27 лютого 380 - Під впливом єпископа Салонік Асхолія імператор Сходу Феодосій за присутності братів-співправителів Заходу Граціана і Валентиніана II виголосив в Салоніках т. зв. «Солунський едикт», яким всім жителям Римської імперії наказувалось сповідувати християнство у його нікейській, визначеній як єдиноправильна, версії. Одноосібно врутившись у справи Церкви, Феодосій тим самим перетворив християнську релігію на державну, а саме християнство - на політичний фактор реалізації державних інтересів.

28 лютого 380 - Феодосій І, зведений на східноримський престол імператором Граціаном після загибелі Валента, видав едикт, що засуджував єресь і наказував своїм підлеглим дотримуватись Нікейського символу віри. Валент був останнім з імператорів, що дотримувався аріанства, яке стверджувало, що син Божий Христос не істинний Бог, а лише "чудесне творіння Бога-батька". Перехід Феодосія на позиції ортодоксального християнства знаменувало перетворення християнства на державну релігію імперії. На скликаному Феодосієм в 381 році Другому Вселенському соборі ортодоксальне вчення було проголошене єдиною (католицькою) релігією. Феодосій відмовився від титула понтифіка. При ньому було зруйновані численні язицькі храми, спалено Александрійську бібліотеку, заборонені Олімпійські ігри.

1 травня 381 - Cхідноримський імператор Феодосій I Великий скликав Константинопольський собор проти вчення колишнього аріанського єпископа константинопольського Македонія, який відкидав божественну суть Святого духа. Собор засудив і відкинув єресь Македонія, утвердив догмат про рівність та єдиносущність Бога Духа Святого з Богом Отцем і Богом Сином, а також проголосив Константинополь другим Римом.

382 - На прохання Папи Римського Дамасія I теолог Ієронім Стридонський розпочав роботу над латинським перекладом Біблії, котрий отримав назву Вульґата. Робота над перекладом тривала майже 20 років і в 1546 році на Тридентському соборі він був оголошений єдиним канонічним текстом Біблії; він і до сьогодні в католицькому світі вважається офіційною редакцією Святого письма.

3 жовтня 382 - Намагаючись протистояти ордам гуннів, східноримський імператор Феодосій I Великий поселив вестготів у якості федератів у Фракії - германці вперше отримали на території Римської імперії автономію, закріплену відповідним договором. Германські племена були звільнені від податків, жили згідно власного права і не вважались римськими громадянами.

28 липня 388 - У битві біля Аквілеї римський імператор Феодосій розбив претендента на трон Магнуса Максимуса.

15 травня 392 - У своїй резиденції у В'єнні (Галлія) знайдено повішеним 21-річного імператора Західної Римської імперії Валентиніана II. Обставини його смерті залишились нез'ясованими.

6 вересня 394 - У Східних Альпах (нині кордон Італії та Словенії) відбулась битва на ріці Фріґід (тепер Словенія), генеральна битва між арміями Східної і Західної Римських імперій. Вона стала завершенням внутрішнього конфлікту в Римській імперії, який виник в 392 році як результат захоплення Євгенієм імператорської влади в Західній частині імперії. В результаті битви узурпатор Євгеній був захоплений у полон і страчений за наказом Феодосія, який став єдиним правителем Римської імперії.

17 січня 395 - У Медіолані (сучасний Мілан) у віці 48-и років помер Феодосій I Великий, останній правитель єдиної Римської імперії, фанатичний борець з язичництвом, який зробив християнство державною релігією, заборонив Олімпійські ігри і з мовчазної згоди якого були зруйновані шедеври елліністичної архітектури. По його смерті імперія остаточно розділилась на дві держави, Східну і Західну, правителями в яких стали сини Феодосія Аркадій і Гонорій.

402 - Равенна стала столицею Західної Римської імперії.

6 квітня 402 - В ході першого вторгнення готських племен під керівництвом вождя Аларіха в Італію біля міста Поллентія (нині - Полленцо, Італія) у передгір'ях Західних Альп відбулась битва, в якій армія Західної Римської імперії під командуванням Флавія Стиліхона завдала варварам поразки. Це зняло небезпеку походу готів на Рим.

405 - Святим Месропом Маштоцем створено вірменський алфавіт.

1 травня 408 - Феодосій II став імператором Візантійської імперії.

24 серпня 410 - Війська вестготів під керівництвом короля Аларіха без бою захопили Рим й піддали його дводенному грабунку і нищенню. Незважаючи на відносно незначні фактичні втрати, несподівана для багатьох вразливість «вічного міста» і наступний спустошливий рейд германців на південь Аппенін став причиною поступового занепаду Центральної і Південної Італії й передвісником падіння Західної Римської імперії.