цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1814 - 1816 років
9 липня 1816 року Конгрес Об'єднаних провінцій Ріо-де-ла-Плати, який зібрався у місті Тукуман, проголосив незалежність колишнього іспанського віце-королівства і створення нової держави - Об'єднані провінції Південної Америки, яка в 1826 році була перейменована на Аргентину.

Головні події 1814 - 1816 років


Всі події 1814 - 1816 років

14 січня 1814 - Після блискавичного і переможного шведсько-британського походу проти Данії (союзниці Франції), очоленого шведським коронованим принцем Бернадотом, датчани змушені були підписати Кільський мир, остнанню угоду періоду визвольних війн проти наполеонівського панування. Згідно з договором, Данія зобов'язувалась розірвати свій союз із Францією, розпочати війну проти Наполеона, передати Норвегію Швеції, отримавши взамін шведську Померанію і острів Рюган; Великобританія залишала за собою острів Гельголанд, захоплений в 1807 році.
1 лютого 1814 - Опубліковано поему "Корсар" лорда Джоджа Байрона. Першого ж дня було продано більше 10 тисяч примірників.
11 березня 1814 - Іспанський король Фердинанд VII, який повернувся на престол після поразки французького імператора Наполеона І, анулював Кадіську конституцію, затверджену в 1812 році, і ввів абсолютистське правління.
30 березня 1814 - Війська Шостої антинаполеонівської коаліції у складі російських та прусських корпусів атакували й після запеклих боїв увійшли в Париж. Битва за Париж стала однією з найкривавіших для союзників, які втратили за один день боїв понад 8 тисяч солдат (з них понад 6 тисяч росіян) і останньою в кампанії 1814 року, після якої імператор Наполеон зрікся влади.
1 квітня 1814 - Через день після входження союзницьких військ Росії, Прусії, Австрії та Великобританії в Париж, колишній міністр закордонних справ Франції Шарль Моріс де Талейран-Перигор сформував тимчасовий уряд, котрий оголосив про позбавлення Наполеона I влади.
2 квітня 1814 - Після проголошення французьким тимчасовим урядом Наполеона позбавленим влади, він, за порадою своїх генералів, які вважали подальшу боротьбу з переважаючими силами чотирьох європейських держав безнадійною, зрікся престолу. Новим королем Франції став Людовик XVIII з династії Бурбонів, брат короля Людовика XVI, страченого у січні 1793 року. За наполяганням союзників у червні Людовик XVIII опублікував хартію, котра встановлювала у Франції конституційну монархію.
6 квітня 1814 - У Франціїї відновлено правління династії Бурбонів - постановою Сенату Наполеона Бонапарта позбавлено влади, а королем проголошено Людовика XVIII. За рішенням союзників-переможців - Росії, Австрії, Прусії і Великобританії - Наполеон I зберіг за собою титул імператора, йому була виділена щорічна пенсія у розмірі 2 мільйонів франків, охорона з 400 добровольців і віддано у володіння середземноморський острів Ельба, куди він відбув 28 квітня.
17 травня 1814 - Після поразки Данії, союзниці Франції, у Англо-датській війні 1807-1814 рр., установчі збори в Ейдсволлі прийняли конституцію Норвегії, котра проголошувала незалежність від датської корони. Але влітку цього ж року, після нападу Швеції, Норвегія змушена була вступити зі Швецією в унію, котру вдалось розірвати лише у 1905 році. Норвезька конституція 1814 року діє в країні й понині.
30 травня 1814 - У Парижі країни антинаполеонівської коаліції (Росія, Велика Британія, Австрія і Пруссія) підписали з Францією мирний договір. Згідно з його положеннями Франція зберігала свою територію в межах стану на 1 січня 1792 року, їй повертались більшість втрачених в ході війни колоній, відновлювалась незалежність італійських держав, німецьких князівств, Голландії і Швейцарії.
25 липня 1814 - Англійський винахідник Джордж Стівенсон провів випопробування першого паровоза, призначеного для буксування вугільних вагонеток. Він міг переміщати по колії до 30 тонн вантажу і був названий «Блюхер» на честь прусського генерала, що прославився перемогою над Наполеоном у битві під Ватерлоо.
14 серпня 1814 - У Мілані в театрі «Ла Скала» відбулась прем'єра комічної опери Джоакіно Россіні «Турок в Італії».
24 серпня 1814 - Під час Англо-американської війни 1812-1814 років англійські війська під командуваннямгенерала Роберта Роса перемогли американців у битві при Блейденсберзі і захопили столицю країни Вашингтон. У відповідь за спалення свого часу американцями урядових будівель у Йорку (нині Торонто), британці спалили Білий дім, Капітолій, бібліотеку Конгресу і ряд інших міських споруд.
18 вересня 1814 - У столиці Австрійської імперії почав роботу Віденський конгрес, який підвів підсумки Наполеонівських воєн. Згідно з його рішенням до складу нового королівства Нідерландів відійшли території Австрійських Нідерландів (сучасна Бельгія), однак всі інші володіння Австрії повернулися під контроль Габсбургів; Пруссії дісталася частина Саксонії; Данія, колишня союзниця Франції, втратила Норвегію, передану Швеції. В Італії була відновлена влада папи римського над Ватиканом і Папською областю, Бурбонам повернули Королівство Обох Сицилій, а Польща пережила Четвертий поділ - її землі відійшли до Росії, Австрії та Пруссії.
2 жовтня 1814 - Битвою в Ранкагуа іспанці завершили повторне завоювання Чилі, котра проголосила свою незалежність в 1811 році. Чилійський президент Хосе Мігель Каррера був змушений залишити країну, і до 1817 року Чилі залишалась під владою Іспанії.
24 грудня 1814 - У бельгійському місті Гент було підписано договір між Великою Британією і США, що завершував Другу англо-американську війну, яка почалась у 1812 році. Згідно з договором, котрий так і не вирішив спірні міждержавні питання, захоплені обома країнами території повинні були бути повернуті супротивнику і було заплановано створення міждержавної комісії для демаркації кордону між США і Канадою.
1815
8 січня 1815 - Незважаючи на те, що між США і Великобританією ще в грудні 1814 року було підписано мирний договір, в Новому Орлеані відбулась остання битва Англо-американської війни, яка виявилась і останнім збройним конфліктом між цими країнами у подальшій історії.
1 березня 1815 - Після втечі з Ельби поблизу Канн висадився Наполеон Бонапарт у супроводі близько 1000 своїх прихильників - почався другий етап захоплення ним влади у Франції, котрий отримав назву "Правління 100 днів". Король Людовик XVIII направив проти Наполеона військо, яке, однак, перейшло на бік екс-імператора. 13 березня Наполеон видав декрет про відновлення Імперії і 20 березня переможно увійшов у Париж. Король з двором заздалегідь перебрався зі столиці в Гент. Союзники, налякані звісткою про повернення Наполеона до влади, створили сьому антинаполеонівську коаліцію.
16 березня 1815 - Вільгельм VI, верховний правитель Нідерландів з 1813 року, проголосив себе королем Нідерландів під іменем Вільгельм І.
20 березня 1815 - Після втечі з Ельби Наполеон Бонапарт тріумфально увійшов у Париж - почався другий етап захоплення ним влади у Франції, котрий отримав назву "Правління 100 днів".
5 квітня 1815 - На індонезійському острові Сумбава відбулось виверження вулкану Тамбора, яке за об'ємом викинутого матеріалу є найбільшим в історії людства. Кількість загиблих склала 71 000 чоловік (найбільша кількість загиблих від виверження вулкана за всю історію людства), з яких 11 000-12 000 загинули безпосередньо від виверження, інші померли від голоду та хвороб. Виверження породило глобальні кліматичні аномалії, включаючи такий феномен, як «вулканічна зима»: 1816 рік став відомий як «рік без літа» через небувало низьких температур, які встановилися в Європі та Північній Америці. Надзвичайний холод призвів до катастрофічного неврожаю.
10 квітня 1815 - На острові Сумбава в Індонезії почалось виверження вулкану Тамбора, яке тривало півроку і привело до глобального похолодання в усьому світі та голоду в Європі в 1816 році. Виверження вулкану Тамбора є найбільшим в історії людства.
