Головні події 1815 року

• Остання битва Англо-американської війни, 8 січня
• Реванш Наполеона Бонапарта, 1 березня
• Сто днів правління Наполеона Бонапарта, 20 березня
• Виверження вулкану Тамбора, 10 квітня
• Битва під Ватерлоо, 18 червня
• Друге зречення Наполеона Бонапарта, 22 червня
• Друга реставрація французьких Бурбонів, 8 липня

Політичні лідери 1815 року

• Австрійська імперія: Франц I (1804-35), Клемент фон Меттерніх (1809-48)
• Великобританія: Георг III (1760-1820)
• Королівство Баварія: Максиміліан I Йозеф (1806-25)
• Королівство Пруссія: Фрідріх Вільгельм III (1797-1840)
• Королівство Саксонія: Фрідріх Август I (1806-27)
• Королівство Франція: Шарль Моріс де Талейран-Перігор (1814-15, 1815), Людовик XVIII (1814-15), Арман Емманюель дю Плессі Рішельє (1815-18), Людовик XVIII (1815-24)
• Королівство Швеція: Карл XIII Седерманландський (1809-18)
• Російська імперія: Олександр I (1801-25)
• США: Джеймс Медісон (1809-17)
• Французька імперія: Жозеф Фуше (1815), Наполеон Бонапарт (1815)

Всі події 1815 року

3 січня • Після остаточної поразки Наполеона Бонапарта рішенням Віденського конгресу Генуезька республіка була приєднана до Сардинського королівства на правах герцогства.

8 січня • Незважаючи на те, що між США і Великобританією ще в грудні 1814 року було підписано мирний договір, в Новому Орлеані відбулась остання битва Англо-американської війни, яка виявилась і останнім збройним конфліктом між цими країнами у подальшій історії.

1 березня • Після втечі з Ельби поблизу Канн висадився Наполеон Бонапарт у супроводі близько 1000 своїх прихильників — почався другий етап захоплення ним влади у Франції, котрий отримав назву "Правління 100 днів". Король Людовик XVIII направив проти Наполеона військо, яке, однак, перейшло на бік екс-імператора. 13 березня Наполеон видав декрет про відновлення Імперії і 20 березня переможно увійшов у Париж. Король з двором заздалегідь перебрався зі столиці в Гент. Союзники, налякані звісткою про повернення Наполеона до влади, створили сьому антинаполеонівську коаліцію.

16 березня • Вільгельм VI, верховний правитель Нідерландів з 1813 року, проголосив себе королем Нідерландів під іменем Вільгельм І.

20 березня • За двадцять днів після втечі з Ельби без жодного пострілу тріумфально пройшовши півднем Франції, із заслання у Париж повернувся повалений майже рік перед тим Наполеон Бонапарт. Відновлена ним імперія проіснувала 100 днів, доки під натиском військ Сьомої коаліції він не був змушений удруге зректися влади й у липні назавжди лишити Францію.

10 квітня • На острові Сумбава в Індонезії почалось виверження вулкану Тамбора, яке тривало півроку і привело до глобального похолодання в усьому світі та голоду в Європі в 1816 році. Виверження вулкану Тамбора є найбільшим в історії людства.

3 травня • Утворено Царство Польське, котре стало, згідно з рішенням Віденського конгресу, частиною Російської імперії у формі автономного утворення на основі персональної унії з російським імператором Олександром І.

8 червня • У Відні закінчився конгрес послів великих держав Європи, який підвів підсумки перемоги над наполеонівською Францією. За результатами Віденського конгресу Росії було надано велику частину Варшавського герцогства і дозволено залишити Фінляндію, яку вона завоювала у Швеції в 1809 році. Іншу частину Польщі було передано Пруссії, до якої відійшли також частина Саксонії, місто Данциг, Вестфалія і Шведська Померанія.

8 червня • На Віденському когресі створено Німецький союз, як спадкоємець ліквідованої в 1806 році Священної Римської імперії, до якого увійшли 35 держав — одна імперія (Австрійська), п'ять королівств (Пруссія, Саксонія, Баварія, Ганновер, Вюртемберг), герцогства і князівства, а також чотири міста-республіки (Франкфурт, Гамбург, Бремен і Любек). Головою Німецького союзу до 1866 року залишався імператор Австрії.

9 червня • Завершив роботу Віденський конгрес, скликаний у вересні 1814 року після повалення влади Наполеона Бонапарта. На основі його рішень до Росії приєднано Польщу, утворено Нідерландське королівство і Швейцарську Конфедерацію.

18 червня • Поблизу селища Ватерлоо неподалік Брюсселю відбулась битва (нині — Бельгія), в якій французам, очолюваним імператором Наполеоном Бонапартом, завдали поразки об'єднанні сили англо-голландсько-німецьких і пруcських військ, поклавши кінець наполеонівській ері в європейській історії. Втративши підтримку парламенту і уряду, Наполеон був змушений вдруге зректися влади і залишити Париж, який 7 липня зайняли війська Сьомої антифранцузької коаліції.

22 червня • Програвши битву при Ватерлоо і не знайшовши підтримки ні в уряді, ні в парламенті, які відмовились надати йому надзвичайні повноваження для захисту Франції від військ Сьомої коаліції, імператор Наполеон Бонапарт зрікся влади на користь свого малолітнього сина. Однак створений цього ж дня Тимчасовий уряд на чолі з Жозефом Фуше в очікуванні повернення до столиці Людовика XVIII не визнав його повноваження і перебрав на себе владу від імені «французького народу».

6 липня • Армія союзників удруге, після реставрації влади Наполеона Бонапарта, увійшла в Париж.

8 липня • На наступний день після входження в Париж англо-прусських військ, до столиці Франції повернувся король Людовик XVIII, усунутий від влади чотири місяці перед тим Наполеоном Бонапартом. Він був змушений погодитись з втратою значних територій на сході і півдні країни, виплату контрибуції, і, попри конституційне обмеження владних повноважень, його друге правління пройшло за повного політичного домінування ультрареакційних монархістів.

31 липня • Поблизу села Філадельфія (графство Дарем, Англія) сталася перша у світі залізнична катастрофа — через вибух паровоза «Механічний мандрівник», створеного під керівництвом інженера Вільяма Брунтона, загинуло 16 чоловік.

8 серпня • Наполеон Бонапарт відплив на заслання на острів Святої Єлени в Південній Атлантиці, де й провів решту свого життя.

26 вересня • В Парижі прусський король Фрідріх Вільгельм III, австрійський імператор Франц I і російський імператор Олександр I уклали Священний союз, метою котрого було збереження політичного устрою в Європі, встановленого згідно з рішеннями Віденського конгресу (1814-15 рр.), і запобігання поширенню революційних і ліберальних ідей. Згодом до конгресу приєдналась Франція і майже всі європейські держави. Відмовились підтримати Священний союз Великобританія, Туреччина і Папська держава.

20 листопада • Після битви під Ватерлоо і вигнання колишнього французького імператора Наполеона I Бонапарта Австрія, Великобританія, Росія, Пруссія і переможена Франція підписали у Парижі Другий мирний договір. Згідно з ним кордони Франції були повернуті до стану 1790 року, Франція зобов'язувалась виплатити величезну контрибуцію, а на її території терміном на 3-5 років розміщувалось півмільйона окупаційних військ. Надалі Франція повинна була повернути Італії і Німеччині всі вивезені Наполеоном художні цінності.

27 листопада • Набула чинність конституція створеного цього ж року на Віденському конгресі Царства Польського, за якою російський імператор Олександр I ставав спадкоємним королем Польщі.

16 грудня • Бразилія отримала статус рівноправного королівства у рамках т.зв. Сполучених королівств — Португалії, Бразилії і Алгарві.

Народились 1815 року

11 січня — †6 червня 1891 • Джон (Александр) Макдональд, перший прем'єр-міністр Канади (1867-73, 1878-91 рр.); родом з Глазго, Шотландія.

21 січня — †24 січня 1848 • Горейс Уелс, американський стоматолог, першим застосував медичну анестезію (1845).

4 березня — †7 грудня 1870 • Михайло Михайлович Вербицький, український композитор, хоровий диригент, автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна».

1 квітня — †30 липня 1898 • Отто Едуард Леопольд фон Бісмарк, прем'єр-міністр Королівства Пруссія (1862-90 рр.), перший рейхсканцлер Німецької імперії (1871-90 рр.).

1 червня — †26 липня 1867 • Оттон I (Оттон Віттельсбах), перший король Греції (1832-62 рр.); син короля Баварії Людвига І, нащадок візантійських династій Комнінів і Ласкаридів.

16 серпня — †31 січня 1888 • Джованні Боско, італійський священник, поборник соціальної педагогіки, організатор притулку для дітей і підлітків, який став прикладом для створеня подібних закладів у Європі та США.

31 жовтня — †19 лютого 1897 • Карл Теодор Веєрштрас, німецький математик, один з основоположників математичного аналізу.

1 листопада — †16 червня 1878 • Кроуфорд Лонг, американський хірург і фармацевт, піонер у використанні ефіру як знеболюючого засобу (1842).

2 листопада — †8 грудня 1864 • Джордж Буль, англійський математик, один із основоположників математичної логіки (Дослідження законів мислення).

10 грудня — †27 листопада 1852 • Ада Лавлейс (Аугуста Ада Байрон), англійський математик, автор програми для механічної обчислювальної машини Чарльза Бебіджа (1833), за що її вважають першим програмістом; дочка поета лорда Байрона.

Померли 1815 року

15 січня • Емма Гамільтон (Емі Лайон), коханка британського адмірала Гораціо Нельсона. 209 років тому у 50 років (нар. 26 квітня 1765 р.).

24 лютого • Роберт Фултон, американський суднобудівник, винахідник першого у світі колісного пароплава "Клермонт", що знайшов практичне застосування. 209 років тому у 50 років (нар. 14 листопада 1765 р.).

5 березня • Франц Антон Месмер, австрійський лікар; одним з перших став систематично застосовувати метод гіпнозу для лікування. 209 років тому у 81 рік (нар. 23 травня 1734 р.).

13 жовтня • Йоахім Мюрат, французький політичний і військовий діяч, учасник революційних і наполеонівських воєн, маршал Франції (1804), король Неаполітанський (1808–15 рр.). 209 років тому у 48 років (нар. 25 березня 1767 р.).

7 грудня • Мішель (Амбруаз) Ней, французький полководець, маршал Франції, герцог Ельхінгенський, князь Московський, пер Франції, учасник наполеонівських воєн. 209 років тому у 46 років (нар. 10 січня 1769 р.).