цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1792 - 1794 років
27 липня 1794 року Національний Конвент усунув від влади і заарештував Максиміліана Робесп'єра, основного натхненника і реалізатора ідей якобинської диктатури у Франції. Як керівник Комітету громадської безпеки, Робесп'єр санкціонував страту більше 17 тисяч ворогів Революції. Наступного дня 36-літній Робесп'єр і 21 його послідовник були гільйотиновані на площі Революції в Парижі.

Головні події 1792 - 1794 років


Всі події 1792 - 1794 років

9 січня 1792 - В Яссах між Росією і Туреччиною підписано мирний договір, що завершив Сьому Російсько-турецьку війну 1787-91 років. Росія закріпила за собою все Північне Причорномор'я, включаючи Крим, Північну Кубань, чим посилила свій влив на Кавказі та Балканах. Ясський мир став важливим досягненням експансіоністської політики російської імператриці Катерини II, котра прагнула не тільки економічно ослабити Османську імперію, але й реалізувати свій "грецький проект" - відродити під патронатом Росії Візантійську імперію.
20 березня 1792 - Національна асамблея Франції схвалила застосування гільйотини при стратах.
2 квітня 1792 - У США прийнято т. зв. Монетний акт, яким введено долар як основну розрахункову одиницю на території США.
20 квітня 1792 - Революційна Франція оголосила Австрії війну - війну "вільного народу проти несправедливої агресії королів". На боці Австрії виступила Пруссія, котра також була занепокоєна можливістю поширення революції в інших країнах Європи, - почалась перша коаліційна війна монархічних держав Європи проти Франції. Для останньої розпочалась смуга воєн, котра закінчилась лише після Віденського конгресу 1814-15 років.
25 квітня 1792 - У Франції на Гревській площі в Парижі вперше спорудили і використали для публічної страти гільйотину (тоді вона називалася Лузеттою). Першою жертвою був «розбійник з великої дороги» Ніколя Жак Пелетьє, палачем - Шарль Анрі Сансон. Натовп гав, привчених з часів середньовіччя до «вишуканих» страт, був розчарований швидкістю страти на гільйотині.
25 квітня 1792 - Військовий інженер і композитор Клод Жозеф Руже де Ліль написав музику і текст «Воєнного маршу Рейнської армії». З цією піснею на вустах 30 липня того ж року в Париж увійшов Марсельський добровольчий батальйон, після чого вона набула великої популярності. Наступного року Конвент затвердив «Марсельєзу» в якості гімну революційної Франції.
17 травня 1792 - 24 брокера підписали угоду про створення Нью-Йоркської фондової біржі. Першими на ній стали котирувалися акції The Bank of New York. Сьогодні Нью-Йоркська фондова біржа - головна фондова біржа США; на ній визначається індекс Доу-Джонса для акцій промислових компаній.
30 червня 1792 - У Париж з «Бойовою піснею Рейнської армії» увійшов марсельський батальон добровольців. З тих пір ця пісня, написана військовим інженером Клодом Жозефом Руже де Лілем, стала відома по всьому світу як «Марсельєза». 24 листопада 1793 року Конвент обрав «Марсельєзу» в якості державного гімну Франції.
18 липня 1792 - В ході Російсько-польської війни польська дивізія під проводом генерала Тадеуша Костюшка (6 тисяч багнетів) у битві під Дубенкою (біля Любліна) отримала перемогу над 30-тисячним корпусом росіян на чолі з генералом Михайлом Каховським. Це, однак, не врятувало Польщу від капітуляції через тиждень.
30 липня 1792 - В Париж з піснею, написаною саперним офіцером Клодом Жозефом Руже де Лілем, увійшов Марсельський батальйон добровольців. Бойова пісня, складена спеціально для Рейнської армії, з цих пір стала називатись «Марсельєза» і згодом стала гімном Франції.
