Головні події 943-963 років
Політичні лідери 943-963 років
• Англія:  Едмунд I (939-946),  Едред (946-955),  Едвін Красивий (955-959),  Едгар Миролюбний (959-975)
• Болгарське царство:  Петро I (927-969)
• Київське князівство:  
Ігор Старий (912-945),  
Ольга (945-962),  
Святослав Хоробрий (945-972)
• Китайська Пізня Хань:  Лю Чжиюань (947-948),  Лю Чен'ю (948-951)
• Китайська Пізня Цзінь:  Ші Чунгуй (942-947)
• Китайська Пізня Чжоу:  Го Вей (Тайцзу) (951-954),  Чай Жун (Шицзун) (954-959),  Го Цзунсюнь (959-960)
• Китайська Сун:  Чжао Куан'їнь (Тайцзу) (960-976)
• Кордовський халіфат:  Абд ар-Рахман III (929-961)
• Королівство західних франків:  Людовик IV Заморський (936-954),  Лотар (954-986)
• Папська держава:  Агапіт II (946-955),  
Іван XII (955-964),  
Лев VIII (963-965)
• Священна Римська імперія:  
Оттон Великий (962-973)
• Східна Римська імперія:  
Костянтин VII Багрянородний (908-959),  Роман I Лакапін (920-944),  Стефан Лакапін (924-945),  Костянтин Лакапін (924-945),  Роман Лакапін (927-945),  Михайло Лакапін (931-945),  Роман II Молодший (945-963),  
Василь II Болгаробійця (960-1025),  Костянтин VIII (962-1028),  Никифор II Фока (963-969)
Всі події 943-963 років
  944 • Ігор Рюрикович і візантійський імператор Роман I Лакапін підписали мирний договір, за яким руським купцям дозволялось безмитно торгувати в Царгороді за зобов'язання захисту візантійських володінь у Криму.
  945 • На землях древлян почалось повстання проти влади Ігора Рюриковича — його військо було розбите дружиною князя Мала, сам київський князь попав в полон і вбитий — Ігора Рюриковича розірвали, прив'язавши до двох нахилених дерев. Спадкоємцю Ігора, Сятославу, було на момент смерті батька три роки і правити Києвом стала княгиня Ольга, яка жорстоко помстилась древлянам за смерть чоловіка.
8 липня 951 • На місці колишньої столиці галльского племені паризіїв, найменованої в "Записках про Галльську війну" Юлія Цезаря Лютецією, і зруйнованої римлянами, засновано місто Паризія, пізніше  Париж, котре зі сходженням на французький престол династії Капетингів (10 ст.) стало столицею Франкської імперії.
Париж, котре зі сходженням на французький престол династії Капетингів (10 ст.) стало столицею Франкської імперії.
10 серпня 955 • У битві на річці Лех біля містечка Лехфельд (нині Аугсбург, Баварія) німецький король Оттон I Великий розгромив значно більші сили кочівників-угорців, які вторглися в Центральну Європу, чим назавжди зупинили їх спустошливі набіги на християнські країни.
15 жовтня 955 • Між військами Оттона I і ободритським об'єднанням слов'янських племен відбулась битва на ріці Ракса (біля сучасного міста Мекленбург, Передня Померанія), в якій німці отримали перемогу, що знаменувала кульмінацію правління Оттона як короля Німеччини.
18 жовтня 957 • Імовірно цього дня в Константинополі київська княгиня Ольга першою з руських правителів пройшла обряд хрещення. Її хресними стали імператриця Елена Лакапіна і її син Роман II, син-співправитель Костянтина VII Багрянородного.
  960 • З утвердженням влади династії Сун зі столицею у місті Бяньцзін (нині — Кайфен, Китай) закінчився півстолітній період політичного безладдя, відомий як «Період п'яти династій і десяти держав». Держава Сун проіснувала до останньої чверті XIII століття, коли була знищена силами монгольської держави Юань.
2 лютого 962 • У церкві святого Петра папа Іван XII проголосив імператором німецького і італійського  короля Оттона з саксонської династії Людольфінгів, який прибув до Риму для захисту Святого престолу від зазіхань італійських князів. Відновлена цим актом Римська імперія, яка з часом стала іменуватись Священною Римською імперією німецької нації, проіснувала протягом наступних майже дев'яти століть.
короля Оттона з саксонської династії Людольфінгів, який прибув до Риму для захисту Святого престолу від зазіхань італійських князів. Відновлена цим актом Римська імперія, яка з часом стала іменуватись Священною Римською імперією німецької нації, проіснувала протягом наступних майже дев'яти століть.
2 липня 963 • При підтримці армії Никифор II Фока став імператором Візантійської імперії.
16 серпня 963 • Імператором Візантії став Никифор II Фока.
Народились в 943-963 роках
943  — †
8 липня 975 • Едгар Миролюбний, король Англії (958-975 рр.) з Вессекської династії; молодший син короля Едмунда I.
бл. 945  — †
995 • Ерік VI (Ерік Переможець), перший історичний король Швеції (970-995 рр.), король Данії (992-993 рр.) з династії Мунсьо; батько короля Улофа Шетконунга.
950  — †
31 травня 1009 • Ібн Юнус, арабський астроном; автор астрономічних таблиць.
950  — †
1003 • Ерік Рудий (Ерік Торвальдссон), норвезький мореплавець, 
першовідкривач Гренландії (бл. 982 р.).
950  — †
1000 • Лев Диякон, візантійський історик-хроніст («Історії» в 10 книгах, бл. 990 року).
12 червня 950  — †
21 листопада 1011 • Рейдзей, 63-й імператор Японії (967-969 рр.).
955  — †
7 грудня 983 • Оттон II (Оттон Рудий), 10-й король Східно-Франкського королівства (961-983 рр.), імператор Священної Римської імперії (967-983 рр.) з династії Людольфінгів (Саксонської); син імператора Оттона I та Адельгейди Бургундської.
955  — †
11 червня 978 • Ярополк Святославич, Великий князь Київський (972-978 рр.); старший син 
Святослава Ігоровича (Хороброго).
958  — †
15 грудня 1025 • Василій II (Василій Болгаробійця), візантійський імператор (976—1025 рр.) з Македонської династії.
960  — †
1036 • Ібн Ірак, середньоазіатський астроном і математик; учитель аль-Біруні.
бл. 960  — †
3 лютого 1014 • Свен I (Свен Вилобородий), 
король Англії (з 1013 р.), Норвегії (з 999 р.) та Данії (з 986 р.).
бл. 960  — †
15 липня 1015 • Володимир Святославич (Володимир Великий), князь новгородський (970–988 рр.), 
великий князь київський (978-1015 рр.); канонізований католицькою і православною церквами.
бл. 960  — †
1000 • Рогнеда, одна з дружин великого князя київського 
Володимира Святославича, мати князя Ізяслава Володимировича, великого князя київського 
Ярослава Володимировича (Мудрого) і першого князя волинського Всеволода Володимировича.
963  — †
1000 • Олаф I (Олав Трюггвасон), король Норвегії (963 — 1000 рр.); перший норвезький король-християнин, внук Гаральда I Прекрасноволосого.
Померли в 943-963 роках
943 • Фудзівара-но Канесуке, японський поет поет середини епохи Хейан. Пом. 1082 роки тому у 
66 років (нар. 
877 р.).
4 липня 943 • Ван Гон, перший правитель єдиної Кореї (918-943 рр.), засновник династії Ван і держави Коре. Пом. 1082 роки тому у 
66 років (нар. 
31 січня 877 р.).
945 • Ігор I (Ігор Старий), 
великий князь київський (912–945 рр.) з династії Рюриковичів. Пом. 1080 років тому у 
66 років (нар. 
879 р.).
948 • Кнуд I (Кнуд Хардекнуд), король Данії (917-948 рр.), засновник династії Кнютлінгів. Пом. 1077 років тому.
949 • (Абуль-Хасан Алі ібн Буя) Імад аль-Даула, засновник і перший правитель (934-949 рр.) держави Буїдів у Персії і Месопотамії. Пом. 1076 років тому десь у 
58 років (нар. бл. 
891 р.).
12 січня 951 • Аль-Фарабі, узбецький філософ, математик, теоретик музики. Пом. 1074 роки тому у 
79 років (нар. 
872 р.).
953 • Абас I (Багратуні), цар Вірменії (929-953 рр.). Пом. 1072 роки тому у 
73 роки (нар. 
880 р.).
956 • Абуль-Хасан Алі аль-Масуді, арабський історик, мандрівник («Книга вказівок і спостережень», «Золоті копальні і розсипи самоцвітів»), богослов. Пом. 1069 років тому десь у 
60 років (нар. бл. 
896 р.).
1 жовтня 959 • Едвін Красивий, король Англії (955-959 рр.) з Вессекської династії; старший син короля Едмунда I. Пом. 1066 років тому.
9 листопада 959 • Костянтин VII Багрянородний (Костянтин Порфірогенет), 
візантійський імператор (з 913 р.) з Македонської династії; автор творів «Про феми», «Три трактати про імператорські військові експедиції», «Про управління імперією». Пом. 1066 років тому у 
54 роки (нар. 
18 травня 905 р.).
24 вересня 961 • Абдаррахман III (Абд ар-Рахман Переможний), халіф Кордови (з 929 р.) з династії Омейядів. Пом. 1064 роки тому у 
68 років (нар. 
893 р.).