• Свен Вилобородий — перший датський король Англії, 25 грудня 1013
• Беласицька битва, 29 липня 1014
• Смерть Володимира Великого, 15 липня 1015
• Святополк Окаянний — Великий князь київський, 30 липня 1015

• Англія: Етельред Нерозумний (978-1013, 1014-16), Свен Вилобородий (1013-14), Едмунд II Залізобокий (1016), Канут Великий (1016-35)
• Грузинське царство: Баграт III Об'єднувач (1008-14)
• Данія: Свен Вилобородий (986-1014), Канут Великий (1018-35)
• Київське князівство: Володимир Великий (978-1015), Святополк Окаянний (1015-19), Ярослав Мудрий (1019-54)
• Королівство Швеція: Улоф III Шетконунг (995-1022)
• Королівство франків: Роберт II Побожний (987-1031)
• Норвегія: Свен Вилобородий (1000-14), Олаф II Святий (1015-28)
• Священна Римська імперія: Генріх II Святий (1014-24)
• Східна Римська імперія: Василь II Болгаробійця (960-1025), Костянтин VIII (962-1028)
• Угорське королівство: Іштван Святий (1000-38)

9 березня 1009 • Перша згадка про Литву — в Кведлінбургських анналах повідомлено про трагічну загибель від рук язичників архиєпископа Боніфація, який був направлений польським королем Болеславом Хоробрим проповідувати християнство в землях йотвингів.

1013

25 грудня 1013 • Після втечі короля Етельреда Нерозумного і капітуляції Лондона під натиском датчан збори місцевої знаті проголосили короля Данії і Норвегії Свена Вилобородого королем Англії. Він помер всього через п'ять тижнів після сходження на престол і його синові Кануту довелось знову йти війною проти Етельреда, відновленого вітенагемотом на престолі.

1014

14 лютого 1014 • Папа Римський Бенедикт VIII визнав Генріха II Святого імператором Священної Римської Імперії.

23 квітня 1014 • Після переможного завершення битви проти військ князя Сітріка, що опирався на владу скандинавських інтервентів, шатер Великого князя Ірландії Браяна Бору був атакований групою відступаючих вікінгів і князь був убитий. Перемога біля Клонтарфа (поблизу Дубліна) назавжди підірвала могутність скандинавів в Ірландії, але сама країна по смерті Браяна, котрий підкорив більшу частину острова, на довгі роки стала роздробленою.

29 липня 1014 • У вирішальній битві Візантійсько-болгарської війни болгарська армія зазнала нищівної поразки, а взяті в полон 15 тисяч болгар за наказом імператора Василія II Болгаробійця були осліплені. Поразка у битві біля Клейдіона привела до остаточного падіння через чотири роки Першого Болгарського Царства, яке залишалось під владою Візантії наступні майже 200 років.

1015

15 липня 1015 • Після несподіваної хвороби у своїй резиденції в Берестові у віці 57 років помер Володимир I Святославович, Великий князь київський з династії Рюриковичів, хреститель Русі. Він був похований у Десятинній церкві в Києві, яка була зруйнована під час монгольської навали 1240 року.

30 липня 1015 • В ході боротьби за спадщину Володимира Великого вбито його сина князя ростовського Бориса. До кінця року були вбиті ще два його брата — муромський князь Гліб і древлянський Святослав, що дало можливість Святополку Окаянному посісти Київський престол.

1016

1016 • Після перемоги над братом Святополком у битві біля Любеча князь Новгородський Ярослав Володимирович, вступив у Київ.

18 жовтня 1016 • У битві біля Ешингдона в Ессексі англосаксонський король Едмунд Залізнобокий програв "країну англів і народ" датському претенденту на англійський престол Кнуду Великому, котрий після смерті Едмунда став королем Англії. У 1018 році він став і королем Данії.

1018

30 січня 1018 • В Будишині (Бауцені, Німеччина) в замку Ортенбург між польським князем Болеславом I Хоробрим та імператором Священної Римської імперії Генріхом II підписано Будишинський мир, який завершував Німецько-польські війни 1003-1018 років, — за умовами договору імператор передав Польщі Лужицю (Лаузіц) і визнавав владу польського князя над Моравією, а Болеслав I в свою чергу відмовлявся від посягань на маркграфство Мейсен.

22 липня 1018 • Між військами польського князя Болеслава І Хороброго і київського князя Ярослава I Мудрого відбулась Битва над Бугом поблизу сучасного містечка Грубешів (Люблінське воєводство, Польща), в результаті якого військо Ярослава було вщент розгромлене, а сам він з кількома дружинниками утік до Новгорода. Завдяки цій перемозі зять Болеслава Святополк I Окаянний 14 серпня увійшов у Київ, де розмістив польські війська, поновившись на великокняжому престолі.

1019

24 липня 1019 • Між військами новгородського князя Ярослава Володимировича і дружиною його брата, київського князя Святополка Окаянного, відбулась битва на ріці Альта (поблизу Переяслава-Хмельницького в Київській області), в якій Святополк, підтримуваний печенігами, був розбитий і змушений рятуватись втечею до свого тестя польського короля Болеслава Хороброго. Ця перемога допомогла Ярославу посісти княжий престол у Києві.