Хроніка подій 870-890 років

Головні події 870-890 років

Політичні лідери 870-890 років

• Імператор Заходу: Людовик II (855-875), Карл II Лисий (875-877), Карл III Товстий (881-888)
• Болгарське князівство: Борис I (864-889), Володимир Расате (889-893)
• Вессекс: Альфред Великий (871-899)
• Київське князівство: Олег Віщий (882-912)
• Китайська Тан: Лі Вень (І-цзун) (859-873), Лі Янь (Сі-цзун) (873-888), Лі Цзе (Чжао-цзун) (888-904)
• Константинопольский патріарх: Ігнатій (867-877), Фотій I Великий (878-886)
• Королівство західних франків: Карл II Лисий (840-877), Людовик II Заїка (877-879), Людовик III (879-882), Карломан II (879-884), Карл III Товстий (884-887), Одо Паризький (888-898)
• Король Італії: Людовик II (844-875)
• Східна Римська імперія: Василь I Македонянин (866-886), Костянтин Македонянин (868-879), Лев VI Мудрий (870-912), Олександр III (879-913)
• Хазарський каганат: Манасія II (850-870)

Всі події 870-890 років

28 лютого 870 • Собор, що засідав у Константиновполі з 869 року, відмінив відлучення від церкви померлого на той момент папи Миколи І, проголошене патріархом Фотієм у 867 році, і відлучив самого Фотія, відправивши його у вигнання. Це рішення собору було прийняте під тиском імператора Василя І, котрий хотів позбутися авторитетного богослова і церковного діяча Фотія, який захищав церкву від імперського свавілля. Рішення собору формально відновлювало згоду між Константинополем і Римом.

29 серпня 870 • Після тривалої облоги війська Іфракійського султанату (нині — Туніс) захопили фортецю Меліт (нині — Мдіна) на Мальті.

4 січня 871 • У ході вторгнення на Британські острови Великої язичницької армії скандинавських вікінгів, біля Рідінга, що між ріками Темза і Кеннет, війська короля Вессекса Етельреда і його брата Альфреда зазнали важкої поразки від загонів Баґсекґа, конунга данів Ютландії, і Гальфдана Рагнарсона.

23 квітня 871 • По смерті короля Етельреда на престол Вессекса зійшов його молодший брат Альфред, якому судилось відбити нашестя Великої варварської армії даннів і об'єднати під своє владою більшість британських володінь англів і саксів. За успіхи у війні, внесок у поширення освіти і утвердження верховенства права, він один з двох королів в англійській історії шанується як Великий.

872 • Після перемоги у битві біля Гафрсфйорду (неподалік від міста Ставангер) над володарями південих земель Гаральд Прекрасноволосий зумів об'єднати під своєю владою більшість норвезьких земель і став першим королем Норвегії.

16 квітня 878 • У папському посланні до болгарського правителя Бориса міститься перша про Белград, місто у місці злиття Сави і Дунаю.

6 травня 878 • У битві під Едінгтоном армія англосаксонського королівства Вессекс під керівництвом короля Альфреда Великого здобула вирішальну перемогу над датськими вікінгами з т. зв. Великої армії язичників Гутрума. Щоб уникнути повного розгрому Гутрум був змушений капітулювати, прийняти хрещення, отримавши ім'я Едельстан, і відвести залишки своїх військ у Східну Англію, королем якої він був проголошений через два роки.

21 травня 878 • Після десяти місяців облоги арабами захоплено місто Сіракузи на Сицилії.

879 • По смерті Рюрика у Новгороді як опікун його малолітнього сина Ігора став правити Віщий Олег, можливо брат його дружини Ефанди.

10 квітня 879 • Людовик III з династії Каролінгів став третім королем Західно-Франкського королівства.

21 травня 879 • Бранімір отримав від папи Іоана VIII титул «Dux Chroatorum» (князь хорватів) і став правителем першої незалежної від Візантії хорватської держави зі столицею у місті Нін.

12 лютого 881 • У Римі папа Іван VIII коронував імператором Карла III Товстого, короля Східно-франкської держави і Італії, правнука Карла Великого.

1 травня 881 • У Константинополі освячено Нову Церкву, зведену біля Великого палацу імператорів. Це друга монументальна цековна споруда міста після Св. Софії. Неа Еклезіаста проіснувала до 1490 року, коли використовувалась як склад пороху і була знищена вибухом.

882 • Олег Віщий, опікун малолітнього новгородського князя Ігора, здобув Київ, попередньо зайнявши Смоленськ та Любеч. При взятті Києва він, спираючись на язичницьку опозицію, убив київських правителів Аскольда і Діра.

29 лютого 888 • Ед (Одо), граф Парижу, граф Парижу, став королем Західно-Франкського королівства.

Народились в 870-890 роках

870 — †17 листопада 924 • Едвард Старший, король англійців (899-924 рр.) з Вессекської династії; син Альфреда Великого.

872 — †12 січня 951 • Аль-Фарабі, узбецький філософ, математик, теоретик музики.

873 — †4 березня 934 • Абдаллах аль-Махді Біллах, імам ісмаїлітів, засновник Фатімідського халіфату.

876 — †2 липня 936 • Генріх I (Генріх Птахолов), герцог Саксонії (з 912 року), перший король Східно-Франкського королівства з Саксонської династії (Людольфінгів), з 919 року.

877 — †943 • Фудзівара-но Канесуке, японський поет поет середини епохи Хейан.

31 січня 877 — †4 липня 943 • Ван Гон, перший правитель єдиної Кореї (918-943 рр.), засновник династії Ван і держави Коре.

878 — †968 • Варда Фока-старший, візантійський полководець, батько імператора Никифора II Фоки.

879 — †945 • Ігор I (Ігор Старий), великий князь київський (912–945 рр.) з династії Рюриковичів.

17 вересня 879 — †7 жовтня 929 • Карл III Простакуватий, король західних франків (898-932 рр.), король Лотарингії (911-919 рр.) з династії Каролінгів; син Людовика II Заїки.

880 — †953 • Абас I (Багратуні), цар Вірменії (929-953 рр.).

890 — †15 січня 936 • Рауль I (Рудольф I), 2-й герцог Бургундії (921-23 рр.), король західних франків (923-36 рр.); з династії Бозонідів, син Річарда Справедливого.

890 — †28 березня 965 • Арнульф I (Арнульф Великий), перший граф Фландрії (918-958, 962-965 рр.).

890 — †11 липня 969 • Ольга, київська княгиня, дружина князя Ігоря I, мати Святослава Хороброго.

Померли в 870-890 роках

20 листопада 870 • Едмунд Мученик, останній суверенний англосаксонський король Східної Англії (855-70 рр.); зарахований до лику святих. Пом. 1154 роки тому у 29 років (нар. 841 р.).

28 серпня 876 • Людовик II (Людовик Німецький), король Східно-Франкського королівства (843-876 рр.), король Баварії (817-843 рр.), король Лотарингії (870-876 рр.); син Людовика I Благочестивого, внук Карла Великого, засновник династії німецьких Каролінгів. Пом. 1148 років тому у 70 років (нар. 806 р.).

6 жовтня 877 • Карл II Лисий, імператор франків з династії, король Західно-Франкського королівства; онук Карла Великого. Пом. 1147 років тому у 54 роки (нар. 13 червня 823 р.).

879 • Бодуен I (Балдуїн Залізна рука), родоначальник Фландрського дому (Бодуенідів); зять короля франків Карла Лисого. Пом. 1145 років тому.

6 квітня 885 • Мефодій Солунський (Мефодій Моравський), грецький місіонер, архієпископ Моравії; разом з братом Кирилом є творцем слов'янської абетки. Пом. 1139 років тому у 70 років (нар. 815 р.).

13 січня 888 • Карл III Товстий, імператор франків з династії Каролінгів (881-887) рр., король Сідно-Франкського королівства і Алеманії (876-887 рр.), король Західно-Франкського королівства і Аквітанії (884-887 рр.); Людовик II Німецького, онук Людовика I Благочестивого. Пом. 1136 років тому у 49 років (нар. 13 червня 839 р.).

890 • Гутрум, датський воєнначальник, перший норманський король Східної Англії. Пом. 1134 роки тому.


ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН

Головні події 870-890 років

Альфред Великий — перший король англів і саксів

23 квітня 871

Олег, підкорювач Києва

882

ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН