Головна подія 1864 року

• Женевська конвенція, 22 серпня

Політичні лідери 1864 року

• Австрійська імперія: Франц Йосиф I (1848-1916)
• Бразильська імперія: Педру II (1831-89)
• Великобританія: Вікторія (1837-1901)
• Королівство Італія: Віктор Еммануїл II (1861-78)
• Королівство Баварія: Максиміліан II (1848-64), Людвіг II (1864-86)
• Королівство Пруссія: Вільгельм I (1861-88)
• Королівство Саксонія: Йоганн I (1854-73)
• Папська держава: Пій IX (1846-78)
• Російська імперія: Олександр II (1855-81)
• США: Авраам Лінкольн (1861-65)
• Французька імперія: Наполеон III (1852-70)

Всі події 1864 року

2 січня • У Лондоні на стадіоні парку Бетерсі відбувся перший матч під егідою Футбольної асоціації Англії, в якому грали команди набрані з різних клубів Лондона. Основною задачею гри було тестування нових футбольних правил, створених секреарем асоціації Ебенезером Морлі.

10 квітня • У Львові почав роботу перший професійний український театр «Руська бесіда», створений на базі гуртка львівської інтелігенції «Молода Русь».

21 травня • Після завоювання Черкесії в ході Кавказької війни 1763 — 1864 років за рішенням царя Олександра II розпочалось виселення підкорених народів за межі їх батьківщини. Протягом двох місяців в Османську імперію було депортовано більшість корінного населення — черкесів, адигів, кабардинців, а на батьківщині залишилось менше 10% з півтора мільйона чоловік. З 1990 року в Кабардино-Балкарії, Карачаєво-Черкесії та Адигеї відзначають день пам'яті жертв черкеського геноциду.

12 червня • Через два дні по тому, як французький експедиційний корпус увійшов в Мехіко, ставленник французького короля Наполеона III австрійський ерцгерцог Максиміліан прибув до міста як імператор новоствореної Мексиканської імперії. Його владу було повалено в 1867 році силами законного президента Мексики Беніто Хуареса Гарсії, котрий вимушено залишив столицю разом з республіканськими військами і почав партизанську війну. Імператора буде віддано під суд і страчено.

22 серпня • У Женеві представниками 12 держав прийнято Конвенцію про догляд за пораненими і хворими солдатами воюючих армій. Женевська конвенція гарантувала недоторканість військових госпіталів, медичного персоналу і права поранених, які попали в полон.

28 вересня • В Лондоні на конференції представників робітничого руху різних країн засновано Міжнародне товариство робітників (МТР) — I Інтернаціонал. Одного з головних його організаторів — Карла Маркса було обрано до Центрального комітету МТР. В статуті I Інтернаціоналу говориось, що "звільнення робітничого класу повинно бути справою самого робітничого класу" і що боротьба за його звільнення має міжнародний характер.

29 листопада • У відповідь на напад індіанців на групу імігрантів поблизу Денвера, 750 міліціонерів у штаті Колорадо під командуванням полковника Джона Шевінгтона несподівано напали на селище племен шайєнна і арапахо і вбили близько 300 індіанців, включаючи 225 жінок і дітей. Цей інцидент, винуватцем якого комісія конгресу США визнала Шевінгтона, спровокував багаточисельні і жорстокі сутички між корінними жителями і білими переселенцями, що тривали протягом наступних 12 років.

2 грудня • В Петербурзі відбулась прем'єра опери українського композитора Семена Гулака-Артемовського "Запорожець за Дунаєм".

Народились 1864 року

13 січня — †30 серпня 1928 • Вільгельм Він, австрійський фізик, лауреат Нобелівської премії (1911) за дослідження явищ випромінювання і поглинання абсолютно чорним тілом (закони Віна).

20 березня — †27 листопада 1937 • Василь Костянтинович Липківський, український релігійний діяч, церковний реформатор, творець та перший митрополит Київський і всієї України Української Автокефальної Православної Церкви (1921).

11 травня — †28 липня 1960 • Етель Ліліан Войнич, англійська письменниця ("Овід").

30 травня — †24 березня 1928 • Вільгельм фон Урах, німецький принц, король Литовського королівства (Міндовг II, 1918 р.).

3 червня — †26 серпня 1950 • Ренсом Елі Олдс, американський винахідник і промисловець, коструктор першого комерційно вдалого американського автомобіля "Олдсмобіль".

14 червня — †19 грудня 1915 • Алоїз Альцгеймер, американський психіатр, патолог; першим описав хворобу, що сьогодні носить його ім'я.

11 вересня — †12 грудня 1902 • Павло Арсенович Грабовський, український поет («Пролісок», «З півночі», «Кобза», «Швачка»), публіцист, перекладач.

17 вересня — †25 квітня 1913 • Михайло Михайлович Коцюбинський, український письменник (Хо, Для загального добра, Fata morgana, Подарунок на іменини, Тіні забутих предків) і громадський діяч.

5 жовтня — †6 червня 1948 • Луї Жан Люм'єр, французький вчений, винахідник кінематографа, апарату для знімання і проеціювання "рухомих фотографій".

8 жовтня — †19 січня 1938 • Браніслав Нушич, сербський письменник, драматург (Народний депутат, Д-р, Покійник, Дитя громади, Автобіографія).

14 жовтня — †20 листопада 1925 • Стефан Жеромський, польський письменник (Попіл).

24 листопада — †9 вересня 1901 • Анрі Тулуз-Лотрек (Анрі де Тулуз-Лотрек-Монфа), французький художник, графік, представник постімпресіонізму (Навантажений віз, Мулен-Руж, Бал в Мулен-де-ла-Галет).

Померли 1864 року

7 лютого • Вук Стефанович Караджич, сербський філолог і фольклорист, основоположник сербської літературної мови на народно-розмовній основі; укладач "Граматики сербської мови", "Сербського словника". 160 років тому у 77 років (нар. 26 жовтня 1787 р.).

31 серпня • Фердинанд Лассаль, німецький філософ-соціаліст, ініціатор створення Загального німецького робітничого союзу. 160 років тому у 39 років (нар. 11 квітня 1825 р.).

15 вересня • Джон Хеннінг Спік, англійський дослідник Африки; відкрив для європейців озеро Танганьїка (1858), озеро Вікторія (1858) і встановив, що Ніл бере з нього початок. 160 років тому у 37 років (нар. 3 травня 1827 р.).

8 грудня • Джордж Буль, англійський математик, один із основоположників математичної логіки (Дослідження законів мислення). 160 років тому у 49 років (нар. 2 листопада 1815 р.).