10 серпня 1792 - В результаті Паризького повстання, очолюваного якобинцями, 20-тисячним натовпом повстанців-санкюлотів захоплено палац Тюільрі, повалено владу короля Людовика XVI та заарештовано всю королівську сім'ю. Приводом для повстання стали чутки про можливе вторгнення австрійських армій і змові з ними короля. До влади у Франції прийшла республіканська партія жирондистів на чолі з Жак-П'єром Бріссо.
7 вересня 1792 - Перша група колишніх запорозьких козаків під командою полковника Сави Білого висадилася в Тамані. 3847 піших козаків з гарматами відпливли 16 серпня 1792 року з Очаківського лиману і стали першими переселенцями Чорноморського козацького війська, які ступили на кубанську землю. Цю дату звичайно вважають за початок заселення українцями Кубані.
21 вересня 1792 - Національний конвент Франції прийняв декрет про ліквідацію в країні монархії і проголосили створення Французької Республіки. Це відбулось через рік після того, як король Людовик XVI затвердив нову конституцію, котра позбавляла його значної частини влади.
22 вересня 1792 - Перший день після відсторонення французького короля Людовика XVI від влади і проголошення Французької Республіки став першим днем нового календаря, введеного Конвентом 5 жовтня 1793 року, - 22 вересня 1792 року стало 1 вандем'єра 1 року республіки.
13 жовтня 1792 - В новій столиці США Вашингтоні закладено перший камінь в будівлю нової резиденції президента, котра з 1809 року стала іменуватись Білим домом (назва була юридично узаконена в 1902 році) із-за контрастності сіро-білих стін будівлі з червноними цегляними стінами навколишніх будинків.
1793
5 січня 1793 - Пруссія та Росія підписали в Санкт-Петербурзі конвенцію про Другий поділ Польщі, за якою Річ Посполита втрачала половину території, - до Прусії відійшли міста Гданськ, Торунь, частина Мазовії і половина Краківського воєводства з містом Ченстохов, до Росії - значна частина Білорусії та України.
9 січня 1793 - Француз Жан-П'єр Бланшар здійснив перший у Новому Світі політ на повітряній кулі - він стартував у Філадельфії і, пролетівши 20 кілометрів та досягнувши висоти 2 кілометри, приземлився в містечку Вудбері (штат Нью-Джерсі).
17 січня 1793 - Французький Конвент за пропозицією Робесп'єра проголосував за смертну кару позбавленого влади короля Людовика XVI: "Від імені французького народу Національний конвент оголосив Людовика Капета винним у зловживаннях проти свободи нації і загальної безпеки держави".
21 січня 1793 - 38-річний французький король Людовик XVI за вироком Національного Конвенту був публічно гільйотинований на площі Революції в Парижі і став єдиним королем коли-небудь страченим за тисячолітню історію французької монархії. З його смертю Французька революція вступила в нову фазу, коли в країні була встановлена диктатура Комітету національного порятунку, яка закінчилась падінням та стратою вождя якобинців Максимільєна Робесп'єра, фактичного диктатора країни.
23 січня 1793 - Пруссія і Росія підписали конвенцію про другий розділ Польщі, яка була затверджена восени на Гродненському сеймі, останньому в історії сесії сейму Речі Посполитої.
10 березня 1793 - Поразка Франції в першій коаліційній війні, невдоволення населення, викликане голодом, і монархічне повстання стали причиною того, що радикальні монтаньяри ввели в дію надзвичайні закони і заснували політичний Революційний трибунал.
6 квітня 1793 - Французький Конвент утворив виконавчий орган - Комітет громадянського порятунку, главою котрого став міністр юстиції Жорж Жак Дантон, а згодом - вождь монтаньярів Максимільєн Робесп'єр. У Франції почалась нова фаза терору - Комітет отримав диктаторські повноваження для забезпечення "національної оборони" - знищення всіх ворогів народу, до числа яких згодом був зарахований і Жорж Дантон.
22 квітня 1793 - Президент США Джордж Вашингтон заявив про нейтралітет своєї країни щодо військових дій між революційною Францією і коаліцією європейських монархій.
24 квітня 1793 - На території земель Правобережної України указом російського царя утворена єдина Мінсько-Ізяславсько-Брацлавська православна єпархія, якій належало 329 церков. Очолив її щойно звільнений з польської в’язниці єпископ Віктор Садковський.
31 травня 1793 - Триденне паризьке повстання санкюлотів, очолюваних якобинцями, привело до вигнання з Конвенту депутатів-жирондистів і встановлення диктатури якобинців.
2 червня 1793 - Максимілліан Робесп'єр, член Комітету з захисту Республіки, ініціював "Владу терору", знищення всіх підозрюваних у ворожості до Французької Республіки.
10 червня 1793 - У Парижі для широкого загалу відкрито перший у світі публічний зоопарк «Jardin des Plantes».
24 червня 1793 - Французький Конвент прийняв першу республіканську конституцію, котра проголошувала верховенство влади народу.
13 липня 1793 - 50-річний французький революціонер, оратор, письменник Жан Поль Марат, одна з найпомітніших постатей Французької революції, був убитий у ванній кімнаті жирондисткою Шарлоттою Корде, котра проникла до нього під виглядом журналістки.
15 липня 1793 - Капітан Наполеон Бонапарт призначений командуючим артилерійської батареї Марселя.
22 липня 1793 - Шотландський мандрівник Александер Маккензі став першим європейцем, що перетнув Канаду зі сходу до Тихого океану.
29 липня 1793 - Перший віце-губернатор Верхньої Канади Джон Грейвз Сімко заснував форт та морський порт Йорк (нині Торонто).
5 жовтня 1793 - Конвент прийняв рішення про введення в дію у Франції Революційного календаря - перший рік починався з першого дня республіки (22 вересня 1792 року). Рік ділився на 12 місяців по 30 днів в кожному; решта 5 днів (у високосний - 6) оголошувались святковими; кожну декаду місяця завершував вихідний день. Назви місяців відображали особливості пір року: вандем'єр - збір урожаю (вересень-жовтень), брюмер - тумани (жовтень-листопад), фрімер - заморозки (листопад-грудень), нівоз - сніг (грудень-січень), плювіоз - дощі (січень-лютий), вантоз - вітри (лютий-березень), жерміналь - паростки (березень-квітень), флореаль - цвітіння (квітень-травень), преріаль - луги (травень-червень), мессідор - жнива (червень-липень), термідор - спека (липень-серпень), фрюктідор - плоди (серпень-вересень).
16 жовтня 1793 - Через дев'ять місяців після страти її чоловіка, колишнього короля Франції Людовика XVI, за рішенням Революційного трибуналу гільйотинована Марія Антуанетта. Дочка імператора Священної Риської імперії, Марія вийшла заміж за Людовика в 1770 році для зміцнення франко-австрійських зв'язків. В період економічної кризи у Франції вела розкішне та екстравагантне життя і радила своєму чоловікові не йти ні на які поступки по реформації монархії. Під час революційних заворушень у 1791 році разом з Людовиком намагалась втекти до Австрії, але вони були схоплені і в 1792 році, а після повалення монархії, віддані під суд.
8 листопада 1793 - Після більше двох століть виконання функцій королівського палацу французький революційний уряд відкрив доступ до Лувру як публічного музею, колекція котрого на сьогодні є однією з найбільших у світі і містить експонати, що охоплюють 11 тисяч років людської цивілізації та культури.
12 листопада 1793 - Ухвалою революційного трибуналу за віддання наказу про розстріл беззбройної антимонархічної демонстрації на Марсовому полі 17 липня 1791 року гільйотинований мер Парижа і голова перших Національних зборів Жан-Сільвен Байї.
19 грудня 1793 - Завдяки смілій ініціативі капітана-артилериста Наполеона Бонапарта французькі революційні війська звільнили фортецю Тулон, захоплену роялістами і англійськими інтервентами. За цю операцію майбутньому імператору було присвоєно звання бригадного генерала.
31 грудня 1793 - Перший державний секретар (міністр закордонних справ) США Томас Джефферсон подав у відставку після ряду конфліктів з міністром фінансів Александром Гамільтоном. Джефферсон, прихильник якомога більшої самостійності штатів, звинуватив Гамільтона у втручанні в сферу зовнішньої політики і пробританську орієнтацію. Через вісім років Джефферсон став третім президентом США.
1794
4 лютого 1794 - Французький Конвент видав декрет про знищення у колоніях рабства і прирівняння прав колишніх рабів до прав інших громадян країни.
12 березня 1794 - Заколотом кавалерійської бригади генерала Антона Мадалинського, яка відмовилася підкорятися рішенню про свій розпуск у Польщі почалось антиросійське повстання. До повстанців приєдналися інші частини армії Речі Посполитої і через кілька днів кавалеристи Мадалинського оволоділи Краковом, який став центром повстання. Через кілька днів його очолив учасник американської революції генерал Тадеуш Костюшко.
24 березня 1794 - В ході Польського повстання у Кракові верховним командувачем повстанців обрано Тадеуша Костюшка. Восени поляків розгромили російські війська на чолі з Суворовим, а на наступний рік відбувся третій розділ Польщі, котра припинила своє існування як незалежна держава.
24 березня 1794 - У Кракові опубліковано Акт повстання під керівництвом Тадеуша Костюшка, який проголосив гасла відновлення в повному обсязі суверенітету Польщі і повернення територій, відторгнутих Росією в 1773 і 1793 роках.
2 квітня 1794 - За розпорядженням французького Конвенту створено першу у світі авіакомпанію "Aerostiers", що випускала повітряні кулі для потреб французької армії. Компанія припинила своє існівання у 1799-у році.
4 квітня 1794 - У ході Польського повстання біля села Рацлавиці Малопольського воєводства відбулась битва між польськими повстанцями і російським військами. Перемога поляків на чолі з Тадеушом Костюшком стала сигналом до повстання у Варшаві і змусили царські війська покинути столицю Польщі.
5 квітня 1794 - У Парижі за рішенням Революційного трибуналу страчено 35-літнього революціонера-якобинця Жоржа Жака Дантона. Дантон, міністр юстиції, голова Комітету громадського порятунку, виконавчого органу якобинської диктатури, був звинувачений у зв'язках з жирондистами та монархістами і гільйотинований за заклики до ослаблення терору. Разом з Дантоном бур страчений і його секретар Каміль Демулен.
24 квітня 1794 - Загони Тадеуша Костюшка завдали поразки російським військам у битві під Рацлавицями.
10 червня 1794 - За ініціативою Максиміліана Робесп'єра французький Конвент прийняв закон про реорганізацію Революційного трибуналу - новим законом відмінялись апеляції та касації, свідчення очевидців, а єдиним покаранням стала смертна кара. Якобинський терор досягнув свого апогею - за наступні 49 днів до падіння Робесп'єра було винесено 1376 смертних вироків (за попередні тринадцять місяців існування трибуналу - 1220).
23 червня 1794 - У Парижі гільйотиновано колишнього президента Національних зборів Франції Александра Богарне, чоловіка майбутньої імператриці Жозефіни Богарне.
26 червня 1794 - У ході Війни першої коаліції в битві біля Флерюсе революційні французькі війська під керівництвом Луї Сен-Жюста нанесли поразку австрійцям. Через місяць під час термидоріанського перевороту Сен-Жюст був гільйотинований разом з іншими вождями якобинців.
27 липня 1794 - Національний Конвент усунув від влади і заарештував Максиміліана Робесп'єра, основного натхненника і реалізатора ідей якобинської диктатури у Франції. Як керівник Комітету громадської безпеки, Робесп'єр санкціонував страту більше 17 тисяч ворогів Революції. Наступного дня 36-літній Робесп'єр і 21 його послідовник були гільйотиновані на площі Революції в Парижі.
28 липня 1794 - На площі Революції в Парижі на гільйотині перед величезним натовпом без вироку суду страчені двадцять двоє найактивніших якобинців і серед них Максимілліан Робесп'єр та Луї Антуан Сен-Жюст.
20 серпня 1794 - Відбувся останній і вирішальний бій Північно-західної індіанської війни, в ході якої Західна конфедерація індіанських племен і США боролися за контроль над Північно-Західною територією (регіон, обмежений з півдня рікою Огайо, із заходу річкою Місссіппі і з північного сходу Великими озерами). Здобувши у "Битві біля повалених дерев" перемогу, американці закріпили за собою велику частину території нинішнього штату Огайо.
2 вересня 1794 - Згідно з рескриптом, виданим російською імператрицею Катериною II про влаштування в селищі Хаджибей військової гавані і пристані для купецьких суден, почалося будівництво нового міста, яке з наступного року стало іменуватись Одеса. Через 100 років Одеса посідала 4-е місце в Російській імперії за кількістю населення та рівнем економічного розвитку після Санкт-Петербурга, Москви і Варшави.
Народилися в 1792 - 1794 роках
29 лютого 1792 - 13 листопада 1868, Джоаккіно Россіні, італійський композитор, автор численних опер ("Севільський цирюльник", "Отелло", "Сорока-злодійка", "Вільгельм Телль").
13 травня 1792 - 7 лютого 1878, Пій IX (Джованні Марія Мастаї-Феретті), 255-й папа римський (з 1846 р.); останній глава суверенної церковної держави, засновник сучасного вчення про права і привілеї Римського первосвященика.
21 травня 1792 - 19 вересня 1843, Гаспар-Гюстав Коріоліс, французький математик і механік («сила Коріоліса»).
6 липня 1792 - 2 березня 1855, Микола I (Микола Павлович Романов), російський імператор (1825-55 рр.); син Павла І, батько Олександра II.
4 серпня 1792 - 8 липня 1822, Персі Біш Шеллі, англійський поет (Королева Маб, Звільнений Прометей).
1 грудня 1792 - 24 лютого 1856, Микола Іванович Лобачевський, російський математик, основоположник неевклідової геометрії.
26 грудня 1792 - 18 жовтня 1871, Чарльз Беббідж, англійський математик, винахідник першої обчислювальної машини.
2 березня 1793 - 26 липня 1863, Сем Х'юстон, американський політичний діяч, перший президент Республіки Техас (1836-39, 1841-45 рр.).
27 травня 1794 - 4 січня 1877, Корнелій Вандербільт, американський індустріаліст, залізничний магнат.
Померли в 1792 - 1794 роках
23 лютого 1792 - Джошуа Рейнольдс, англійський художник (Амур розв'язує пояс Венері, Три грації); засновник і президент Королівської Академії в Лондоні (1768). 224 роки тому, в 69 років (нар. 16 липня 1723 р.).
1 березня 1792 - Леопольд II (Петер Леопольд Габсбург), король Німеччини (з 1790 р.), імператор Священної Римської імперії (з 1790 р.), Король Галичини та Володимирії; третій син Франца I та Марії Терезії, першим запровадив заборону смертної кари. 224 роки тому, в 45 років (нар. 5 травня 1747 р.).
30 квітня 1792 - Джон Монтегю, 4-й граф Сендвічський, англійський політик, перший лорд Адміралтейства; увійшов в історію як любитель перекусити на швидку бутербродом зі шматком м'яса, покладеним між двома тостами, котрий стали називати сендвічами (1762). 224 роки тому, в 74 роки (нар. 13 листопада 1718 р.).
22 червня 1792 - Мухаммад ібн Абд аль-Ваххаб, арабський теолог, один із співзасновників держави Саудів. 224 роки тому, в 92 роки (нар. 1700 р.).
1793
21 січня 1793 - Людовик XVI (Людовик Бурбон), король Франції (1774-92 рр.), гільйотинований під час Французької революції; внук Людовика XV. 223 роки тому, в 39 років (нар. 23 серпня 1754 р.).
6 лютого 1793 - Карло Гольдоні, італійський драматург ("Слуга двох вельмож", "Хитра вдова", "Трактирниця"), один з творців італійської національної комедії. 223 роки тому, в 86 років (нар. 25 лютого 1707 р.).
13 липня 1793 - Жан Поль Марат, французький лікар, публіцист, радикальний діяч періоду Великої Французької революції, голова Якобинського клубу, великий прихильник терористичного методу вирішення економічних і політичних проблем, жертвою котрого сам же й став. 223 роки тому, в 50 років (нар. 24 травня 1743 р.).
17 липня 1793 - Шарлотта Корде д'Армон, французька революціонерка-жирондистка; убивця Жана Поля Марата, вождя якобинців. 223 роки тому, в 25 років (нар. 27 липня 1768 р.).
13 серпня 1793 - Жан Батист Меньє де ла Плас, французький військовий інженер, винахідник дирижабля. 223 роки тому, в 39 років (нар. 19 червня 1754 р.).
16 жовтня 1793 - Марія Антуанетта, французька королева (1770-93 рр.), дочка Марії Терезії і Франсиска I, дружина Людовика XVI; страчена за рішенням Революційного трибуналу. 223 роки тому, в 38 років (нар. 2 листопада 1755 р.).
12 листопада 1793 - Жан-Сільвен Байї, французький астроном і діяч Великої Французької революції; перший президент Національних зборів і мер Парижа. 223 роки тому, в 57 років (нар. 15 вересня 1736 р.).
1794
16 січня 1794 - Едуард Гіббон, англійський історик ("Історія занепаду і руйнування Римської імперії"). 222 роки тому, в 57 років (нар. 8 травня 1737 р.).
29 березня 1794 - Жан Антуан де Кондорсе, французький математик, філософ, енциклопедист, політик, голова французьких Законодавчих зборів (з 1792 р.). 222 роки тому, в 51 рік (нар. 17 вересня 1743 р.).
5 квітня 1794 - Жорж Жак Дантон, один з засновників Першої французької республіки, співголова клубу кордельєрів, міністр юстиції за часів Французької революції, перший голова Комітету громадського порятунку. 222 роки тому, в 35 років (нар. 26 жовтня 1759 р.).
5 квітня 1794 - Каміль Демулен, французький журналіст, активний учасник Великої французької революції. 222 роки тому, в 34 роки (нар. 2 березня 1760 р.).
27 квітня 1794 - Джеймс Брюс, шотландський мандрівник і письменник; першим з європейців виявив витоки Блакитного Нілу (1770). 222 роки тому, в 64 роки (нар. 14 грудня 1730 р.).
8 травня 1794 - Антуан Лоран Лавуазьє, французький вчений, один з основоположників сучасної хімії. 222 роки тому, в 51 рік (нар. 26 серпня 1743 р.).
18 липня 1794 - Луї Антуан Сен-Жюст, французький революціонер, лідер якобинців, комісар Конвенту. 222 роки тому, в 27 років (нар. 25 серпня 1767 р.).
28 липня 1794 - Максиміліан Робесп'єр (Непідкупний), вождь якобинців у роки Великої французької революції, фактичний керівник революційного уряду (1793 р.), організатор масового терору і страти лідерів жирондистів; страчений на гільйотині разом з 21-м сподвижником за рішенням Директорії. 222 роки тому, в 36 років (нар. 6 травня 1758 р.).
9 листопада 1794 - Григорій Савович Сковорода, український просвітитель, філософ (Діалог, Дві бесіди, Розмова п'яти подорожніх про істинне щастя в житті, Алфавіт світу), поет (Сад божественних пісень, Байки харківські), педагог. 222 роки тому, в 72 роки (нар. 3 грудня 1722 р.).
28 листопада 1794 - Фрідріх Вільгельм фон Штойбен, американський генерал німецького походження, придворний маршал князя Гогенцоллерн-Гехінгена, полковник баденської армії, генерал-майор армії Джорджа Вашингтона, автор "Правил порядку і дисципліни у військах США" (1779). 222 роки тому, в 64 роки (нар. 17 вересня 1730 р.).


20 ТИСЯЧ СЛІВ

чужомовного походження

Головні події 1792 - 1794 років

13 липня 1793 року 50-річний французький революціонер, оратор, письменник Жан Поль Марат, одна з найпомітніших п..
13 липня 1793
© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх