
12 листопада 1893 - В газеті "San Francisco Morning Call" опубліковано перше оповідання 17-річного Джона Гріффіта "Тайфун біля берегів Японії". Майбутній всесвітньо відомий письменник Джек Лондон написав його на конкурс, оголошений газетою, і отримав перший гонорар - 25 доларів - як переможець конкурсу.
1894
22 березня 1894 - У плей-офф команда «Montreal Amateur Athletic Association» перемогла команду «Ottawa Capitals» з рахунком 3:1 і стала першим володарем «Кубка Стенлі» серед любителів. З 1908 року «Кубок Стенлі» став розігруватись лише серед професійних хокейних команд.
14 квітня 1894 - У Нью-Йорку Томас Алва Едісон вперше продемонстрував роботу свого нового винаходу, пристрою для перегляду фільмів під назвою кінетоскоп. За сьогоднішніми мірками це скоріше було перше піп-шоу, оскільки тривалість фільму була всього 13 секунд і він не проектувався на екран, а для його перегляду необхідно було дивитися у спеціальний отвір.
23 червня 1894 - За ініціативою барона П'єра де Кубертена у Парижі створено Міжнародний Олімпійський комітет (МОК). Першим президентом МОК став грецький поет Деметріус Вікелас.
4 липня 1894 - Після повалення у січні 1893 року влади гавайської королеви Ліліукалані, групою власників цукрових плантацій під керівництвом Сенфорда Доула Гаваї проголошені республікою. Республіка Гаваї проіснувала чотири роки доки в 1898 році не увійшла до складу США в якості території.
14 липня 1894 - У Львові відбувся перший офіційно зареєстрований футбольний матч на території України. На стадіоні в Стрийському парку за присутності 3 тисяч глядачів місцева команда "Сокіл" перемогла одноклубників із Кракова. Грали до першого голу. М'яч на 7-й хвилині забив львів'янин, другокурсник учительської гімназії Володимир Хомицький.
22 липня 1894 - На трасі Париж-Руан завдовжки 126 км пройшла перша у світі автогонка. Із 21 екіпажу, допущеного до участі, першим до фінішу за 10 годин дістався граф де Діон на паровому засобі пересування. Втім журі вирішило, що ця конструкція мало придатна для дорожнього руху, і розділило головний приз між "Пежо" і "Панард-Левассор", які прийшли наступними.
1 серпня 1894 - З нападу японців на китайський військово-морський корабель почалась Перша Японсько-цінська війна за вплив за Корейським півостровом. Поразка маньчжурської династією Цін у квітні наступного року сприяла ліквідації китайської політичної гегемонії у Східній Азії та розвалу династичної системи правління у Китаї.
9 жовтня 1894 - У Нью-Йорку на фотостудії Carbon відбулась демонстрація "чарівного ліхтаря", попередника кінопроектора. Принцип його дії полягав у проектуванні на білу стіну фотозображень, нанесених на скляну пластину. Такі пристрої були відомі і раніше, але цього дня демонструвались не окремі слайди, а ціле шоу "Міс Джеррі": фотографії перед потужним джерелом світла мінялись зі швидкістю 5 картинок в секунду із застосуванням ефектів затінення і спробою зімітувати неперервність рухів персонажів шоу.
2 листопада 1894 - На російський престол зійшов Микола II, старший син царя Олександра III, вбитого 1 листопада 1894 року. Він став останнім російським монархом в історії Російської імперії.
22 грудня 1894 - Військовий суд в Парижі визнав французького офіцера Альфреда Дрейфуса винним у видачі воєнних секретів Німеччині і засудив його на довічне ув'язнення. Незважаючи на сумнівні докази, Дрейфус, капітан Генерального штабу, єврей за походженням, через чотири місяці відбув на каторгу на Диявольський острів у Французькій Гаяні. Лише через два роки було знайдено справжніх винуватців втрати секретних даних, і виявилось, що слідство та суд базувались на сфабрикованих слідчими органами документах. У 1899 році Дрейфус був помилуваний, а в 1906 році - повністю реабілітований.
Народилися в 1892 - 1894 роках
3 січня 1892 - 2 вересня 1973, Джон (Рональд Руел) Толкін, англійський філолог, письменник ("Гоббіт", "Володар перснів", "Сільмарілліо"), один із фундаторів жанрового різновиду фантастики – фентезі.
22 січня 1892 - 18 квітня 1986, Марсель Дассо (Блох), французький авіаконструктор, промисловець, політик.
13 лютого 1892 - 3 квітня 1966, Марія Іванівна Литвиненко-Вольгемут, українська оперна співачка, педагог, народна артистка УРСР, народна артистка СРСР (1936).
17 лютого 1892 - 7 вересня 1994, Йосип Сліпий (Йосип Іванович Коберницький-Дичковський), єпископ Української Греко-Католицької Церкви, кардинал Римо-Католицької Церкви, Верховний Архієпископ Львівський — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви (1963).
20 березня 1892 - 31 серпня 1945, Стефан Банах, польський математик, один з основоположників функціонального аналізу, професор і декан Львівського університету.
29 березня 1892 - 6 травня 1975, Йожеф Міндсенті (Йожеф Пехм), кардинал Угорщини, активний учасник Угорської революції (1956 р.).
6 квітня 1892 - 1 лютого 1981, Дональд Дуглас, американський авіаконструктор пасажирських, вантажних і бойових літаків.
8 квітня 1892 - 29 травня 1979, Мері Пікфорд (Гледіс Луїс Сміт), американська актриса, зірка німого кіно, лауреат премії «Оскар» ("Кокетка" [1928-29]; "Бідна маленька багата дівчинка").
13 квітня 1892 - 5 грудня 1973, Роберт Вотсон-Ватт, шотландський фізик, винахідник радара (1935) і системи радіолакаційного виявлення літаків.
18 квітня 1892 - 12 березня 1956, Болеслав Берут, польський політичний і державний діяч, президент Польщі і голова Державної ради (1947-52 рр.), голова Ради міністрів (1952-54 р.), 1-й секретар ЦК ПОРП (1954-56 рр.).
2 травня 1892 - 21 квітня 1918, Манфред фон Ріхтгофен, німецький льотчик-ас ("Червоний барон"); у роки Першої Світової війни збив 80 літаків; загинув у бою.
3 травня 1892 - 10 вересня 1975, Джордж Паджет Томсон, англійський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1937).
7 травня 1892 - 4 травня 1980, Йосип Броз (Тіто), югославський військовий і політичний діяч, глава уряду Югославії (1945-80 рр.), президент Югославії (1953-80 рр.), один з лідерів Руху неприєднання.
1 червня 1892 - 25 квітня 1960, Аманулла-хан, перший король (падишах) Афганістану (1926-29 рр.).
1 липня 1892 - 27 жовтня 1977, Джеймс Кейн, американський письменник ("Поштар завжди дзвонить двічі").
8 липня 1892 - 27 липня 1962, Річард Олдінгтон, англійський письменник (Смерть героя, Всі люди - вороги).
23 липня 1892 - 27 серпня 1975, Хайле Селассіє I, 83-й, останній, імператор Ефіопії (1930-74 рр.) з династії нащадків царя Соломона.
2 серпня 1892 - 3 вересня 1978, Джек Леонард Ворнер (Ейхелбаум), молодший із братів-засновників кінокорпорації Warner Brothers.
15 серпня 1892 - 19 березня 1987, Луї де Бройль, французький фізик, один з основовположників квантової механіки, лауреат Нобелівської премії.
6 вересня 1892 - 21 квітня 1965, Едвард Віктор Епплтон, англійський фізик, лауреат Нобелівської премії (1947); у 1924 році відкрив іоносферу Землі.
8 жовтня 1892 - 31 серпня 1941, Марина Іванівна Цвєтаєва, російська поетеса (Вечірній альбом, Вірші до сина, Вересень).
10 жовтня 1892 - 9 березня 1942, Михайло Пилипович Кравчук, український математик, академік АН УРСР.
10 жовтня 1892 - 13 березня 1975, Іво Андрич, сербський письменник (Міст на Дрині, Зеко, Зачинені двері), лауреат Нобелівської премії (1961).
31 жовтня 1892 - 24 березня 1946, Олександр Олександрович Альохін, російський шахіст, четвертий чемпіон світу.
4 грудня 1892 - 20 листопада 1975, Франсиско Франко (Баамонде), іспанський генерал і політик, керівник націоналістичних сил у громадянській війні (1936-39 рр.), глава держави і верховний вождь (1939-75 рр.) Іспанії.
15 грудня 1892 - 6 червня 1976, Жан Поль Гетті, американський бізнесмен, нафтовий магнат ("Гетті Ойл"), один з найбагатших людей світу 1970-х років, власник найбагатшої приватної колекції картин, котрі сьогодні виставлені в музеї Гетті в Малібу (Каліфорнія).
18 грудня 1892 - 3 листопада 1937, Микола Гурович Куліш, український драматург (97, Патетична соната, Маклена Граса, Мина Мазайло).
1893
12 січня 1893 - 15 жовтня 1946, Герман Герінг, німецький політичний і військовий діяч, міністр авіації і головнокомандуючий військово-повітряними силами Німеччини (1939-45 рр.), друга особа в нацистській партії і державі (з 1940 р.) в період правління Гітлера.
12 січня 1893 - 16 листопада 1946, Альфред Розенберг, один з ідеологів нацизму і пропагандист фашистського світогляду, рейхсмністр східних окупованих земель (з 1941 р.).
3 квітня 1893 - 1 червня 1943, Леслі Говард (Ласло Говард Штайнер), англійський кіноактор угорського походження ("Віднесені вітром").
20 квітня 1893 - 8 березня 1971, Гарольд Ллойд, американський комедійний актор, зірка німого кіно ("До небес", "Безпечна втеча", "Гріх Гарольда Дідлбока").
30 квітня 1893 - 16 жовтня 1946, Ульріх Йоахім фон Ріббентроп, німецький політичний і державний діяч; міністр закордонних справ в уряді Адольфа Гітлера (1933-45 рр.).
30 червня 1893 - 1 серпня 1973, Вальтер Ульбріхт, німецький державний і політичний діяч, Голова Державної ради НДР (1960-1973 рр.), Перший секретар ЦК СЄПН (1960-1971 рр.); ініціатор будівництва Берлінської стіни.
19 липня 1893 - 14 квітня 1930, Володимир Володимирович Маяковський, російський поет ("Містерія-буф", "Володимир Ілліч Ленін", "Добре!", "Клоп").
21 липня 1893 - 5 лютого 1947, Ганс Фаллада (Рудольф Дітцен), німецький письменник (Кожний умирає самітнім).
5 серпня 1893 - 16 лютого 1919, Віра Василівна Холодна (Левченко), українська актриса; зірка німого кіно (Пісня торжествуючого кохання, Останнє танго, Мовчи, смутку).
16 вересня 1893 - 22 жовтня 1986, Альберт Сент-Дьєрдьї, мадярський біохімік, лауреат Нобелівської премії (1937) за відкриття аскорбінової кислоти і дослідження її властивостей.
13 грудня 1893 - 13 травня 1933, Микола Хвильовий (Микола Григорович Фітільов), український письменник (Санаторійна зона, Сині етюди, Вальдшнепи), публіцист (Україна чи Малоросія, Думки проти течії), громадсько-культурний діяч (ініціатор створення ВАПЛІТЕ).
26 грудня 1893 - 9 вересня 1976, Мао Цзедун, співзасновник Компартії Китаю, керівник Китайської Народної Республіки (1945-76 рр.).
1894
30 січня 1894 - 28 серпня 1943, Борис III (Борис Саксен-Кобург-Гот), останній цар Болгарії (1918-43 рр).
1 лютого 1894 - 31 серпня 1973, Джон Форд, американський режисер, лауреат 7 премій «Оскар», в тому числі 4-х за кращу режисуру (рекорд у цій номінації)
10 лютого 1894 - 29 грудня 1989, (Моріс) Гарольд Макміллан, англійський політик, державний діяч, прем'єр-міністр Великої Британії (1957-63 рр.).
20 лютого 1894 - 2 березня 1980, Ярослав Івашкевич, польський письменник ("Червоні щити", "Хвала і слава").
5 квітня 1894 - 18 квітня 1977, Дмитро Іванович Чижевський, український учений-енциклопедист, культуролог, філософ, дослідник української і слов'янської літератур.
15 квітня 1894 - 26 вересня 1937, Бессі (Елізабет) Сміт, американська співачка, "імператриця блюзу" ("St. Louis Blues", "My Man’s Blues", "Dixie Flyer Blues", "I Ain’t Got Nobody", "A Good Man is Hard to Find", "Poor Man’s Blues").
17 квітня 1894 - 11 вересня 1971, Микита Сергійович Хрущов, радянський державний і політичний діяч, секретар ЦК КП(б) України (1947-49 рр.), голова Ради народних комісарів України (1944-49 рр.), перший секретар ЦК КПРС (1953-64 рр.), голова Ради міністрів СРСР (1958-64 рр.).
21 квітня 1894 - 19 грудня 1965, Еміль Теодорович Кіо (Гіршфельд-Ренард), російський іллюзіоніст.
26 квітня 1894 - 17 серпня 1987, Рудольф Гесс, німецький політичний діяч, один з ідеологів нацизму, особистий секретар Гітлера (з 1925 р.), його заступник по партії (з 1933 р.).
27 травня 1894 - 10 січня 1961, Дешилл Геммет, американський письменник, автор детективів ("Мальтійський сокіл").
10 червня 1894 - 26 жовтня 1952, Хетті Макденіел, американська актриса, лауреат «Оскара» (Віднесені вітром" [1940]), перша чорношкіра, удостоєна цієї нагороди.
23 червня 1894 - 25 серпня 1956, Альфред Чарльз Кінсі, американський біолог, сексолог.
23 червня 1894 - 28 травня 1972, Едуард VIII Віндзор, король Великобританії з 20 січня по 10 грудня 1936 року (добровільно зрікся престолу заради одруження з американкою Уолліс Сімпсон).
25 червня 1894 - 29 грудня 1989, Герман Оберт, німецький вчений, основополоржник сучасної астронавтики. Незалежно від американця Роберта Годдара математично обгрунтував можливість створення ракети, здатної подолати земне тяжіння. Першу ракету власної конструкції запустив у 1931 році; в роки Другої Світової війни працював з Вернером фон Брауном над створенням ракет "Фау-2"; після війни брав участь у створенні першого американського штучного супутника.
9 липня 1894 - 8 квітня 1984, Петро Леонідович Капиця, російський фізик, один з основоположників фізики низьких температур і фізики сильних магнітних полів, лауреат Нобелівської премії (1978).
13 липня 1894 - 27 січня 1940, Ісаак Еммануїлович Бабель, російський новеліст (Одеські оповідання, Захід, Марія).
17 липня 1894 - 20 червня 1966, Жорж Леметр, бельгійський астроном; висунув теорію "великого вибуху", з якого почалось зародження Всесвіту.
25 липня 1894 - 21 вересня 1974, Волтер Бреннан, американський кіноактор; перший лауреат премії «Оскар» за найкращу чоловічу епізодичну роль, єдиний актор-чоловік, хто тричі вигравав «Оскар».
25 липня 1894 - 28 квітня 1918, Гаврило Принцип, сербський терорист; вбивця австрійського ерцгерцога Франца-Фердинанда.
26 липня 1894 - 22 листопада 1963, Олдос (Леонард) Хакслі, англійський філософ, письменник (Острів, Геній і богиня, Точка відліку).
10 вересня 1894 - 25 листопада 1956, Олександр Петрович Довженко, український кінорежисер, письменник (Зачарована десна, Повість полум'яних літ), художник, класик світового кінематографу (Мічурін, Щорс, Аероград, Земля, Арсенал, Звенигора, Поема про море).
13 вересня 1894 - 14 серпня 1984, Джон Бойнтон Прістлі, англійський письменник, драматург (Хороші друзі, Вулиця ангелів, Лондонський тупик).
4 листопада 1894 - 18 березня 1953, Костянтин Олександрович Копержинський, український літературознавець, історик української літератури і театру, фольклорист, етнограф, бібліограф.
4 листопада 1894 - 28 серпня 1948, Павло Семенович Рибалко, радянський військовий діяч, маршал бронетанкових військ, двічі герой Радянського Союзу.
26 листопада 1894 - 18 березня 1964, Норберт Вінер, американський математик, основоположник кібернетики.
Померли в 1892 - 1894 роках
2 січня=1892 - Джордж (Бідель) Ейрі, англійський астроном і математик; виявив явище астигматизму людського ока, розробив сучасну теорію райдуги і теорію дифракції телескопів. 124 роки тому, в 91 рік (нар. 27 липня 1801 р.).
21 січня=1892 - Джон Кауч Адамс, англійський астроном і математик; в 1845 році теоретично передбачив існування планети Нептун, відкритої наступного року німецьким астрономом Йоганом Галле. 124 роки тому, в 73 роки (нар. 5 червня 1819 р.).
26 березня=1892 - Волт Вітмен, американський поет, публіцист, реформатор американської поезії ("Листя трави"). 124 роки тому, в 73 роки (нар. 31 травня 1819 р.).
18 липня=1892 - Томас Кук, англійський бізнесмен, засновник першого у світі туристичного бюро (1841). 124 роки тому, в 84 роки (нар. 22 листопада 1808 р.).
6 жовтня=1892 - Альфред Теннісон, англійський поет (Королівські ідилії, Королева Марія). 124 роки тому, в 83 роки (нар. 6 серпня 1809 р.).
3 грудня=1892 - Афанасій Афанасійович Фет (Шеншин), російський поет. 124 роки тому, в 72 роки (нар. 5 грудня 1820 р.).
6 грудня=1892 - Ернст Вернер фон Сіменс, німецький електротехнік, винахідник, засновник компанії "Сіменс". 124 роки тому, в 76 років (нар. 13 грудня 1816 р.).
1893
26 січня=1893 - Ебнер Даблдей, американський генерал, герой битви при Геттісберзі в роки громадянської війни в США; перетворив бейсбол у спортивне змагання, систематизувавши правила відомої з 18 ст. гри. 123 роки тому, в 74 роки (нар. 26 червня 1819 р.).
6 липня=1893 - Гі де Мопассан, французький письменник (Іветта, З життя жінок, Пампушка, Життя, Любий друг, Сильна, як смерть). 123 роки тому, в 43 роки (нар. 5 серпня 1850 р.).
16 серпня=1893 - Жан-Мартен Шарко, французький лікар-психіатр, невролог, засновник сучасної неврології. 123 роки тому, в 68 років (нар. 29 листопада 1825 р.).
18 жовтня=1893 - Шарль Гуно, французький композитор (Фауст, Сафо, Ромео і Джульєтта). 123 роки тому, в 75 років (нар. 17 червня 1818 р.).
1 листопада=1893 - Ян Матейко, польський художник, основною тематикою творів якого була історія батьківщини (Баторій під Псковом, Битва під Грюнвальдом, Костюшко під Рацлавицями). 123 роки тому, в 55 років (нар. 24 червня 1838 р.).
6 листопада=1893 - Петро Ілліч Чайковський, російський композитор ("Слов'янський марш", "Лебедине озеро", "Ромео і Джульєтта", "Пікова дама", "Іоланта", "Лускунчик"). 123 роки тому, в 53 роки (нар. 7 травня 1840 р.).
10 листопада=1893 - Леонід Іванович Глібов, український поет ("Журба"), байкар ("Вовк та ягня", "Громада", "Охрімова свита"). 123 роки тому, в 66 років (нар. 5 березня 1827 р.).
1894
7 лютого=1894 - Адольф (Антуан) Сакс, бельгійський майстер духових інструментів, винахідник саксофону. 122 роки тому, в 80 років (нар. 6 листопада 1814 р.).
20 березня=1894 - Лайош Кошут, національний герой Угорщини, лідер революції (1848 р.), верховний керівник Угорщини (1848-49 рр.). 122 роки тому, в 92 роки (нар. 19 вересня 1802 р.).
20 травня=1894 - Едмунд Ходжсон Єтс, англійський письменник, драматург. 122 роки тому, в 63 роки (нар. 3 липня 1831 р.).
13 червня=1894 - Микола Миколайович Ґе, український художник. 122 роки тому, в 63 роки (нар. 27 лютого 1831 р.).
24 червня=1894 - Марі Франсуа Саді Карно, французьский інженер і политик, президент Франції (1887-94 рр.). 122 роки тому, в 57 років (нар. 11 серпня 1837 р.).
8 вересня=1894 - Герман Гельмгольц, німецький фізик і фізіолог. 122 роки тому, в 73 роки (нар. 31 серпня 1821 р.).
=0 - Чак Норріс (Карлос Рей), американський спортсмен, багаторазовий чемпіон світу з карате в середній вазі, кіноактор ("Повернення дракона", "Код тиші", "Загін Дельта", "Вторгнення в США", "Уокер, техаський рейнджер"). 2016 років тому, в 1940 років (нар. 10 березня 1940 р.).
1 листопада=1894 - Олександр III (Олександр Олександрович Романов), російський імператор (1881-94 рр.). 122 роки тому, в 49 років (нар. 10 березня 1845 р.).
=0 - Юліуш Махульський, польський кінорежисер, сценарист, продюсер ("Ва-банк", "Секс-місія", "Кінгсайз"). 2016 років тому, в 1955 років (нар. 10 березня 1955 р.).
=0 - Зепп Блаттер, спортивний журналіст, швейцарський громадський діяч, президент ФІФА (з 1998 р.). 2016 років тому, в 1936 років (нар. 10 березня 1936 р.).
=0 - Володимир Гостюхін, білоруський кіноактор ("Сходження", "Був місяць травень", "Урга - територія кохання"). 2016 років тому, в 1946 років (нар. 10 березня 1946 р.).
20 листопада=1894 - Антон Григорович Рубінштейн, російський композитор, піаніст, диригент; засновник Санкт-Петербурзької консерваторії. 122 роки тому, в 65 років (нар. 28 листопада 1829 р.).
=0 - Джерард Батлер, шотландський актор («Привид Опери», «300 спартанців», «Законослухняний громадянин», «Рок-н-рольник».). 2016 років тому, в 1969 років (нар. 13 листопада 1969 р.).
=0 - Мустафа Абдульджеміль Джемілєв, український політик, правозахисник; 1-й Голова Меджлісу кримськотатарського народу (1991-2013 рр.). 2016 років тому, в 1943 роки (нар. 13 листопада 1943 р.).
=0 - Олена Октябрівна Циплакова, російська кіноактриса (Шкільний вальс, Д'Артаньян і три мушкетери, Адам одружується з Євою, Ми з джазу). 2016 років тому, в 1958 років (нар. 13 листопада 1958 р.).
3 грудня=1894 - Роберт Льюіс Стівенсон, шотландський письменник (Острів скарбів, Чорна стріла, Доктор Джекіл і містер Хайд). 122 роки тому, в 44 роки (нар. 13 листопада 1850 р.).
=0 - Вупі Голдберг (Карін Джонсон), американська актриса, лауреат «Оскара» (Привид [1990]; Привиди Міссісіпі, Пурпуровий колір, Сестри по нещастю, Зроблено в Америці, Наступне покоління). 2016 років тому, в 1949 років (нар. 13 листопада 1949 р.).
7 грудня=1894 - Фердинанд де Лессепс, французький дипломат, інженер, керівник будівництва Суецького (1854-69 рр.) і Панамського (1881-88 рр.) каналів, кавалер ордену Почесного легіону. 122 роки тому, в 89 років (нар. 19 листопада 1805 р.).

Головні події 1892 - 1894 років

© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх