Хроніка подій 1768-1772 років

Головні події 1768-1772 років

Політичні лідери 1768-1772 років

• Бухарське ханство: Абу'л Газі-хан (1758-85)
• Великобританія: Георг III (1760-1820)
• Королівство Пруссія: Фрідріх II Великий (1740-86)
• Королівство Франція: Людовик XV Улюблений (1715-74)
• Королівство Швеція: Адольф Фредерік (1751-71), Густав III (1771-92)
• Курфюрство Саксонія: Фрідріх Август III (1763-1806)
• Османська імперія: Мустафа III (1757-74)
• Річ Посполита: Станіслав Понятовський (1764-95)
• Російська імперія: Катерина II (1762-96)
• Священна Римська імперія: Марія Терезія (1740-80), Йосиф II (1765-90)

Всі події 1768-1772 років

1768 • Між Російською і Османською Імперією розпочалась Російсько-турецька війна, в результаті якої до складу Росії увійшли південна Україна (Новоросія), Північний Кавказ і Крим.

29 лютого 1768 • У місті Бар на Поділлі польські магнати, невдоволені політикою короля Станіслава Понятовського, створили політичну конфедерацію, що виступила за відновлення привілеїв римо-католицької шляхти і проти «вічного миру» між Російською імперією та Річчю Посполитою.

15 травня 1768 • Згідно з Версальським договором, Генуя передала острів Корсика, яким володіла з 1284 року, Франції в якості оплати за борги.

6 червня 1768 • Козацький загін Максима Залізняка вирушив з Холодного Яру під Чигирином у похід проти поляків — в Україні почалось повстання, що увійшло в історію під назвою Коліївщина і забрало життя до 200 тисяч чоловік.

21 червня 1768 • Після двох днів облоги повстанське військо Максима Залізняка та Івана Гонти захопило Умань, яку захищало військо київського воєводи Салезія Потоцького. У різні, яка послідувала за цим, загинуло до 2 тисяч юдеїв, католиків та уніатів. Гайдамаки зібрали в Умані раду, на якій Залізняка було проголошено гетьманом і князем смілянським, а Гонту — полковником і князем уманським.

7 липня 1768 • В ході придушення Коліївщини російські частини оточили повстанський табір під Уманню і схопили керівників повстанців Максима Залізняка, Івана Ґонту та Семена Неживого, а їхні загони роззброїли. Решту гайдамацьких загонів було розбито в боях. Остаточно повстання було придушено тільки у квітні-травні 1769 р.

25 серпня 1768 • Із Плімута на кораблі «Індевор» Джеймс Кук відправився у свою перше кругосвітнє плавання. Офіційною метою експедиції було дослідження проходження Венери через диск Сонця.

6 грудня 1768 • В Едінбурзі (Шотландія) вийшов друком «Словник мистецтв та наук», який став першим томом «Encyclopedia Britannica», найстарішої універсальної енциклопедії англійською мовою. За задумом його авторів з «Товариство шотландських джентльменів» енциклопедія мала стати універсальним посібником з різних галузей практичної діяльності, містити перевірену наукову інформацію і побудована за алфавітним принципом.

10 грудня 1768 • У Лондоні засновано Королівську академію художеств, обрано 40 академіків; першим президентом Академії обраний Джошуа Рейнольдс.

1769

1769 • Після завоювання Бенгалії британською Ост-Індською імперією, вона конфіскувала всю казну країни, вдвоє підвищили податки, заборонили місцевим купцям займатись зовнішньою торгівлею. Це привело до розорення індійських землевласників, селян, ремісників та купців і, як результат, голоду від якого померло від 7 до 10 мільйонів бенгальців.

2 січня 1769 • У Лондоні відбулось перше засідання Королівської Академії Художеств, створення якої було схвалене королем в 1768 році. Першим президентом Академії став Джошуа Рейнольдс, котрий очолював її до 1792 року.

2 серпня 1769 • По дорозі до Сан-Дієго капітан іспанської армії Гаспар де Портола і священник-францисканець Хуан Креспі зробили зупинку в мальовничому місці, котре вони назвали Нуестра Сенйора ла Рейна де Лос Анджелес де Порциунцила. Засноване пізніше тут поселення отримало назву Ел Пуебла де Нуестра Сенйора ла Рейна де Лос Анжелес, котре з часом скоротилось до Лос-Анжелес.

13 грудня 1769 • Почалося перше концертне турне 13-річного Вольфганга Амадея Моцарта по Італії.

1770

5 березня 1770 • У Бостоні під час зіткнення між британськими військами і демонстрантами, які протестували проти введення Великою Британією нових податків і розквартирування у місті солдатів, надісланих метрополією для примусового запровадження нових економічних санкцій, убито п'ять цивільних. Деякими істориками ці п'ять жертв вважаються першими у ході Американської революційної війни проти Британії, яка фактично розпочалася у 1775 році після боїв біля Лексингтона і Конкорда.

22 квітня 1770 • У Парижі французький військовий інженер Ніколя Куньо провів випробування створеного ним "рухомого візка, який приводиться в дію водяною парою, що утворюється вогнем". Попри їх відносну успішність подальші роботи над, як вважається, першим у світі транспортним самохідним засобом, які велись для потреб армії, були припинені.

29 квітня 1770 • Під час свого першого кругосвітнього плавання англійський капітан Джеймс Кук уперше висадився в Австралії. На березі затоки, у водах якого зупинився «Індевор», експедиції вдалося знайти багато невідомих раніше видів рослин, тому Кук назвав цю затоку Ботанічною. Далі Кук попрямував на північний захід уздовж східного узбережжя Австралії.

16 травня 1770 • 14-літня Марія-Антуанетта, дочка австрійської ерцгерцогині Марії Терезії та імператора Священної Римської імперії Франсиска І, вийшла заміж за 15-літнього дофіна Франції, майбутнього короля Людовика XVI.

11 червня 1770 • Англійський мореплавець Джеймс Кук відкрив біля узбережжя Австралії Великий Бар'єрний риф.

22 серпня 1770 • Джеймс Кук оголосив східну частину Австралії власністю британської корони і назвав її Новий Східний Уельс.

14 листопада 1770 • Шотландський мандрівник Джеймс Брюс першим з європейців відкрив витік ріки Голубий Ніл.

1771

19 лютого 1771 • Ведучи спостереження за кометами, у сузір'ї Діви французький астроном Шарль Мессьє відкрив першу галактику. Сьогодні вона носить його ім'я.

20 липня 1771 • Під час Російсько-турецької війни запорозькі козаки полковника Опанаса Ковпака, що входили до складу російського війська, захопили Кафу (Феодосію).

17 серпня 1771 • Англійський хімік Джозеф Прістлі відкрив явище фотосинтезу, виявивши, що зіпсоване диханням або горінням повітря очищається за присутності зелених рослин. Наступного року він доказав, що рослини поглинають вуглекислий газ і виробляють кисень.

1772

23 квітня 1772 • Капітуляцією Кракова перед австрійськими військами, котрі виступали на боці Росії, закінчилось повстання т. зв. Барської Конфедерації, військово-політичного об'єднання польської шляхти, спрямованого проти короля Станіслава Августа Понятовського та Російської імперії.

28 квітня 1772 • У Копенгагені за любовний зв'язок з королевою Кароліною Матільдою страчений датський державний діяч граф Іоган Фредерік Струенсе. Використовуючи своє положення особистого лікаря психічно хворого короля Крістіана VII, Струенсе зблизився з молодою королевою, став кабінет-міністром Данії, секретарем Таємної ради і, отримавши доступ до всіх державних документів, зосередив у своїх руках величезну владу, — за 16 місяців видав 600 законів і розпоряджень, які викликали невдоволення у чиновництва. Проти Струенсе була організована змова, він був заарештований, засуджений до страти і четвертований.

5 серпня 1772 • На основі секретних конвенцій, підписаних в лютому в Санкт-Петербурзі і Відні, Росія, Пруссія і Австрія розділили між собою територію Речі Посполитої за т. зв. санітарними смугами. Щоб надати законності своїм анексіям, союзники домоглися затвердження Першого поділу польським сеймом і королем Станіславом Понятовським.

Народились в 1768-1772 роках

12 лютого 1768 — †2 березня 1835Франц II (Франц Габсбург), король Німеччини (римський король) з 1792 року, останній імператор Священної Римської імперії німецької нації (1792-1806 рр.), перший імператор Австрії (як Франц I, 1804-35 рр.).

21 березня 1768 — †16 травня 1830Жан Батіст Жозеф Фур'є, французький фізик і математик.

27 липня 1768 — †17 липня 1793 • Шарлотта Корде д'Армон, французька революціонерка-жирондистка; убивця Жана Поля Марата, вождя якобинців.

4 вересня 1768 — †4 липня 1848Франсуа Рене де Шатобріан, французький письменник («Атала», «Рене») і політик.

1769

1769 — †4 вересня 1843У Бінцзянь (Хокуа), китайський торговець з Гуанчжоу; свого часу найбагатша людина світу.

10 січня 1769 — †7 грудня 1815 • Мішель (Амбруаз) Ней, французький полководець, маршал Франції, герцог Ельхінгенський, князь Московський, пер Франції, учасник наполеонівських воєн.

31 січня 1769 — †18 серпня 1823 • Андре-Жак Гарнерен, французький повітроплавець і перший у світі парашутист (1797).

4 березня 1769 — †2 серпня 1849 • Мухаммед Алі (Мехмет Алі), єгипетський і турецький політичний діяч, паша і хедив Єгипту (1805-49 рр.); засновник династії, що правила країною півтора століття до липневої революції 1952 року.

1 травня 1769 — †14 вересня 1852Артур Веллслі, перший герцог Веллінгтон ("Залізний герцог"), британський державний і військовий діяч, командувач англо-нідерландськими військами у битві при Ватерлоо, прем'єр-міністр Британії (1828-30 рр.).

4 травня 1769 — †7 січня 1830 • Томас Лоуренс, англійський живописець, придворний художник короля Георга III (з 1792 р.).

15 серпня 1769 — †5 травня 1821Наполеон I (Наполеон Бонапарт), французький полководець, імператор Франції (1804-1814, 1815 рр.), король Італії (1804-1814рр.), генерал революційної армії (1796 рр.), консул Франції (1799 р.).

23 серпня 1769 — †13 травня 1832 • Жорж Кюв'є, французький зоолог; ввів поняття типів у зоології.

9 вересня 1769 — †10 листопада 1838Іван Петрович Котляревський, український письменник, поет, драматург, основоположник сучасної української літератури, перший класик нової української літератури періоду її становлення, автор поеми "Енеїда" — першого твору української літератури, написаного народною мовою; серед найвизначніших творів — "Наталка-Полтавка", "Москаль-чарівник".

14 вересня 1769 — †6 травня 1859Александр фон Гумбольдт, німецький натураліст, один із засновників географії рослин, вчення про про життєві форми, загального землезнавства, кліматології.

1770

20 березня 1770 — †7 червня 1843 • Фрідріх Гельдерлін, німецький поет-романтик.

2 квітня 1770 — †29 березня 1818 • Александр Петіон, гаїтянський революціонер і військовий, перший президент Республіки Гаїті (1807-18 рр.).

7 квітня 1770 — †23 квітня 1850Вільям Вордсворт, англійський поет ("Природа не зрадить", "Вечірня прогулянка").

27 серпня 1770 — †14 листопада 1831Георг Вільгельм Фрідріх Гегель, німецький філософ (Феноменологія духу, Наука логіки, Основи філософії права).

16 грудня 1770 — †26 березня 1827Людвіг ван Бетховен, німецький композитор, представник віденської класичної школи («П'ята симфонія», «Дев'ята симфонія», «Крейцерова соната», «Фіделіо», «Місячна соната», «Аппассіоната»).

бл. 1770 — † після 1826 • Олексій Павлович Павловський, український мовознавець («Грамматика малороссійскаго нарѣчия», «Прибавленіе къ грамматикѣ малороссійскаго нарѣчія», «Краткий малороссийский словарь»).

1771

13 квітня 1771 — †22 квітня 1833Річард Тревітік, англійський інженер, винахідник парового двигуна високого тиску (1797), першого самохідного пасажирського візка (1801) і першого залізничного локомотива (1804).

14 травня 1771 — †17 листопада 1858Роберт Оуен, англійський соціаліст-утопіст; намагався на практиці застосувати свої ідеї про гармонійні стосунки між людьми — спочатку на своїй прядильній фабриці в Шотландії, а потім в створених за власний кошт комунах в США ("Нова гармонія").

15 серпня 1771 — †21 вересня 1832Вальтер Скотт, шотландський письменник (Квентін Дорвард, Роб Рой, Айвенго).

1772

7 квітня 1772 — †10 жовтня 1837 • (Франсуа Марі) Шарль Фур'є, французький соціаліст-утопіст ("Теорія всесвітньої єдності", "Новий господарський соцієтарний світ").

18 квітня 1772 — †11 вересня 1823Давид Рікардо, англійський економіст, класик політичної економії ("Приниципи політичної економіки і оподаткування"); виявив закономірність пониження норми прибутку в умовах вільної конкуренції.

2 травня 1772 — †25 березня 1801 • Новаліс (Фрідріх фон Гарденберг), німецький письменник, поет, філософ.

4 травня 1772 — †20 серпня 1823Фрідріх Арнольд Брокгауз, німецький видавець, засновник однойменного видавництва (Амстердам, 1805), що протягом наступних двох століть друкувало одну з найпопулярніщих у світі енциклопедій.

24 серпня 1772 — †12 грудня 1843 • Віллем I (Вільгельм Оран-Насау), перший король Нідерландів (1815-40 рр.), перший великий герцог Люксембурзький.

Померли в 1768-1772 роках

20 квітня 1768 • Каналетто (Джованні Антоніо Каналь), італійський живописець і гравер, автор багаточисельних архітектурних пейзажів-панорам із зображенням Венеції ("Великий канал", "Ріальто"), Риму та Лондона. Пом. 256 років тому у 71 рік (нар. 18 жовтня 1697 р.).

29 квітня 1768 • Георг Брандт, шведський хімік, відкрив хімічний елемент кобальт (1730) — перший метал, котрий не був відомий у давнину. Пом. 256 років тому у 74 роки (нар. 21 липня 1694 р.).

14 липня 1768 • Іван Гонта, уманський полковник, один з керівників гайдамацького повстання (1768–69 рр.), відомого під назвою Коліївщина. Пом. 256 років тому.

20 квітня 1769 • Понтіак, вождь племені оттава; один з керівників індіанського повстання проти англійців (1763-66 рр.). Пом. 255 років тому десь у 49 років (нар. бл. 1720 р.).

після 1769 • Максим Ієвлевич Залізняк, козацький гетьман, керівник гайдамацького повстання (1768–69 рр.), відомого під назвою Коліївщина. Пом. бл. 255 років тому десь у 29 років (нар. бл. 1740 р.).

2 квітня 1770 • Жан-Антуан Нолле, французький священник, фізик («Дослідження конкретних причин електричних явищ», 1749), член Паризької академії наук. Пом. 254 роки тому у 70 років (нар. 19 листопада 1700 р.).

18 травня 1770 • Йоганн Генріх Вінклер, німецький філософ, філолог, натураліст («Думка про властивості, ефекти і причини електрики», 1744), ректор Лейпцизького університету. Пом. 254 роки тому у 67 років (нар. 12 березня 1703 р.).

28 квітня 1771 • Франческо Бартоломео Растреллі, російський архітектор італійського походження, представник пізнього бароко (Маріїнінський палац, Андріївська церква у Києві). Пом. 253 роки тому у 71 рік (нар. 1700 р.).

26 грудня 1771 • Клод Адріан Гельвецій, французький філософ-матеріаліст ("Про людину", "Про розум"). Пом. 253 роки тому у 56 років (нар. 31 січня 1715 р.).

21 березня 1772 • Жак-Ніколя Беллен, французький гідрограф, географ і картограф; автор перших детальних карт Канади і французьких володінь у Північній Америці. Пом. 252 роки тому у 69 років (нар. 1703 р.).

29 березня 1772 • Еммануїл Сведенборг, шведський учений-природознавець, теософ і винахідник. Пом. 252 роки тому у 84 роки (нар. 29 січня 1688 р.).

22 червня 1772 • Франсуа-Венсан Туссен, французький письменник («Манери») і перекладач. Пом. 252 роки тому у 57 років (нар. 21 грудня 1715 р.).

16 жовтня 1772 • Ахмад-шах Абдалі (Дуррані), шах Дурранійської імперії (1747—72 рр.), засновник афганської держави. Пом. 252 роки тому десь у 50 років (нар. бл. 1722 р.).

19 жовтня 1772 • Андреа Беллі, мальтійський підприємець і архітектор. Пом. 252 роки тому у 69 років (нар. 13 жовтня 1703 р.).

Головні події 1768-1772 років

Барська конфедерація

29 лютого 1768
headset

Коліївщина

6 червня 1768

Взяття Умані гайдамаками

21 червня 1768

Перша кругосвітня подорож Джеймса Кука

25 серпня 1768

Перший поділ Речі Посполитої

5 серпня 1772