3 травня 1815 - Утворено Царство Польське, котре стало, згідно з рішенням Віденського конгресу, частиною Російської імперії у формі автономного утворення на основі персональної унії з російським імператором Олександром І.
8 червня 1815 - У Відні закінчився конгрес послів великих держав Європи, який підвів підсумки перемоги над наполеонівською Францією. За результатами Віденського конгресу Росії було надано велику частину Варшавського герцогства і дозволено залишити Фінляндію, яку вона завоювала у Швеції в 1809 році. Іншу частину Польщі було передано Пруссії, до якої відійшли також частина Саксонії, місто Данциг, Вестфалія і Шведська Померанія.
8 червня 1815 - На Віденському когресі створено Німецький союз, як спадкоємець ліквідованої в 1806 році Священної Римської імперії, до якого увійшли 35 держав - одна імперія (Австрійська), п'ять королівств (Пруссія, Саксонія, Баварія, Ганновер, Вюртемберг), герцогства і князівства, а також чотири міста-республіки (Франкфурт, Гамбург, Бремен і Любек). Головою Німецького союзу до 1866 року залишався імператор Австрії.
9 червня 1815 - Завершив роботу Віденський конгрес, скликаний у вересні 1814 року після повалення влади Наполеона Бонапарта. На основі його рішень до Росії приєднано Польщу, утворено Нідерландське королівство і Швейцарську Конфедерацію.
18 червня 1815 - Відбулась битва під Ватерлоо (Бельгія), в якій французам, очолюваним Наполеоном, нанесли поразку об'єднанні сили англо-голландських і прусських військ, поклавши кінець наполеонівській ері в європейській історії.
6 липня 1815 - Армія союзників удруге, після реставрації влади Наполеона Бонапарта, увійшла в Париж.
31 липня 1815 - Поблизу села Філадельфія (графство Дарем, Англія) сталася перша у світі залізнична катастрофа - через вибух паровоза «Механічний мандрівник», створеного під керівництвом інженера Вільяма Брунтона, загинуло 16 чоловік.
8 серпня 1815 - Наполеон Бонапарт відплив на заслання на острів Святої Єлени в Південній Атлантиці, де й провів решту свого життя.
26 вересня 1815 - В Парижі прусський король Фрідріх Вільгельм III, австрійський імператор Франц I і російський імператор Олександр I заключили Священний союз, метою котрого було збереження політичного устрою в Європі, встановленого згідно з рішеннями Віденського конгресу (1814-15 рр.), і запобігання поширенню революційних і ліберальних ідей. Згодом до конгресу приєдналась Франція і майже всі європейські держави. Відмовились підтримати Священний союз Великобританія, Туреччина і Папська держава.
20 листопада 1815 - Після битви під Ватерлоо і вигнання колишнього французького імператора Наполеона I Бонапарта Австрія, Великобританія, Росія, Пруссія і переможена Франція підписали у Парижі Другий мирний договір. Згідно з ним кордони Франції були повернуті до стану 1790 року, Франція зобов'язувалась виплатити величезну контрибуцію, а на її території терміном на 3-5 років розміщувалось півмільйона окупаційних військ. Надалі Франція повинна була повернути Італії і Німеччині всі вивезені Наполеоном художні цінності.
27 листопада 1815 - Набула чинність конституція створеного цього ж року на Віденському конгресі Царства Польського, за якою російський імператор Олександр I ставав спадкоємним королем Польщі.
16 грудня 1815 - Бразилія отримала статус рівноправного королівства у рамках т.зв. Сполучених королівств - Португалії, Бразилії і Алгарві.
1816
24 березня 1816 - У місті Тукумана розпочав свою роботу конгрес Об'єднаних провінцій Ріо-де-ла-Плати для обговорення питанння про юридичне оформлення незалежності колишнього іспанського віце-королівства. В липні він проголосив створення нової держави - Об'єднані провінції Південної Америки, яка в 1826 році була перейменована на Аргентину.
1 червня 1816 - Консул Парагваю Хосе Гаспар Родрігес де Франсія став Постійним диктатором Республіки, через чотири роки перейменувавши свою посаду у Верховного диктатора і залишався на ній до своєї смерті в 1840 році.
2 липня 1816 - Поблизу Сенегалу сів на мілину французький фрегат «Медуза», який перевозив до колонії урядових чиновників. Пасажири і команда спробували евакуюватися на човнах і саморобному плоту, проте пліт, на якому було 147 чоловік, був кинутий командою напризволяще і вижило лише 15 чоловік. Історія набула великого розголосу із-за некомпетентності моряків, великої кількості жертв і випадків канібалізму серед врятованих пасажирів.
9 липня 1816 - Об'єднані провінції Ріо-де-ла Плати проголосили незалежність від Іспанії і створення нової держави - Об'єднані провінції Південної Америки, яка в 1826 році була перейменована на Аргентину.
2 грудня 1816 - Непал і Велика Британія підписали мирний договір, який завершив Англо-непальскую війну 1814-1816 років - Непал втратив половину своєї території, включаючи Сіккім і більшу частину регіону Тераї.
11 грудня 1816 - Індіана стала 19-м штатом США.
Народилися в 1814 - 1816 роках
1814 - 17 червня 1889, Джон Джеймс Юз (Джон Х'юз), валлійський підприємець; засновник міста Донецьк.
11 січня 1814 - 30 грудня 1899, Джеймс Пажет, британський хірург і фізіолог; вважається (разом із Рудольфом Вірховом) основоположником паталогоанатомії.
9 березня 1814 - 10 березня 1861, Тарас Григорович Шевченко, український поет ("Кобзар"), письменник, художник.
30 травня 1814 - 1 липня 1876, Михайло Олександрович Бакунін, російський революціонер, публіцист, теоретик анархізму і народництва.
19 липня 1814 - 10 січня 1862, Семуель Кольт, американський зброяр, промисловець; винахідник відомого револьвера системи "Кольт".
13 серпня 1814 - 21 червня 1874, Андерс Йонас Ангстрем, шведський фізик і астроном; виявив водень в атмосфері Сонця, основоположник спектроскопії.
2 вересня 1814 - 11 липня 1896, Ернст Курцис, німецький археолог, історик; керував розкопками в Олімпії (1875-81 рр.), місці проведення давньогрецьких Олімпійських ігор.
15 жовтня 1814 - 27 липня 1841, Михайло Юрієвич Лермонтов, російський поет (Бородіно), письменник (Герой нашого часу).
17 жовтня 1814 - 13 травня 1888, Яків Федорович Головацький, український лінгвіст, етнограф, фольклорист, поет, священик УГКЦ, і педагог; співзасновник об'єднання «Руська трійця», співавтор збірника «Русалка Дністровая».
6 листопада 1814 - 7 лютого 1894, Адольф (Антуан) Сакс, бельгійський майстер духових інструментів, винахідник саксофону.
1815
11 січня 1815 - 6 червня 1891, Джон (Александр) Макдональд, перший прем'єр-міністр Канади (1867-73, 1878-91 рр.); родом з Глазго, Шотландія.
21 січня 1815 - 24 січня 1848, Горейс Уелс, американський стоматолог, першим застосував медичну анестезію (1845).
1 квітня 1815 - 30 липня 1898, Отто Едуард Леопольд фон Бісмарк, прем'єр-міністр Королівства Пруссія (1862-90 рр.), перший рейхсканцлер Німецької імперії (1871-90 рр.).
1 червня 1815 - 26 липня 1867, Оттон I (Оттон Віттельсбах), перший король Греції (1832-62 рр.); син короля Баварії Людвига І, нащадок візантійських династій Комнінів і Ласкаридів.
16 серпня 1815 - 31 січня 1888, Джованні Боско, італійський священник, поборник соціальної педагогіки, організатор притулку для дітей і підлітків, який став прикладом для створеня подібних закладів у Європі та США.
31 жовтня 1815 - 19 лютого 1897, Карл Теодор Веєрштрас, німецький математик, один з основоположників математичного аналізу.
2 листопада 1815 - 8 грудня 1864, Джордж Буль, англійський математик, один із основоположників математичної логіки (Дослідження законів мислення).
10 грудня 1815 - 27 листопада 1852, Ада Лавлейс (Аугуста Ада Байрон), англійський математик, автор програми для механічної обчислювальної машини Чарльза Бебіджа (1833), за що її вважають першим програмістом; дочка поета лорда Байрона.
1816
21 квітня 1816 - 31 березня 1855, Шарлотта Бронте, англійська письменниця ("Джейн Ейр", "Учитель", "Ширлі").
21 липня 1816 - 25 лютого 1899, Пауль Юліус Ройтер (Ізраїль Беєр Йосафат), засновник британського інформаційного агенства Reuter (1850).
11 вересня 1816 - 3 грудня 1888, Карл Фрідріх Цейс, німецький інженер і виробник оптики, засновник фабрики оптичних систем «Цейс».
13 грудня 1816 - 6 грудня 1892, Ернст Вернер фон Сіменс, німецький електротехнік, винахідник, засновник компанії "Сіменс".
Померли в 1814 - 1816 роках
27 січня 1814 - Філіп Естлі, англійський підприємець, засновник і власник першого у світі цирку, засновником першої циркової династії. 202 роки тому, в 72 роки (нар. 8 січня 1742 р.).
26 березня 1814 - Жозеф Гільйотен, французький лікар, винахідник гільйотини, на котрій сам же й був страчений. 202 роки тому, в 76 років (нар. 28 травня 1738 р.).
29 травня 1814 - Жозефіна Богарне, імператриця Франції (1803-07 рр.), перша дружина Наполеона Бонапарта. 202 роки тому, в 51 рік (нар. 23 червня 1763 р.).
31 серпня 1814 - Артур Філліп, британський адмірал, засновник Сіднея (1788), перший губернатор Австралії. 202 роки тому, в 76 років (нар. 11 жовтня 1738 р.).
2 грудня 1814 - Донат'єн Альфонс Франсуа де Сад, французький письменник ("120 днів Содоми", "Жюстіна", "Філософія в будуарі"), основоположник садизму. Більше 27 років перебував по тюрмах, куди вперше попав за оргії з проститутками, до котрих він застосовува тортури. Помер в психлікарні на околиці Парижа. 202 роки тому, в 74 роки (нар. 2 червня 1740 р.).
15 січня 1815 - Емма Гамільтон (Емі Лайон), коханка британського адмірала Гораціо Нельсона. 201 рік тому, в 50 років (нар. 26 квітня 1765 р.).
24 лютого 1815 - Роберт Фултон, американський суднобудівник, винахідник першого у світі колісного пароплава "Клермонт", що знайшов практичне застосування. 201 рік тому, в 50 років (нар. 14 листопада 1765 р.).
5 березня 1815 - Франц Антон Месмер, австрійський лікар; одним з перших став систематично застосовувати метод гіпнозу для лікування. 201 рік тому, в 81 рік (нар. 23 травня 1734 р.).
13 жовтня 1815 - Йоахім Мюрат, французький політичний і військовий діяч, учасник революційних і наполеонівських воєн, маршал Франції (1804), король Неаполітанський (1808–15 рр.). 201 рік тому, в 48 років (нар. 25 березня 1767 р.).
7 грудня 1815 - Мішель (Амбруаз) Ней, французький полководець, маршал Франції, герцог Ельхінгенський, князь Московський, пер Франції, учасник наполеонівських воєн. 201 рік тому, в 46 років (нар. 10 січня 1769 р.).
5 червня 1816 - Джованні Паїзієлло, італійський композитор, автор опер («Дон Кіхот Ламанчський», «Служниця-господиня», «Севільський цирульник»). 200 років тому, в 75 років (нар. 9 травня 1741 р.).
7 липня 1816 - Річард (Брінслі) Шерідан, ірландський драматург (Суперники, Критик, Школа лихослів'я), театральний діяч (керівник лондонського театру "Друрі-Лейн", 1778-1811 рр.), політик (депутат парламенту від партії віґів, 1780-812 рр.). 200 років тому, в 65 років (нар. 30 жовтня 1751 р.).
14 липня 1816 - Франсиско де Міранда, військовий і політичний діяч, національний герой Венесуели. 200 років тому, в 66 років (нар. 28 березня 1750 р.).

Головні події 1814 - 1816 років

10 квітня 1815 року на острові Сумбава в Індонезії почалось виверження вулкану Тамбора, яке тривало півроку і пр..
10 квітня 1815
© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх