Головні події 441-461 років
Політичні лідери 441-461 років
• Держава гунів: Бледа (435-445),
Аттіла (434-453), Еллак (453-454), Денгизих (454-469)
• Держава салічних франків: Меровей (447-457)
• Західна Римська імперія: Валентиніан III (425-455),
Флавій Аецій (425-454),
Петроній Максим (455), Авіт (455-456), Флавій Ріцімер (456-472), Майоріан (457-461), Лібій Север (461-465)
• Королівство вандалів і аланів:
Гейзеріх (439-477)
• Королівство вестготів: Теодоріх I (418-451), Торісмунд (451-453), Теодоріх II (453-466)
• Королівство салічних франків: Хільдерік I (457-481)
• Королівство свевів: Рехіла (438-448), Рехіар (448-456)
• Папа Римський: Лев I (440-461)
• Персія Сасанідів: Єздигерд II (438-457), Ормізд III (457-459), Пероз I (459-484)
• Східна Римська імперія: Феодосій II (402-450), Маркіан (450-457), Лев I Макелла (457-474)
Всі події 441-461 років
441 • Очолювані Атіллою гуни захопили Констанцу (нині — Румунія), одне з останніх римських міст на лівобережжі Дунаю.
442 • Після повернення Сіцилії і Мавританії імператор Валентиниан III підписав мирний договір з Гейзеріхом, визнавши суверенітет Королівства вандалів над захопленими ними територіями на півночі Африки. Як символ примирення він запропонував видати заміж свою старшу дочку Євдокію за сина Гейзеріха і його спадкоємця Гунеріха, але оскільки той уже був одружений, то дружину Гунеріха звинуватили у спробі отруїти чоловіка і її відрізані вуха й ніс відправили її батькові, королю вестготів Теодоріку I в Тулузу.
443 • Бургундці уклали з римлянами мир, погодившись стати федератами на західних кордонах Римської імперії. Рішенням військового магістра Флавія Аеція їм для поселення були виділені землі в околицях Женевського озера.
26 травня 451 • На Аварайському полі в провінції Васпуракан (Західний Іран) відбулась найбільша битва в історії Вірменії — персидська армія Сасанідів розбила повсталих проти насильницького насаджування зороастризму вірмен на чолі з полководцем Варданом Маміконяном, який очолив антиперсидське повстання. Сам Маміконян загинув у бою, а його сподвижники, які попали в полон, були страчені. Незважаючи на перемогу, перси, налякані масштабом повстання, відновили самоуправління Вірменії, привілеї місцевої знаті і християнського духовенства.
20 червня 451 • У битві на Каталаунських полях війська Західної Римської імперії під керівництвом полководця Аеція в союзі з армією Тулузького королівства вестготів зупинили навалу коаліції варварських племен гунів і германців під проводом Аттіли на Галлію. Ця битва, в якій загинули десятки чоловік, вважається найбільшою і найкровопролитнішою у Європі V століття.
8 червня 452 • Орди гуннів під проводом Атілли вступили на територію сучасної Італії — вони нанесли удар з боку Паннонії через широкий рівнинний прохід в Альпах. Першою під удар потрапила Аквілея в провінції Венето, найбільший на той час місто на Адріатичному узбережжі.
березень 453 • У свою чергову шлюбну ніч за нез'ясованих обставин помер Аттіла — чи то засьорбнувшись кров'ю від крововиливу після бурхливо проведеної ночі, чи то був заколотий своєю молодою дружиною. Новим каганом гуннів став син Аттіли Ернак, який загинув наступного року в ході міжусобної війни.
454 • В ході міжусобної війни, що почалася після смерті Аттіли, у битві при Недао в Паннонії військо германських племен, очолюване королем гепідів Ардаріком, завдало поразки гунам. Загибель їх короля Елака означала остаточний розпад Держави гунів, які на чолі з Денгизихом були змушені втекти у Північне і Західне Причорномор'я, де в 469 році зазнали поразки від візантійців і остаточно зійшли з європейської історії.
21 вересня 454 • За наказом римського імператора Валентина III в Равені вбито головнокомандуючого римськими військами Флавія Аеція, котрий в 443 році разом з гуннами розгромив державу бургундців, а в 451 році в битві на Каталаунських полях при підтримці германців завдав поразки гуннам і набув загрозливої для імператора могутності. Через півроку сам Валентин був убитий прихильниками Аеція.
31 травня 455 • На 78-й день свого правління імператор Петроній Максим був схоплений розлюченими римлянами, невдоволеними його бездіяльністю перед загрозою захоплення Риму військами Гейзеріха, короля вандалів у Північній Африці. Максим був забитий до смерті камінням, після чого його тіло розірване на шматки і скинуте у Тібр.
2 червня 455 • Через три дні після вбивства імператора Петронія Максима війська короля вандалів Гейзеріха, який запевнив папу Лева II не спалювати місто і не вбивати його жителів, безперешкодно увійшли в Рим і розграбували його протягом двох тижнів. Вандали спустошили імператорські палаци, зняли з Капітолію позолочений дах, вивезли трофеї імператора Тіта, захоплені ним при штурмі Єрусалима в 73 році, і багато інших цінностей. Разом із награбованим в Карфаген була вивезена імператриця Ліцинія Євдоксія і її дочки Плацидія і Євдокія.
7 лютого 457 • Через два тижні після несподіваної смерті Маркіана зусиллями головнокомандуючого візантійського війська Аспара на престол Східної Римської імперії зійшов Лев I Макелла, відомий також як Лев I Фракієць. Він був першим, хто прийняв корону з рук патріарха Константинопольського.
458 • Цар Іберії Вахтанг I Горгасалі заснував на березі ріки Кура місто Тбілісі.
2 серпня 461 • За наказом військового магістра Флавія Ріцімера в Тортоні (Північна Італія) заарештовано імператора Майоріана. Після кількох днів тортур він був обезголовлений і 19 листопада новим імператором був проголошений сенатор Лібій Север.
Народились в 441-461 роках
443 — †
501 • Годегізель, король Бургундії (473-501 рр.); син Гундіоха, брат Гундобада.
450 — †
1 серпня 527 • Юстин I, імператор Візантії (518-527 рр.), перший імператор династії Юстиніанів.
бл. 451 — †
30 серпня 526 • Теодоріх Великий, король частини остготів (з 470 р.),
правитель Остготського королівства (493-526 рр.) з роду Амалів; син короля Теодеміра.
455 — †
516 • Гундобад, король Бургундії (473-516 рр.); автор зведення законів "Бургундська правда", син Гундіоха, брат Годегізеля.
456 — †
536 • Тао Хунцин, китайський вчений епохи Шести династій; даоський патріарх і святий.
460 — †
507 • Флавій Ромул Август,
останній імператор Західної Римської імперії (475-476 рр.), узурпатор, не визнаний Константинополем.
Померли в 441-461 роках
441 • Гермерік, засновник і перший король Держави свевів у Галеції (409-438 рр.); батько Рехіли. Пом. 1583 роки тому.
444 • Бледа, вождь гуннів (з 434 р.); брат і співправитель Аттіли. Пом. 1580 років тому десь у
54 роки (нар. бл.
390 р.).
448 • Рехіла, другий король Держави свевів у Галеції, Лузітанії і Бетиці (438-448 рр.); син Гермеріка. Пом. 1576 років тому десь у
48 років (нар. бл.
400 р.).
28 липня 450 • Феодосій II Каліграф (Флавій Феодосій Август), імператор Східної Римської імперії (402-450 рр.); син імператора Аркадія. Пом. 1574 роки тому у
49 років (нар.
10 квітня 401 р.).
26 травня 451 • Вардан Маміконян, вірменський полководець, герой антиперсидського повстання вірмен 449—451 років. Пом. 1573 роки тому у
64 роки (нар.
387 р.).
453 • Лю Шао, 4-й імператор династії Сун (453). Пом. 1571 рік тому десь у
27 років (нар. бл.
426 р.).
455 • Проспер Тірон (Проспер Аквітанський), римський богослов, історик («Коротка хроніка»). Пом. 1569 років тому десь у
65 років (нар. бл.
390 р.).
455 • Хорса, конунг з племені ютів, засновник першого германського королівства Кент у Британії (446-55 рр.); брат-близнюк Хенгіста. Пом. 1569 років тому.
16 березня 455 • Валентиніан III (Флавій Плацид Валентиніан), імператор Західної Римської імперії (425-455 рр.). Пом. 1569 років тому у
36 років (нар.
2 липня 419 р.).
456 • Аттіла,
вождь гуннів (з 434 р.), завойовник Римської імперії, імператор Римський (445-453 рр.). Пом. 1568 років тому десь у
50 років (нар. бл.
406 р.).
грудень 456 • Рехіар, третій король Держави свевів у Галеції (448-456 рр.); син короля Рехіли. Пом. 1568 років тому десь у
41 рік (нар. бл.
415 р.).
бл. 460 • Ардаріх, засновник Королівства гепідів і його перший король (бл. 455-460 рр.); учасник битви на
Каталаунських полях (451) на боці гунів і їх переможець по смерті
Аттіли. Пом. бл. 1564 роки тому.
17 березня 461 • Святий Патрик, англійський місіонер; з 432 року проповідував християнство у Ірландії і був її першим архиєпископом, як автор «Сповіді», написаної на латинській мові, вважається родоначальником ірландської літератури. Пом. 1563 роки тому десь у
76 років (нар. бл.
385 р.).
10 листопада 461 • Лев I (Лев Великий), 45-й папа Римський (440-461 рр.); перший папа, похований в базилиці Св. Петра у Ватикані. Пом. 1563 роки тому десь у
71 рік (нар. бл.
390 р.).