цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1915 року
21 червня 1915 року в дачному селищі Кунцеве під Москвою Казимир Малевич завершив написання картини «Чотирикутник», однієї з найвідоміших картин в стилі супрематизму. Перейменована згодом у «Чорний квадрат», сьогодні вона, як і ще дві її авторські копії, зберігаються у Третьяковській галереї в Москві.

Головні події 1915 року


Всі події 1915 року

13 січня - Поблизу міста Авеццано стався один з найкатастрофічніших землетрусів у історії Італії. Поштовхи магнітудою до 7,5 білів привели до руйнації сотень містечок і сіл та загибелі близько 32 600 чоловік.
19 січня - В ході Першої Світової війни відбулася перша повітряна атака німецьких дирижаблів на територію Великої Британії - два з трьох дирижаблів долетіли до східноанглійського узбережжя і завдали бомбових ударів по містах Ярмут і Лін.
19 січня - Француз Георг Клод з Парижа одержав патент на рекламну неонову трубку (лампу).
8 лютого - У Лос-Анжелесі відбулась прем'єра фільму Девіда Гріффіта "Народження нації", що став етапним у розвитку світового кінематографу. Німа тригодинна стрічка, в якій розповідалось про становлення США як держави, стала першим американським повнометражним фільмом, а техніка її знімання стала зразком для наслідування протягом наступних десятиліть. Однак із-за відвертої пропаганди расизму "Народження нації" вважається і однією з найнепристойніших стрічок - необ'єктивне висвітлення розвитку подій Громадянської війни, періоду Реконструкції і явна симпатія Ку-клукс-клану привели до масових заворушень в декількох містах США, заборони показу фільму і перетворили роботу Гріффіта у зразок пропагандистського кіно, в якого також з'явились багаточисельні послідовники.
22 лютого - В ході Першої Світової війни Німеччина оголосила початок "необмеженої підводної війни", коли торпедуванню субмаринами піддавались не лише військові, але й торгові судна всіх країн у водах, оголошених зоною військових дій.
3 березня - В Нью-Йорку пройшла прем'єра найвидатнішого німого фільму всіх часів і народів - "Народження нації" з Ліліан Гіш, Мей Марш і Уоллесом Рейдом у головних ролях. Епічна стрічка Дейвіда Гріфіта, рекордної на той час тривалості (2 години 40 хвилин), про події часів Громадянської війни в США відзначалася революційними кінематографічними прийомами, включаючи "наїжджаючі" крупні плани, незвичні ракурси, зйомка в русі, однак була негативно прийнята критикою із-за расистської тенденційності і спотворення історичних подій. У 1936 році Гріфіт отримав "Почесного Оскара" за "визначну діяльність, що сприяла розвитку кіно", а після смерті в 1948 році Американська гільдія режисерів присвоїла ім'я Гріффіта найвищій своїй нагороді.
1 квітня - Французький льотчик Ролан Гарос здійснив бойовий виліт на моноплані "Моран", на якому вперше було встановлено зконструйований Гаросом і його другом інженером Реймоном Солньє, синхронізуючий пристрій, що давав можливість вести кулеметний вогонь, не чіпляючи гвинтів пропелера, і у повітряному бою збив німецький літак. У наступні дні Гарос ще двічі збивав ворожі літаки, але 18 квітня здійснив вимушену посадку і попав у полон. Знищити літак йому не вдалось і німцям став відомий секрет ведення вогню, ще більш ефективний варіант якої невдовзі створив голландський конструктор Антон Фоккер.
11 квітня - На екрани США вийшов фільм за участю Чарлі Чапліна «Волоцюга», де вперше з'явився персонаж, що став "візиткою" Чапліна - незграбний, в мішкуватому костюмі чоловічок з недоречним котелком на голові, гнучкою тростиною, котрою він жонглює як диригентською паличкою, взутий у величезні черевики на по-качиному вивернуті ноги. Простакуватий і одночасно благородний, сором'язливий і насмішкуватий Волоцюга став символом фізичної і духовної стійкості "маленької людини" і проіснував на екрані два десятиліття, з'явлючись в таких фільмах, як "Прямі вулиці" (1917), "Малюк" (1921), "Вогні міста" (1931).
22 квітня - В ході Першої Світової війни під час атаки біля міста Іпр (Бельгія) на шестикілометровій ділянці фронту німці вперше застосували отруйний газ - протягом 5 хвилин проти французів було випущено 180 тон хлору. Із 15 тисяч отруєних третина загинула. Через два роки в цьому ж районі німецька армія застосувала уже інший газ, гірчичний, котрий і отримав назву по місцю боїв - іприт.
24 квітня - В Оттоманській Туреччині почалась брутальна масова депортація вірмен, котра супроводжувалась знищенням людей, - із півтора мільйона вірмен, що проживали на той час в Туреччині, знищено було дві третини. У Вірменії ця трагічна дата відмічається як День пам'яті жертв геноциду.
5 травня - У Відні створено Загальну Українську Раду, загально-українську політичну організацію, яка мала бути єдиним українським представництвом в межах Австро-Угорщини.
7 травня - Під час подорожі з Нью-Йорка до Ліверпуля поблизу ірландського узбережжя німецьким підводним човном «U-20» був торпедований пароплав "Луізітанія" з більш, ніж 2 тисячами пасажирами. Загинуло 1198 з них, включаючи військового міністра Великобританії.
23 травня - Італія оголосила війну австро-Угорщині і вступила у Першу світову війну.
26 травня - Спровокований антинімецькими настроями, у Москві почався однин з найбільших у Росії погромів - протягом трьох днів було вбито вісім і поранено 40 німців, розграбовано сотні магазинів, що завдало збитків у 40 мільйонів рублів (понад 12 млрд доларів у цінах 2010 року). Під час піку заворушень у погромах брало участь до 120 тисяч чоловік.
21 червня - В дачному селищі Кунцеве під Москвою Казимир Малевич написав картину «Чорний квадрат», одну з найвідоміших картин в стилі супрематизму. Сьогодні вона зберігається у Третьяковській галереї в Москві, де також зберігаються ще дві авторські повторення картини (інші два - в Російському музеї в Москві і в Ермітажі в Петербурзі).
12 серпня - Вийшов друком роман Сомерсета Моема «Тягар пристрастей людських». 1960-х роках автор суттєво скоротив роман і перевидав його під назвою «Тягар пристрастей», щоб відрізнити його від первинної версії.
12 серпня - Вперше в бою застосовано літак-торпедоносець - британський літак моделі «Short Type 184» у Мармуровому морі потопив турецьке судно.
3 вересня - Добровільницький легіон Українських Січових Стрільців (УСС), котрий був створений у Львові в серпні, прийняв присягу на вірність Австрії.
9 жовтня - Американець Джил Андерсон на змаганнях в Нью-Йорку встановив рекорд швидкості - керуючи автомобілем Stutz, на 360-мильній трасі він досягнув середньої швидкості 102.6 милі/год (близько 165 км/год), першим подолавши рубіж в 100 миль/год.
21 жовтня - Здійснено передачу першого трансатлантичного повідомлення по радіотелефону - дзвінок було зроблено з Арлінгтона (штат Вірджинія) до Ейфелевої вежі у Парижі.
10 грудня - Випущено мільйонний автомобіль марки Model T Ford. Це стало тріумфом Генрі Форда, який завдяки застосуванню конвеєрного збирання автомобілів зумів його зробити дешевим і доступним.
11 грудня - Перший президент Китайської республіки Юань Шикай, який прийшов до влади в 1912 році, проголосив себе імператором. Не маючи підтримки ні в середині країни, ні зовні, через чотири місяці оголосив про відміну монархії і відновленні республіканського правління.
Народилися 1915 року
1 лютого - 23 грудня 2000, Стенлі Мет'юз, уславлений англійський футболіст, перший з нагороджених призом "Золотий м'яч" (1956); дебютував у чемпіонаті Англії в 1932 році і за свою 30-річну кар'єру не отримав жодного попередження за грубу гру; у 1965 році був удостоєний почесного титулу сер.
20 березня - 1 серпня 1997, Святослав Теофілович Ріхтер, російський піаніст-віртуоз.
22 березня - 22 березня 2005, Георгій Степанович Жженов, російський актор ("Вся президентська рать", "Помилка резидента", "Екіпаж").
7 квітня - 17 липня 1959, Біллі Холідей (Елеанора Фаган), американська джазова співачка, "Леді-джаз" ("Lover Man", "Fine and Mellow", "Don’t Explain", "God Bless the Child").
21 квітня - 3 червня 2001, Ентоні Куінн, мексиканський актор, дворазовий лауреат премії "Оскар" ("Viva Zapata!" [1952], "Бажання життя" [1956]; "Помста", "Старий і море", "Блеф").
6 травня - 10 жовтня 1985, (Джордж) Орсон Веллс, американський кінорежисер, сценарист, лауреат премії «Оскар» («Громадянин Кейн», 1941), Золотої пальмової гілки («Отелло», 1952).
16 травня - 29 листопада 2010, Маріо Монічеллі, італійський актор, кінорежисер, сценарист ("Велика війна", "Поліцейські і злодії", "Військо Бранкалєоне", "Казанова-70", "Роман по-італійськи").
20 травня - 16 жовтня 1981, Моше Даян, ізраїльський військовий і державний діяч, генерал, 5-й міністр оборони Ізраїлю.
10 червня - 5 квітня 2005, Сол Беллоу (Соломон Белорус), американський письменник, Нобелівський лауреат (Дарунок Гумбольдта [1976], Герцог, Планета містера Саммлера).
13 червня - 26 січня 2000, Дон Бадж, американський тенісист; переможець чемпіонатів Australian Open [1938], French Open [1938], Вімблдон [1937, 1938, 1939], U.S. Open [1937, 1938]; перший тенісист, що виграв "Великий шолом" (1938; переміг на чемпіонатах Франції, США, Австралії та Вімблдонському турнірі протягом одного року).
28 липня - 27 січня 2015, Чарльз Хард Таунс, американський фізик, лауреат Нобелівської премії (1964, разом з Прохоровим і Басовим).
29 липня - 2 травня 1988, Павло Петрович Кадочников, російський кіноактор (Подвиг розвідника, Повість про справжню людину).
29 серпня - 29 серпня 1982, Інгрід Бергман, шведська кіноаткриса, триразовий лауреат «Оскара» (Світло газової лампи [1944], Анастасія [1966], Убивство в Східному експресі [1974]; Касабланка).
15 жовтня - 30 червня 2012, Іцхак Шамір (Єзерницький), ізраїльський політик, восьмий і десятий прем'єр-міністр Ізраїлю.
17 жовтня - 10 лютого 2005, Артур Міллер, американський драматург (Смерть комівояжера, Це трапилось в Віши, Американський хронограф); колишній чоловік Мерилін Монро.
25 листопада - 10 грудня 2006, Аугусто Піночет Угарте, чилійський генерал-диктатор (1973-1990 рр.), за час правління котрого було замордовано і вбито 3197 чоловік.
9 грудня - 14 липня 1995, Володимир (Василь Омелянович Романюк), український православний релігійний діяч, богослов, Патріарх Київський і всієї Руси-України УПЦ-КП (1993-95 рр.).
12 грудня - 14 травня 1998, Френк Сінатра (Френсіс Альберт Сінатра), американський співак, лауреат 10-х "Греммі" ("All or Nothing at All", "I’ll Never Smile Again", "In the Blue of the Evening", "Five Minutes More", "The Loneliest Night of the Week", "You Make Me Feel So Young", "Strangers in the Night"), кіноактор, лауреат премії «Оскар» ("Дім, в якому я живу" [1945], "Звідси і в безкінечність" [1953]; "Звільнення в місто", "Хлопці й дівчата", "Людина із золотою рукою").
13 грудня - 18 червня 1982, Курт Юргенс (Курд Йоргенс), німецький кіноактор (Шпигун, котрий мене любив, І створив бог жінку, Найдовший день).
19 грудня - 10 жовтня 1963, Едіт Піаф (Едіт Жоанна Гассіон), французька співачка і актриса.
Померли 1915 року
13 березня - Сергій Юрійович Вітте, міністр фінансів (1892-1903), перший конституційний голова Ради міністрів Росії (1905-06). 101 рік тому, в 66 років (нар. 29 червня 1849 р.).
15 серпня - Рафаело Джованйолі, італійський письменник ("Спартак"), революціонер, сподвижник Гарібальді. 101 рік тому, в 77 років (нар. 13 березня 1838 р.).
31 серпня - Адольф Пегу, французький льотчик-ас; першим у світі виконав «мертву петлю». 101 рік тому, в 26 років (нар. 13 червня 1889 р.).
9 грудня - Ганс Гросс, австрійський вчений-криміналіст, професор кафедри криміналістики Чернівецького університету, один із основоположників судової психології. 101 рік тому, в 68 років (нар. 16 грудня 1847 р.).
19 грудня - Алоїз Альцгеймер, американський психіатр, патолог; першим описав хворобу, що сьогодні носить його ім'я. 101 рік тому, в 51 рік (нар. 14 червня 1864 р.).
23 грудня - Ян Потоцький, польський письменник (“Рукопис, знайдений у Сараґосі”), перший польський повітроплавець. 101 рік тому, в 154 роки (нар. 8 березня 1761 р.).

Головні події 1915 року

© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх